Рішення № 24175952, 16.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-19/4239-201216.05.12

За позовом Дочірнього підприємства "Управління спеціальних машин № 2" Відкритого акціонерного товариства "Будмеханізація"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві-Жен"

про стягнення 25 703,00 грн.

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники : не з»явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернуся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві-Жен" про стягнення 25 703,00 грн.

Спір у справі виник внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов"язань за Договором № б\н на виконання робіт (надання послуг) від 29.12.2010 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2012 року порушено провадження у справі № 5011-19/4239-2012, розгляд справи призначено на 18.04.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2012 року розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України на 16.05.2012 року.

Представник позивача та представник відповідача в судове засідання не з»явились, про причини неявки суд не повідомлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 5011-19/4239-2012 від 04.04.2012р. та 18.04.2012 р. були направлені відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві (03179, м. Київ, вул. Прилужна, 4/15, к. 107).

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена сторонам належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності представника відповідача в судовому засіданні 18.04.2012 р. та 16.05.2012р. від останнього до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 16.05.2012 р. та за відсутністю представника позивача та відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 16.05.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

19.12.2010 року між Дочірнім підприємством «Управління спеціальних машин № 2»Відкритого акціонерного товариства «Будмеханізація»та ТОВ «Ві-Жен»було укладено Договір № б\н на виконання робіт (надання послуг).

Відповідно до п. 1.1 Договору, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобовязання по перевезенню, монтажу гусеничного крану та надання послуг з переміщення вантажів краном на будівельному майданчику на обєкті за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Мила, вул.. Комарова, 23-Б.

Згідно п. 2.1 Договору, вартість однієї машино-години оренди гусеничного крану РДК-250 без ПММ становить 115,00 грн. (в т.ч ПДВ 19,17 грн.)

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що Замовник авансує виконавця в розмірі 50% вартості робіт, що підлягають виконанню на протязі місяця і здійснює остаточну оплату за виконані роботи щомісячно до 10 числа поточного місяця за попередній на підставі довідок про вартість виконаних робіт або актів приймання-передачі виконаних робіт, які оформлені виконавцем та підписані Замовником або одним з його структурних підрозділів.

01.08.2011 року між позивачем та відповідачем було укладено Угоду № 1 до договору № б\н від 29.12.2010 року про проведення розрахунків та погашення заборгованості.

Відповідно до п. 1.3 Угоди № 1 відповідач підтвердив, наявність заборгованості за надані послуги за Договором № б\н від 29.12.2010 року на загальну суму 34 270,00 грн., яку зобовязувався сплатити до 26.12.2011 року.

Згідно п. 12 Додатку № 1 Угоди № 1, відповідач зобовязувався сплатити сума боргу в наступному порядку: у вересні 2011 року 8 567,00 грн; у жовтні 2011 року 8 567,00 грн; у листопаді 2011 року 8 567,00 грн., у грудні 2011 року 8 567,00 грн.

26.07.2011 року позивачем направлено в адрес відповідача претензію за вих.. № 176/1 з вимогою про сплату заборгованості.

04.08.2011 року відповідачем направлено позивачу відповідь № 0136 на претензію, якою підтвердив заборгованість в сумі 34 270,00 грн..

06.09.2011 року відповідачем проведено часткову оплату заборгованості в сумі 8 567,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2034. Оплату решти заборгованості не провів.

Таким чином, на день розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем за Договором складає 25 703,00 грн.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обовязки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором ( ст.. 903 ЦК України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, розмір позовних вимог визнав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 25 703,00 грн.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: судовий збір, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 525,526,901 ЦК України, ст. 173,193 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ві-Жен»(юридична адреса: 03179, м. Київ, вул.. Прилужна, 4/15, к. 107, код ЄДРПОУ 34351708) на користь Дочірнього підприємства «Управління спеціальних машин № 2»Відкритого акціонерного товариства «Будмеханізація» (01013, м. Київ, провулок Деревообробний, 3, код ЄДРПОУ 05503256), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, суму основного боргу в розмірі 25 703 (двадцять пять тисяч сімсот три) грн.. 00 коп., судовий збір в розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев»ять) грн.. 50 коп..

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Є.Ю. Шаптала

Дата складання повного рішення: 17.05.12 р.