Рішення № 24170996, 09.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-65/1524-2012 09.04.12

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Брик Я.А., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Екостандарт", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Кий Авто", м. Київ

про стягнення 42 480,29 грн.

за участю представників:

від позивача : ОСОБА_2 - представник за довіреністю № 89 від 12.05.2011 р.від відповідача :не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Екостандарт" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Кий Авто" про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 42 480,29 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 430134 від 01.12.2000 р. на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води в частині своєчасної плати за надані послуги, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Кий Авто" утворилась заборгованість в сумі 42 480,29 грн.

У позові Публічне акціонерне товариство "Екостандарт" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Кий Авто" заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 34 836,28 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 5 582,49 грн. та 3% річних в розмірі 2 061,45 грн. за період з 01.11.2009 р. по 01.01.2012 р., а всього -42 480,29 грн.

У судовому засіданні 09.04.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав та обґрунтував, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.12.2000 р. між Закритим акціонерним товариством "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан Пауер", перейменованим в подальшому на Закрите акціонерне товариство "Енергогенеруюча компанія "Дартеплоцентраль", що в подальшому перейменоване на Закрите акціонерне товариство "Екостандарт" і в подальшому перейменоване на Публічне акціонерне товариство "Екостандарт", як енергопостачальною організацією, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Кий Авто", як покупцем, було укладено договір № 430134 на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води.

Згідно п 1.1 договору енергогенеруюча організація зобов'язалась виробити, систематично поставляти та передавати у власність покупцю товар - теплову енергію у вигляді гарячої води.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснити оплату за нього на умовах даного договору.

Відповідно до п. 2.1 договору постачання теплової енергії здійснюється енергопостачальною організацією на межу балансової належності.

Умовами договору № 430134 від 01.12.2000 р. сторони погодили, що облік спожитої теплової енергії виконується по приладам обліку, що встановлені на межі балансової належності покупця та АК "Київенерго", у відповідності з "Тимчасовими правилами обліку відпускання і споживання теплової енергії" (п. 5.1), облік поставленої теплової енергії виконується покупцем з 26 числа попереднього місяця по 25 число звітного місяця. Звіт про прийняту теплову енергію подається в енергогенеруючу організацію до 27 числа звітного місяця (п. 5.9).

Відповідно до п. 6.4 договору покупець щомісяця з 12 по 14 число отримує в енергопостачальній організації оформлені бланки актів звірки розрахунків за прийняту теплову енергію на початок розрахункового періоду, табуляграми та доручення на сплату прийнятої теплової енергії за поточний місяць з урахуванням недоплати або переплати за попередній місяць. Один примірник підписаного акту покупець повертає в енергогенеруючу організацію не пізніше 15 числа поточного місяця.

Пунктом 6.5 договору встановлено, що покупець самостійно сплачує за прийняту теплову енергію згідно отриманого платіжного доручення не пізніше 28 числа поточного місяця.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до облікових карток фактично спожитої теплової енергії у гарячій воді за період з 01.11.2009 р. по 01.10.2010 р., відповідачем було отримано 101.14 Гкал теплової енергії, вартість якої складає 39 241,66 грн.

При цьому послуги по постачанню теплової енергії у гарячій воді надавались позивачем до 01.10.2010 р. та у подальшому надання послуг припинилось, про що свідчать матеріали справи, зокрема розрахунок заборгованості. Однак, відповідач не сплатив послуги, що надавались йому у вказаний період, у зв'язку із чим станом на 01.01.2012 р. у нього виникла заборгованість в сумі 39 241,66 грн.

Разом з тим, з поданого позивачем розрахунку суми боргу вбачається, що станом на 01.11.2009 р. за відповідачем рахується переплата на суму 4 405,38 грн., а отже, заборгованість ТОВ "Фірма "Кмй Авто" склала 34 836,28 грн.

Ст. 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦКУ з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші ), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Тарифи на теплову енергію були погоджені сторонами та на час розгляду даної справи не скасовані та недійсними не визнані.

Таким чином, судом встановлено, що позивач правомірно заявив вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані, але не оплачені у повному обсязі послуги з постачання теплової енергії у гарячій воді по договору № 430134 від 01.12.2000 р. за період з 01.11.2009 р. по 01.01.2012 р. в сумі 34 836,28 грн.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки доказів належної оплати суду не надано, а наявність заборгованості відповідача підтверджується особистими картками (табуляграми), відомостями обліку теплової енергії, позовні вимоги в частині стягнення 34 836,28 грн. основного боргу за договором № 430134 від 01.12.2000 р. в період з 01.11.2009 р. по 01.10.2010 р. підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача 5 582,49 грн. -інфляційних втрат та 2 061,45 грн. -3% річних за період з 01.11.2009 р. по 01.01.2012 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства, вимоги про стягнення інфляційних нарахувань та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.

Провівши розрахунок заявленої до стягнення суми матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 5 582,49 грн. -інфляційних втрат та 2 061,45 грн. -3% річних за період з 01.11.2009 р. по 01.01.2012 р.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Екостандарт" до Товариства з обмеженою відповідальністю " "Фірма "Кий Авто" про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 42 480,29 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Кий Авто" (02098, м. Київ, Дніпровська Набережна, 16-А, ідентифікаційний код 24363014) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Екостандарт" (02660, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20, ідентифікаційний код 21661022) заборгованість за спожиту теплову енергію у період з 01.11.2009 р. по 01.10.2010 р. в розмірі 34 836 (тридцять чотири тисячі вісімсот тридцять шість) грн. 28 коп., інфляційну складову боргу в розмірі 5 582 (п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят дві) грн. 49 коп. та 3% річних в розмірі 2 061 (дві тисячі шістдесят одну) грн. 45 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Кий Авто" (02098, м. Київ, Дніпровська Набережна, 16-А, ідентифікаційний код 24363014) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Екостандарт" (02660, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20, ідентифікаційний код 21661022) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 09 квітня 2012 р.

Повний текст рішення підписаний 12 квітня 2012 р.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна