Рішення № 24171197, 16.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-67/4806-2012 16.05.12

За позовомПриватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»ДоПриватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»Простягнення 9 650,07 грн. Суддя Куркотова Є.Б.

Представники: від позивачаОСОБА_1від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Європейський страховий альянс» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»(далі - Відповідач) про стягнення 9 650,07 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 9 650,07 грн. внаслідок чого до позивача в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.04.2012 р. порушено провадження у справі. Розгляд справи призначений на 16.05.2012 р.

03.05.2012 р. через канцелярію суду на запит Господарського суду міста Києва від 17.04.2012 р. по справі №5011-67/4806-2012 від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист №10108/7-3-11 від 27.04.2012 р. з інформацією з єдиної централізованої бази даних МТСБУ про страховика та страхувальника за полісом страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/4369757, з якого вбачається, що страховиком за визначеним полісом є відповідач, а страхувальником ОСОБА_2.

У судове засідання представник позивача з'явився, надав пояснення по справі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, ніяких заяв, клопотань до суду не подав та не надіслав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. №01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

Згідно копії Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.01.2012 р. №21-10/98-2, яка додана позивачем до позовної заяви, місцезнаходженням Приватного акціонерного товариства "Українська екологічна страхова компанія" є вул. Димитрова, 5-Б, в м. Києві, 03150.

Як вбачається з поштового повідомлення про вручення та конверту, ухвалу суду від 18.04.2012 р. було надіслано на адресу відповідача (03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5-Б), яка визначена як його місцезнаходження згідно відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також зазначена позивачем в якості адреси відповідача у позовній заяві, проте вказана ухвала була повернута поштовим відділенням зв'язку із зазначенням причини повернення -за зазначеною адресою не проживає.

Враховуючи те, що відповідно до матеріалів справи та відомостей згідно довідки з ЄДРПОУ єдиною адресою місцезнаходження відповідача є адреса: 03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5-Б, за якою було надіслано ухвалу суду про порушення провадження у справі від 17.04.2012 р., суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду у даній справі.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

21.04.2008 р. між Позивачем (страховик) та Відкритим акціонерним товариством «Нижегородський хіміко-фармацевтичний завод»(страхувальник) укладено генеральний договір страхування автотранспортних засобів №1014583. (надалі - Договір).

Згідно п. 1.2 Договору предметом договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом визначеним в Додатку до цього договору.

Відповідно до п. 2.8 Договору цей договір набуває чинність з 22.04.2008 р. і закінчує свою дію після закінчення строку дії всіх оформлених сторонами додатків до цього договору. При цьому страховик несе відповідальність в строки, що обумовлені додатками до цього договору.

21.04.2008 р. сторони підписали Додаток №52/1026208 від 18.05.2010 р. до Договору страхування №1014583 від 21.04.2008 р. (надалі - Додаток).

Положеннями п. 1 Додатку визначено, що страховим випадком у тому числі є ДТП, а саме пошкодження або знищення транспортного засобу внаслідок ДТП, що сталась в процесі руху транспортного засобу та з його участі (наїзд, перекидання, зіткнення, викид каменів або інших твердих фракцій з-під коліс транспорту), а також пошкодження нерухомого транспортного засобу іншими рухомими транспортними засобами.

Пунктом 4 Додатку встановлено, що строк дії договору -з 26.05.2010 р. по 25.05.2011 р.

Із змісту таблиці №1 зазначеного додатку вбачається, що страховиком застраховано у тому числі транспортний засіб, автомобіль Dacia Logan, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

22.12.2010 р. о 11 годині 40 хвилин громадянин ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом «Voklswagen Passat», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, по проспекту Г. Данилова, в м. Макіївка, при перестроюванні з правого ряду в лівий не надав перевагу у русі автомобілю Dacia Logan, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який рухався у попутному напрямку прямо, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, що підтверджується довідкою УДАІ ГУМВС України в м. Макіївка, за підписом начальника ОРМ ДТП ВДАІ в м. Макіївка ОСОБА_3

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Центрально-міського районного суду м. Макіївки, Донецької області, від 02.03.2011 р. в адміністративній справі №3-114/11, відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідно до звіту №101/12/10 про оцінку вартості матеріального збитку, спричиненого внаслідок пошкодження транспортного засобу автомобіля Dacia Logan, державний реєстраційний номер НОМЕР_1., складеного 04.02.2010 р. ТОВ «Україно-німецьке підприємство «ДЕКРА Експерт»(сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №8840/09, виданий Фондом державного майна України від 25.09.2009 р.), вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля Dacia Logan, державний реєстраційний номер НОМЕР_1., що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 8 098,87 грн.

Із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу №ААС604692 вбачається, що транспортний засіб - автомобіль Dacia Logan, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 зареєстрований за Відкритим акціонерним товариством «Нижегородський хіміко-фармацевтичний завод», а під керуванням водія ОСОБА_4 знаходився на законних підставах, про що свідчить наявний в матеріалах справи подорожній лист службового легкового автомобіля серії ААР №691823.

24.12.2010 р. водій застрахованого транспортного засобу -автомобіля Dacia Logan, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 звернулася до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування, за змістом якої водій просила перерахувати суму страхового відшкодування на рахунок станції технічного обслуговування.

Відповідно до рахунку-наряду №20840/01 від 23.12.2010 р., виставленого СТО ТОВ «Родно», вартість ремонту автомобіля Dacia Logan, державний реєстраційний номер НОМЕР_1., складає 8 150,07 грн.

Страховим актом №2904/10/50/ТР25/00/2 від 21.01.2011 р. пошкодження транспортного засобу марки Dacia Logan, державний реєстраційний номер НОМЕР_1., внаслідок ДТП, що сталося 22.12.2010 р. о 11 годині 40 хвилин по проспекту Г. Данилова, в м. Макіївка, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 8 150,07 грн.

Позивачем на рахунок СТО ТОВ «Родно»перераховано виплату страхового відшкодування у розмірі 8 150,07 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1693 від 02.03.2011 р. (призначення платежу -страхове відшкодування згідно страхового акту №2904/10 до договору страхування №1014583 від 21.04.2008 р., а/м Дачіа логан д/н НОМЕР_1).

У зв'язку із виявленням додаткових прихованих дефектів в процесі ремонту транспортного засобу автомобіля Dacia Logan, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, СТО ТОВ «Родно»20.07.2011 р. було виставлено до сплати рахунок-наряд №23872/01 на суму у розмірі 4 761,59 грн.

Відповідно до висновку щодо розміру заподіяної шкоди від 07.09.2011 р., позивачем рахунок-фактуру №23872/01 СТО ТОВ «Родно»від 20.07.2011 р. на суму 4 761,59 грн. включено до суми матеріального збитку власника автомобіля Dacia Logan внаслідок ДТП, що сталося 22.12.2010 р. о 11 годині 40 хвилин по проспекту Г. Данилова, в м. Макіївка.

Як, вбачається з зазначеного рахунку з суми 4 761,59 грн. позивачем вирахувано коефіцієнт фізичного зносу запчастин у розмірі 3 261,59 грн. Таким чином, розмір додаткового страхового відшкодування становить 1 500,63 грн. (4 761,59 грн. -3 261,59 грн.).

Страховим актом №2904/10/50/ТР25/00/3 від 22.09.2011 р. пошкодження транспортного засобу марки Dacia Logan, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, що сталося 22.12.2010 р. о 11 годині 40 хвилин по проспекту Г. Данилова, в м. Макіївка, визнано позивачем страховим випадком та вирішено останнім здійснити додаткову страхову виплату у на розмірі 1 500,63 грн.

Позивачем на рахунок СТО ТОВ «Родно»перераховано додаткову виплату страхового відшкодування у розмірі 1 500,63 грн., що підтверджується платіжним дорученням №770 від 04.10.2011 р. (призначення платежу -страхове відшкодування згідно страхового акту №2904/10 до договору страхування 1014583 від 21.04.2008 р., а/м Дачіа логан д/н НОМЕР_1).

Отже, позивач вказує, що страхове відшкодування внаслідок спірного ДТП становить 9 650,07 грн. (8 150,07 грн. + 1500,00 грн.)

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак позивач, на його дуку, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права вимоги до відповідальної за збитки особи в межах здійсненої виплати.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Як свідчать матеріали справи (лист №10108/7-3-11 від 27.04.2012 р.), цивільна відповідальність ОСОБА_2, як власника транспортного засобу автомобілю марки «Voklswagen Passat», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 застрахована відповідачем згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/4985295.

Вина ОСОБА_2, який на праві власності керував автомобілем «Voklswagen Passat», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.

Із відомості №8744432 про обставини дорожньо-транспортної пригоди, що сталася що сталося 22.12.2010 р. о 11 годині 40 хвилин по проспекту Г. Данилова, в м. Макіївка вбачається, що транспортний засіб -автомобіль «Voklswagen Passat», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким спричинено спірне ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Dacia Logan, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, знаходився під керуванням ОСОБА_5 на праві власності, і як наслідок на законних підставах.

Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВЕ/4985295) віднесено до 3-го типу (п. 15.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у редакції зазначеного Закону до набрання чинності змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування»№3045), а тому застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі. Строк дії з 07.09.2010 р. по 06.09.2011 р.

Відповідно до листа МТСБУ №10108/7-3-11 від 27.04.2012 р. за полісом №ВЕ/4985295 страхувальником -особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є ОСОБА_2, а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним автомобіля «Voklswagen Passat», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована відповідачем.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Матеріалами справи підтверджено (звіт №101/12/10 про оцінку вартості матеріального збитку, спричиненого внаслідок пошкодження транспортного засобу автомобіля Dacia Logan, державний реєстраційний номер НОМЕР_1., складений 04.02.2010 р.), що вартість відновлювального ремонту автомобіля Dacia Logan з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 8 098,87 грн.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону (в редакції, чинній на момент ДТП) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Положеннями п. 36.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції зазначеного Закону від 17.02.2011 р. після набрання чинності змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" №3045) визначено, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими -прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентованої виплати) та виплати його.

Заявою №2904/10 від 16.11.2011 р., що отримана відповідачем 23.11.2011 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 9 650,07 грн. (8 150,07 грн. виплата страхового відшкодування на підставі страхового акту №2904/10/50/ТР25/00/2 від 21.01.2011 р. + 1 500,00 грн. виплата страхового відшкодування на підставі страхового акту №2904/10/50/ТР25/00/3 від 22.09.2011 р.).

Відповідач відповіді на заяву у визначені п. 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(у редакції зазначеного Закону від 17.02.2011 р. після набрання чинності змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" №3045) строки не надав, відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, не здійснив.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Оскільки розмір витрат, які відшкодовуються відповідачем обмежено, зокрема, приписами ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а саме: вартістю відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу згідно звіту експерта, а не фактичним розміром заподіяної шкоди, то правомірним є стягнення з відповідача розміру страхового відшкодування визначеному звітом №101/12/10 від 04.02.2010 р., що складає 8 098,87 грн.

Розмір витрат, які відшкодовуються відповідачем обмежено, зокрема ст. 29 Закону, а саме в даному випадку, вартістю відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу згідно звіту експерта, а не фактичним розміром заподіяної шкоди згідно рахунків СТО, а відтак підстави для покладення відповідальності на відповідача в частині страхового відшкодування у розмірі 51,20 грн. виплаченого позивачем на підставі страхового акту №№2904/10/50/ТР25/00/2, відсутні.

Суд не вбачає правових підстав щодо стягнення у звортньому порядку з відповідача суми виплаченого позивачем додаткового страхового відшкодування у розмірі 1 500,00 грн. на підставі страхового акту №2904/10/50/ТР25/00/3, оскільки останнім не надано доказів проведення дослідження вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу забезпеченого позивачем транспортного засобу на вказану суму (звіт експерта), а п. 4 Висновку від 07.09.2011 р. щодо розміру заподіяної шкоди до страхового акту №2904/10/50/ТР25/00/3 не може свідчити про проведення наведеного експертного дослідження.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Вказаним договором (поліс № ВЕ/4985295) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000,00 грн., франшиза -1000,00 грн.

З огляду на викладене, страхове відшкодування за полісом № ВЕ/4985295 підлягає зменшенню на 1 000,00 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача суми страхового відшкодування у розмірі 7 098,87 грн.

У стягненні франшизи у розмірі 1 000,00 грн. необхідно відмовити з огляду на положення ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а у стягненні суми страхового відшкодування у розмірі 1 551,20 грн. (в частині заявленої до стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 51,20 грн. за страховим актом №2904/10/50/ТР25/00/2 від 21.01.2011 р. + заявлена до стягнення сума страхового відшкодування у розмірі 1500,00 грн. за страховим актом №2904/10/50/ТР25/00/3 від 22.09.2011 р.) з огляду на приписи ст. 29 зазначеного Закону.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»(03150, м. Київ, вул. Дмитрова, буд. 5-Б; код ЄДРПОУ 30729278) на користь Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»(04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 33-37, код ЄДРПОУ 19411125) страхове відшкодування в сумі 7 098 (сім тисяч дев'яносто вісім) грн. 87 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 183 (одна тисяча сто вісімдесят три) грн. 99 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Є.Б. Куркотова

Рішення підписано 17.05.2012 р.