Рішення № 24175554, 17.05.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 317

РІШЕННЯ

Іменем України

17.05.2012Справа №5002-28/691-2012

За позовом - Заступника прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі:

1. Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь.

2. Мисівської сільської ради, Ленінський район, с. Мисове.

До відповідачів:

1. Ленінської районної державної адміністрації, смт. Леніне;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «КНК», Ленінський район, с. Заводське.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Ленінська районна рада, смт. Леніне.

Про визнання недійсними розпоряджень, визнання недійсним договору оренди та зобов'язання повернути земельну ділянку.

Суддя С.О. Лукачов

представники:

Від прокуратури - Кулібаба С.Є., посвідченні № 11004.

Від позивача -1 - ОСОБА_4, представник, довіреність № 1765/10-29 від 15.12.2011 р.

Від позивача -2 - не з'явився, повідомлений належним чином.

Від відповідачів - не з'явився, повідомлений належним чином.

Від третьої особи - ОСОБА_5, представник, довіреність від 02.04.2012 р.

Суть спору: Заступник прокурора Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим та Мисівської сільської ради з позовом до відповідачів - Ленінської районної державної адміністрації та Товариства з обмеженою відповідальністю «КНК», в якому просить: 1) визнати недійсним розпорядження Ленінської районної державної адміністрації від 07.06.2004 року № 468 «Про дозвіл на проведення інвентаризації земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю «КНК» для подальшої передачі в оренду», від 19.10.2004р. № 876 «Про внесення змін до розпорядження Ленінської районної державної адміністрації від 07.06.2004р. № 468», від 07.12.2004р. № 988 «Про надання земельної ділянки в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «КНК»; 2) визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 07.12.2004 р., укладений між Ленінською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «КНК»; 3) зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «КНК» повернути земельну ділянку площею 7,920 га до земель запасу Мисівської сільської ради.

29.02.2012р. ухвалою господарського суду АР Крим суддя господарського суду С.І. Чонгова прийняла до розгляду зазначену позовну заяву та порушила провадження у справі.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 15.03.2012р. до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Ленінську районну раду, смт. Леніне.

26.03.2012р. ухвалою господарського суду АР Крим задоволено заяву ТОВ «КНК» про відвід судді господарського суду АР Крим С.І. Чонгової від розгляду справи № 5002-21/691-2012.

У зв'язку з задоволенням заяви ТОВ «КНК» про відвід судді від розгляду справи, розпорядженням керівника апарату господарського суду АР Крим № 30 від 27.03.2012р., призначено повторний автоматичний розподіл справи № 5002-21/691-2012, за результатами якого справу № 5002-21/691-2012 передано до провадження судді господарського суду АР Крим С.О. Лукачова, з привласненням номеру 5002-28/691-2012.

Позовні вимоги по справі мотивовані тим, що спірні розпорядження та договір оренди суперечать діючому земельному законодавству, оскільки на момент надання земельної ділянки в оренду ТОВ «КНК», попереднього землекористувача - міжколгоспний дитячий оздоровчий комплекс «Алі паруса» не було ліквідовано, а державний акт на право постійного землекористування не було визнано недійсним. Прокурор також посилається на те, що спірна земельна ділянка не вилучалась у встановленому законом порядку у попереднього користувача, перед її наданням ТОВ «КНК».

Відповідач ТОВ «КНК» у заперечення на позовну заяву, просить відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що позовна заява не містить доводів про порушення прав або інтересів Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим, в інтересах якого прокурором заявлено позов.

Третя особа у письмових запереченнях по справі просить відмовити в задоволенні позову, вважає позов необґрунтованим та безпідставним.

23.03.2012р. від третьої особи надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду та набрання чинності рішення суду по справі № 5002-9/2653-2011р. Клопотання обґрунтовано тим, що цю справу неможливо розглянути до розгляду та набрання рішенням законної сили по справі 5002-9/2653-2011р.

27.04.2012р. прокурор заявив клопотання про заміну позивача Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим замінити на правонаступника - Державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим. Клопотання обґрунтоване тим, що відповідно до п. 4 Положення про державну інспекцію сільського господарства в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі (затвердженої Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №770 від 23.12.11) Державна інспекція сільського господарства в Автономній Республіці Крим здійснює нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, у тому числі за веденням державного обліку і реєстрації земель, достовірністю інформації про наявність та використання земель, дотримання вимог земельного законодавства при набутті права власності на земельні ділянки за договорами купівлі-продажу, міни, дарування та іншими. Оскільки, Державна інспекція сільського господарства в Автономній Республіці Крим виконує обов'язки щодо контролю за додержанням вимог земельного законодавства, які на час пред'явлення позову було покладено на Республіканський комітет по земельних ресурсах в АР Крим, прокурор просить замінити останнього на його правонаступника.

Розгляд справи відкладався, відповідно до ст. 77 ГПК України.

В судове засідання, яке відбулось 17.05.2012р. представники: Мисівської селищної ради, Ленінської районної державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю «КНК» не з'явились, про час, місце, дату розгляду справи повідомлені належним чином.

Прокурор та представник Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим позовні вимоги та клопотання про заміну позивача Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим на правонаступника, підтримали.

Представник третьої особи підтримав клопотання про зупинення провадження та заперечував проти заміни позивача на правонаступника та проти задоволення позовних вимог.

За результатом розгляду клопотання про заміну позивача на правонаступника, суд дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення, у зв'язку з чим, суд ухвалою від 17.05.2012р. замінив позивача по справі - Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим на його правонаступника - Державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим (вул. Севастопольська, б. 48/1, м. Сімферополь, 95015, ідентифікаційний код юридичної особи - 38040689). Враховуючи те, що ст. 25 ГПК України не передбачає обов'язковість розпочати розгляд справи заново, суд перейшов до розгляду справи по суті.

Після вияснення всіх обставин справи та перевірення доказів, суд видалявся для прийняття рішення по справі до нарадчої кімнати.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та третьої особи, суд -

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Ленінської районної державної адміністрації № 468 від 37.06.2004 дозволено ТОВ «КНК» проведення робіт з інвентаризації земельної ділянки, площею 6,5 га, для подальшої передачі в оренду строком на 49 років, з земель Мисівської сільської ради, з наданням для розгляду технічної документації у 4-х місячний строк для укладення договору довгострокової оренди.

Розпорядженням Ленінської РДА в АРК 19.10.2004р. № 876 внесено зміни до розпорядження № 468 від 07.06.2004р. в частині розміру земельної ділянки, який збільшено до 7,92 га та продовжено термін надання на розгляд технічної документації.

Розпорядженням № 988 від 07.12.2004 затверджено технічну документацію ТОВ «КНК» з надання в оренду земельної ділянки площею 7,9200 га з земель Мисівської сільської ради, прийнято рішення передати зазначену земельну ділянку ТОВ «КНК» в оренду строком на 49 років.

На підставі вказаного розпорядження 07.12.2004р. відповідачі уклали договір оренди земельної ділянки площею 7,9200 га, із земель рекреаційного призначення Мисівської сільської ради.

За результатам розгляду клопотання Ленінської районної ради про зупинення провадження у справі, суд встановив наступне.

Заступник прокурора Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом в інтересах держави в особі Ради міністрів АР Крим, Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим до Ленінської районної державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю «КНК» у якому просить суд визнати недійсними розпорядження Ленінської районної державної адміністрації від 07.06.2004 р. № 468 «Про дозвіл на проведення інвентаризації земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю «КНК» для подальшої передачі в оренду», від 19.10.2004 р. № 876 «Про внесення змін до розпорядження Ленінської райдержадміністрації від 07.06.2004 р. № 468", від 07.12.2004 № 988 «Про надання земельної ділянки в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «КНК»; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 07.12.2004р., укладений між Ленінською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «КНК»; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «КНК» повернути земельну ділянку державі площею 7,920 га нормативна грошова оцінка, якої становить 4 282 328,16 грн.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.09.2011 року по справі № 5002-21/2653-2011 (суддя С.І. Чонгова) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.11.2011 року по справі № 5002-21/2653-2011 рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 вересня 2011 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 26 січня 2012 року по справі № 5002-21/2653-2011 касаційну скаргу Заступника прокурора Автономної Республіки Крим залишено без задоволення; постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.11.2011 у справі № 5002-21/2653-2011 господарського суду Автономної Республіки Крим залишено без змін.

Заступник прокурора Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із заявою вих. № 05/3-242 від 06.02.2012 року про перегляд рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.09.2011 р. по справі № 5002-21/2653-2011 за нововиявленими обставинами.

В клопотанні про зупинення провадження у справі третя особа посилається на те, що у справі в рамках якої, розглядається вказана заява прокурора за нововиявленими обставинами, необхідно встановити чи існують новоявлені обставини чи прокурор у вказаній заяві зазначив нові підстави позову. Третя особа також посилається на те, що справи № 5002-28/691-2012 та № 5002-9/2653-2011 пов'язані між собою.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Зі змісту наведеної норми процесуального закону вбачається, що під пов'язаністю справ слід розуміти те, що пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Проте третя особа не представила суду належних доказів, які свідчать про неможливість розгляду цієї справи до вирішення зазначеної вище справи.

Крім того, суд враховує, що ухвалою від 10.05.2012р. по справі № 5002-22/2653-2011 в задоволенні заяви Заступника прокурора АР Крим в порядку ст. 112-114 Господарського процесуального кодексу України, про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду АР Крим від 08.09.2011 року у справі № 5002-21/2653-2011 - відмовлено.

За викладених обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про зупинення провадження у справі, у зв'язку з чим відмовив в його задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши в сукупності фактичні обставини справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією, іншими законодавчими актами.

Відповідно до ст.ст. 142-144 Основного закону, до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Відповідно до пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, право розпорядження землями комунальної власності належить сільським, селищним і міським радам, і порушення норм земельного законодавства може призвести до порушення як прав та інтересів місцевої територіальної громади, так і держави в цілому.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно п. 2 роз'яснень Президії Арбітражного суду України № 02-5/35 від 26.01.2000р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів», оскільки підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Судом встановлено, що на момент надання земельної ділянки в оренду ТОВ «КНК», попереднього землекористувача - міжколгоспний дитячий оздоровчий комплекс «Алые паруса» не було ліквідовано, державний акт на право постійного землекористування серії І-КМ № 002092 від 11.04.97р. не було визнано недійсним.

При цьому, міжколгоспний дитячий оздоровчий комплекс «Алые паруса» було ліквідовано постановою господарського суду АР Крим у справі № 2-29/1239-2006 лише 24.07.06р. у справі про банкрутство, тобто майже через 2 роки після прийняття спірних розпоряджень.

Статтею 116 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент прийняття спірних розпорядження) встановлено, що надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Статтею 141 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент прийняття спірних розпоряджень) передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Наведені норми свідчать про те, що Земельний кодекс України обмежує можливість виникнення «подвійного» права користування однією і тією ж земельною ділянкою, тому з метою подальшої передачі в іншу форму власності надання земельної ділянки у користування, повинно передувати її вилучення у попереднього землекористувача або викуп у попереднього власника.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 15.08.11р. у справі № 17/013-10/19.

Суд встановив, що спірна земельна ділянка площею 7,92 га, знаходиться на території Мисівської сільської ради за межами населеного пункту, що підтверджується матеріалами справи (том 2, а. с. 14, 32, 33), але докази вилучення у встановленому законом порядку спірної земельної ділянки в матеріалах справи відсутні, що свідчить про порушення прав Мисівської сільської ради.

Крім того, Постановою Кабінету міністрів України № 677 від 26.05.2004 «Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» передбачено, що проект землеустрою не розробляється, якщо земельна ділянка, межі якої визначено в натурі (на місцевості), надається у користування або безоплатно передається у власність без зміни її цільового призначення.

Зазначена Постанова Кабінету Міністрів України набрала чинності з дня її опублікування в Офіційному віснику України 11.06.04р. тобто через 4 дні після прийняття

Ленінською РДА розпорядження № 468 від 07.06.2004р. яким дозволено складання технічної документації.

Отже, станом на 07.06.04 при наданні земельної ділянки у користування необхідно було розроблення проекту її відведення. Внаслідок порушення зазначеної законодавчої норми, під час оформлення права землекористування не було отримано погодження необхідних контролюючих органів, зокрема природоохоронного, враховуючи, що земельна ділянка знаходиться у 2 кілометровій охоронній зоні Чорного моря, а частина її у 100-метровій.

Викладене свідчить про невідповідність спірних розпоряджень законодавству, яке діяло на час їх прийняття, відповідно, спірна земельна ділянка передана в користування ТОВ «КНК» з порушенням законодавства.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Враховуючи встановлену вище незаконність спірних розпоряджень, суд вважає, що договір оренди земельної ділянки від 07.12.2004 р., укладений між Ленінською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «КНК» підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Оскільки в даному випадку судом встановлено, що відповідач - Ленінська районна державна адміністрація не мала права розпоряджатися спірною земельною ділянкою, позовні вимоги в частині зобов'язання ТОВ «КНК» повернути земельну ділянку площею 7,920 га до земель запасу Мисівської сільської ради підлягають задоволенню.

Аналогічна позиція, щодо необхідності застосовувати наслідки недійсності правочину, у разі визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 31.01.2012р. по справі 5002-24/630-2011р.

Суд не приймає посилання відповідача ТОВ «КНК», як на підставу для відмови в задоволенні позову, на те, що позов не містить доводів про порушення прав або інтересів Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, у зв'язку з наступним.

Згідно зі ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. В позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому саме полягає порушення інтересів держави і обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Положенням вказаної норми надано офіційне тлумачення згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.99 р. №3-рп/99, яким визначено поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» як орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

При цьому, Конституційний Суд України зазначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих, зокрема на охорону землі як національного багатства.

Звертаючись з позовом у даній справі, прокурор виходив з необхідності захисту інтересів держави, що полягають в здійсненні державної політики в сфері регулювання земельних відносин. В якості уповноваженого державою органу прокурор визначив Рескомзем АР Крим. При цьому, правова позиція прокурора щодо визначення саме цього органу в якості позивача ґрунтується на приписах Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 № 224 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

До повноважень цього органу, який є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, належить здійснення державного контролю за використанням та охороною земель відповідно до Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та інших законів; порушення в установленому законодавством порядку клопотань про зупинення дії або скасування актів місцевих держадміністрацій та органів місцевого самоврядування з питань, що належать до його компетенції, а також про притягнення осіб, винних у порушенні земельного законодавства, до передбаченої законом відповідальності; здійснення відповідно до закону інших функцій для виконання покладених на нього завдань.

Органом, що входить в єдину систему державних територіальних органів земельних ресурсів і виконує функції Держкомзему на території АР Крим є Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим (далі - Рескомзем АР Крим).

Відповідно до підпункту 39 пункту 4 Положення про Рескомзем АР Крим, яке затверджено постановою Ради Міністрів АР Крим від 25.05.2010р. № 200, Рескомзем АР Крим здійснює державний контроль за використанням та охороною земель у відповідності зі ст.ст. 15, 187, 188 Земельного кодексу України, Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Тобто, держава уповноважила цей орган брати участь в реалізації державної політики у сфері земельних відносин та здійснювати контроль за використанням та охороною земель.

Таким чином, захист порушених прав безпосередньо стосується інтересів держави в особі Рескомзему АР Крим, який спеціально уповноважений на здійснення функцій держави у сфері земельних відносин, у тому числі, у спірних правовідносинах.

Аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 13.05.09 у справі № 6/329 за позовом Генеральної прокуратури України в інтересах Державного комітету України із земельних ресурсів до Києво-Святошинської районної державної адміністрації в Київської області, ТОВ «Прогресбуд» про визнання недійсним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору та спонукання до повернення земельної ділянки, а також у постанові Вищого господарського суду України від 28.01.2010р. у справі № 4/74 за позовом прокуратури м. Києва в інтересах Державного комітету України із земельних ресурсів до Київської міської ради про визнання недійсним рішення, а також у постанові Вищого господарського суду від 11.01.2012р. у справі № 57/153 за позовом прокуратури м. Києва в інтересах Держкомзему України до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради, ОК «Житловий кооператив «Житловий рай» про визнання недійсним рішення та договору оренди земельної ділянки.

Слід зазначити, що 12 грудня 2011р. постановою Кабінету Міністрів України № 1300 «Про утворення територіальних органів Державної інспекції сільського господарства» утворено як юридичну особу публічного права територіальні органи Державної інспекції сільського господарства.

Відповідно до п. 2 вказаної постанови, територіальні органи, утворені відповідно до зазначеної постанови є правонаступниками, зокрема, територіальних органів Державного комітету із земельних ресурсів, у частині виконання такими територіальними органами повноважень із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

23 грудня 2012р. наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 770 затверджено Положення про державну інспекцію сільського господарства в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до п. 4 Положення, Держсільгоспінспекція також здійснює нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, у тому числі за веденням державного обліку і реєстрації земель, достовірністю інформації про наявність та використання земель, дотримання вимог земельного законодавства при набутті права власності на земельні ділянки за договорами купівлі-продажу, міни, дарування та іншими.

Витрати по сплаті судового збору суд покладає на відповідачів, відповідно до ст. 49 ГПК України.

Враховуючи викладене та керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсними розпорядження Ленінської районної державної адміністрації від 07.06.2004 року № 468 «Про дозвіл на проведення інвентаризації земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю «КНК» для подальшої передачі в оренду», від 19.10.2004р. № 876 «Про внесення змін до розпорядження Ленінської районної державної адміністрації від 07.06.2004р. № 468», від 07.12.2004р. № 988 «Про надання земельної ділянки в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «КНК».

3. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 07.12.2004 р., укладений між Ленінською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «КНК».

4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «КНК» (код ЄДРПО України 31913257) повернути земельну ділянку площею 7,920 га до земель запасу Мисівської сільської ради (код ЄДРПО України 04369110).

5. Стягнути з Ленінської районної державної адміністрації (код ЄДРПО України 04055481)в дохід державного бюджету м. Сімферополь 536,50 грн. судового збору.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КНК» (код ЄДРПО України 31913257) в дохід державного бюджету м. Сімферополь 536,50 грн. судового збору.

7. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені - 17.05.2012р.

Повне рішення складено - 21.05.2012р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Лукачов С.О.