Рішення № 24176072, 15.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-23/4475-2012 15.05.12

За позовомпублічного акціонерного товариства "Київенерго" додержавного комунального підприємства «Житлоремфонд» та комунального підприємства «Житлорембудсервіс»Деснянського району м. Києвапростягнення 189 151, 77 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: юрисконсульт ОСОБА_1 (довіреність № 93/2012/02/13-29 від 13.02.2012 року)

відповідача1: начальник загального відділу та з кадрових питань ОСОБА_2

(довіреність № 08/445 від 22.09.2011 року)

начальник технічного відділу ОСОБА_3 (довіреність № 08/543 від

25.11.2011 року)

відповідача2: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з державного комунального підприємства «Житлоремфонд»189 151, 77 грн., (у тому числі 172 308, 34 грн. - сума основного боргу, 11 060, 69 грн. -інфляційні втрати та 5 782, 74 грн. -3 % річних).

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином виконує зобов'язання за договором від 01.12.2000 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2012 року порушено провадження у справі № 5011-23/4475-2012 та призначено її розгляд на 24.04.2012 року.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 20.04.2012 року від Відповідача надійшло клопотання про залучення до участі в справі в якості співвідповідача -комунальне підприємство «Житлорембудсервіс»Деснянського району м. Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2012 року залучено до участі в справі в якості іншого відповідача - комунальне підприємство «Житлорембудсервіс»Деснянського району м. Києва та призначено розгляд справи на 15.05.2012 року.

Представник Позивача у судовому засіданні 15.05.2012 року підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача1 у письмовому відзиві зазначив про те, що заборгованість повністю відноситься до новоствореного підприємства «Житлорембудсервіс», яке відповідно до рішення Київської міської ради № 396/6612 від 27.10.2011 року визнано правонаступником усіх майнових прав та обов'язків державного комунального підприємства «Житлоремфонд».

Представник Відповідача2 у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем2 вимоги ухвали суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 15.05.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача1, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем1 було укладено договір про постачання теплової енергії у гарячій воді № 1630058 від 01.12.2000 року.

Відповідно до пункту 2.2.1 договору № 1630058 від 01.12.2000 року Позивач зобов'язався виробляти та постачати теплову енергію Відповідачу для потреб опалення та гарячого водопостачання.

Відповідач1 відповідно до пункту 2.3.1 договору № 1630058 від 01.12.2000 року зобов'язався дотримуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та по тарифах, зазначених у додатку № 2.

Договір № 1630058 від 01.12.2000 року на постачання теплової енергії у гарячій воді є договором енергопостачання.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі -енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до даних відомостей обліку використання теплової енергії за період з 01.12.2009 року по 01.03.2012 року, довідки про надходження грошових коштів за спожиту теплову енергію Позивач поставив Відповідачу1 теплову енергію вартістю 586 841, 40 грн.

Додатком № 2 до договору № 1630058 від 01.12.2000 року сторони погодили, що Відповідач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями на рахунок Позивача згідно з його розрахунком.

Відповідач1 за період з грудня 2009 року по березень 2012 року несвоєчасно розрахувався за використану теплову енергію та допустив виникнення заборгованості у розмірі 172 308, 34 грн.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки доказів повного погашення заборгованості Відповідачем1 суду не надано, позовна вимога про стягнення основного боргу у розмірі 172 308, 34 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши відповідні розрахунки Позивача, суд встановив, що позовна вимога про стягнення з Відповідача1 3% річних у сумі 5 782, 74 грн. (за період з січня 2010 року по лютий 2012 року) підлягає задоволенню у повному обсязі, а позовна вимога про відшкодування інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню у розмірі 8 629, 13 грн. (за період з січня 2010 року по лютий 2012 року), оскільки Позивачем не враховано від'ємний інфляційний показник при здійснення розрахунку, зокрема, за квітень 2010 року, травень 2010 року, червень 2010 року, липень 2010 року, 2011 року та серпень 2011 року. Аналогічні висновки про застосування положень статті 625 Цивільного кодексу України містяться у постанові Вищого Господарського суду України від 06.09.2011 року у справі № 23/94.

Посилання Відповідача1, викладені в письмовому відзиві є безпідставними, оскільки Відповідач2 одержував теплову енергію від Позивача на підставі договору доручення між Відповідачами від 01.02.2002 року, згідно якого Відповідач2 зобов'язався від імені і за рахунок Відповідача1 отримувати послуги з постачання теплової енергії від Позивача. Оскільки в силу вимог глави 68 Цивільного кодексу України у зв'язку з виконанням повіреним доручення права і обов'язки перед третіми особами набуває довіритель, підстави для покладення обов'язку по оплаті теплової енергії на Відповідача2 відсутні.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені публічним акціонерним товариством "Київенерго" вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають частковому задоволенню за рахунок Відповідача1.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача1 стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з державного комунального підприємства «Житлоремфонд»(02217, м. Київ, Деснянський район, вул. Закревського, 15, ідентифікаційний код 04543683) на користь публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) 172 308 (сто сімдесят дві тисячі триста вісім) грн. 34 коп. -сума основного боргу, 8 629 (вісім тисяч шістсот двадцять дев'ять) грн. 13 коп. -інфляційні втрати, 5 782 (п'ять тисяч сімсот вісімдесят дві) грн. 74 коп. -3 % річних, 3 734 (три тисячі сімсот тридцять чотири) грн. 40 коп. -витрати зі сплати судового збору.

3. В іншому відмовити.

4. Видати наказ.

Повне рішення складено: 16.05.2012 року.

СуддяТ.Ю. Кирилюк