Рішення № 24171340, 16.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-67/4943-2012 16.05.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІП АВТО ТРАНС»

До Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ»

Про стягнення 183 285,53 грн.

Суддя Куркотова Є.Б.

Представники:

Від позивача ОСОБА_2 -представник за довіреністю

Від відповідача не з'явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІП АВТО ТРАНС»(далі -позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ»(далі - відповідач) про стягнення 183 285,53 грн. (166 500,00 грн. -основного боргу, 2 000,00 грн. -штрафні санкції за понаднормовий простій автотранспорту, 11 191,70 грн. - пені, 3 593,83 грн. -судовий збір).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2012 порушено провадження у справі №5011-67/4943-2012, розгляд призначено на 16.05.2012.

В судовому засіданні 16.05.2012 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач, хоча про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали суду від 02.03.2012 та ухвали суду від 16.03.2012 представнику відповідача.

Представник відповідача у судове засідання 16.05.2012 не з'явився, відзиву та письмових пояснень на позов не подав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 16.05.2012, суд вирішує, що доданих позивачем доказів достатньо для вирішення спору у даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 16.05.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Проаналізувавши матеріали справи, вживши всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.07.2011 між позивачем та ЗАТ «Холдингова компанія «БЛІЦ-Інформ», правонаступником якого є відповідач, було укладено договір №10/07/11 на перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні (договір).

Відповідно до п. 1.1.договору, позивач зобов'язався здійснювати перевезення вантажів у міжнародному сполученні у відповідності з письмовими заявками відповідача, а відповідач зобов'язався надавати вантажі для перевезення та здійснювати оплату наданих послуг позивачем.

Відповідно до п.2.1. договору перевезення вантажів здійснюється перевізником на підставі Заявок на перевезення вантажів, які подаються замовником письмово.

На виконання умов договору в період з 18.07.2011 по 22.09.2011 відповідачем були подані, а позивачем прийняті до виконання Заявки на перевезення вантажу за маршрутом м. Коувола (Фінляндія) -м. Київ на адресу ЗАТ «Холдингова компанія «Бліц-Інформ», а саме: Заявка №2/07 від 18.07.2011 на суму 19 500 грн., Заявка №4/09 від 08.09.2011 на суму 21 000 грн., Заявка №6/09 від 08.09.2011 на суму 21 000 грн., Заявка №5/09 від 08.09.2011 на суму 21 000 грн., Заявка №7/09 від 22.09.2011 на суму 21 000 грн., Заявка №8/09 від 22.09.2011 на суму 21 000 грн., Заявка №10/09 від 22.09.2011 на суму 21 000 грн., Заявка №9/09 від 22.09.2011 на суму 21 000 грн.

Позивач свої зобов'язання виконував належним чином, відповідно до письмових заявок відповідача.

Факт надання позивачем послуг з перевезення вантажу автотранспортом за договором та Заявками підтверджується накладними та підписаними сторонами у справі актами здачі-прийняття робіт, а саме:

- Акт № ВП-0000082 від 29.07.2011 на суму 19 500,00 грн. та CMR №9716;

- Акт № ВП-0000135 від 19.09.2011 на суму 21 000,00 грн. та CMR №10447;

- Акт № ВП-0000136 від 19.09.2011 на суму 21 000,00 грн. та CMR №10449;

- Акт № ВП-0000142 від 21.09.2011 на суму 21 000,00 грн. та CMR №10443;

- Акт № ВП-0000151 від 06.10.2011 на суму 21 000,00 грн. та CMR №10770;

- Акт № ВП-0000152 від 06.10.2011 на суму 21 000,00 грн. та CMR №10769;

- Акт № ВП-0000153 від 06.10.2011 на суму 21 000,00 грн. та CMR №10716;

- Акт № ВП-0000154 від 07.10.2011 на суму 21 000,00 грн. та CMR №10781.

Таким чином позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги з перевезення вантажу на загальну суму 166 500,00 грн.

Згідно п. 4.2. договору, оплата за перевезення вантажу здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами акту здачі-прийняття робіт.

Проте відповідач за надані позивачем послуги розрахувався частково платіжним дорученням №618 від 27.12.2011 на суму 5 000,00 грн. за транспортні послуги згідно рахунку №82 від 29.07.2011, у зв'язку з чим у відповідача існує непогашена заборгованість за надані транспортні послуги у розмірі 161 500,00 грн.

Відповідно до п. 7.1. договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2011 або до повного виконання зобов'язань сторонами згідно договору.

Відповідно до ст. 909 УК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за надані транспортні послуги у сумі 166 500,00 грн.

Проте, матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 161 500,00 грн. на підставі Договору та Заявок за надані послуги по перевезенню вантажу.

Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її сплати не надано.

16.05.2012 у судовому засіданні представником позивача було надано суду копію гарантійного листа відповідача, відповідно до якого останній визнає свою заборгованість за надані позивачем послуги з перевезення та зобов'язується здійснити повне погашення заборгованості відповідно до графіку оплат по автоперевезенням щомісячно по 32 700,00 грн.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 166 500,00 грн. підлягають частковому задоволенню у сумі 161 500,00 грн., що відповідає наявним у справі доказам та матеріалам.

Крім суми основного боргу, позивач ставить вимоги про стягнення з відповідача 2 000,00 грн. -штрафні санкції за понаднормовий простій автотранспорту та 11 191,70 грн. -пені.

Стосовно стягнення з відповідача 2 000,00 грн. штрафних санкцій за понаднормовий простій автотранспорту, то слід зазначити таке.

П. 5.8. договору передбачено, що за понаднормовий простій автотранспорту, відповідач сплачує позивачу неустойку в розмірі 500,00 грн. за кожну прострочену добу, що почалася на території України та 800,00 за її межами.

В акті здачі-прийняття робіт № ВП-0000082 від 29.07.2011 та в акті № ВП-0000153 від 06.10.2011 відповідач підтвердив факт понаднормового простою автотранспорту на загальну суму 2 000,00 грн.

За таких обставин, 2 000,00 грн. штрафних санкцій за понаднормовий простій автотранспорту підлягають до стягнення.

Стосовно стягнення пені, то слід зазначити наступне.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

В той же час ст. 547 ЦК України визначає, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі; правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Стаття 231 ГК України також встановлює, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

В п. 5.7. договору, зазначено, що за порушення строків платежів за договором, відповідач виплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми прострочено платежу за кожен календарний день прострочки.

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Проте, позивач неправомірно здійснює нарахування пені за заявкою на транспортний засіб №01/09 від 09.09.2011 на суму заборгованості 19 500,00 грн. без урахування здійсненої відповідачем часткової оплати за надані послуги на суму 5 000,00 грн.

Таким чином, правомірним є нарахування пені за заявкою №01/09 від 09.09.2011 за період з 06.08.2011 по 25.05.2011. на суму заборгованості 14 500,00 грн. За перерахунком суду розмір пені становить 1 114,47 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд задовольняє вимоги про стягнення пені в розмірі 11 191,70 грн. частково у сумі 10 542,18 грн..

В силу вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України, суд, -

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ»(02156, м. Київ, вул. Кіото, 25, код 20050164) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІП АВТО ТРАНС»(14021, м. Чернігів, вул. Слободська, 25, код 37558048) 161 500 (сто шістдесят одну тисячу п'ятсот) грн. 00 коп. -основного боргу, 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп. -штрафних санкцій за понаднормовий простій автотранспорту та 10 542 (десять тисяч п'ятсот сорок дві) грн. 18 коп. -пені, 3 483 (три тисячі чотириста вісімдесят три) грн. 06 коп. -судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Куркотова Є.Б.

Рішення підписано 17.05.2012