Постанова № 24172128, 11.05.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2012 р. Справа № 5023/026/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Кравець Т.В. , суддя Пуль О.А.

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю представників сторін:

позивача -ОСОБА_1 (дов. №319/02-15 від 12.03.2012р.)

відповідача -редактор газети - Пархоменко Г.А.

розглянувши апеляційну скаргу Редакції Сахновщинської районної газети "Колос" (вх. № 700Х/2-6) на рішення господарського суду Харківської області від 01.02.2012 р. у справі № 5023/026/12 (Інте Т.В.)

за позовом Сахновщинської селищної ради, смт. Сахновщина Харківської області

до Редакції Сахновщинської районної газети "Колос", с. Сахновщина Харківська область

про зобов'язання (спонукання) підписати угоду, -

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2012 р. Сахновщинська селищна рада звернулась до місцевого господарського суду з позовною заявою про зобов'язання (спонукання) редакції Сахновщинської районної газети "Колос" про підписання угоди про зміну складу співзасновників газети "Колос".

Рішенням господарського суду Харківської області від 01.02.2012 р. по даній справі позовні вимоги задоволені, зобов'язано редакцію Сахновщинської районної газети "Колос" підписати угоду про зміну складу співзасновників Сахновщинської районної газети "Колос "від 16.06.2011 року.

Відповідач, не погодившись з зазначеним рішенням, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою, в якої просить його скасувати та прийняти нове рішення -про відмову в позові. Апелянт посилається на те, що місцевим господарським судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, зокрема, він зазначає, що господарський суд прийняв рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі -позов подано до неналежного відповідача, оскільки одним із засновників газети «Колос»є трудовий колектив, а ні редакція газети.

В запереченні на апеляційну скаргу позивач вказує на те, що трудовий колектив є засновником газети «Колос», однак, від його імені в установчому договорі виступає редакція, яка є юридичною особою та, відповідно до умов установчої угоди, має обов'язки суб'єкта господарювання.

Відповідач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з клопотанням про припинення провадження у справі, в обґрунтування якого вказує на те, що постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.04.2011р. по справі №63320-10 встановлений преюдиціальний факт того, що відносини стосовно установчого договору співзасновників друкованого засобу інформації не підвідомчі господарським судам України, оскільки дані правовідносини, з яких виник спір, не мають господарського характеру, так як позивач просить визнати недійсним установчий договір не суб'єкта господарювання, а самого друкованого засобу масової інформації, що є підставою для припинення провадження у справі, на підставі п.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

В обґрунтування позовних вимог Сахновщинська селищна рада зазначає, що відповідно до рішення ХІV сесії ХХІ скликання народних депутатів Сахновщинської селищної ради Сахновщинського району Харківської області від 25 грудня 1992 року, Сахновщинська селищна рада народних депутатів виступила співзасновником районної газети "Колос", у розмірі 1/3 від загальної суми, згідно планового кошторису на рік.

Між співвласниками районної газети "Колос" 20.01.93 р. було укладено Установчу угоду про виробничі, майнові та фінансові відносини співзасновників, відповідно до п. 1.1 якої, Сахновщинська районна Рада народних депутатів зобов'язується виділяти кошти із свого бюджету для покриття збитків від випуску газети і утримання редакції в розмірі 1/3 від загальної суми згідно планового кошторису на рік, що підтверджується співзасновниками, відповідно до п. 6 якої, співзасновник, який протягом двох місяців не бере участі у фінансуванні випуску газети, втрачає своє право бути співзасновником газети.

12.05.2010 року відповідач звернувся до позивача з листом №17, в якому зазначив, що Сахновщинською селищною радою не виконується жоден пункт Установчої угоди, що позбавляє її права бути співзасновником газети та запропоновано вийти зі складу співзасновників.

Відповідно до рішення Сахновщинської селищної ради ХХХІХ сесії V скликання від 19.05.10 р., було ухвалено вийти Сахновщинській селищній раді зі складу співзасновників Сахновщинської районної газети "Колос" з 19.08.10 р. та ознайомити співзасновників газети з даним рішенням на засіданні ради співзасновників.

Проте, 09.12.10 р. позивачем було отримано від відповідача лист № 54 від 02.12.10 р. з додатком протоколу зборів трудового колективу редакції Сахновщинської районної газети "Колос" № 4 від 30.12.10 р., рішенням якого було відмовлено Сахновщинській селищній раді у виході із складу співзасновників Сахновщинської районної газети "Колос".

Відповідно до рішення Сахновщинської районної ради VІІ сесії VІ скликання від 10.06.2011 року, Сахновщинська районна рада надала попередню згоду бути правонаступником Сахновщинської селищної ради у складі співзасновників Сахновщинської районної газети «Колос».

Між Сахновщинською районною радою та Сахновщинською селищною радою укладено угоду про зміну складу співзасновників, згідно якої, Сахновщинська районна рада бере на себе 1/3 частини засновництва газети "Колос", що належала Сахновщинській селищній раді. Від імені третього співзасновника -трудового колективу газети "Колос" угода підписана не була, що стало підставою звернення до суду з позовом про зобов'язання (спонукання) до підписати зазначену угоду.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд Харківської області встановив законність та обґрунтованість позовних вимог, задовольнив позов, у зв'язку з чим, вирішив справу по суті.

Проте, з цим не погоджується колегія суддів апеляційного суду.

Відповідно до частини першої ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 цього ж Кодексу закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 ГК України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Вищезазначеними нормами не передбачено такого способу захисту прав, як зобов'язання (спонукання) редакції Сахновщинської районної газети «Колос»підписати угоду про зміну складу засновників газети «Колос», оскільки це фактично примушення відповідача до підписання угоди, що не призводить до поновлення порушеного права позивача та, у разі задоволення такої вимоги, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

По суті, прийняте судом першої інстанції рішення носить декларативний характер, оскільки не може бути виконане шляхом державно-примусової діяльності, яка (діяльність) не може відбутись шляхом зобов'язання чи спонукання відповідача підписати угоду, оскільки ця вимога фактично лежить в площині його особистого волевиявлення.

Вольова спрямованість правочину характеризує внутрішнє суб'єктивне бажання особи, що реалізується через відповідну об'єктивно виражену форму виявлення (складання заповіту, прийняття спадщини, складання довіреності, підписання договору тощо). У правочині зовнішнє волевиявлення має бути адекватним внутрішній волі особи. Воля особи має бути спрямована на досягнення відповідного юридичного наслідку.

Предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення.

Предметом позову не можуть бути вимоги позивача щодо підписання відповідачем угоди, оскільки захист права повинен бути способом примусового виконання обов'язку в натурі, який відбувається шляхом прийняття судом рішення про присудження виконання обов'язку в натурі, коли відповідач відмовився або уникає можливості виконати свій обов'язок, а ні право чи волевиявлення.

Господарським процесуальним кодексом України чітко закріплений обов'язок щодо виконання судових рішень. Статтею 115 ГПК України передбачено, що рішення, ухвали постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановлено Законом України «Про виконавче провадження».

Отже, захист прав позивача можливий за допомогою судового органу шляхом прийняття відповідного судового рішення, а потім на стадії виконання рішення шляхом державного примусу (стягнення коштів, витребування майна, виселення), а заявлена позивачем вимога не здатна бути виконаною, у відповідності до процедури виконання судових рішень, та призвести до поновлення порушених прав позивача.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту права -зобов'язання (спонукання) підписати угоди про зміну складу засновників редакції газети «Колос»не передбачений нормами чинного законодавства, а тому предмет даного позову не є законним, що виключає підстави його задоволення.

Наведене свідчить, що судом першої інстанції зазначені обставини досліджені не були, у зв'язку з чим при прийнятті оскаржуваного рішення порушені норми матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування рішення господарського суду Харківської області від 01.02.2012р. та прийняття нового рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Редакції Сахновщинської районної газети "Колос" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 01.02.2012р. по справі №5023/026/12 скасувати, прийняти нове рішення.

В позові відмовити

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя Фоміна В. О.

Суддя Кравець Т.В.

Суддя Пуль О.А.