Рішення № 24167330, 21.05.2012, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 2/0529/1083/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2012 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого судді Воробйова С.О.

при секретарі Подлєсної О.А.

за участю: позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного Акціонерного Товариства «Красноармійський завод технологічного обладнання»про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

19.04.2012 року позивач звернувся до суду з позовом до Приватного Акціонерного Товариства «Красноармійський завод технологічного обладнання»про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди посилаючись на те, що з 12.08.2003 року по 19.12.2011 року він знаходився в трудових відносинах з відповідачем, де працював на посаді механіка авто-гаражу у відділенні матеріально-технічного постачання, звільнившись за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

На момент звільнення він мав заборгованість по заробітній платі в сумі 4 083.42 грн. за період листопад-грудень 2011 року, але 06.02.2012 року відповідач частково виплатив йому заборгованість у сумі 2 831.73 грн. за листопад 2011 року, тому на даний час борг по заробітній платі складає 1 251.69 грн., яку він просить стягнути з відповідача, а також компенсацію за невикористану відпустку в 2011 році у розмірі 1 217.37 грн., середній заробіток за час затримки виплати заборгованості по заробітній платі в сумі 9 255.36 грн. за період з 19.12.2011 р. по 30.04.2012 р., моральну шкоду, яку він зазнав внаслідок порушення його трудових прав в розмірі 5 000.00 грн. та судові витрати в сумі 1 500.00 грн.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, але в частині виплати заборгованості по заробітній платі в розмірі 1 251.69 грн. та компенсації за невикористану відпустку у розмірі 1 217.37 грн. відмовились, оскільки відповідач вказані суми виплатив добровільно.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день і час слухання справи був повідомлений належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача суд, на підставі ст. 224 ЦПК України виносить заочне рішення, оскільки проти цього не заперечує позивач по справі.

Вислухавши пояснення позивача та його представника, вивчивши матеріали справи та перевіривши їх докази суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до ЦПК в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 12.08.2003 р. по 19.12.2011 р. знаходився в трудових відносинах з відповідачем, де працював на посаді механіка авто-гаражу у відділенні матеріально-технічного постачання, звільнившись за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України (а.с. 6).

На момент звільнення він мав заборгованість по заробітній платі в сумі 4 083.42 грн. за період листопад-грудень 2011 року, але 06.02.2012 року відповідач частково виплатив йому заборгованість у сумі 2 831.73 грн. за листопад 2011 року, тому на даний час борг по заробітній платі складає 1 251.69 грн., яку він просить стягнути з відповідача, а також компенсацію за невикористану відпустку в 2011 році у розмірі 1 217.37 грн., середній заробіток за час затримки виплати заборгованості по заробітній платі в сумі 9 255.36 грн. за період з 19.12.2011 р. по 30.04.2012 р., моральну шкоду, яку він зазнав внаслідок порушення його трудових прав в розмірі 5 000.00 грн. та судові витрати в сумі 1 500.00 грн. (а.с. 8).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтвердив той факт, що 06.02.2012 року відповідач виплатив заборгованість по заробітній платі в розмірі 1 251.69 грн. та компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 1 217.37 грн., тому позивач відмовився від позову в цієї частині.

Згідно зі ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України «Про оплату праці»заробітна плата виплачується працівникам регулярно в дні роботи в строки, передбачені колективним договором, але не менше як два рази в місяць через проміжок часу, який перевищує 16 календарних днів. Згідно ст. 25 Закону України «Про оплату праці»забороняються якимось чином обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою.

Відповідно до вимог ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України, при відсутності їх спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства по оплату праці»передбачено, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства , установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі,- наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при проведенні його до розгляду справи -по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 дано офіційне тлумачення положень ст. 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями ст.ст. 117, 237-1 КЗпП.

Конституційний суд України визначив, що в аспекті конституційного звернення положення частини першої ст. 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями ст.ст. 116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідач частково розрахувався по заробітній платі з позивачем в сумі 1 251.69 грн. та 1 217.37 грн., то стягненню з відповідача на користь позивача підлягає середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 9 255.36 грн.

У відповідності з п. 5, п. 9 розділу 1У Порядку нарахування середньої заробітної плати, нарахування виплат проводяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів. Середньоденна заробітна плата вираховується діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих днів.

Середньоденна заробітна плата позивача складає 99.52 грн. (а. с. 8).

За період з 19.12.2011 року по 30.04.2012 рік (в позовній заяві позивач просить стягнути за вказаний період) кількість робочих днів складає 93 дні, отже сума середнього заробітку за час затримки виплати заборгованості по заробітній платі становить: 99.52 грн. х 93 дні = 9 255.36 грн., тому суд, не виходячи за межі позовних вимог вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 9 255.36 грн.

Що стосується вимоги позивача щодо стягнення моральної шкоди, то суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»передбачено, що за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (невиплати належних йому грошових сум), обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноваженого ним органу незалежно від форми власності, виду діяльності та галузевої приналежності, а згідно з п. 1 ст. 32 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач не провів з позивачем остаточного розрахунку при звільненні, що негативно відобразилося на звичному позивачу образі життя, вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого побуту. У зв'язку з цим відповідач повинен сплатити позивачу заподіяну неправомірними діями моральну шкоду.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням характеру заподіяної шкоди позивача, ступені фізичних та душевних страждань позивача. При визначенні розміру моральної шкоди, суд виходить з принципів справедливості, розумності та достатності, передбачених ст. 23 ЦК України.

З урахуванням тривалості душевних страждань позивача, суд вважає, що справедливим та достатнім відшкодуванням моральної шкоди буде грошова сума у розмірі 500.00 грн., яку відповідач ПАТ «Красноармійський завод технологічного обладнання»повинен сплатити позивачу.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 1 500.00 грн., згідно наданих позивачем квитанцій (а.с. 9-10, 21, 22-23).

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві -пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Отже, підлягають стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог судові витрати -судового збору у розмірі 429.20 грн. і витрати на правову допомогу 1 500.00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 55 Конституції України, ст.ст. 115, 116, 117 КЗпП України, ст.ст. 23, 1167 ЦК України, ст. 24 Закону України «Про оплату праці», п. 13 постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.04.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», п. 20 постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», ст.ст. 3, 4, 5, 6, 10, 14, 57-64, 67, 72, 73, 208, 212, 213-218 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного Акціонерного Товариства «Красноармійський завод технологічного обладнання»р/р 26000040700004 в ДФ ВАТ «ВіЕйБі Банк»в м. Києві МФО 380537, код ОКПО 01234964 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 19.12.2011 року по 30.04.2012 року у сумі 9 255.36 грн., моральну шкоду в розмірі 500.00 грн., витрати на правову допомогу в сумі 1 500.00 грн.

Стягнути з Приватного Акціонерного Товариства «Красноармійський завод технологічного обладнання»р/р 26000040700004 в ДФ ВАТ «ВіЕйБі Банк»в м. Києві МФО 380537, код ОКПО 01234964 на користь держави судовий збір у розмірі 429.20 грн.

В іншій частині позову ОСОБА_1, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя: