Ухвала суду № 2416527, 17.11.2008, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

УХВАЛА

17.11.2008

Справа №2-7/2099-2006

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Джанкойський машинобудівний завод» (96100, АР Крим, м. Джанкой, вул.. Промислова, 7; ідентифікаційний код 00231878)

До відповідача Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції (96100, АР Крим, м. Джанкой, вул.. Дзержинського, 30)

Про спонукання до списання 217631,00 грн.

Суддя ГС АР Крим І.І. Дворний

представники:

Від позивача – не з’явився (клопотання)

Від відповідача – Казанцева З.Т., довіреність № 66 від 08.10.2008 р. у справі

Обставини справи: ВАТ «Джанкойський машинобудівний завод» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції про спонукання списати заборгованість у розмірі 217631,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі п.п.18.2.1 п.18.2 ст.18 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” ( у редакції на 01 липня 2005 р.), відповідно до якого підлягає списанню податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції, позивач звернувся до відповідача з проханням списати відповідну заборгованість, проте листом від 11.05.2005 р. відповідач повідомив про зупинення дії відповідних підпунктів на 2005 р. Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, через що прохання позивача залишено без задоволення, що стало підставою для звернення з позовом до суду.

Заявою про уточнення позовних вимог від 14.07.2005 р. в порядку ст.. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач збільшив розмір позовних вимог та просить суд спонукати відповідача списати позивачу безнадійний податковий борг у вигляді податку з доходів фізичних осіб, збору на спеціальне використання водних ресурсів, збору на забруднення навколишнього середовища, земельного податку, комунального податку, податку з власників транспортних засобів, податку на додану вартість у сумі 152444,70 грн.

Ухвалою ГС АР Крим від 18.07.2005 р. суд прийняв до розгляду уточнення позовних вимог позивача.

Цією ж ухвалою суд зупинив провадження у справі на підставі ст.. 79 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі резолюції першого заступника Голови Господарського суду АР Крим від 08.12.2005 р. справа передана на розгляд судді ГС АР Крим Дворному І.І., та ухвалою ГС АР Крим від 21.12.2005 р. прийнята до провадження.

Ухвалою ГС АР Крим від 29.10.2008 р. провадження у справі було поновлено, справа призначена до слухання.

Позивач явку представника у судове засідання не забезпечив. Клопотанням від 17.11.2008 р. просить суд відкласти розгляд справи на більш пізніший строк у зв’язку з зайнятістю представника у іншому судовому процесі.

Суд, розглянувши клопотання позивача, не вбачає обґрунтованих підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Отже, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, справу можливо розглянути за наявними у справі документами, у зв’язку з чим судом не вбачається обґрунтованих підстав для відкладення розгляду справи.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі з огляду на наступне.

Відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України Господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

спорів про приватизації державного житлового фонду;

спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов’язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, дійсним Кодексом і міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких дано Верховною Радою України.

Провадження по адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, що діє на час здійснення окремої процесуальної дії, розгляду справи.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції — переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів України поширюється на:

1) спори фізичних та юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спори між суб’єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;

4) спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом;

5) спори щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Пунктом 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України дано визначення поняття суб’єкта владних повноважень — орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Позивач звернувся з позовом до суду до ДПІ про примушення ДПІ списати безнадійний податковий борг у зв’язку з відмовою ДПІ у здійснені відповідних дій на вимогу позивача.

Суд зазначає, що Джанкойська об’єднана державна податкова інспекція при вчиненні дій щодо списання безнадійного податкового боргу діє як орган державної влади у здійсненні управлінських функцій і, відповідно, як суб'єкт владних повноважень, якій діє відповідно до Закону України „Про державну податкову службу України” та Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” з приводу компетенції податкового органу, визначеної законодавством України.

Отже, позивач є суб’єктом владних повноважень.

Аналіз суб’єктного складу та характеру правовідносин свідчить, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції.

Відповідно до частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що даний спір за предметною ознакою та за суб’єктним складом не підвідомчий господарському суду, а є справою суду адміністративної юрисдикції, а тому провадження у справі підлягає припиненню.

Стаття 80 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення державного мита з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ст. 8 Декрету Кабінету міністрів України від 21 січня 1993 року N 7-93 зі змінами та доповненнями сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадку припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи в господарському суді, а також коли позов подано недієздатною особою.

За таких обставин, держане мито у розмірі 2176,31 грн., сплачене ВАТ «Джанкойський машинобудівний завод» за подання позовної заяви до Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції, підлягає поверненню позивачу .

На підставі викладеного, керуючись статтею 47, пунктом 1 статті 80, статтею 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

1. Провадження у справі припинити.

2. Повернути Відкритому акціонерному товариству «Джанкойський машинобудівний завод» (96100, АР Крим, м. Джанкой, вул.. Промислова, 7; ідентифікаційний код 00231878) з Державного бюджету України з рахунку №31115095700002 в ГУ ДКУ в АРК (м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740405) 2176,31 грн. державного мита, сплаченого платіжним дорученням № 364 від 02.06.2005 р., у зв’язку з непідвідомчістю справи господарському суду.

3. Видати наказ.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Дворний І.І.