Постанова № 24172103, 15.05.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2012 № 5011-1/149-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Пашкіної С.А.

Рябухи В.І.

при секретарі Кулачок О. А.

за участю представників:

від позивача не з'явились

від відповідача ОСОБА_2 - представник за довіреністю № 120 від 04.12.2012

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»

на рішення господарського суду міста Києва від 02.03.2012

у справі № 5011-1/149-2012 (суддя Мельник В. І.)

за позовом Житлово - будівельного кооперативу «Суднобудівник - 6»

до Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»

про відновлення становища

ВСТАНОВИВ:

Позов, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог та зміну предмету позову (а.с. 117-117, т. 3), з урахуванням заяви про виправлення описки (а.с. 145 т. 3), заявлено про зобов'язання відповідача відновити становище, яке існувало до порушення прав та інтересів позивача, шляхом здійснення перерахунку вартості питної води та прийнятих стічних вод через приєднані мережі, спожитих позивачем протягом періоду з 01 жовтня 2005 року по 01 липня 2010 року за договором № 06497/4-05 від 29.03.2006 на підставі тарифів, затверджених розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1245 від 20.06.2002 «Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії та житлово-комунальні послуги для населення», що зареєстровано в Київському міському управлінні юстиції 27.06.2002 за № 46/429.

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.03.2012, повний текст якого підписаний 12.03.2012, у справі № 5011-1/149-2012 позов задоволено повністю.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що матеріалами справи підтверджується, що відповідач в період з 01 жовтня 2005 року по 01 липня 2010 року завищив вартість водопостачання та водовідведення на суму 176667,81 грн., яка сплачена позивачем за договором № 06497/4-05 від 29.03.2006, у зв'язку з неправомірно нарахованою заборгованістю по тарифам на водопостачання та водовідведення, які були затверджені з порушенням встановленого порядку, чим порушив майнові права та інтереси позивача, з огляду на що, суд першої інстанції вважає обґрунтованими доводи позивача про необхідність здійснення перерахунку йому плати за водопостачання та водовідведення, спожите протягом з 01 жовтня 2005 року по 01 липня 2010 року, за спірними тарифами, вказаними вище.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 02.03.2012 у справі № 5011-1/149-2012 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи свої вимоги, апелянт виходить з тих саме обставин, що й під час вирішення спору судом першої інстанції, а саме, на правомірність розрахунку відповідачем плати за послуги водопостачання та водовідведення протягом спірного періоду саме на підставі тих тарифів, у відповідності до яких зазначена плата була розрахована.

Крім того, відповідач зазначив, що судом першої інстанції не розглянуто заявлену відповідачем під час розгляду справи заяву про застосування позовної давності щодо спірних правовідносин та неправомірно прийнято заяву позивача про уточнення позовних вимог та зміну предмету позову.

Ухвалою від 02.04.2012 колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Баранець О.М., Пашкіна С.А., апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду № 01-22/1/7 від 08.05.2012 до складу судової колегії у справі № 5011-1/149-2012 замість судді Баранця О. М. введено суддю Рябуху В. І.

Позивач представників в судове засідання не направив, про причини суду не повідомив.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників сторін в судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників позивача за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представник відповідача надав пояснення, в яких апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, просив її задовольнити, рішення господарського суду міста Києва від 02.03.2012 у справі № 5011-1/149-2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, з урахуванням правил ст.ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно яким апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду міста Києва від 12.10.2006 у справі № 7/503 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» в особі Розрахункового департаменту до Житлово - будівельного кооперативу «Суднобудівник -6» визнано укладеним з дня набрання рішенням законної сили в редакції ВАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» договір на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 29.03.2006 № 06497/4-05 (далі Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1.) відповідач зобов'язується надавати позивачу послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого позивачем дозволу на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва приймати від нього стічні води у систему каналізації Києва, а позивач зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому відповідачем послуг на умовах Договору, дотримуватись порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлений Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 р. № 65, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 року, а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за Договором.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, зазначає, що відповідач, в період з 01 жовтня 2005 року по 01 липня 2010 року при визначенні вартості наданих за Договором послуг завищив вартість водопостачання та водовідведення на суму 176667,81 грн.

Зазначене завищення вартості сталось внаслідок застосування відповідачем тарифів, затверджених розпорядженнями КМДА, які не були зареєстровані в органах юстиції, з огляду на що, згідно пункту 2 Указу Президента України від 3 жовтня 1992 року № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно - правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» та пунктів 1, 2 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731, зазначені тарифи не підлягають застосуванню.

З огляду на вказані обставини, позивач просить суд зобов'язати відповідача відновити становище, яке існувало до порушення прав та інтересів позивача, шляхом здійснення перерахунку вартості питної води та прийнятих стічних вод через приєднані мережі, спожитих позивачем протягом періоду з 01 жовтня 2005 року по 01 липня 2010 року за договором № 06497/4-05 від 29.03.2006, із застосуванням тарифів, затверджених розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1245 від 20.06.2002 «Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії та житлово-комунальні послуги для населення», що зареєстровано в Київському міському управлінні юстиції 27.06.2002 за № 46/429.

Суд першої інстанції заявлені вимоги задовольнив в зв'язку з їх доведеністю і правомірністю, проте, колегія суддів не погоджується зі зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною 1 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ч. 2 зазначеної статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Також 2 ст. 16 ЦК України встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 20 Господарського кодексу України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:

- визнання наявності або відсутності прав;

- визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

- відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

- припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

- присудження до виконання обов'язку в натурі;

- відшкодування збитків;

- застосування штрафних санкцій;

- застосування оперативно-господарських санкцій;

- застосування адміністративно-господарських санкцій;

- установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

- іншими способами, передбаченими законом.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

З матеріалів справи слідує, що спірні правовідносини сторін, виходячи з яких позивач просить задовольнити його позовні вимоги, ґрунтуються на умовах укладеного між ними Договору, який є діючим на дату звернення позивача до суду, в той час, як обраний ним спосіб захисту своїх прав, а саме: «відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання» за своєю правовою природою не відносяться до способів захисту прав у правовідносинах, які ґрунтуються на укладених між сторонами договорах.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що обраний позивачем способу захисту порушених прав - зобов'язання відповідача відновити становище, яке існувало до порушення прав та інтересів позивача, шляхом здійснення перерахунку вартості питної води та прийнятих стічних вод через приєднані мережі, спожитих позивачем протягом періоду з 01 жовтня 2005 року по 01 липня 2010 року за договором № 06497/4-05 від 29.03.2006 на підставі тарифів, затверджених розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1245 від 20.06.2002 «Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії та житлово-комунальні послуги для населення», що зареєстровано в Київському міському управлінні юстиції 27.06.2002 за № 46/429, не відповідає визначеним цивільним та господарським кодексами способам захисту порушених прав у спірних правовідносинах.

При цьому, на думку колегії суддів, застосування до спірних правовідносин положень глави 83 ЦК України «Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави», на яку послався суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, в даному випадку, також не є правомірним, оскільки положення вказаної глави застосовуються до недоговірних зобов'язань, в той час як спір між сторонами стосується їх договірних відносин щодо розрахунків за надані послуги і має регулюватися відповідними правовими нормами.

Згідно 4.3.Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011 господарський суд, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, повинен відмовити в позові, а не припиняти провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК.

З огляду на вказані обставини колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку про правомірність позовних вимог, в задоволенні позову слід відмовити.

При цьому, колегія суддів звертає увагу позивача на те, що він не позбавлений права звернутися до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів у інший, передбачений законодавством, спосіб, який відповідає способу захисту права у спірних договірних правовідносинах сторін.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореного рішення суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, та неправильно застосував норми процесуального права, тому рішення господарського суду міста Києва від 02.03.2012 у справі № 5011-1/149-2012 підлягає скасуванню, в задоволенні позову відмовляється.

Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» колегією суддів задовольняється.

З огляду на досліджені судом обставини справи, судові витрати по справі, в тому числі і за подачу апеляційної скарги, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 81, 99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на рішення господарського суду міста Києва від 02.03.2012 у справі № 5011-1/149-2012 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 02.03.2012 у справі № 5011-1/149-2012 скасувати.

3. В задоволенні позову відмовити.

4. Стягнути з Житлово - будівельного кооперативу «Суднобудівник - 6» (04205, м.Київ, пр-т. Оболонський 11, ідентифікаційний код 22871926) на користь Публічного акціонерного товариства «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька 1-А, ідентифікаційний код 03327664) судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 1 766 (одна тисяча сімсот шістдесят шість) грн. 68 коп.

5. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

6. Повернути до господарського суду міста Києва матеріали справи № 5011-1/149-2012.

Головуючий суддя Калатай Н.Ф.

Судді Пашкіна С.А.

Рябуха В.І.