Рішення № 24175603, 15.05.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

15 травня 2012 р. Справа 14/28/2012/5003

за позовом: публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Вінницькі міські електричні мережі" (21008, м. Вінниця, вул. Пирогова, 174)

до: фізичної особи-підриємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення 11 237,56 грн. за спожиту електроенергію,

Головуючий суддя Тварковський А.А.

Cекретар судового засідання Горейко М.В.

Представники:

позивача: ОСОБА_2, довіреність № 1-14-3220 від 01.01.2012 р., паспорт НОМЕР_2 виданий Будьонівським РВД МУУМВС України в Донецькій області 08.05.1996 р.;

відповідача: не з'явився,

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Вінницькі міські електричні мережі" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 11237,56 грн. заборгованості за спожиту електроенергію на підставі договору № 4444 від 24.07.2008 р.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 10.04.2012 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 14/28/2012/5003 та призначено до розгляду на 26.04.2012 року.

26.04.2012р. ухвалою суду розгляд справи відкладено до 15.05.2012р. у зв'язку з неявкою представника відповідача та неподанням останньою витребовуваних судом документів.

На визначену дату (15.05.2012р.) в судове засідання з'явився представник позивача. Відповідач в судове засідання не з'явилася, причини неявки не повідомила, витребувані судом документи не надала. Конверти з ухвалами суду від 10.04.2012 р. та 26.04.2012р. повернулися до суду з відмітками поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Слід зауважити, що ухвали суду від 10.04.2012р. та 26.04.2012р. відповідачу надіслано поштовою кореспонденцією за адресою: АДРЕСА_1, що значиться у свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (а.с.17).

В силу вимог ч.1 ст.64 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Окрім того, при неявці відповідача в судове засідання суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвал, які наявні в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документів. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останньої в судове засідання для реалізації нею права на судовий захист своїх прав та інтересів.

При цьому суд констатує, що відповідачем не подано жодного клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

Беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

24.07.2008 року між ВАТ "АК Вінницяобленерго" в особі СО "Вінницькі міські електричні мережі", правонаступником якого є ПАТ "Вінницяобленерго" в особі СО "Вінницькі міські електричні мережі" відповідно до п. 1.1. Статуту публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (а.с.40-43), затвердженого протоколом загальних зборів акціонерів публічного акціонерного товариства " Вінницяобленерго " № 3/2010 від 10 листопада 2010 р. (далі-постачальник), та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - споживач) укладено договір №4444 про постачання електричної енергії (а.с.7-8).

Відповідно до п. 1.1. Договору постачальник (позивач) продає електричну енергію споживачу (відповідач) для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 1,3+11кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору.

Розрахунковий період за даним Договором прирівнюється до календарного місяця, протягом якого визначається обсяг енергії, що продається споживачу за цей час та протягом якого споживач повинен здійснити розрахунки за куплену електроенергію за тарифами, що діяли на кінець розрахункового періоду (п.1.2 Договору).

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватись чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

Відповідно до п.п. 2.2. Договору Постачальник зобов'язується виконувати умови Договору; постачати споживачу електроенергію, як різновид товару:

- в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 Договору (додаток №1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам);

- згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком "№ 2 "Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін";

- із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами.

Згідно з п.п. 2.3.1., 2.3.3. Договору споживач зобов'язується виконувати умови Договору, дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 Договору та режиму роботи електроустановки; проводити оплату вартості спожитої електроенергії на протязі п'яти днів з дня отримання рахунку шляхом перерахування грошових коштів на відповідний рахунок постачальника.

Підпунктом 3.1.1. Договору встановлено, що постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені Договором.

Згідно з п. 7.1. Договору облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ; у разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх показники не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються Постачальником розрахунково згідно з вимогами п.6.20-6.21 ПКЕЕ.

Відповідно до п. 1 додатку №3 до Договору №4444 від 24.07.2008 року (а.с. 14) оплата вартості використаної електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати шляхом внесення грошових коштів на відповідний рахунок постачальника до 5 числа розрахункового періоду 100% від вартості договірної величини споживання електроенергії протягом розрахункового періоду.

Споживач протягом 5 днів з моменту отримання рахунку на оплату спожитої електроенергії за розрахунковий період зобов'язується здійснити остаточний розрахунок за спожиту електроенергію за розрахунковий період з урахуванням попередньої оплати.

Крім того, відповідно до умов п. 9.5 Договору його укладено на строк до 31.12.2008 року. При цьому він вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд умов.

Судом встановлено, що жодною зі сторін не було заявлено про припинення дії Договору, принаймні доказів у підтвердження такого не надано, відтак останній є чинним.

Відповідач свої договірні зобов'язання стосовно вчасного та повного розрахунку за спожиту електричну енергію виконав лише частково, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість.

Внаслідок несплати фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вартості спожитих 12088 КВт електроенергії, у останньої виникла заборгованість в розмірі 11237,56 грн.

Факт поставки електроенергії постачальником та наявність боргу у розмірі вказаному в позовній заяві підтверджується актами контрольного зняття показників лічильників (а.с. 22-23); рахунками-фактурами енергопостачальника №4444/153311/1 від 24.05.2011р. та №4444/134616/1 від 21.03.2011 р. (а.с.24); іншими матеріалами справи.

Непроведення відповідачем розрахунків за спожиту електроенергію, стало причиною звернення позивача з даним позовом до суду.

Враховуючи викладені обставини суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З моменту підписання сторонами договору від 04.07.2008р. №4444 між ними виникли правовідносини, регулювання яких здійснюється відповідними нормами ГК України та ЦК України.

Зокрема, відповідно до ч.1 ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч.6 ст.276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (ч.7 ст.276 ГК України).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

З урахуванням наведеного вище, вимоги про стягнення з відповідача 11237,56 грн. заборгованості підлягають задоволенню як обґрунтовані та правомірні.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище процесуальним нормам та вимогам ухвал суду, відповідач не подав до суду доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 11237 грн. 56 коп. є доведеними, правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідачем належним чином не запереченими та не спростованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати на сплату судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Разом з тим, при розгляді справи судом з'ясовано, що при зверненні до суду позивачем платіжним дорученням №327 від 03.04.2012 р. зайво сплачено 31,50 грн. судового збору, а тому судовий збір у вказаному розмірі підлягає поверненню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Вінницькі міські електричні мережі" (21008, м. Вінниця, вул. Пирогова, 174, код ЄДРПОУ - 25509880) 11237 грн. 56 коп. (одинадцять тисяч двісті тридцять сім гривень п'ятдесят шість копійок) боргу, 1609 грн. 50 коп. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень п'ятдесят копійок) судового збору.

Повернути публічному акціонерному товариству "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Вінницькі міські електричні мережі" 31 грн. 50 коп. (тридцять одну гривню п'ятдесят копійок) судового збору зайво сплаченого згідно платіжного доручення №327 від 03.04.2012 р.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 18 травня 2012 р.

Суддя Тварковський А.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (21008, м. Вінниця, вул. Пирогова, 174)

3 - відповідачу (АДРЕСА_1)