Рішення № 24175781, 22.05.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.05.12 р. Справа № 5006/14/88/2012

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

код НОМЕР_1, м.Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Главпотребсоюз»,

ЄДРПОУ 19388768, м.Донецьк

про стягнення 206305 грн. 28 коп.

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1-підприємець, ОСОБА_3-по дов.

від відповідача: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Главпотребсоюз», м.Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 206305,28 грн., у тому числі основний борг в сумі 188467,94 грн., інфляція в сумі 1884,68 грн., пеня в сумі 13365,73 грн. та три проценти річних в сумі 2586,92 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки №45 від 04.10.2010р., накладні за період з 07.10.2010р. по 28.05.2011р., акт звірки взаємних розрахунків, розрахунок суми позову.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не надав. Про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений (списки відправлень рекомендованої кореспонденції від 13.04.2012р., 04.05.2012р.).

Згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

04.10.2010р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м.Донецьк та Товариством з обмеженою відповідальністю «Главпотребсоюз», м.Донецьк був підписаний договір поставки №45, згідно з умовами якого позивач (продавець) зобов'язався передати у встановлений строк товар у власність відповідача (покупця) в асортименті та у кількості, відповідно до накладних, які є невід'ємними частинами договору, а покупець - прийняти товар та сплатити за нього визначену в накладних грошову суму.

Згідно з наданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями накладних за період з 07.10.2010р. по 28.05.2011р. позивачем було поставлено на адресу відповідача товар на суму 188467,94 грн. з урахуванням часткового погашення заборгованості з боку відповідача.

Факт постачання позивачем товару на вказану суму з боку відповідача не спростований.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пунктами 2.4, 2.5 договору поставки №45 від 04.10.2010р. передбачено, що ціни на товар встановлюються окремо на кожну партію товару та вказуються в накладних, які є невід'ємною частиною договору. Оплата поставленого товару здійснюється безготівковим способом на протязі 10 календарних днів з моменту прийняття покупцем товару.

За висновками суду, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 188467,94 грн. за договором поставки №45 від 04.10.2010р. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

Зокрема, згідно з наданим до матеріалів справи актом звірки взаємних розрахунків (а.с.10-11), який підписаний сторонами без будь-яких зауважень або заперечень, станом на 25.10.2011р. заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар становить 188467,94 грн.

Відповідач заперечень проти позову не надав, в судові засідання не з'явився. Про час та місце розгляд справи був належним чином повідомлений.

Згідно зі спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зробленим за електронним запитом від 03.05.2012р. №13701891, станом на 03.05.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Главпотребсоюз» міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та знаходиться за адресою: 83049 м.Донецьк, вул.Хірургічна, 4а.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім суми основного боргу, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача три проценти річних в сумі 2586,92 грн. за період з 26.10.2011р. по 09.04.2012р. та інфляцію в сумі 1884,68 грн.

За висновками суду, розрахунки суми інфляції та трьох процентів річних є аріфметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Позивачем на підставі статей 216-218 Господарського кодексу України також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 13365,73 грн. за період з 26.10.2011р. по 09.04.2012р.

Як встановлено судом, вказані позовні вимоги є неправомірними з огляду на наступне:

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Відповідно до ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

З урахуванням викладеного, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Таким чином, саме позивач повинен довести та обґрунтувати, відповідними нормами, правомірність нарахованої ним пені.

За приписом ст.54 Господарського процесуального кодексу України зміст позовних вимог викладається у позовній заяві.

Як встановлено судом, позивачем у позові заявлені вимоги про стягнення пені, передбаченої статтями 216-218 Господарського кодексу України.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Виходячи зі змісту договору поставки №45 від 04.10.2010р. умовами останнього не передбачено можливості нарахування постачальником пені за несвоєчасне виконання покупцем грошових зобов'язань з оплати вартості придбаного товару.

Доказів наявності інших узгоджень сторонами можливості стягнення пені позивачем всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надано.

За таких обставин, враховуючи, що у договорі поставки №45 від 04.10.2010р. сторони не погодили можливість нарахування пені за несвоєчасне виконання покупцем своїх зобов'язань, іншими актами цивільного законодавства конкретний розмір санкцій за вчинення зазначеного правопорушення не встановлений, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 13365,73 грн. підлягають залишенню без задоволення.

Судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1, м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Главпотребсоюз», м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 206305 грн. 28 коп., у тому числі основний борг в сумі 188467 грн. 94 коп., інфляція в сумі 1884 грн. 68 коп, пеня в сумі 13365 грн. 73 коп. та три проценти річних в сумі 2586 грн. 92 коп., задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Главпотребсоюз», м.Донецьк на користь Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1, м.Донецьк основний борг в сумі 188467 грн. 94 коп., інфляцію в сумі 1884 грн. 68 коп, три проценти річних в сумі 2586 грн. 92 коп., всього заборгованість в сумі 192939 грн. 54 коп., судовий збір в сумі 3858 грн. 74 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1, м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Главпотребсоюз», м.Донецьк відмовити.

В судовому засіданні 22.05.2012р. оголошено повний текст рішення.

Суддя Левшина Г.В.