УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
___________
_______________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "21" травня 2012 р. Справа № 2/5007/47/12
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Тимошенко О.М.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №09/05-338 від 10.08.11)
від відповідача: не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" в особі Відділення №1 ПАТ "Енергобанк" в м.Житомир (м.Житомир)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир)
про стягнення 242341,06 грн.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 242341,06грн. заборгованості по кредитному договору №126 від 18 червня 2007 року, з яких: 215873,92грн. - заборгованість по кредиту, 5003,32грн. - заборгованість за відсотками, 16159,62грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту та 5304,20грн. - пеня за несвоєчасно погашені відсотки. При цьому, позивач посилається на те, що відповідач неналежним чином виконував умови договору в частині повернення кредиту та сплати відсотків за користування коштами.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, на вимогу ухвали суду надав для огляду оригінали документів, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, про день розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення кореспонденції.
Таким чином, відповідач не скористався своїм правом наданим йому ст.22 ГПК України, бути присутнім у судовому засіданні та надати свої заперечення по суті позову.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
18 червня 2007 року між Публічним акціонерним товариством "Енергобанк" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (позичальник) був укладений договір на відкриття кредитної лінії №126, на виконання умов якого банк відкрив для позичальника (відповідача) відновлювальну кредитну лінію в сумі 200000,00грн. на строк з 18.06.07 по 17.06.12 включно для ведення поточної господарської діяльності.
Виконання банком своїх зобов'язань за договором №126 підтверджується банківськими виписками (а.с.28-31) за якими банк перераховував кошти на потреби відповідача.
Пунктом 3.4 кредитного договору передбачено, що Банк нараховує відсотки із розрахунку встановленої у договорі відсоткової ставки і фактичної суми одержаного кредиту в останній робочий день місяця за календарний місяць. База розрахунку 365 (366) днів. Позичальник сплачує відсотки щомісячно, до 5 числа місяця наступного за місяцем, в якому позичальник користувався кредитом, шляхом перерахування їх на рахунок № НОМЕР_2 Банку, при цьому датою сплати відсотків вважається дата зарахування сплаченої суми на рахунок Банку.
Пунктом 3.5 кредитного договору, передбачено, що погашення кредиту у вигляді не відновлювальної кредитної лінії здійснюється Позичальником шляхом щомісячного перерахування грошових коштів на позичковий рахунок № НОМЕР_2 в сумі не менше 8333,33 грн. не пізніше останнього робочого дня місяця, починаючи з липня місяця 2010 року, а в червні 2012 року не пізніше 17 червня 2012 року при цьому датою повернення кредиту вважається дата фактичного зарахування коштів на вказаний рахунок Банку.
25 червня 2008 року між Позивачем та Відповідачем був укладений додатковий договір до договору на відкриття кредитної лінії № 126, згідно якого змінено розмір процентної ставки за користування кредиту з 19% річних до 22% річних (а.с.10).
12 вересня 2008 року між сторонами був укладений договір про внесення змін та доповнень № 1 до договору на відкриття кредитної лінії № 126 від 18 червня 2007 року (а.с.11), згідно якого збільшено ліміт кредитної лінії на 80000.00 грн., змінено розмір процентної ставки за користування кредиту з 22% річних до 23,5% річних, змінено порядок погашення кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії здійснюється позичальником шляхом щомісячного перерахування грошових коштів на позичковий рахунок № НОМЕР_2 в слідуючому порядку:
- в сумі не менше 80000,00 грн. до 12 березня 2009 року:
- в сумі не менше 8333,33 грн. не пізніше останнього робочого дня місяця, починаючи з липня місяця 2010 року, а в червні 2012 не пізніше 17 червня 2012 року, при цьому датою повернення кредиту вважається дата фактичного зарахування коштів на вказаний рахунок Банку. При достроковому повному погашені кредиту відсотки за користування кредитом сплачується в повній сумі одночасно з погашенням кредиту.
06 березня 2009 року між сторонами був укладений договір про внесення змін та доповнень № 2 до договору на відкриття кредитної лінії № 126 від 18 червня 2007 року (а.с.12), згідно якого Банк відкрив Позичальнику не відновлювальну кредитну лінію з лімітом в сумі 280000.00 грн. на строк з 18 червня 2007 року по 17 червня 2012 року включно для ведення поточної господарської діяльності, змінився порядок погашення кредиту у вигляді не відновлювальної кредитної лінії на поточний рахунок № НОМЕР_2 в сумі не менше 10370,37 грн. не пізніше останнього робочого дня місяця, починаючи з квітня місяця 2010 року, а в червні 2012 року не пізніше 17 червня 2012 року, при цьому датою повернення кредиту вважається дата фактичного зарахування коштів на вказаний рахунок Банку.
Спір виник з того приводу, що відповідач порушив умови кредитного договору в частині повернення суми кредиту та відсотків по кредиту, що станом на 27.04.12, згідно розрахунку позивача, становить відповідно 215873,92грн. та 5003,32грн.
20 вересня 2011 року за вих. № 05-04/362, 11 листопада 2011 року за вих. № 05 - 04/446 (а.с.13-14) позивачем були надіслані вимоги про сплату заборгованості за кредитним договором № 126 від 18 червня 2007 року.
У відповідності до п. 4.2 кредитного договору, передбачено, що Банк має право зменшувати ліміт кредитної лінії або стягувати достроково з позичальника всю суму заборгованості по кредиту, включаючи відсотки , пені при невиконанні Позичальником договірних зобов'язань, використання кредиту не за цільовим призначенням, наданні Банку недостовірних відомостей про свій фінансовий стан, а також при погіршенні фінансового стану Позичальника.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідач отримав кошти в кредит в загальному розмірі 560000,00грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.28-31).
Згідно розрахунку позивача, за період з 27.10.11 по 06.04.12, нараховані відсотки за користування кредитом в розмірі 5003,32грн. (а.с.4).
У пункті 3.4 договору, передбачено, що позичальник сплачує відсотки щомісячно, до 5 числа місяця наступного за місяцем в якому позичальник користувався кредитом.
За даними позивача, внаслідок неналежного виконання умов кредитного договору у відповідача за період з 27.10.11 по 06.04.12 утворилась заборгованість перед позивачем по поверненню кредитних коштів в сумі 215873,92грн. та по сплаті процентів за користування цими коштами в сумі 5003,32грн.
Відповідач контррозрахунку заборгованості по кредиту та по відсотках не представив.
За п.п.5.1, 5.2 договору, позичальник зобов'язався використати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити своєчасне повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих відсотків на умовах, передбачених цим договором.
Крім того, за п.5.3 кредитного договору, за порушення термінів сплати комісійної плати, відсотків або повернення кредиту позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що згідно розрахунку позивача (а.с.4), становить: 16159,02 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту; 5304,20 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків.
За нормами статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Таким чином, дана вимога позивача підлягає задоволенню.
За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.
Витрати, пов'язані з оплатою судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (10020, АДРЕСА_1; ідент. номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" (01025, м.Київ, вул.Воздвиженська, 56; код ЄДРПОУ 19357762):
- 215873,92 грн. заборгованість за кредитом;
- 16159,62 грн. пені за прострочення повернення кредиту;
- 5003,32 грн. заборгованість по відсоткам;
- 5304,20 грн. пені за прострочення сплати відсотків;
- 4846,82 грн. витрат на оплату судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Тимошенко О. М.
Віддрукувати:
1- в справу
2-відповідачу (рек. з повідом.)
Судове рішення № 24175785, Господарський суд Житомирської області було прийнято 21.05.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2/5007/47/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: