Рішення № 24175948, 07.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-6/2089-2012 07.05.12

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Арле»

До відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Арена-Центр»

Про стягнення 386200,80 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 (за дов.)

від відповідача ОСОБА_2 (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Арле»до товариства з обмеженою відповідальністю «Арена-Центр»про стягнення 386200,80 грн., а саме: 247477,11 грн. заборгованості, 67991,09 грн. інфляційних, 51290,33 грн. трьох процентів річних, 19442,27 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати за поставлений товар.

Ухвалою суду від 22.02.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-6/2089-2012.

Ухвалою суду від 19.04.2012 р. продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів.

Відповідач у поданому суду відзиві позовні відхилив у повному обсязі, заперечивши факт отримання товару. Зокрема, останній зазначив, що всупереч нормам чинного законодавства України у видаткових накладних, на підставі яких позивач обґрунтовує свої вимоги, відсутні необхідні реквізити, а саме: відсутні посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, та підпис особи, яка отримувала товар, не скріплений печаткою відповідача.

Під час розгляду справи за клопотанням позивача судом були витребувані додатки № 5 до податкових декларацій (розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) за кожний місяць починаючи з лютого 2009 року по жовтень 2009 року включно.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

23.02.2009 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Арле»(постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Арена-Центр»(покупцем) було укладено договір поставки № 23\02\09 (далі -Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у Договорі, поставляти покупцеві, а покупець -в порядку та на умовах, визначених у Договорі, прийняти і оплатити продукти харчування (товар) згідно з замовленнями покупця. Постачальник зобов'язується поставляти покупцю товар в асортименті і кількості, передбаченому в замовленні.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що замовлення на отримання товару оформлюються у зручній формі та передаються допустимим для сторін засобом.

Згідно з п. 4.1 Договору вартість товару вказується в товарних накладних.

Відповідно до п. 5.1 Договору покупець зобов'язаний сплатити вартість товару, одержаного по кожній окремій накладній, в строк не пізніше 10 банківських днів від дати здійснення поставки.

Датою здійснення поставок вважається дата, вказана в накладних (п. 3.3 Договору).

На виконання своїх зобов'язань за Договором в період з 24.02.2009 р. по 30.10.2009 р. постачальник поставив покупцю товар загальною вартістю 328437,03 грн., що підтверджується видатковими накладними (копії в матеріалах справи).

Факт отримання відповідачем товару також підтверджується віднесенням останнім у зв'язку з придбанням товару у позивача податку на додану вартість до податкового кредиту, що підтверджується додатком № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість відповідача (розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів).

Зокрема, відповідно до п. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в редакції, чинній станом на 2009 рік (далі -Закон), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Віднесення вказаних сум до податкового кредиту мало місце на підставі виданих позивачем податкових накладних (копії знаходяться в матеріалах справи).

Відповідно до присів п. 7.2.3 ст. 7 Закону податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Вона складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону було передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, враховуючи відсутність оплати коштів відповідачем, віднесення сум податків до податкового кредиту мало місце внаслідок отримання податкових накладних, які засвідчують факт придбання ним товару.

Відповідач вартість товару оплатив частково, внаслідок чого його заборгованість становить 247477,11 грн.

Вимога позивача № 1 від 01.04.2012 р., яка отримана відповідачем 05.01.2012 р., залишена без задоволення.

Станом на час звернення позивача з позовом до суду (21.02.2012 р.) борг відповідача становив 247477,11 грн..

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт порушення відповідачем зобов'язання на суму 247477,11 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Пунктом 7.4 Договору передбачено, що за порушення строків оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

За розрахунком позивача, який судом прийнято як вірний, з відповідача підлягає стягненню 19442,27 грн. пені.

Крім того, боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, що передбачено ст. 625 ЦК України.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, з відповідача підлягає стягненню 67991,09 грн. інфляційної складової боргу (315468,20 грн. борг з урахуванням встановленого індексу інфляції) та 51290,33 грн. трьох процентів річних.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Арена-Центр»(04073, м. Київ, вул. Куренівська, 2-Б, код 32980062) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Арле»(04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 4-А, код 35375693) 315468,20 грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 51290,33 грн. трьох процентів річних, 19442,27 грн. пені, 7724,02 грн. судового збору.

Суддя С. А. Ковтун

Рішення підписано 16.05.2012 р.