Рішення № 24171127, 11.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-69/4344-2012 11.05.12

За позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна Страхова компанія "ІнтерТрансПоліс"

до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 5 500,00 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 (дов. № 24/09 від 09.09.2011 р.)

від відповідача не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 11 травня 2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна Страхова компанія "ІнтерТрансПоліс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про відшкодування шкоди в порядку регресу 5 500,00 грн., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 25.10.2008 року у результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі -ДТП) було пошкоджено автомобіль марки "Mitsubishi Lancer", державний номер НОМЕР_1, який застрахований у позивача. Останній виплативши страхове відшкодування, набув прав свого страхувальника до винної особи. Оскільки винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якого за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля марки "Daewoо", державний номер НОМЕР_2 була застрахована Відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", то обов'язок з відшкодування збитків у межах лімітів відповідальності покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2012 року порушено провадження у справі № 5011-69/4344-2012, слухання справи призначено на 20.04.2012 року.

Представник відповідача в судове засідання 20.04.2012 року не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 06.04.2012 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник позивача у судове засідання також не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 06.04.2012 року не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2012 року розгляд справи було відкладено на 11.05.2012 року, у зв'язку неявкою відповідача та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 11.05.2012 року від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 20.04.2012 року.

У судовому засіданні 11.05.2012 року представник позивача надав усні пояснення по справі, в яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 11.05.2012 року повторно не з'явився.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача, не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2007 року між Закритим акціонерним товариством "Акціонерна Страхова компанія "ІнтерТрансПоліс", правонаступником усіх прав та обов'язків якого є Приватне акціонерне товариство "Акціонерна Страхова компанія "ІнтерТрансПоліс" (страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № НТ.Р.768.С.22, відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням або знищенням автомобіля марки "Mitsubishi Lancer", державний номер НОМЕР_1.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.10.2008 року у м. Києві на перехресті вул. Депутатська - Вернадського сталася ДТП за участю автомобіля марки "Mitsubishi Lancer", державний номер НОМЕР_1 та автомобіля марки "Daewoо", державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Святошинського районного суду міста Києва від 03.11.2008 року у справі № 3-34450/2008 р.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля марки "Daewoо", державний номер НОМЕР_2 була застрахована Відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/3606181 від 20.04.2008 року.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки "Mitsubishi Lancer", державний номер НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження.

Відповідно до Звіту № 4957 від 26.11.2008 року про вартість матеріального збиту, завданого власнику транспортного засобу "Mitsubishi Lancer", складеного Приватним підприємством "Національний центр незалежних експертиз", вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки "Mitsubishi Lancer", державний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП складає 67 084,61 грн.

Позивач, виходячи із Звіту № 4957 від 26.11.2008 року та враховуючи умови страхування, визначив розмір страхового відшкодування в сумі 43 842,85 грн., про що склав страховий акт № 894У-2009.

Відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту № НТ.Р.768.С.22 від 28.12.2007 року, позивачем було здійснено часткову оплату страхового відшкодування на користь страхувальника в сумі 5 500,00 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 1388 від 02.04.2009 року на суму 1 000,00 грн., № 3927 від 06.04.2009 року на суму 2 000,00 грн., № 1503 від 08.04.2009 року на суму 500,00 грн., № 1537 від 09.04.2009 року на суму 1 000,00 грн., № 3938 від 14.04.2009 року на суму 1 000,00 грн. (належним чином засвідчені копії додані до матеріалів справи).

Зважаючи на вищенаведене, 21.09.2011 року позивач, з посиланням на статтю 27 Закону України "Про страхування" та статті 993, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України звернувся до відповідача з заявою за вих. № 24/09-1 на виплату страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 5 500,00 грн.

Проте, відповідач жодним чином не відреагував на зазначену регресну вимогу, на момент подання позовної заяви, відповідачем страхове відшкодування на користь позивача сплачене не було.

Приймаючи до уваги ліміт відповідальності відповідача передбачений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/3606181 від 20.04.2008 року, позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 5 500,00 грн.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортним засобом "Daewoо", державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2, спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому позивачем автомобілю марки "Mitsubishi Lancer", державний номер НОМЕР_1.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика у теорії називається суброгацією. При суброгації відбувається лише зміна особи у вже наявному зобов'язанні зі збереженням самого зобов'язання, тобто нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. У результаті страховик виступає замість потерпілого.

Даної правової позиції зокрема притримується Верховний Суд України у Аналізі судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування (схвалений на нараді суддів цивільної юрисдикції Верховного Суду України 11 липня 2011 року; витяг з Аналізу опублікований у журналі "Вісник Верховного Суду України" № 8 (132) за 2011 рік та розміщений на офіційному сайті Верховного Суду України).

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина водія який керував автомобілем "Daewoо", державний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Святошинського районного суду міста Києва від 03.11.2008 року у справі № 3-34450/2008 р.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "Daewoо", державний номер НОМЕР_2 була застрахована у відповідача на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/3606181 від 20.04.2008 року (тип договору - 3). Вказаним полісом передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500 грн., франшиза -0 грн., строк дії полісу з 20.04.2008 року до 19.04.2009 року.

Пунктом 1.4 статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції чинній на момент укладання полісу № ВА/3606181) передбачено, що особи, відповідальність яких застрахована, - визначені в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки "Mitsubishi Lancer", державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/3606181 від 20.04.2008 року, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № НТ.Р.768.С.22 від 28.12.2007 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Враховуючи визначені полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/3606181 від 20.04.2008 року розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати у розмірі 5 500,00 грн.

Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України та статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором добровільного страхування наземного транспорту № НТ.Р.768.С.22 від 28.12.2007 року у розмірі 5 500,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем, належними доказами, не спростовано, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Акціонерна Страхова компанія "ІнтерТрансПоліс" про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" 5 500,00 грн. страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати з судового збору покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна Страхова компанія "Оранта" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75, код ЄДРПОУ 00034186) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна Страхова компанія "ІнтерТрансПоліс" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 13 Є; код ЄДРПОУ 31451838) 5 500 (п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. заборгованості, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.В. Стасюк

Дата підписання повного

тексту рішення 14.05.2012 року