Рішення № 24170854, 16.05.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 32/22/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.12 Справа № 5009/1148/12

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг)

до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" (69068, м. Запоріжжя, вул. 8-го Березня, буд. 34)

про стягнення 135733,72 грн. заборгованості Суддя Н.А. Колодій

представники:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 52-16/48 від 19.04.2012 р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

27.03.2012 р. до господарського суду Запорізької області звернулось ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" про стягнення 135733,72 грн., які складаються з 121066,44 грн. основного боргу за договором оренди № 316 А від 03.02.2010 р., 9245,07 грн. втрат від інфляції та 5422,21 грн. -3% річних.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.03.2012 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/1148/12 з призначенням судового засідання на 11.04.2012 р. Ухвала направлялась на адресу сторін в установленому законом порядку. Поштові повідомлення свідчать, що сторони належним чином сповіщенні про дату, час і місце проведення судового засідання.

В судовому засіданні 11.04.2012 р. оголошувалась перерва для надання додаткових доказів для розгляду справи по суті до 16.05.2012 р.

Позивач підтримав вимоги викладені в позовній заяві та обґрунтовує їх ст. ст. 509, 526, 530, 625, 629 Цивільного господарського кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та умовами договору оренди № 316а від 03.02.2010 р.

Відповідач в судове засідання 16.05.2012 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. В судовому засіданні 11.04.2012 р. позов не визнав, вважає вимоги позивача необґрунтованими і безпідставними, з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву (відзив долучений до матеріалів справи).

Судове засідання велось без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 16.05.2012 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Правовідносини сторін по справі врегульовані договором оренди № 316 А від 03.02.2010 р. (далі - договір).

За умовами договору, позивач передає, а відповідач приймає в користування на строк, передбачений договором частину приміщення в будинку побуткомбінату УЗТ ВАТ "ПівдГЗК" загальною площею 227 кв.м., яке є власністю позивача, для організації та проведення науково-практичних конференцій по тематиці страхування та страхові ризики.

Відповідно до п. 2.1. договору, передача майна в оренду здійснюється уповноваженими представниками сторін та оформлюються актом приймання-передачі майна в оренду.

Факт отримання відповідачем орендованого майна підтверджується підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленого печатками Актом приймання -передачі майна в оренду.

За умовами договору витрати на утримування орендованого майна, пов'язані з експлуатацією, технічним обслуговуванням та поточним ремонтом несе відповідач (п. 3.1 договору).

Згідно п. 4.1. договору, плата за користування об'єктом оренди здійснюється відповідачем, шляхом перерахування грошових коштів на поточних рахунок позивача, на підставі виставлених рахунків.

Орендна плата за місяць оренди загальної площі орендованого майна складає 11006,04 грн. з урахуванням ПДВ. Загальна сума по договору складає 132072,45 грн. на рік. (п. 4.2. договору).

Відповідно до п. 4.3. договору, сума орендної плати є твердою та перегляду не підлягає протягом всього строку оренди.

Згідно п. 6.1. договору відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі здійснювати орендні платежі.

Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на ті обставини, що відповідачу для оплати послуг оренди були виставлені рахунки на загальну суму 121066,44 грн., а саме: № 519 від 24.03.2010 р., № 864 від 30.04.2010 р., № 937 від 26.05.2010 р., № 1139 від 25.06.2010 р., № 1286 від 16.07.2010 р., № 1527 від 20.08.2010 р., № 1841 від 27.09.2010 р., № 2103 від 26.10.2010 р., № 2465 від 29.11.2010 р., № 2779 від 23.12.2010 р., № 57 від 26.01.2011 р., які останній не оплатив. Стягнення заборгованості по орендній платі, що виникла внаслідок несплати виставлених рахунків є предметом даного спору.

01.02.2011 р. сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди, відповідно до якої сторони дійшли згоди розірвати договір оренди. Договір вважається розірваним з моменту підписання додаткової угоди.

Відповідно до підписаного уповноваженими представниками сторін акту прийому - передачі майна від 01.02.2011 р. відповідач передав орендоване майно позивачу.

09.02.2011 р. позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 52-16/3 про сплату заборгованості за договором № 316а від 03.02.2010 р. в сумі 121066,44 грн., 9245,07 грн. втрат від інфляції та 5422,21 грн. -3% річних, яку позивач залишив без задоволення.

У зв'язку з чим, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 316а від 03.02.2010 р. в сумі 121066,44 грн., 9245,07 грн. втрат від інфляції та 5422,21 грн. -3% річних в примусовому порядку.

Відповідач в судовому засіданні та в своєму відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнає, мотивуючи тим, що за умовами договору сплата орендних платежів здійснюється на підставі виставлених рахунків. Оскільки до за весь час оренди і до початку судового розгляду позову він не отримав від відповідача жодного рахунку, вважає що зобов'язання ним порушені не були, оскільки строк оплати не настав. Крім того звернув увагу суду на те, що в поштових повідомленнях про вручення, на які позивач посилається в як на доказ вручення рахунків орендарю вказана адреса: м. Дніпропетровськ, Набережна Перемоги, буд. 50, яка не є адресою відповідача. Також, відповідач повідомив, що вперше отримав лише засвідчені копії вказаних рахунків, які надійшли на його адресу разом із претензією (№ 52-16/3 від 09.02.2011 р.), але сплата грошових коштів за копіями рахунків не передбачена чинним законодавством.

Дослідивши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містять ст.ст. 525, 526 ЦК України.

Приписами ст. 629 Цивільного Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, відповідно до умов договору плата за користування об'єктом оренди здійснюється відповідачем, шляхом перерахування грошових коштів на поточних рахунок позивача, на підставі виставлених рахунків (п. 4.1. договору).

На підтвердження виконання умов договору позивачем в частині виставлення рахунків відповідачу, суду надані поштові повідомлення, копії яких залученні до матеріалів справи. З наданих суду доказів вбачається, що оригінали рахунків на оплату орендних платежів направлялися відповідачу за адресою: м. Дніпропетровськ, Набережна Перемоги, буд. 50.

Оскільки відповідно до умов укладеного між сторонами договору та згідно свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ «Страхова компанія «Кредо», адресою відповідача є м. Запоріжжя, вул. 8 березня, буд 34, суд вважає, що позивач не спростував заперечення відповідача щодо неотримання ним рахунків на оплату орендної плати.

Суд також погоджується з доводами відповідача що перерахування грошових коштів можливе лише на підставі оригіналів платіжних документів.

Відповідно до ч.4 ст. 612 ЦК України, прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

З наданих позивачем матеріалів вбачається, що 24.04.2012 р. (тобто вже після звернення до суду) позивач листом вих. № 52-16/423 направив на адресу відповідача оригінали вищезазначених рахунків для сплати. Таким чином, на момент звернення позивача до суду строк оплати за договором не настав.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України).

Позивач не надав суду належних доказів, які б свідчили про невиконання зобов'язань відповідачем та наявність підстав для захисту порушеного права, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог в частині стягнення основного боргу у розмірі 121066,44 грн. слід відмовити.

Окрім того, відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України позивач заявив до стягнення 9245,07 грн. втрат від інфляції та 5422,21 грн. -3% річних.

Оскільки, три відсотки річних та втратити від інфляції є платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником і не є самостійними зобов'язаннями, а є похідними від основного боргу, в задоволені позовних вимог в цій частині суд відмовляє.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на позивача.

На підставі викладеного, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

В позові ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" про стягнення 135733,72 грн. відмовити повністю.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 21.05.2012 р.