Рішення № 24172092, 18.05.2012, Господарський суд Чернігівської області

18.05.12

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20 телефон 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

15 травня 2012р. справа №5028/14/23/2012

За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго»,

вул.Комсомольська,55б, м.Чернігів, 14000

До відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

АДРЕСА_2

Про стягнення 22 954 грн. 00коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: ОСОБА_2 представник довіреність №10 від 20.04.12р.

Від відповідача: ОСОБА_1 суб'єкт підприємницької діяльності

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 11587,19грн. за надані послуги згідно договору №1-0697 від 21.06.05р. за період з січня 2010р. по лютий 2012р., пені в сумі 10 507,66грн. за період з 02.04.11р. по 21.03.12р., 3% річних в сумі 292,86грн. за період з 02.02.10р. по 21.03.12р., втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції в сумі 566,29грн. за період з 02.02.10р. по 29.02.12р.

Представники позивача та відповідача в судовому засіданні надали клопотання про нездійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволені судом.

Представник позивача в судовому засіданні надав клопотання від 14.05.12р., в якому зазначив, що 09.04.12р. відповідач сплатив 12 955,11грн., в призначенні платежу вказано: оплата боргу за опалення з лютого 2010р. по березень 2012р., тобто відповідач сплатив основний борг в сумі 11 587,19грн. та 1 367,92грн. за теплову енергію за березень 2012р., та просив суд припинити провадження по справі в частині стягнення боргу в сумі 11 587,19грн., зменшити розмір позовних вимог в частині стягнення пені на суму 125,55грн. та стягнути з відповідача пеню в сумі 10 382,11грн., зменшити розмір позовних вимог в частині стягнення 3% річних на суму 1,93грн. та стягнути з відповідача 3% річних в сумі 290,93грн. та стягнути з відповідача втрати від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції в сумі 566,29грн. та судовий збір в сумі 1609,50грн.

Представник позивача в судовому засіданні надав заяву, в якій, посилаючись на допущені арифметичні помилки при нарахуванні інфляційних, просив прийняти зменшення позовних вимог в частині стягнення втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції та стягнути з відповідача втрати від знецінення коштів внаслідок інфляції в сумі 515,86грн.

Суд прийняв до розгляду клопотання представника позивача про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних, втрати від знецінення коштів внаслідок інфляції.

Представник позивача в судовому засіданні надав заяву-повідомлення, в якій повідомив, що ВАТ «Облтеплокомуненерго»з 20.04.12р. змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство «Облтеплокомуненерго», код ЄДРПОУ, юридична адреса та банківські реквізити залишилися без змін.

Згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в реєстрі станом на 10.04.2012р. значиться фізична особа-підприємець ОСОБА_1, місце проживання АДРЕСА_2

Представник відповідача в судовому засіданні повідомив про сплату основного боргу та заявив усне клопотання про не нараховування пені у зв'язку з неотриманням коштів від орендарів та сплатою боргу після надходження коштів.

Представник позивача заперечує щодо задоволення клопотання відповідача про не нарахування пені, посилаючись на порушення відповідачем строків розрахунків за надані послуги.

Відповідно до приписів ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Суд приймає зменшення позивачем розміру позовних вимог в частині стягнення пені на суму 125,55грн., в частині стягнення 3% річних на суму 1,93грн., в частині стягнення втрати від знецінення коштів внаслідок інфляції на суму 50,43грн., оскільки це не суперечить законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси. Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням зменшення позивачем розміру позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Згідно п.1.1 Статуту Публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго», державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 19.04.12р., номер запису 10641050013001350, Публічне акціонерне товариство «Облтеплокомуненерго»відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства»є новим найменуванням відкритого акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго».

Згідно п.2.2 Статуту Публічне акціонерне товариство «Облтеплокомуненерго»є правонаступником майна, майнових прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго»та Державного комунального підприємства теплових мереж «Облтеплокомуненерго».

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія НОМЕР_2, виданої державним реєстратором 19.04.2012р., ідентифікаційний код Публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго»03357671, місцезнаходження м. Чернігів, вул.Комсомольська,55-б.

У відповідності до положень ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Як свідчать матеріали справи, 21.06.2005р. між Відкритим акціонерним товариством «Облтеплокомуненерго»та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 укладено договір на постачання теплової енергії №1-0697.

01.01.06р. між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду до договору на постачання теплової енергії №1-0697 від 21.06.2005р.

Відповідно до п.1.1. договору (в редакції додаткової угоди) виробник (позивач по справі) бере на себе зобов'язання виробляти, транспортувати та постачати споживачеві (відповідачу по справі) теплову енергію для підігріву води та опалення, технологічні потреби (необхідне підкреслити), а споживач зобов'язується сплачувати виробникові за надані послуги за встановленими тарифами в терміни та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п.11.1 договору (в редакції додаткової угоди) договір діє до 10.10.2006р., набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно пролонгованим з дня збігу попереднього терміну його дії на наступний річний термін, якщо протягом останнього місяця дії договору від жодної зі сторін не надійшло заяви про відмову від нього.

Приймаючи до уваги, що сторонами не подано доказів відмови від договору на постачання теплової енергії №1-0697 від 21.06.2005р., суд доходить висновку, що вказаний договір діє на даний час.

Згідно п.2.1 договору теплова енергія постачається споживачу для об'єктів, перерахованих у додатку № 1, який є невід'ємною частиною договору на опалення, вентиляцію, гаряче водопостачання та технологічні потреби.

У додатку № 1 до договору сторони визначили, що опалювальний об'єкт знаходяться в АДРЕСА_1, магазин, площа 58,8кв.м.

Згідно п.1.2 договору (в редакції додаткової угоди) тарифи на послуги на момент укладання додаткової угоди становлять за опалення 119,17грн./1Гкал або 3,07грн./1м.кв. Тарифи за комунальні послуги змінюються за поданням виробника до органів влади (місцевого самоврядування) за умови їх затвердження (погодження) в установленому законодавством порядку. Нові тарифи є обов'язковими до застосування та набувають чинності для сторін без укладання додаткових угод.

Згідно п.1.3 договору (в редакції додаткової угоди) розмір щомісячної плати за надані послуги (загальна вартість послуг) у разі безоблікового споживання теплової енергії на момент укладення додаткової угоди від 01.01.06р. становить 180,52грн., у тому числі за: опалення 180,52грн. (за 58,8 кв метрів). У разі наявності (встановлення) приладів обліку теплової енергії або водолічильника остаточна вартість послуг визначається згідно їх показань.

Тарифи на послуги теплопостачання встановлені рішеннями виконавчого комітету Чернігівської міської ради №263 від 30.09.08р., №76 від 16.03.09р.

Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ) № 167 від 30.09.2011р., яка набрала чинності з 01.10.2011р., Відкритому акціонерному товариству «Облтеплокомуненерго»(м. Чернігів) затверджено тариф на теплову енергію для споживачів -821,46 грн. за 1Гкал (без ПДВ).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору поставив відповідачу теплову енергію для опалення за період січень 2010р. -лютий 2012р. на загальну суму 15474,32грн. (січень 2010р. -932,57грн., лютий 2010 року -932,57грн., березень 2010 року -932,57грн., квітень 2010 року -466,28грн., жовтень 2010р. -721,99грн., листопад 2010 року -932,57грн., грудень 2010 року -932,57грн., січень 2011р. -932,57грн., лютий 2011 року -932,57грн., березень 2011 року -932,57грн., квітень 2011 року -559,54грн., жовтень 2011р. - 794,27грн., листопад 2011 року -1367,92грн., грудень 2011 року -1367,92грн., січень 2012р. -1367,92грн., лютий 2012 року - 1367,92грн.) згідно рахунків-фактур за вказаний період, копії яких додано позивачем до матеріалів справи (а.с.12-27).

Відповідно до п.3.2.21 договору споживач зобов'язаний щомісячно здійснювати розрахунки за спожиту теплову енергію, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виробника, в порядку передбаченому договором.

Згідно п.6.1. договору розрахунки за теплову енергію, що споживається споживачем, здійснюються у грошовій формі шляхом перерахування на розрахунковий рахунок виробника по затвердженим тарифам. За письмовою згодою сторін можливі інші форми розрахунків, які не заборонені чинним законодавством.

Відповідно до п.6.4. договору (в редакції додаткової угоди) розрахунки споживача з виробником за відпущену теплову енергію здійснюються щомісячно у відповідності з показаннями приладів обліку або розрахунковим методом при відсутності приладів обліку. Розрахунковим періодом є період часу, що розпочинається 20 числа попереднього місяця і триває до 19 числа звітного місяця.

За умовами п.6.5. договору (в редакції додаткової угоди) розрахунки по договору здійснюються щомісячно до 1 числа місяця наступного за розрахунковим за фактично спожиту теплову енергію.

Як свідчать матеріали справи, а саме копії банківських виписок (а.с.51-64) відповідач за отриману теплову енергію за період січень 2010р. -лютий 2012р. розрахувався частково на суму 3887,13грн. Заборгованість відповідача на день подання позову становила 11587,19грн., що підтверджується матеріалами справи.

Після порушення провадження у справі відповідач в добровільному порядку згідно прибуткового касового ордеру №341 від 09.04.12р. перерахував позивачу 12955,11грн. боргу, частина якого 11587,19грн., згідно пояснення позивача, зарахована останнім в рахунок погашення заборгованості за спірний період.

Оскільки, заборгованість в сумі 11 587,19грн. відповідачем сплачена після порушення провадження у справі, спір між сторонами в цій частині врегульовано, предмет спору відсутній, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 11 587,19грн. підлягає припиненню згідно п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, відповідно підлягає задоволенню клопотання позивача про припинення провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 11 587,19грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 290,93грн. за період з 02.02.10р. по 21.03.12р., втрати від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції в сумі 515,86грн. за період з 02.02.10р. по 29.03.12р.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок стягуваних сум, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції підлягають задоволенню повністю, зокрема, в частині стягнення інфляції в сумі 515,86грн., в частині стягнення 3% річних в сумі 290,93грн.

Позивач, посилаючись на приписи Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій»та п.7.3.3 договору, просить стягнути з відповідача пеню в сумі 10 382,11грн. за період з 02.04.11р. по 21.03.12р., нараховану у розмірі 1% від сум простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України).

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій»встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Відповідно до п.7.3.3 договору споживач несе відповідальність за порушення порядку розрахунків за теплову енергію, передбаченого п 6.5. цього договору -сплачує пеню у розмірі 1% від сум простроченого платежу за кожний день прострочення, а також борг з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення і 3% річних від простроченої суми.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати спожитої теплової енергії за період з січня 2010р. по лютий 2012р., дослідивши поданий позивачем розрахунки пені, суд доходить висновку, що позивачем правомірно нарахована пеня за прострочку оплати спожитої теплової енергії в сумі 10382,11грн. за період прострочки з 02.04.11р. по 21.03.12р., виходячи із розміру 1% від сум простроченого платежу за кожний день прострочення.

Суд при прийнятті рішення враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

У відповідності до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України також визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У відповідності до п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи ті обставини, що на день розгляду справи відповідачем повністю в добровільному порядку сплачено борг за поставлену теплову енергію, а також те, що інфляційні втрати в сумі 515,86грн. та три відсотки річних в сумі 290,93грн., які суд визнав обґрунтованими до стягнення, частково компенсують збитки позивача у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, суд доходить висновку за можливе зменшити розмір пені заявленої позивачем до стягнення на 50% керуючись нормами ст.83 п.3 Господарського процесуального кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України. Відповідно пеня підлягає стягненню в сумі 5191,06грн.

В силу ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво -це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

З огляду на положення ст. 617 Цивільного кодексу України суд доходить висновку, що клопотання відповідача про не нарахування пені у зв'язку з несплатою коштів орендарями підлягає відхиленню у зв'язку з його необґрунтованістю.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання своєчасно не виконав, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення 3% річних сумі 290,93грн., в частині стягнення втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції в сумі 515,86грн., в частині стягнення пені в сумі 5191,06грн. Провадження по справі в частині стягнення боргу в сумі 11587,19грн. підлягає припиненню. В решті позову відмовити.

Приймаючи до уваги, що спір виник з вини відповідача у зв'язку з невиконанням договірних зобов'язань та відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 1609,50грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216, 275 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 49, п.1-1 ст.80, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження по справі в частині стягнення боргу в сумі 11 587грн.19коп.

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго»(вул.Комсомольська,55-б, м. Чернігів, р/р 26004300000976 в ВАТ банк «Демарк»м. Чернігова, МФО 353575, ідентифікаційний код 03357671) 290грн. 93коп. три проценти річних, 515 грн. 86коп. втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції, 5191грн.06 коп. пені, 1609грн. 50коп. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Повний текст рішення складено 18.05.2012р.

Суддя Н.Ю. Книш