Рішення № 24175898, 06.05.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 2/9/12-20/20/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.12 Справа № 5009/127/12

м.Запоріжжя За позовом Запорізького природоохоронного міжрайонного прокурора (69002, м.Запоріжжя, вул.Гоголя, 143) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах -

Позивач: Головне Державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Запорізькій області (69600, м. Запоріжжя, вул.Чубанова, 235)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Біленківська сільська рада (70441, Запорізька область, Запорізький район, с. Біленьке, вул.Леніна, буд. 4в)

Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 (АДРЕСА_3)

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 (70441, АДРЕСА_1)

про стягнення шкоди, заподіяної рибним запасам України в розмірі 15198,25 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від прокурора - Занков А.В. (посвідчення № 410);

Від позивача - ОСОБА_4 (дов.№1427 від 25.04.2012р.;

Від відповідача - ОСОБА_5 (договір від 15.03.2011р.);

Від третіх осіб -1,2 -не з'явилися;

Від третьої особи (Біленківська сільська рада) -не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.01.2012 р. (суддя Мойсеєнко Т.В.) порушено провадження у справі №5009/127/12 за позовом Запорізького природоохоронного міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Головного Державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Запорізькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 18 023,61 грн. шкоди, заподіяної рибним запасам України, справі присвоєно номер провадження 2/9/12. Розгляд справи неодноразово відкладався, на підставі ст. 69 ГПК України продовжувався строк розгляду справи.

У зв'язку з хворобою судді Мойсеєнко Т.В., здійснено автоматичний перерозподіл справи між суддями та призначено її до розгляду судді Гандюковій Л.П.

Ухвалою суду від 19.03.2012р. справу № 5009/127/12 прийнято до розгляду суддею Гандюковою Л.П., справі присвоєно номер провадження 2/9/12-20/20/12, судове засідання призначено на 20.03.2012р. Ухвалами суду на підставі ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався на 04.04.2012р., 26.04.2012р., потім -на 16.05.2012р.

16.05.2012р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданні, яке відбулось 16.03.2012р., прокурором було надано заяву про уточнення позовних вимог (в порядку ст.22 ГПК України), відповідно до якої, з урахуванням положень ст.ст.4,11 Закону України "Про державний бюджет України на 2012 рік", ч.2 ст.69 Бюджетного кодексу України, п.п.4 п.2 Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за доходами та іншими надходженнями від 19.12.2000р. №131, просить стягнути з відповідача шкоду, заподіяну рибним запасам України в розмірі 18023,61 грн., з яких: 5 407,8 грн. - до спеціального фонду Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації 21081100; 9 011,80 грн. -до спеціального фонду Біленьківської сільської ради за кодом бюджетної класифікації 21081100; 3 604,72 грн. -до спеціального фонду Запорізької обласної ради за кодом бюджетної класифікації 21081100.

У судовому засіданні 26.04.2012р. прокурор надав заяву про уточнення позовних вимог, згідно з якою просить стягнути з ФОП ОСОБА_1 шкоду в розмірі 15198,25 грн., з яких: 4 559,46 грн. -до спеціального фонду Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації 21081100; 7 599,11 грн. -до спеціального фонду Біленьківської сільської ради за кодом бюджетної класифікації 21081100; 3 039,64 грн. -до спеціального фонду Запорізької обласної ради за кодом бюджетної класифікації 21081100. Позивач зазначену заяву підтримав. Також позивач надав письмові пояснення щодо допущеної помилки при розрахунку шкоди, а саме: застосування показників, встановлених для Київського водосховища замість Каховського, та надав новий розрахунок збитків до кожного адміністративного протоколу та їх обґрунтування.

Відповідно до п.3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" Господарським процесуальним кодексом, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Розглянувши заяву прокурора від 16.03.2012р. (том 1 а.с.96-97), суд прийшов до висновку, що її не можна віднести до жодного із виду наведених заяв, позовні вимоги фактично залишилися незмінними, а лише зазначено, яким чином заявлена до стягнення сума повинна бути розподілена між спеціальними фондами державного та місцевих бюджетів відповідно до приписів законодавства щодо їх формування. Заява прокурора від 26.04.2012р. (том 2 а.с. 1), підтримана позивачем, фактично є зменшенням розміру позовних вимог та в порядку ст.22 ГПК України прийнята судом до розгляду.

Таким чином, предметом розгляду є вимоги, з урахуванням зменшення їх розміру. Позов мотивовано наступним. Проведеною Запорізькою природоохоронною міжрайонною прокуратурою перевіркою встановлено, що посадовими особами ФОП ОСОБА_1 не забезпечується виконання вимог законодавства про тваринний світ при вилученні водних живих ресурсів на території Запорізького району. Так, у ході перевірки інспектором оперативної роботи Головрибводу встановлено, що 21.10.2010р. відповідальний за промисловий лов ОСОБА_3 проводив незаконний промисловий лов сіткам на забороненій для промислового лову ділянці біля с.Біленьке Запорізького району, а саме: на відстані 20-30 метрів від берега вилучив: судака у кількості 4 шт., ляща -3, плітки -165, карася -57, плоскирки -8, що призвело до порушення правил рибальства. За наслідками перевірки складено протокол про адміністративне правопорушення №00691 від 21.10.2010р. Постановою старшого державного інспектора Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів в Запорізькій області №999 від 22.11.2010р. притягнуто ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за порушення правил рибальства згідно з ч.3 ст.85 КУпАП. Також 21.10.2010р. відповідальний за промисловий лов ОСОБА_2 проводив незаконний промисловий лов риби трьома сітками біля с.Біленьке Запорізького району у Верхів'ї Каховського водосховища на річці Дніпро та незаконно виловив рибу: плітку у кількості -104, карась -110, плоскирка -12. Постановою державного інспектора №998 від 22.11.2010р. ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності. Таким чином, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які є працівниками відповідача, вчинено порушення правил рибальства при промисловому вилові водних живих ресурсів, що є порушенням ст.ст.17, 34 Закону України "Про тваринний світ", п.п.6.1.1, 10.1.6 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України. Відповідно до Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства та охорони водних живих ресурсів, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 12.07.2004р. №248/275, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.11.2004р. за №1446/10045, позивачем розраховано збитки, заподіяні рибному господарству, які складають загальну суму 15 198,25 грн. На підставі викладеного, ст.ст.13,14, 121 Конституції України, ч.2 ст.20, ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру", ст.63 Закону України "Про тваринний світ", ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.1172 ЦК України прокурор та позивач просять позов задовольнити, стягнути зазначену суму з ФОП ОСОБА_1

Відповідач позов не визнав з наступних підстав. Промисловий вилов риби проводився у повній відповідності до норм чинного законодавства України. Відповідно до свідоцтва серія Ж№919789 від 01 січня 2011р. рибальство та надання послуг у рибальстві є одним із видів діяльності відповідача як підприємця. Згідно з повідомленням №205\6-К від 25 грудня 2009р. ПП ОСОБА_1 мала можливість здійснювати промисел у Каховському водосховищі в межах виділених квот. Ті обставини, в результаті яких громадяни ОСОБА_7 та ОСОБА_2 здійснювали вилов риби належними ПП ОСОБА_1 сітками, з порушенням правил рибальства, недодержанням відстані від берега, не є підставами для притягнення до відповідальності приватного підприємця. ПП ОСОБА_1 із громадянами ОСОБА_7 та ОСОБА_2 було укладено попередню угоду про те, що з ними буде укладено трудовий договір після оформлення усіх дозвільних документів. Вказані громадяни повинні були ознайомитися зі своїми трудовими обов'язками, пройти інструктаж з техніки безпеки. Здійснювати промисловий вилов риби вони повинні були в районі с.Балки, і яким чином вони проводили його з сітками та на баркасі, належними відповідачу в районі с.Біленьке біля гирла р.Кокань, невідомо. Ніяких вказівок з цього приводу ПП ОСОБА_1 їм не надавалося. Провина вказаних осіб була встановлена при розгляді адміністративних справ, до яких відповідач залучений не був та не мав можливості оскаржити постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Коли стало відомо про притягнення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до відповідальності, їм було відмовлено в укладенні трудових договорів. Отже, оскільки відповідач та вказані громадяни не перебували у трудових відносинах, відсутні підстави для відповідальності ОСОБА_7 та ОСОБА_6 за вчинені ними незаконні дії. В даному випадку відсутній необхідний склад правопорушення для притягнення відповідача до відповідальності, вина відповідача у спричиненні державі шкоди відсутня. Відповідач також зазначив, що не має можливості надати оригінали промислових журналів, оскільки вони були викрадені в лютому 2011 року, що підтверджується публікацією в газеті "Нова Таврія". З офіційною завою до правоохоронних органів з даного приводу відповідач не завертався. В письмовому пояснені відповідач додатково вказав, що звіти форми 1-ДФ за 3-4 квартали 2010р. про доходи найманих працівників надати також неможливо через те, що в цей період така звітність до податкових органів не подавалася, оскільки були відсутні наймані працівники. На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити.

Крім того, відповідачем надано письмове клопотання, згідно з яким останній просить відмовити Запорізькому природоохоронному міжрайонному прокурору у позові у зв'язку з тим, що згідно з наказом Генерального прокурора України від 4 жовтня 2011 року №3/2 "Про особливості організації діяльності органів прокуратури у сфері охорони навколишнього середовища та земельних відносин" правозахисна представницька діяльність в межах р.Дніпро, її водосховищ відноситься до відання екологічного прокурора, і тому природоохоронний прокурор перевищив межі своїх повноважень при поданні та підписанні даного позову.

Треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача -ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судові засідання не з'являлися, письмових пояснень по суті спору не надано. Згідно з довідкою управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області №1/2-856 (а.с.126) станом на 28.03.2012р. ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 відбуває покарання у Вільнянській виправній колонії №20.

Третя особа без самостійних вимог на стороні позивача -Біленьківська сільська рада у судовому засіданні 04.04.2012р. по суті спору усно пояснила, що позовні вимоги підтримує з підстав, які заявлено.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст.75 ГПК України у відсутність третіх осіб за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 20.03.2012р. з Василівської міжрайонної податкової інспекції в Запорізькій області були витребувані завірені копії звітів форми 1-ДФ про доходи найманих працівників відповідача за 3-4 квартали 2010р.

Розглянувши матеріали справи, оглянувши в судовому засіданні оригінали доказів та вислухавши пояснення прокурора, представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

21.10.2010р. старшим державним інспектором відділу оперативної роботи Головрибводу складено протокол про адміністративне правопорушення №000393 (том 1 а.с.10) відносно громадянина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає у АДРЕСА_4 і працює відповідальним за лов рибалкою ФОП ОСОБА_1; посвідчення рибалки №102, видане 22.09.10р. ФОП ОСОБА_1, талон 000418 від 25.09.10р. №20К 6, виданий ФОП ОСОБА_1 Згідно з даним проколом ОСОБА_2 21.10.2010р. о 6 год. 30 хв. здійснювався промисловий вилов риби на човні ЯЗП 01-55, промисловим знаряддям лову (сітками) в районі с.Біленьке Запорізького району на Каховському водосховищі, гирло р.Кокань, приблизно на відстані 30-50 м від берега -забороненій для промислу зоні. У порушника крім вищезазначеного талону та посвідчення рибалки було виявлено журнал обліку виловленої риби ВЖР №000148 від 25.03.2010р. ФОП ОСОБА_1 виробничого підрозділу ГНС СРОС, сітки жаберні в кількості 3 штук з бірками: ЗА 022961; 022924; 022926, свіжовиловлена риба: карась -110 шт., плітка -104 шт., плоскирка -12 шт., загальною вагою 39,9 кг, яка згідно з квитанції №072 від 21.10.10р. здана ФОП ОСОБА_1 і зарахована у квоту. Копія протоколу вручена правопорушнику під розпис 21.10.10р. з повідомленням про місце та час розгляду справи. До вказаного протоколу інспектором було здійснено розрахунок збитків, заподіяних рибному господарству (том 1 а.с.11) у розмірі 7 508,74 грн.

Також 21.10.2010р. державним інспектором відділу оперативної роботи Головрибводу складено протокол про адміністративне правопорушення №000691 (том 1 а.с.12) відносно ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає у АДРЕСА_4, працює відповідальним за лов ПП ОСОБА_1; посвідчення рибалки №103 від 22.09.10р., талон 000417. Згідно з проколом ОСОБА_7 21.10.2010р. о 7 год. 00 хв. ранку здійснювався лов риби промисловим знаряддям (сітками) у забороненій для промислу зоні, чим порушив п.6.1.1. Правил промислового рибальства, за що згідно з ст.36 Закону України "Про тваринний світ" передбачена відповідальність за ч.3 ст.85 КУпАП. У порушника було вилучено рибу, що знаходилася у сітях: плітка -165 шт., карась -57 шт., судак -4 шт., плоскирка -8 шт., лящ -3 шт., яка була передана ПП ОСОБА_1 по квитанції №071 і зарахована у квоту підприємству. Копія протоколу з повідомленням про місце та час розгляду справи вручена правопорушнику 21.10.10р. під розпис. До протоколу інспектором здійснено розрахунок збитків, заподіяних рибному господарству (том 1 а.с.13), розмір яких склав 10 514,87 грн.

22.11.2010р. Головним державним управлінням охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в Запорізькій області за наслідками розгляду матеріалів справ про адміністративне правопорушення прийнято постанови №998, №999 (том 1 а.с.8,9), згідно з якими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було визнано винними у порушенні п.6.1.1 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України, ст.63 Закону України "Про тваринний світ", за яке передбачено відповідальність ч.3 ст.85 КУпАП, на кожного з порушників накладено адміністративне стягнення у вигляді стягнення до державного бюджету Запорізького району штрафу в розмірі 170 грн. У постановах зазначено, що вилучену рибу повернуто ФОП ОСОБА_1 із врахуванням її в установленому порядку в квоту.

15.09.2011р. Запорізьким природоохоронним міжрайонним прокурором винесено ФОП ОСОБА_1 припис №111-369вих-11 (том 1 а.с.16-17) "Про усунення порушень вимог Законів України "Про тваринний світ", "Про охорону навколишнього природного середовища", відповідно до змісту якого у зв'язку з вчиненням ОСОБА_3 і ОСОБА_2 правопорушень, за яке їх притягнуто до відповідальності згідно з постановами №№998, 999 від 22.11.2010р., висунуто вимогу про невідкладне вжиття заходів до перерахування збитків, заподіяних рибному господарству України в сумі 18023,61 грн. до фонду охорони навколишнього природного середовища Запорізького району Запорізької області.

У матеріалах справи містяться також претензії позивача вих.№№5132, 5133 від 30.11.2011р. (том 1 а.с.14-15), адресовані ФОП ОСОБА_1, із пропозицією добровільно погасити суму збитків, завданих рибному господарству, що заподіяні його працівниками, відповідно до ст.1172 ЦК України, в розмірі 7508,74 грн. та 10514,87 грн. відповідно, повідомлено реквізити для сплати коштів до місцевого бюджету Біленьківської сільської ради. Вручення вказаних претензій ФОП ОСОБА_1 19.12.2011р. підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого долучена до матеріалів справи (том 1 а.с.59).

05.01.2012р. Запорізький природоохоронний прокурор звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом, за яким порушено провадження у даній справі. У зв'язку з допущеною помилкою при здійсненні розрахунку завданих збитків, позивачем здійснено новий розрахунок до вищезазначених адміністративних протоколів та зменшено розмір позовних вимог. А саме: згідно з протоколом №000393 від 21.10.2010р., складеним стосовно відповідального за лов риби ФОП ОСОБА_1 ОСОБА_2, розмір збитків становить 6787,17 грн., згідно з протоколом №000691 від 21.10.2010р., складеним стосовно відповідального за лов риби ОСОБА_3 -8411,08 грн. Всього загальна сума позову становить 15 198,25 грн.

Проаналізувавши норми законодавства, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, вислухавши пояснення сторін, оцінивши докази, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню на наступних підставах.

Згідно з приписами ч.1 ст.13, ч.1,2 ст.14 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №7 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" у вирішенні питання про порушення справи за позовною заявою прокурора господарському суду слід виходити з такого.

Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 ГПК господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною третьою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 № 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Згідно з частиною другою статті 29 ГПК у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах громадянина зазначений орган чи громадянин набуває статусу позивача.

Закон не обмежує право прокурора чи його заступника на подання позову в інтересах держави в особі того її органу, що перебуває поза територією, на яку поширюються повноваження даного прокурора (його заступника).

Відповідно до статті 13 Закону України "Про прокуратуру" систему органів прокуратури, крім Генеральної прокуратури України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, міських, районних, міжрайонних прокуратур, становлять і інші прирівняні до них прокуратури, а також військові прокуратури. Тому прокурори та заступники прокурорів спеціалізованих прокуратур мають право звертатись до господарського суду з позовами в інтересах держави на загальних підставах. Господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.

Вищевикладеним спростовуються твердження відповідача про перевищення Запорізьким природоохоронним міжрайонним прокурором меж своїх повноважень при поданні та підписанні даного позову. Головною умовою при поданні позову прокурором є наявність порушених інтересів держави та правильність визначення органу, уповноваженого на здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави -позивача.

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси на території України підлягають державній охороні.

Відповідно до ст.20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" спеціально уповноваженим органам державного управління у галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів надано право звертатися до господарського суду з позовами про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно з п.п.38,39 Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.1996р. №1192, спеціальними органами, що забезпечують відтворення, охорону водних живих ресурсів і регулювання рибальства, а також контроль у цій галузі, є органи відтворення, охорони водних живих ресурсів і регулювання рибальства (органи рибоохорони) Мінрибгоспу. Державний контроль у зазначеній галузі здійснюють Мінрибгосп, Мінекобезпеки та їх органи на місцях у межах своєї компетенції.

Відповідно до п.4 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України, затверджених Наказом Державного комітету рибного господарства України №33 від 18.03.99р., контроль за використанням водних живих ресурсів у рибогосподарських водних об'єктах України здійснюється державними органами рибоохорони та іншими уповноваженими на це державними органами.

Згідно з п.4.1, 16 Положення про Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Запорізькій області (скорочена назва -Держрибоохорона у Запорізькій області), затвердженого наказом Державного комітету рибного господарства України від 27.02.2009р. №87, Держрибоохорона у Запорізькій області відповідно до покладених неї завдань організовує і здійснює державний контроль у сфері охорони і використанні водних живих ресурсів і середовища їх перебування, здійснення заходів, пов'язаних з відтворенням, збереженням водних живих ресурсів та регулювання рибальства. Має право виступати позивачем і відповідачем у суді.

Відповідно до ст.34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Відповідно до п.1.2.1., 1.3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" №02-5/744 від 27.06.2001р. (зі змінами, внесеними згідно з Рекомендаціями Вищого господарського суду №04-06/44 від 25.03.2009) у визначенні предмету спору в справах даної категорії, пов'язаних з відшкодуванням шкоди (збитків), слід керуватися Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", яким відповідно до статті 2 цього законодавчого акта регулюються відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні та відповідно до статті 68 якого підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Розглядаючи справи про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення природноресурсового, природоохоронного законодавства про забезпечення екологічної безпеки, господарські суди повинні обов'язково враховувати наявність таких умов відповідальності як безпосередній причинний зв'язок між відповідними діями (бездіяльністю) і шкодою та вина відповідача. До позовної заяви повинен бути доданий обґрунтований розрахунок суми, що стягується на відшкодування заподіяної шкоди.

Відповідно до приписів ст.68 "Про охорону навколишнього природного середовища", ч.1 ст.63 Закону України "Про тваринний світ" (від 13 грудня 2001 року №2894-III) порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Згідно з ч.3 ст.63 Закону України "Про тваринний світ" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку та розмірах, встановлених законодавством. Цією ж статтею визначено перелік порушень законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, за які винна у їх вчиненні особа, повинна нести відповідальність, в тому числі: порушення правил використання об'єктів тваринного світу; незаконне вилучення об'єктів тваринного світу з природного середовища.

Згідно з п.п.40, 52 Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.1996р. №1192, порушення вимог цього Тимчасового порядку та відповідних нормативних актів у галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно із законодавством. Відповідальність за порушення в цій галузі несуть особи, винні, зокрема, у незаконному вилученні об'єктів водних живих ресурсів із природного середовища. Органи рибоохорони Мінрибгоспу, що забезпечують охорону, відтворення і державний контроль використання водних живих ресурсів відповідно до законодавства, мають право: складати протоколи і розглядати справи про адміністративні правопорушення з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів у встановленому порядку; визначати обсяг збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства та охорони рибних запасів, розміри стягнень за незаконне добування (збирання) або знищення цінних видів риб за затвердженими в установленому законодавством порядку методиками і таксами; подавати позови про відшкодування збитків і втрат, заподіяних підприємствами, установами, організаціями та громадянами внаслідок порушення законодавства про охорону, використання і відтворення водних живих ресурсів.

Відповідно до п.44 Тимчасового порядку з метою охорони і відтворення водних живих ресурсів їх спеціальне використання може бути обмежено або заборонено в окремих водоймах (їх ділянках) за спільним рішенням органів Мінрибгоспу та Мінекобезпеки.

Статтею 17 Закону України "Про тваринний світ" передбачено, що до спеціального використання об'єктів тваринного світу віднесено усі види використання тваринного світу (за винятком передбачених законодавством випадків безоплатного любительського і спортивного рибальства у водних об'єктах загального користування), що здійснюються з їх вилученням (добуванням, збиранням тощо) із природного середовища. Спеціальне використання об'єктів тваринного світу в порядку ведення рибного господарства здійснюється з наданням відповідно до закону підприємствам, установам, організаціям і громадянам права користування рибогосподарськими водними об'єктами. Спеціальне використання об'єктів тваринного світу здійснюється лише за відповідними дозволами чи іншими документами, що видаються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п.5.1 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України, затверджених Наказом Державного комітету рибного господарства України №33 від 18.03.99р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.05.1999р. за №326/3619, промисел водних живих ресурсів здійснюється користувачами за плату в межах виділених їм у встановленому порядку квот за дозволами та талонами встановленого зразка, виданими їм державними органами рибоохорони.

Наказом Міністерства аграрної політики України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 11.11.2005 №623/404, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 грудня 2005р. за №1458/11738, затверджено Інструкцію про порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів.

Відповідно до п.4.1, 4.3 цієї Інструкції для здійснення промислового лову риби та інших водних живих ресурсів (вид діяльності, який підлягає ліцензуванню) користувачам необхідно зареєструвати в органах рибоохорони талони (додаток 3). Талони видаються користувачем. Зареєстровані талони видаються користувачу або за його дорученням особі, відповідальній за проведення промислу, у двотижневий термін після отримання документів, зазначених у пункті 4.2 цієї Інструкції.

Судом встановлено, що згідно зі свідоцтвом про сплату єдиного податку серія Ж №919789 від 01.01.2011р. видом діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 -відповідача у справі є, в тому числі: рибальство та надання послуг у рибальстві. Відповідач має ліцензію НОМЕР_4 на діяльність, пов'язану з промисловим виловом риби на промислових ділянках рибогосподарських водойм, крім внутрішніх водойм (ставків) господарств, видану Держкомрибгоспом (рішення про видачу ліцензії 25.07.2008р. №405), строк дії ліцензії з 25.07.2008р. по 25.07.2013р. Згідно з повідомленням №20К-6 від 25.12.2009р. Державним комітетом рибного господарства відповідно до отриманої ліцензії ФОП ОСОБА_1 була виділена квота на 2010 рік для здійснення промислу у Каховському водосховищі певного переліку водних живих ресурсів. Відповідно до вказаного повідомлення користувач не має права продавати, передавати квоту або її частину іншим юридичним або фізичним особам. У порядку пункту 4.2 Інструкції ФОП ОСОБА_1 22.09.2010р. була подана заява до органу рибоохорони про реєстрацію документів для спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів для реєстрації талонів в кількості двох штук на здійснення промислового лову на Каховському водосховищі згідно з повідомленням Укрдержрибгоспу №20К-6 від 25.12.2009р. на період з 22 вересня по 31 грудня 2010 року.

Приписами ст.ст.33, 34 Закону України "Про тваринний світ" встановлено:

1). Користувачі об'єктами тваринного світу в установленому законодавством порядку мають право: - здійснювати спеціальне використання об'єктів тваринного світу відповідно до цього Закону; - власності на добуті (придбані) в законному порядку об'єкти тваринного світу і доходи від їх реалізації; - оскаржувати рішення органів виконавчої влади і посадових осіб, що порушують їх права на використання об'єктів тваринного світу. Права підприємств, установ, організацій та громадян щодо використання об'єктів тваринного світу можуть бути обмежені відповідно до закону.

2). Користувачі об'єктами тваринного світу в установленому законодавством порядку зобов'язані: - додержуватися встановлених правил, норм, лімітів і строків використання об'єктів тваринного світу; - використовувати тваринний світ у способи, що не допускають порушення цілісності природних угруповань і забезпечують збереження тварин, яких не дозволено використовувати; - безперешкодно допускати до перевірки всіх об'єктів, де утримуються, перероблюються та реалізуються об'єкти тваринного світу, представників органів, що здійснюють державний контроль за охороною і використанням тваринного світу, своєчасно виконувати їх законні вимоги та розпорядження; своєчасно вносити збір за спеціальне використання об'єктів тваринного світу.

Відповідно до п.п.2, 6.1, 6.1.1 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України, затверджених Наказом Державного комітету рибного господарства України №33 від 18.03.99р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.05.1999р. за №326/3619, Користувачі водних живих ресурсів -підприємства, установи й організації незалежно від форм власності, а також громадяни України та особи без громадянства, які використовують водні живі ресурси при здійсненні промислу водних живих ресурсів, зобов'язані здійснювати промисел згідно з Правилами, Режимами рибальства та іншими вимогами законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів. Не перевищувати обсяги вилучення виділених їм квот водних живих ресурсів.

Згідно з пунктом 10.1.6 вказаних Правил у Каховському водосховищі: - від греблі Дніпровської ГЕС по старому і новому руслах до залізничних мостів через річку Дніпро біля м.Запоріжжя; - у р.Конка - на ділянці від залізничного моста до шосейного моста через трасу Москва-Сімферополь; - в 1-кілометровій акваторії навколо островів Великі та Малі Кучугури в межах орнітологічного заказника загальнодержавного значення забороняється промисел протягом усього року.

Наказом Головного державного управління охорони, використанні і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Запорізькій області №73 від 12.10.2010р. (том 1 а.с.56-58) було затверджено Перелік рибогосподарських водних об'єктів (їх ділянок) та умов здійснення любительського рибальства в зоні діяльності управління та в яких, відповідно до пункту 3 наказу, промислове рибальство заборонено. До вказаного Переліку, зокрема увійшли: акваторія гирла р.Кокань (п.1.1.8), акваторія Каховського водосховища від межі "південний край гирла р.Кокань в с.Біленьке -о.Головченко" до західного краю с.Червонодніпровка Запорізького району Запорізької області в 150-метровій прибережній смузі (п.1.1.9).

У пункті 9.6 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України, затверджених Наказом Державного комітету рибного господарства України №33 від 18.03.99р., встановлено, що знаходитися промисловим, транспортним та іншим суднам у межах заборонених для промислу місяцях, за винятком транзитного проходу і проходу фарватером, зупинок біля поселень, для встановлення бакенів і випадках надзвичайної потреби (шторм, туман, аварія і т.п.) забороняється.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені в ст.1166 ЦК України, а саме: майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Зобов'язання з відшкодування шкоди є деліктними (позадоговірними). Форми і розміри позадоговірної відповідальності визначаються лише законом. Підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає складові елементи -шкоду, протиправність поведінки заподіювача шкоди, причинний зв'язок та вину особи, яка заподіяла шкоду.

Відповідно до приписів п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, ст.33 ГПК України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

При вирішенні спору про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, на позивача покладений обов'язок доказати шкоду (її розмір), протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок; на відповідача -відсутність вини.

Частиною 1 статті 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Отже, у зобов'язаннях із заподіяння шкоди вина юридичної особи або фізичної виявляється у винних діях чи бездіяльності її працівників, вчинених під час виконання ними своїх обов'язків. У даному випадку першочерговим є доведеність того факту, що особа (особи), відносно яких складено протокол про адміністративне правопорушення та яких визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення, а отже заподіяли шкоду внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, були працівниками ФОП ОСОБА_1 і завдали шкоди під час виконання своїх трудових обов'язків.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" встановлено, що при розгляді справ про відшкодування шкоди суди повинні мати на увазі, що крім загальних підстав, відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації. Господарські (підприємницькі) товариства, кооперативи відповідають за шкоду у випадках її заподіяння як їхнім учасником (членом) під час здійснення ним підприємницької або іншої діяльності від їх імені, так і особами, які виконують роботу за трудовим договором.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

До матеріалів справи залучено заяву ФОП ОСОБА_1 від 22.09.2010р., реєстраційний №1174 про реєстрацію документів для спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів (том 1 а.с.99), що в порядку пункту 4.2 Інструкції про порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів подавалася відповідачем до органу рибоохорони для реєстрації талонів на здійснення промислового лову на Каховському водосховищі в кількості двох штук на період з 22 вересня по 31 грудня 2010 року. В додатку до цієї заяви відповідачем було вказано конкретних осіб, відповідальних за лов, рибалок із зазначенням їх паспортних даних, перелік промислових баркасів та знарядь з індивідуальними ознаками (реєстраційних номерів, номерів бірок), які планувалося використовувати для промислового лову. Так, зокрема, у додатку до заяви зазначено відповідальних за лов: ОСОБА_2 (НОМЕР_1, виданий Запорізьким РВУМВС 19.01.2008р.), ОСОБА_3 (НОМЕР_2, виданий Запорізьким РВУМВС 05.07.2005р.), промисловий баркас: ЯЗП 0155, 0156, 0601,0160. У матеріалах справи також міститься угода від 19.09.2010р. (том 1 а.с.107), підписана між приватним підприємцем ОСОБА_1 та громадянином ОСОБА_2, із зазначенням адреси проживання останнього, серії та номеру паспорту, відповідно до якої сторони уклали угоду про те, що між ними буде укладено трудовий договір за умови отримання приватним підприємцем дозвільних документів, при виникненні необхідності у робітниках при промисловому вилові риби та їх реалізації. ОСОБА_2 зобов'язався з'явитися за викликом, виконувати роботи, передбачені договором, з додержанням правил техніки безпеки та промислового риболовства. Угода підписана сторонами та скріплена печаткою ФОП ОСОБА_1

Як слідує з пояснень та письмового відзиву (том 1 а.с.100-102), відповідач не заперечує той факт, що між нею та громадянами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено попередні угоди про укладення трудових угод після оформлення дозвільних документів. Так, надана в матеріали справи угода з ОСОБА_2 укладалася 19.09.2010р., заява на реєстрацію талонів на промисловий лов на Каховському водосховищі на період з 22 вересня по 31 грудня 2010 року, була подана відповідачем 22.09.2010р., адміністративні правопорушення, вчинені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зафіксовано в протоколах 21.10.2010р. Промислові талони згідно з додатком 3 до пункту 4.1 Інструкції про порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів-"Форма: Талон рибалки" є іменними, видаються на конкретну особу, в ньому вказується номер посвідчення рибалки, особа відповідальна за улов у виробничому підрозділі користувача. У протоколі №000393 відносно ОСОБА_2 вказано номер промислового баркасу, на якому здійснювався промисел -ЯЗП 01-55, що вказувався відповідачем у заяві на видачу талонів.

Отже, вищенаведене є достатнім свідченням того, що між відповідачем -фізичною особою-підприємцем та особами, які вчинили адміністративне правопорушення існували трудові відносини; прізвища та паспортні дані цих осіб містяться в документах, що подавалися безпосередньо відповідачем з метою офіційного оформлення документів (реєстрації талонів) для здійснення промислового лову риби. Відсутність оформлення цих відносин у вигляді укладення трудових угод, відсутність, як стверджує відповідач, найманих працівників та звітності до податкових органів про їх доходи за 3-4 квартали 2010р., що підтверджується наданим на вимогу суду листом №2097/10/10-06 від 07.09.2012р. Василівського відділення Токмацької ОДПІ Запорізької області, не спростовують висновків суду, оскільки, оцінюючи наведені вище докази у сукупності, судом встановлено, що фактично ці особи були допущені відповідачем до виконання трудових відносин, отримали від відповідача баркас, сітки, дозвільні документи. Відповідно до ст.24 Кодексу законів про працю України трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

За таких обставин, суд вважає доведеним той факт, що на час вчинення правопорушення особи, визнані винними та притягнуті до адміністративної відповідальності, були працівниками ФОП ОСОБА_1 При вчиненні промислового лову у забороненій зоні використовувався належний відповідачу промисловий баркас ЯЗП 0155 та промислове знаряддя лову (сітки з бірками), мали дозвільні документи відповідача.

Крім того, суд враховує наступне.

Пунктом 6 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України, затверджених Наказом Державного комітету рибного господарства України №33 від 18.03.99р., встановлені обов'язки користувачів, які, зокрема, при здійсненні промислу водних живих ресурсів зобов'язані: на кожному судні, ланці, дільниці, бригаді тощо вести промисловий журнал встановленої форми, а також мати документи, які підтверджують законність вилучення (промисловий квиток, талон) і здачі (квитанція) водних живих ресурсів (п.6.1.2); вести на кожному приймальному пункті, приймальному судні журнали з обліку прийнятих та реалізованих водних живих ресурсів (п.6.1.3).

Відповідно до підпункту 5.2 пункту 5 цих Правил рибалкам, які відповідають за вилучення водних живих ресурсів у виробничих підрозділах користувачів (ланки, судна, дільниці, бригади тощо), державними органами рибоохорони видаються промислові квитки та талони; іншим рибалкам, які здійснюють вилучення водних живих ресурсів у зазначених підрозділах, користувачі зобов'язані видати посвідчення рибалки.

Згідно з п.п.9.13.1 п.9.3 Правил користувачам водних живих ресурсів забороняється: здійснення промислу виробничими підрозділами користувача (ланки, дільниці, бригади тощо) на суднах, що не призначені для здійснення промислу, та (або) без наявності в рибалок, відповідальних за вилучення, промислових квитків, талонів, журналів обліку вилучених водних живих ресурсів (промислових журналів), а в інших рибалок, які здійснюють вилучення водних живих ресурсів у зазначених підрозділах користувача, посвідчень рибалок.

Згідно з п.6.4 Інструкції про порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів улов риби та інших водних живих ресурсів оприбутковується на рибоприймальному судні або здається на рибоприймальний пункт чи рибопереробне судно та оформляється квитанцією (додаток 14). Особа, яка приймає улов, зобов'язана зареєструвати квитанцію в журналі обліку прийнятої риби та інших водних живих ресурсів та видати перший примірник квитанції рибалці, який здав улов, і згідно з абзацом 2 пункту 6.3.2 цієї Інструкції - копію квитанції особі, відповідальній за проведення дослідного лову.

Як свідчать матеріали справи, у протоколах про адміністративні правопорушення №№00691, №000393 від 21.01.2010р., складених інспекторами рибоохорони відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 при здісненні останніми промислового лову у забороненій зоні, були вказані номери талонів -000417, 000418 від 25.09.10р.; посвідчень рибалок -№№102, 103 від 22.09.10.р., виданих ФОП ОСОБА_1, номера бірок промислового знаряддя лову (сітей). У протоколі №000393 відносно ОСОБА_2 вказано номер промислового баркасу, на якому здійснювався промисел -ЯЗП 01-55. У п. 6 протоколу №000393 відносно ОСОБА_2 також вказано про виявлення журналу обліку вилученої риби ВЖР №000418 від 25.09.10р. ФОП ОСОБА_1 виробничого підрозділу ГНС СРОС. У матеріалах справи містяться копії письмових пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (том 1 а.с.63,64), відповідно до змісту яких лов риби здійснювався ними в якості відповідальних за лов згідно талонів від 22.09.2010р., про що здійснювалися записи у промисловому журналі, факт перебування у забороненій для промислового вилову зоні ними усвідомлювався, свою провину визнали. Улов риби, вилучений при складенні адмінпротоколів, був переданий держінспекторами згідно квитанцій №№071, 072 від 21.10.2010р. (том 1 а.с.50, 55), в яких користувачем зазначено "ОСОБА_1". Відповідач, підписавши квитанції, оформлені відповідно до п.6.4 Інструкції, прийняв вказану в них рибу без заперечень. В оглянутих в судовому засіданні оригіналах вказаних квитанцій ( у справах №№998, 999 про адміністративні правопорушення) мається печатка ФОП ОСОБА_1

Згідно п.1.2 Інструкції про порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів, журнал обліку вилучених риби та інших водних живих ресурсів (далі - промисловий журнал) - основний документ з обліку обсягів вилученої риби та інших водних живих ресурсів встановленого зразка; посвідчення рибалки - документ, виданий користувачем риби та інших водних живих ресурсів, який засвідчує особу рибалки в складі виробничого підрозділу користувача.

Ухвалами від 20.03.2012р., 04.04.2012р. судом у відповідача витребувався, зокрема: промисловий журнал за жовтень 2010 р., посвідчення рибалок №№102, 103 від 22.09.2010р.; журнал реєстрації виданих посвідчень рибалок. На виконання ухвал відповідач надавав письмові пояснення (том 1 а.с.129, том 2 а.с.11-12) про те, що у лютому 2011 року вказані журнали були у нього викрадені, на підтвердження чого, як на доказ, послався на публікацію в газеті "Нова Таврія", офіційної заяви до правоохоронних органів про факт викрадення не подавалося; посвідчення рибалок №102 та №103 від 22.09.2010р. не видавалися та не реєструвалися у встановленому порядку. В матеріалах справи (том 1 а.с.108) міститься ксерокопія витягу з газети "Нова Таврія" від 19.02.2011р., у якій розміщено оголошення наступного змісту: "Промышленные журналы (24 шт.), Журнал "Учет принятых водных живих ресурсов" (3 шт.), которые принадлежат ФОП ОСОБА_1, считать недействительными". Оцінюючи дане оголошення, суд вважає, що воно не є належним доказом викрадення, на що посилається відповідач, оскільки немає жодного посилання на факт викрадення, відповідач не надав доказів звернення з відповідною заявою до правоохоронних органів у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України.

Згідно з пунктом 1.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/744 від 27.06.2001р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Вищенаведеними доказами повністю підтверджується наявність в діях осіб, відносно яких складено адміністративні протоколи, складу цивільного правопорушення. Відповідачем відсутність вини не доведено. Отже, зважаючи на приписи законодавства, якими регулюються спірні правовідносини та встановлюються підстави настання відповідальності працедавця, в даному випадку відповідальність у вигляді відшкодування шкоди покладається на відповідача.

Відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного суду України від 29.12.1992 № 14 "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками" за шкоду, заподіяну внаслідок порушення трудових обов'язків, працівник несе відповідальність перед підприємством (установою, організацією), з яким перебуває в трудових відносинах. За вимогами інших осіб, що ґрунтуються на неналежному виконанні працівником своїх трудових обов'язків (відшкодування шкоди їх майну, здоров'ю, виплаченої пенсії, допомоги по соціальному страхуванню та ін.), відповідає підприємство, перед яким винний працівник несе матеріальну відповідальність у порядку регресу за нормами трудового законодавства.

Згідно з п.п.54, 55 Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.1996р. №1192, підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати збитки, заподіяні ними внаслідок порушення вимог цього Тимчасового порядку, правил рибальства та інших нормативних і законодавчих актів з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, у порядку та розмірах, встановлених законодавством. Відшкодування збитків, заподіяних рибному господарству, здійснюється на підставі обчислених відповідно до затверджених установленому порядку такс і методик нарахування збитків, а у разі їх відсутності -за фактичними витратами коштів на відтворення водних живих ресурсів.

Розрахунок позовних вимог здійснено на підставі Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства та охорони водних живих ресурсів, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 12.07.2004р. №248/275, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.11.2004р. за №1446/10045. Ця Методика розроблена відповідно до статей 60,63 Закону України "Про тваринний світ", пункту 55 Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.1996 №1192, та призначена для розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству України юридичними та фізичними особами (підприємцями), у тому числі іноземними, внаслідок незаконного (з порушенням правил рибальства і охорони водних живих ресурсів) добування або знищення запасів водних живих ресурсів у територіальних та внутрішніх водах, на континентальному шельфі та у виключній (морській) економічній зоні України (п.1.2 Методики).

Згідно з наданим позивачем докладного розрахунку, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (том 2 а.с.4-10), на підставі п.п.3.2, 4.1, 4.2 і Додатку №1 до пункту 1.8 Методики визначено прямі збитки та збитки від утрати потомства. При цьому, відповідно до Додатку №1 застосовувалися показники середніх біологічних показників основних видів риб, інших водних живих ресурсів, встановлених для Каховського водосховища, та з урахуванням видів та кількості риби, вилученої під час складання адміністративних протоколів. Вартість риби визначена на підставі довідок суб'єктів господарювання, які мають ліцензії на проведення діяльності, пов'язаної з промисловим виловом риби (т.2 а.с.27-30). Розрахунки судом перевірено та визнано вірними.

Особливості застосування відповідальності за порушення природоохоронного законодавства визначено в ст.69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища, в якій, зокрема, визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Матеріалами справи доведено факт порушення природоохоронного законодавства, заподіяння відповідачем шкоди, її розмір, причинно-наслідковий зв'язок між ними. Доказів відсутності вини, чи відшкодування зазначеної шкоди відповідач суду не надав. Заперечення відповідача спростовуються наведеним вище. Позовні вимоги про стягнення з ФОП ОСОБА_1 суми заподіяних навколишньому природному середовищу збитків у розмірі 15 198,25 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Заперечення відповідача спростовується на підставі викладеного вище. Крім того, відповідач звернув увагу, що позов пред'явлено про стягнення шкоди, тоді як проведено розрахунок збитків. У цій частині суд бере до уваги, що згідно з ст.ст.16, 22 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. При цьому, із правового аналізу цих норм, а також ст.1192 ЦК України слідує, що ці поняття співвідносяться як ціле й частина.

Відповідно до ст.47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, зокрема: б) частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чиним законодавством.

Пунктом 7 ч.2 ст.69 Бюджетного кодексу України передбачено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Статтею 4 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік", чинного на момент винесення судом рішення, встановлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2012 рік у частині доходів є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності (п.28).

Статтею 11 вказаного Закону установлено, що джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2012 році є: 1) надходження до спеціального фонду місцевих бюджетів, що визначені частиною другою статті 69 Бюджетного кодексу України.

Таким чином, суд враховує, що розподіл стягуваних на користь певних осіб сум залежить не від волевиявлення стягувача, чи іншої особи, а регулюється Законом України про Державний бюджет на відповідний рік, який діє на час їх стягнення, а відтак такий Закон повинен застосовуватись судами при вирішенні спору. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 01.05.2011р. у справі №20/151.

Згідно з ст.49 ГПК України з відповідача в доход бюджету слід стягнути суму 1609,5грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.22, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) суму 15 198 (п'ятнадцять тисяч сто дев'яносто вісім) грн. 25 коп. шкоди, заподіяної рибним запасам України на користь Головного Державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Запорізькій області (69600, м. Запоріжжя, вул.Чубанова, 235, код ЄДРПОУ 35064652), з яких зарахувати суму 5 559,46грн. до спеціального фонду Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації 21081100; суму 7 599,11грн. до спеціального фонду Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області за кодом бюджетної класифікації 21081100; суму 3039,64грн. до спеціального фонду Запорізької обласної ради за кодом бюджетної класифікації 21081100. Видати наказ.

Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) в доход Державного бюджету України (одержувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, 22030001, банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409, р/р №31215206783007) суму 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

Рішення підписано у повному обсязі 21.05.2012р.

Суддя Л.П.Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання у повному обсязі.