Рішення № 24166933, 18.05.2012, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Провадження №2/519/814/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2012 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Турченка О.В., при секретарі Лапоног Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Маріуполі цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юмовіла»до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання угоди недійсною,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2012 року ТОВ «Юмовіла»звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, в подальшому залучивши у якості співвідповідача ОСОБА_3, а також його правонаступника ОСОБА_2, вказавши, що ОСОБА_3 був учасником товариства з часткою у статутному фонді в розмірі 14,3%. 05.11.2009 р. його представник надав заяву про вихід ОСОБА_3 з товариства, у зв'язку з чим на загальних зборах було задоволено його прохання. Проте, як стало відомо пізніше, 15.12.2010 р. ОСОБА_3 уклав договір поступки частки у статутному фонді ТОВ «Юмовіла»шляхом дарування ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 р. ОСОБА_3 помер, а його спадкоємцем стала ОСОБА_2 Зазначений договір порушує права позивача, тому й заявляється вимога про визнання його недійсним, оскільки на момент укладення ОСОБА_3 вже не був учасником товариства, а тому не мав права відчужувати свою частку.

Представник позивача ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, надала суду письмову заяву із проханням розглянути справу у її відсутність, наполягала на задоволенні позову.

Відповідачі у судове засідання також не з'явилися, надали суду письмові заяви із проханням розглянути справу у їх відсутності, не заперечували проти задоволення позову.

Суд, перевіривши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із п.1.3 статуту ТОВ «Юмовіла», зареєстрованого виконавчим комітетом Маріупольської міської ради 31.12.2003 р., його засновником, зокрема, виступав ОСОБА_3

Рішенням господарського суду Донецької області від 28.04.2011 р. по справі за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Юмовіла»та відділу реєстрації юридичних і фізичних осіб Маріупольської міської ради встановлено, що ОСОБА_3 мав у статутному фонді частку 14,3%. 04.11.2009 р. він подав нотаріально посвідчену заяву про вихід зі складу учасників, а 05.11.2009 р. рішенням загальних зборів ТОВ «Юмовіла»ОСОБА_3 було виведено зі складу учасників з виплатою частки майном. Дане рішення недійсним судом не визнано.

Статтею 61 ЦПК України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до договору поступки частки шляхом дарування у статутному фонді ТОВ «Юмовіла», посвідченому 15.12.2010 р. приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстром №2485, ОСОБА_3 подарував ОСОБА_1 частку у розмірі 14,3% , що складає 715 грн.

Статтею 58 Закону України „Про господарські товариства" передбачено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства.

Згідно ст. 59 цього Закону до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю належать, зокрема, встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів; виключення учасника з товариства; внесення змін до статуту товариства.

Відповідно до ст.10 Закону України „Про господарські товариства" учасники товариства мають право вийти в установленому порядку з товариства.

Статтею 148 ЦК України закріплено право учасника вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Статтею 54 Закону України „Про господарські товариства" передбачено, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі.

Ці норми закону найшли своє відображення в пункті 4.2 статуту товариства про право виходу учасника зі складу засновників у встановленому порядку.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" викладена правова позиція, що при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до ЦК та Закону про господарські товариства учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

Статтею 147 ЦК України закріплено право відчужувати свою частку у статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю лише для учасника цього товариства, тобто після виходу зі складу ТОВ продаж чи інший засіб відступлення своєї частки не передбачений.

Згідно зі ст.ст.203, 215 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Юмовіла»підлягають задоволенню, оскільки ОСОБА_1 не могла прийняти у дар частку у статутному фонді, тому що ця частка не належала ОСОБА_3 на момент її відчуження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 10, 11, 58-61, 209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Юмовіла»до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання угоди недійсною задовольнити.

Визнати недійсним договір поступки частки шляхом дарування у статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю «Юмовіла», укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та посвідчений 15.12.2010 р. приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстром №2485.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя О.В. Турченко