Рішення № 24176044, 15.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-23/3126-2012 15.05.12

За позовом приватного підприємства «Гаранткомплексбуд»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент»

про стягнення 35 900, 32 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: представник ОСОБА_1 (довіреність № б/н від 20.02.2012 року)

відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Приватне підприємство «Гаранткомплексбуд»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент»35 900, 32 грн.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за виконані роботи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 15.03.2012 року порушено провадження у справі № 5011-23/3126-2012 та призначено її розгляд на 03.04.2012 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України за клопотаннями представника Відповідача розгляд справи відкладався.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Позивача надійшло клопотання про витребування у Відповідача в порядку статті 38 Господарського процесуального кодексу України доказів та продовження строку вирішення спору. Зазначені клопотання судом задоволені.

15.05.2012 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог. Відповідно до поданої заяви Позивач просить суд стягнути з Відповідача 16 999, 18 грн., (у тому числі 10 191, 15 грн. -основного боргу, 1 098, 78 грн. -3 % річних, 3 147, 32 грн. -інфляційні втрати та 2 561, 93 грн. -пеня).

Представник Позивача у судовому засіданні 15.05.2012 року підтримав вимоги, викладені в заяві про уточнення позовних вимог.

Представник Відповідача у судове засідання 15.05.2012 року не з'явився, вимог ухвали суду від 24.04.2012 року не виконав, витребувані документи не надав.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва Відповідач подав письмовий відзив, в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що роботи Позивачем за договором № 01-06 від 01.06.2009 року виконані з порушенням строків виконання, крім того, зазначив, що розрахунок за виконані роботи проведений у повному обсязі.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 15.05.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем 01.06.2009 року укладено договір № 01-06, відповідно до якого Позивач зобов'язався виконати роботи з алмазного різання залізобетонних конструкцій, моноліту, алмазного свердління на будівництві, розташованого за адресою: вул. Грушевського, 8/16.

Статтею 837 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Факт виконання робіт у вересні 2009 року з боку Позивача підтверджено наданим суду актом виконаних робіт (копія залучена до матеріалів справи), підписаний Відповідачем без заперечень та зауважень на суму 64 940, 00 грн.

Відповідно до пункту 4.1 договору № 01-06 від 01.06.2009 року роботи повинні бути розпочаті протягом п'яти робочих днів з моменту підписання договору і закінчені не пізніше 31.08.2009 року. Зазначена дата є вихідною для визначення майнових санкцій у випадках порушення термінів виконання робіт.

Відповідач у письмовому відзиві звертає увагу на те, що Позивач порушив строки закінчення робіт, тому вартість робіт повинна бути зменшена відповідно до пункту 11.4.1 договору № 01-06 від 01.06.2009 року.

Згідно пункту 11.4.1 договору № 01-06 від 01.06.2009 року за несвоєчасне закінчення робіт Позивач сплачує Відповідачу неустойку в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від загальної суми невиконаних робіт за договором за кожний день прострочення.

Доказів виконання Позивачем робіт за договором № 01-06 від 01.06.2009 року у серпні 2009 року суду не надано.

Акт виконаних підрядних робіт підписаний сторонами у вересні 2009 року. Таким чином, судом встановлено факт порушення строків виконання Позивачем своїх зобов'язань за договором № 01-06 від 01.06.2009 року.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Позивач заперечив проти відшкодування за його рахунок пені за несвоєчасне закінчення строків виконання робіт та наполягає на застосуванні наслідків спливу позовної давності.

Відповідно до статті 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

Таким чином, строк позовної давності щодо відшкодування пені сплинув у вересні 2010 року, тому відсутні підстави для зменшення суми основного боргу з врахуванням положень пункту 11.4.1 договору № 01-06 від 01.06.2009 року.

Відповідно до пункту 3.1 договору № 01-06 від 01.06.2009 року оплата виконаних робіт за договором проводиться щомісяця, на підставі підписаних сторонами актів за формою № КБ-2в та довідки за формою № КБ-3 не пізніше десяти банківських днів з дати підписання Відповідачем зазначених актів та довідки за місяць.

Посилання Відповідача, викладені у письмовому відзиві щодо відсутності заборгованості за договором № 01-06 від 01.06.2009 року не приймаються судом до уваги, оскільки у сторін існували інші договірні зобов'язання, в підтвердження чого Позивач надав акти виконаних робіт № 15 від 10.07.2008 року, № 17 від 23.07.2008 року, № 20 від 29.07.2008 року, № 22 від 11.08.2008 року, № 23 від 22.08.2008 року, № 05/09 від 17.09.2008 року, № 01/10 від 27.10.2008 року, № 1/11 від 26.11.2008 року, № 1 від 29.12.2008 року на суму 135 696, 15 грн. З наданих Позивачем копій банківських виписок від 13.08.2009 року на суму 498, 00 грн. та від 02.10.2009 року на суму 7 455, 69 грн. вбачається, що оплата за виконані роботи здійснювалась Відповідачем за свердління отворів та демонтаж балкона згідно рахунку № 56 від 18.09.2009 року та за свердління отворів згідно рахунку № 43 від 12.08.2009 року, тобто інших правовідносин, що не стосуються предмету даного спору.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено часткове виконання Відповідачем своїх зобов'язань за договором № 01-06 від 01.06.2009 року, заборгованість на момент прийняття рішення складає 10 191, 15 грн.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки факт виконання робіт підтверджується відповідним актом, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів повної оплати виконаних робіт суду не надано, позовна вимога про стягнення з Відповідача основного боргу підлягає задоволенню у розмірі 10 191, 15 грн.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов'язання сталось не з його вини.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України пеня є одним із видів забезпечення виконання зобов'язань. Стаття 547 Цивільного кодексу України встановлює вимоги до форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язань та визначає, що правочин вчинений з недодержанням письмової форми є нікчемним.

Умовами договору № 01-06 від 01.06.2009 року стягнення пені за порушення строків оплати виконаних робіт не передбачено.

Таким чином, нарахування пені Позивачем на суми простроченої оплати, за відсутністю відповідної угоди між сторонами не має правового підгрунтя.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, суд встановив, що позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 3 147, 32 грн. та 3 % річних у розмірі 1 098, 78 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі за період з 10.10.2009 року по 14.05.2012 року.

Пунктом 11.3 договору № 01-06 від 01.06.2009 року встановлено, що будь-який спір, що виникає з договору або у зв'язку з ним, підлягає передачі на розгляд і остаточне вирішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації юридичних фірм України. У судовому засіданні 17.04.2012 року з'ясовано, що Відповідач не заперечує проти розгляду справи в Господарському суді міста Києва.

У разі, коли Відповідач не заперечує проти розгляду справи саме Господарським судом, спір підлягає вирішенню останнім. Аналогічна позиція викладена в постанові пленуму Вищого Господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені приватним підприємством «Гаранткомплексбуд»вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент»(02121, м. Київ, вул. Колекторна, 1 Д, ідентифікаційний код 19130159) на користь приватного підприємства «Гаранткомплексбуд»(02091, м. Київ, Харківське шосе, буд. 121, ідентифікаційний код 13698321) 10 191 (десять тисяч сто дев'яносто одна) грн. 87 коп. -сума основного боргу, 3 147 (три тисячі сто сорок сім) грн. 32 коп. - інфляційні втрати, 1 110 (одна тисяча сто десять) грн. 83 коп. - 3 % річних, 647 (шістсот сорок сім) грн. 83 коп. -витрати по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ.

Повне рішення складено: 16.05.2012 року.

Суддя Кирилюк Т.Ю.