Вирок № 24165108, 09.04.2012, Городищенський районний суд Черкаської області

Справа № 1-112/11

Провадження № 1/2302/14/2012

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2012 року Городищенський районний суд

Черкаської області

В складі :

головуючого судді Савенко О. М.

при секретарі судових засідань Нездолій І.О.

з участю прокурора Зубенко С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городище кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Знам'янка,Кіровоградської області, громадянина України, українця, освіта середня, не одруженого, не військовозобов»язаного, не працюючого, жителя АДРЕСА_1, раніше судимого 23 січня 2003 року по ст. 101 ч. 3 КК України (кодексу 1961 року) до 5 років позбавлення волі

в скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст.121 КК України, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2, 7 квітня 2011 року, близько 21 години 00 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння знаходився біля подвір'я домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1, що належить його матері ОСОБА_3 та в якому він проживає. В цей час, до нього підійшов місцевий житель ОСОБА_4, який попросив пригостити його напоями у вигляді чаю, чи кави. На дане прохання, ОСОБА_2, погодився та запропонував пройти на подвір'я домоволодіння. Зайшовши на подвір'я та підійшовши до вхідних дверей жилого будинку ОСОБА_4 попросив пригостити його горілкою, при її наявності. На дане прохання, ОСОБА_2 відреагував позитивно та налив останньому близько 50 грам горілки. Після випитої чарки горілки між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на грунті з'ясування особистих стосунків, виникла сварка, яка переросла в бійку. В ході даної бійки, ОСОБА_2 взявши дерев'яну палицю, шо знаходилася на кучі дров заготовлених для опалення будинку, наніс два удари в область лівого плечового суглобу, спричинивши при цьому тілесні ушкодження у вигляді крововиливу з осадженням лівого плечового суглобу.З наміром уникнути подальшої сварки та бійки ОСОБА_4 направився в сторону виходу з подвір'я домоволодіння. Помітивши це, ОСОБА_2 діючи умисно та цілеспрямовано і з метою умисного нанесення тілесних ушкоджень та продовження сварки, наздогнав ОСОБА_4 біля приміщення літньої кухні та ставши за його спину обхопив спереду шию правою рукою і давив в напрямку з переду - назад, ділянкою ліктьового суглоба та прилягаючими до нього частинами плеча і передпліччя. Від даного здавлення ОСОБА_4 та ОСОБА_2 впали на землю, де останній продовжив здавлення шиї ОСОБА_4 Вказане здавлення було припинено лише після того, як ОСОБА_4 втратив свідомість. Помітивши це, ОСОБА_2, шляхом обливання водою привів до свідомості ОСОБА_4 Після чого, ОСОБА_2, взявши за одяг ОСОБА_4 витягнув його із території свого домоволодіння та перетягнувши його через дорогу залишив на узбіччі вул. Ватутіна в смт Цвітково, де останній через короткий проміжок часу ( не більше 1 години) від отриманих тілесних ушкоджень внаслідок механічної асфіксії помер.В ході своїх протиправних дій ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді: травми органів шиї, крововиливів в м'які тканини шиї, шо утворилися від здавлення органів шиї тупим предметом, яке супроводжувалося розвитком механічної асфіксії, гострої гіпоксичної енцефалопатії. набряку та набубнявіння речовини головного мозку, набряку м'яких мозкових оболонок, дані ушкодження мають прижиттєве походження і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя, а в даному випадку спричинили настання смерті: закритої черепно-мозкової травми, крововиливу під тверду мозкову оболонку, крововиливів в м'які тканини голови зліва зі сторони їх внутрішньої поверхні, забійних ран слизової оболонки лівої щоки, крововиливу з осадненням лівої половини обличчя, лівої вушної раковини, крововиливу лівої та правої навколоочних ділянки утворилися від дії тупого (их) твердого (их) предмету (ів), мають прижиттєве походження і відносно живої особи відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя, та в даному випадку до настання смерті прямого відношення не мають;Крововиливу з осадненням правої виличної ділянки, крововиливу живота, лівого плечового суглобу, які утворилися від дії тупого (их) твердого (их) предмету (ів), мають прижиттєве походження і відносно живої особи відносяться до легких тілесних ушкоджень та до причини смерті відношення не мають.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2, пояснив, що вини своєї у вчиненні злочину не визнає повністю, і пояснив, що проживає із своєю матір'ю ОСОБА_3 та спіжителькою ОСОБА_5. В 2003 році Городищенським районним судом Черкаської області його було засуджено до 5 років позбавлення волі. Із місць позбавлення волі він звільнився в 2005 році. Після звільнення приїхав проживати до помешкання своєї матері, а саме в смт. Цвітково Городищенського району. З січня 2009 року по січень 2011 року він працював разом зі своєю матір'ю в ОВ «Агро-Рось», що в с. Балаклея Смілянського району на посаді різноробочого. З роботи звільнився за власним бажанням.7 квітня 2011 року до помешкання матері приїхав його рідний брат ОСОБА_6 і вони разом пішли на роботу до приватного підприємця ОСОБА_7, де він працював неофіційно. Пробувши на роботі до 12 години разом з ОСОБА_8 направилися до приміщення бару «Європа+», де придбали по 100 грамів горілки та соку. Випивши дані напої направилися до приміщення залізничного вокзалу з наміром забрати його спів жительку ОСОБА_5, яка мала намір поїхати до своїх родичів. Перебуваючи на вокзалі, до них підійшов ОСОБА_4, житель селища, який знаходився в стані алкогольного сп'яніння. Підійшовши до них він привітався і між ними виникла розмова про роботу. По закінченню розмови він та ОСОБА_8 направилися на роботу, спів жителька ОСОБА_5 пішла додому, а ОСОБА_4, теж з його слів пішов додому. Пробувши на роботі деякий час керівництво надало дозвіл піти додому раніше. Вийшовши з території виробництва разом із ОСОБА_8 знову пішли до приміщення бару, де придбали горілки та пиво. Придбавши дані напої вони направилися до його помешкання, де клали плитку під будинком. По закінченню роботи вони випили майже всю горілку та пиво. Провівши ОСОБА_8 додому, він із співжителькою повернулися на подвір'я, де прибрали після роботи. Через 15-20 хвилин до їхнього подвір'я зайшов ОСОБА_4. Коли він зайшов, то знаходився в більш п'яному стані. Підійшовши, він запитав про наявність горілки. На його прохання налили йому близько 50 грам горілки. Випивши горілку ОСОБА_4 впав на сідниці. Помітивши це, сказав останньому, щоб йшов додому. Коли ОСОБА_4 покинув їхнє помешкання він та ОСОБА_5 зайшли до будинку та лягли відпочивати. Будь-яких конфліктів у нього з ОСОБА_4 не було, а виявлені у нього тілесні ушкодження у вигляді крововиливу шиї, саден шиї та обличчя утворилися при ударі головою об стіну будинку, коли проходив повз нього, а не в результаті сварки з потерпілим. Вранці, коли прокинувся, то дізнався, що напроти їхнього подвір'я під парканом сусідського подвір'я знайшли труп ОСОБА_4 зі слідами насильницької смерті.

З врахуванням того, що підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину не визнав зовсім, суд вважає, що його вина у нанесенні тяжких тілесних ушкоджень, що потягли за собою смерть потерпілого ОСОБА_4 доведена повністю і підтверджується наступними доказами у справі, що є обов»язковим елементом справедливого судового розгляду згідно ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод:

- показаннями потерпілої ОСОБА_9 про те, що останній раз вона бачила свого сина ОСОБА_4 7 квітня 2011 року близько 19 години. В цей час він йшов додому та перебував в стані алкогольного сп'яніння. Помітивши це, попросила його, щоб йти додому та лягати відпочивати. Через деякий час вона мала намір сходити до ОСОБА_4, але від сусідів дізналася про те, останній пішов з будинку в напрямку центра селища. Почувши дані слова повернулася до свого будинку. Наступного дня, 8 квітня 2011 року від жителів селища стало відомо про те, що ОСОБА_4 лежить п'яним по вул. Ватутіна. Почувши дані слова, направилася до місця знаходження сина, і помітила, що він лежить обличям до землі. Одяг, на трупі був брудний. Викликала наряд міліції та швидку допомогу, проте ОСОБА_4 був без ознак життя. В скоєнні даного злочину стверджує, що винен ОСОБА_2, який спілкувався із ОСОБА_4 в день його смерті. Вона завжди була проти дружби підсудного і потерпілого, тому, що ОСОБА_2 зловживає спиртними напоями, агресивний, був у місцях позбавлення волі, жителі селища завжди про нього погано відзивалися. У зв»язку із втратою сина має до підсудного претензії матеріального характеру та морального;

- показаннями представника потерпілої ОСОБА_10, про те, що злочинними діями підсудного потерпілій ОСОБА_9, заподіяно непоправної втрати найдорожчої людини, сина ОСОБА_4 і тому підсудний, крім покарання, повинен компенсувати у грошовому виразі заподіяні матеріальні збитки і завдану моральну шкоду;

- свідченнями свідка ОСОБА_11 про те, що на протязі останніх двох років вона проживає спільно з ОСОБА_2, по АДРЕСА_1. По даній адресі проживає і мати ОСОБА_3. Вона ніде не працює, а підсудний - різноробочим на ПП «Коваленко», що знаходиться в смт. Цвіткове, Городищенського району, Черкаської області. 5 квітня 2011 року, близько 17 години, до неї зателефонувала її баба, та попросила приїхати до неї, так як захворіла. Вона вирішила їхати додому, та сказала про це рідному брату підсудного ОСОБА_6, який зателефонував підсудному, та передав йому дані слова. ОСОБА_2 обурився, та зателефонував їй на мобільний телефон. В розмові він був злий, та сказав його чекати, щоб разом поїхати до баби. Повернувшись додому, у неї була розмова з підсудним та з його матір'ю, після чого вирішила покинути підсудного, та з ним не проживати. Зібрала свої речі, та пішла на залізничний вокзал смт. Цвіткове, де і переночувала, тому що не було чим їхати додому, а вранці проспала електричку, і залишилася чекати на вокзалі, щоб поїхати увечері до м. Городище. В приміщенні залізничного вокзалу знаходилася до обідньої пори наступного дня. 6 квітня 2011 року, близько о 14 годині, до приміщення залізничного вокзалу зайшов ОСОБА_2, який сказав їй вийти на двір. На лавці, сиділи ОСОБА_2, та ОСОБА_8, вони працюють разом. В розмові підсудний просив її передумати, та повернутися до нього жити. В цей час до них підійшов знайомий ОСОБА_4, який знаходився в стані алкогольного сп'яніння, всі почали розмовляти про те, хто чим займається на даний час, та де працює. Після чого ОСОБА_4 сказав, що йому потрібно піти до відділення поштового зв'язку, попрощався з ними, та пішов, і десь через хвилин двадцять повернувся знов. Почалася розмова про те, щоб покласти плитку навколо будинку матері підсудного. ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_4 допомогти, на що той відповів, що в разі необхідності, слід, зателефонувати. Близько о 15 годині, коли вона ще знаходилася в приміщенні вокзалу, туди знову прийшов підсудний з ОСОБА_8, які підійшли до неї і почали просити повернутися. Вона погодилася, взяла речі, та вони втрьох вирушили додому. Прийшовши, приготували їсти і почали обідати. ОСОБА_2 та ОСОБА_8 випили по чарці горілки, близько по 50 г кожен і вийшли на подвір'я, де почали класти плитку. Працювали до 18 години, так як закінчилася плитка. На протязі того часу, коли клали плитку, ОСОБА_2 та ОСОБА_8 робили перерви, в ході яких випивали ще горілку, близько 500 г.. ОСОБА_2 хотів закінчити роботу та поїхати докупити необхідну кількість плитки, про те ОСОБА_8 почав йому відмовляти, в зв'язку з тим, що був вже пізній час. Після цього ОСОБА_12 взяв велосипед, та почав збиратися їхати додому, підсудний його не пускав, та наполягав, аби той закінчив роботу. В результаті останній, залишивши велосипед, кудись побіг, нібито когось покликати. Вони з підсудним знаходилися на шляху, та дивилися куди побіг ОСОБА_8. По вулиці їхала ОСОБА_13, яка зупинилися біля них, та вони втрьох почали розмовляти. Хвилин десь близько через двадцять, коли ще знаходилися на шляху, то побачили, що в їх сторону біжить ОСОБА_8. Підбігши до них, схопив свій велосипед, сів на нього та поїхав в напрямку по вулиці, куди саме не відомо. В цей час підійшов ОСОБА_4, який був в стані сильного алкогольного сп'яніння та запитав, що тут трапилося. Підсудний пояснив, що ОСОБА_8 не закінчив роботи, а саме не доклав плитку. ОСОБА_4 почав просити кави чи чаю, пригостити, на що вони погодилися. Після цього втрьох зайшли на подвір»я, де налили потерпілому ще чарку горілки. Після цього ОСОБА_4, ледве тримаючись на ногах, почав щось говорити підсудному і першим схопив своїми руками за руки останнього, та почав їх викручувати, намагаючись їх заломити. ОСОБА_2 відштовхнув потерпілого від себе руками, та той не втримавши рівноваги, сів на землю. Коли підвівся, то ОСОБА_2 почав запитувати, що потерпілому потрібно, та чого він його зачіпає, на що останній почав виправдовуватися, пояснюючи, що це був жарт. Після цього ОСОБА_4 знову відштовхнув ОСОБА_2 руками в груди, про те він не впав, а лише на крок відступив, та знову почав щось говорити, що саме, було не зрозуміти. ОСОБА_2 в цей час вихопив з купи дров розколоте поліно, довжиною близько 50 см, яким вдарив один раз правою рукою ОСОБА_4 в область лівого плеча, проте він залишився стояти, та продовжував щось говорити. Вона зібрала посуд, та віднесла це все до будинку, в якому знаходилася близько трьох хвилин, після чого вийшла на подвір'я. В цей момент побачила, що ОСОБА_14 підбіг до ОСОБА_2, та хотів його схопити руками за руки, про те той вивернувся, та почав від нього тікати. Також побачила на землі розламаний табурет. В цей час ніде нікого не було видно. Після, ОСОБА_2 відбіг від потерпілого десь близько 10 м, та зупинився, а той пішов до хвіртки. Тоді ОСОБА_2 наздогнав ОСОБА_4 зі спини, обхопив ззаду рукою, якою саме вона не пам'ятає, за шию, та вони разом упали на землю. При цьому ОСОБА_14 впав та лежав на спині, а ОСОБА_2 знаходився за ним та обхопивши його правою рукою за шию, утримував. ОСОБА_14 в свою чергу намагався схопити рукою підсудного, та своєю рукою подряпав йому обличчя нігтями. В цей час ОСОБА_2 сказав потерпілому, що «пусти мене, і я тебе відпущу». Потерпілий перестав пручатися, опустив руки, нібито втратив свідомість. Підсудний перестав тримати його шию руками, та сказав щоб вона принесла води, привести потерпілого до тями. Набравши черпак води, почали обливати потерпілого водою, вона пощупала його шию, виявила пульс. ОСОБА_4 прийшов до тями, почав хропіти. В цей час додому прийшла мати підсудного ОСОБА_3, якій вони все розповіли. Після чого вони вирішили винести потерпілого, та покласти на вулицю, а саме на траву, щоб він проспався. Вона взяла потерпілого за одну ногу, ОСОБА_3 за іншу, а підсудній за руки, та перенесли на узбіччя вулиці, де і поклали. Спробували потерпілого розбудити, про те останній відповів, що буде спати тут, і щоб вони його не чіпали. Після, пішли до будинку, та лягли спати. Швидку допомогу вони не викликали, думали, що ОСОБА_4 просто спить п»яний. Хто причетний до смерті ОСОБА_4 не знає, тому що коли бачила його останній раз, той був живий. Показання про те, що ОСОБА_2 своїми діями завдав тілесних ушкоджень потерпілому, які стали причиною смерті дала під тиском працівників міліції, які погрожували посадити її в камеру до засуджених;

- свідченнями свідка ОСОБА_8, про те, що останні два роки неофіційно працює різноробочим на ПП «Коваленко», що розташоване в смт. Цвіткове, Городищенського району, Черкаської області. Разом з ним на підприємстві, два тижня працював ОСОБА_2 , якого знає останні п'ять чи шість років, хоча особистих відносин з ним не підтримував. 7 квітня 2011 року, прийшов на роботу близько о 8 годині. Власник підприємства - ОСОБА_7, послав їх готувати стовпи, тобто заливати у форму, після чого повибивали бордюри з форм, та пішли по домах, адже роботи вже не було. Це було близько о 12 годині. По дорозі додому, ОСОБА_2 попросив його, аби він допоміг покласти плитку в його дворі. Він взяв свій власний велосипед марки «України», та з підсудним, який йшов пішки, вирушили до нього додому і по ходу зайшли до кафе - бару «Європа+», що розташований по вул. Привокзальній, смт. Цвіткове, там купили горілку, яку налили в пусту бутилку ємкістю 1 л, яку привезли з собою, та пляшку пива. Також він замовив два стакани горілки ємкістю 100 г кожен та стакан томатного соку, які вони відразу там і випили. Після ОСОБА_2 запропонував піти на залізничний вокзал, аби забрати його співмешканку ОСОБА_5. Підсудній зайшов всередину приміщення. Повернувшись через декілька хвилин сів разом зі ним на лавку, та почав курити. Фактично відразу ж з приміщення вийшла ОСОБА_5 і почали розмовляти та з'ясовувати особисті відносини, та в їхню розмову він не втручався. Під час розмови із - за приміщення вокзалу вийшов ОСОБА_4, який підійшовши до них та був в стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_2повідомив потерпілому, що йде додому класти плитку і показав торбу з горілкою та пивом. ОСОБА_4 запропонував свою допомогу., але домовилися, що в разі потреби зателефонуємо, і останній пішов, а вони направилися втрьох додому. Прийшли до підсудного близько о 14 годині, вдома нікого не було. В будинку вони сіли до столу та почали обідати, під час якого випили по три чарки горілки, десь близько по 150 г кожен. ОСОБА_5 горілку не пила, лише пиво, Потім почали класти плитку. Пропрацювали близько двох годин, і десь о 17 годині, запропонував підсудному винести на подвір'я горілку та якусь закуску, щоб випити по чарці горілки, на що той погодився. Прямо на камінці, який знаходився на подвір'ї, випили ще по дві, чи то три чарки горілки, десь близько по 100 г, яку закусили хлібом та грибами. Після чого перекурили, та знову почали працювати. Близько о 18 годині, закінчилася плитка, і потрібно було поїхати до господаря підприємства, та взяти в нього плитки, якої не вистачило близько восьми штук. В цей момент ОСОБА_2 був агресивний, дещо збуджений, думає це був результат вживання алкоголю. Від людей, чув раніше, що ОСОБА_2 взагалі краще не пити горілку, тому що він себе тоді не контролює. Побачивши поведінку підсудного, почав говорити, що вже досить пізно, і можна доложити плитку завтра вранці. Підсудний продовжував наполягати на своєму, тоді він сказав йому, що хоче випити ще 50 г горілки, розраховуючи на те що підсудний сп»яніє та він поїде додому, аби зайнятися по господарству та відпочивати. Про те ОСОБА_2 не слухав та наполягав на своєму., вони випили ще по чарці горілки. Після, взяв велосипед та зібрався вивести його на шлях, але підсудний схопив його велосипед за багажник, та почав перешкоджати вийти з двору, ображати нецензурною лайкою і штовхнувши кілька раз у груди. Він різко смикнув за велосипед, та вирвав його вибігши на проїжджу частину вулиці. Вже там він перекинув ногу через раму велосипеда, та почав рушати, коли підсудній наздогнав його, та схопивши за багажник велосипеда, скинув з нього, він впав на землю. Після чого він підвівся, а ОСОБА_2 продовжував тримати велосипед. В цей час до них, на велосипеді, під'їхала ОСОБА_13, яка була в стані алкогольного сп'яніння та курила сигарету і підсудний почав ображати його нецензурною лайкою, в її присутності та розповідати про невиконану ним роботу по кладці плитки. Підсудний забрав у нього велосипед і не віддавав, тоді він пригрозив йому, що піде до їх керівника ОСОБА_7 та направився в напрямку місця проживання останнього, проте коли по дорозі обернувся, то побачив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 стоять на шляху та розмовляють, і велосипед знаходився у них. Коли пройшло близько пів години, він повернувся щоб забрати велосипед і побачив біля хвіртки ОСОБА_5, поряд з якою знаходився його велосипед, а на подвір'ї, біля веранди стоять ОСОБА_2 та ОСОБА_4. Що вони там робили він не знає, бачив їх лише миттєво, і в цей час ОСОБА_5 сказала йому, щоб він забирав велосипед та їхав звідси. Схопивши велосипед, рушив і почув, що його наздоганяє підсудній, кричить, щоб зачекав, підбігши ближче, хотів схопити велосипед за багажник, про те не дістав. Пробігши за ним ще метрів двадцять, намагаючись наздогнати, відстав. Приїхавши додому ліг відпочивати, підсудного в той день не бачив. 8 квітня 2011 року, на роботі підсудний почав вибачатися, пояснюючи, що був п'яний та не керував своїми діями, на що порадив йому не вживати спиртні напої. ОСОБА_2 повідомив, що коли вийшов з будинку, то побачив ОСОБА_14, який лежав на землі напроти його будинку і сказав, що можливо то станній переохолов, чи то помер, тому що ОСОБА_4 прийшов до нього в стані сильного алкогольного сп'яніння, вони з ним випили ще по чарці горілки, після чого той почав точитися, та вести себе

неадекватно, після чого він вивів його на шлях, зачинив калитку, та пішов добудинку, де ліг спати. Більше нічого не пояснював, а невдовзі кудись подівся, з місця роботи;

- свідченнями свідка ОСОБА_15 про те, що 9 квітня 2011 року, був запрошений в якості понятого слідчим при проведенні слідчих дій відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_5 та ОСОБА_2 по кримінальній справі, під час яких вказані особи розповідали та показували за яких обставин ОСОБА_2 наніс тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_4 (а.с. 171-176, а.с.188-191,том 1);

- свідченнями свідка ОСОБА_16 про те, що під час слідчої дії відтворення обстановки та обставин події, він був у якості понятого, та бачив, як ОСОБА_5 відображала у словах та рухах дії підсудного, пов»язані із нанесенням тілесних ушкоджень ОСОБА_4, а ОСОБА_17 вказувала на положення тіла ОСОБА_4 при її приході додому з роботи та як допомагала ОСОБА_2 з ОСОБА_5 перенести його з двору на вулицю (а.с. 171-176, а.с.188-191том 1);

- свідченнями свідка ОСОБА_18 про те, що в його провадженні, як слідчого Городищенського РВ УМВС України в Черкаській області, перебувала кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину за ст..121ч.2 КК України. На досудовому слідстві обвинувачений ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні злочину не визнав, незважаючи на те, що всі добуті докази вказували безпосередньо на наявність саме його вини у смерті потерпілого. Заходи впливу, як фізичні так і психічні, ні до обвинуваченого, ні до свідків не застосовувалися, показання були такими, що відповідали обставинам у справі, сприяли об»єктивності та повноті досудового слідства. Зазначив, що свідок ОСОБА_5 знаходилася у стані страху, не раз висловлювала побоювання за життя від дій підсудного, коли тому стане відомо про дані нею свідчення. Щодо особи підсудного просив врахувати, що за місцем проживання характеризується виключно із задовільної сторони, схильний до зловживання спиртними напоями, жителі селища щодо нього мають певні .побоювання, під час слідства вказував, що не він причетний до смерті ОСОБА_4, а його спів жителька ОСОБА_5 або інші особи, проте при перевірці таких показів, вони свого обґрунтованого підтвердження не знайшли;

-постановою про порушення кримінальної справи за фактом умисного нанесення ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України від 8 квітня 2011 року (а.с. 1том 1);

- даними протоколу огляду місця події від 08.04.2011 року, (ас.5-6, а.с.27-32, а.с.65-67);

- даними протоколу очної ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 від 06.07.2011 року (а.с.1-2 том 2);

- даними протоколу очної ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 06.07.2011 року (а.с.3-5 том 2);

- даними протоколу очної ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 від 06.07.2011 року (а.с.6-9 том 2);

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події з участю свідка ОСОБА_5 та фототаблицею до протоколу відтворення обстановки та обставин події від 09.04.2011 року(а.с.171-176 том 1);

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події з участю свідка ОСОБА_2 та фототаблицею до протоколу відтворення обстановки та обставин події від 09.04.2011 року(а.с.188-191 том 1);

- даними перегляду відеозапису відтворення обстановки та обставин події з участю свідка ОСОБА_5від 09.04.2011 року(а.с.184-185 том 1);

- даними протоколу огляду предметів від 12 квітня 2011 року (а.с.103, 114,118,158,160 том 1).;

- даними акту судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_4.№59 від 08.04.2011 року, про те, що смерть настала від здавлення органів шиї тупим предметом, що супроводжувалося розвитком механічної асфіксії, гострої гіпоксичної ецефалопатії, набряку та набухання головного мозку (а.с.15-17 том 1);

- даними висновку судово-медичного експерта трупа ОСОБА_4, №59/10 від 05.07.2011 року, про те, що на трупі ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: травми органів шиї, крововиливів в м'які тканини шиї, що утворилися від здавлення органів шиї тупим предметом, яке супроводжувалося розвитком механічної асфіксії, гострої гіпоксичної енцефалопатія, набряку та набубнявіння речовини головного мозку, набряку м'яких мозкових оболонок, дані ушкодження мають прижиттєве походження і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя, а в даному випадку спричинили настання смерті; закритої черепно-мозкової травми, крововиливу під тверду мозкову оболонку, крововиливів в м'які тканини голови зліва зі сторони їх внутрішньої поверхні, забійних ран слизової оболонки лівої щоки, крововиливу з осадненням лівої половини обличчя, лівої вушної раковини, крововиливу лівої та правої навколоочних ділянки утворилися від дії тупого (их\ твердого (их) предмету (ів), мають прижиттєве походження і відносно живої особи відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя, та в даному випадку до настання смерті прямого відношення не мають.Крововиливу з осадненням правої виличної ділянки, крововиливу живота, лівого плечового суглобу, які утворилися від дії тупого (их) твердого (их) предмету (ів), мають прижиттєве походження і відносно живої особи відносяться до легких тілесних ушкоджень та до причини смерті відношення не мають.Тілесні ушкодження, що малися на трупі утворилися незадовго (приблизно не більш 1 години) до настання смерті. Між отриманням тілесних ушкоджень та настання смерті був короткий проміжок часу не більш 1 години.На трупі слідів боротьби та самооборони не виявлено (а.с.130-131 том 1);

- даними висновку судово-медичної експертизи № 63 від 14 квітня 2011 року згідно яких у ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження у вигляді крововиливу шиї, саден шиї та обличчя. Тілесні ушкодження у вигляді крововиливу шиї утворилися від дії тупого твердого предмету чи при ударі об такий.Тілесні ушкодження у вигляді саден шиї та обличчя утворилися від дії тупого. твердого предмету чи при ударі об такий. Виявлені тілесні ушкодження могли утворитися 7 квітня 2011 року. Всі виявлені тілесні ушкодження не спричиняють короткочасного розладу здоров'я і по цій ознаці відносять до легких тілесних ушкоджень (а.с.97 том 1);

- даними судово-дактилоскопічної експертизи №1/434 від 25 квітня 2011 року, згідно яких серед виявлених під час проведення додаткового огляду місця події від 8 квітня 2011 року слідів пальців рук виявлено один слід пальця руки ОСОБА_4 (а.с.137-147 том 1).

Таким чином, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд, вважає, що пред'явлене обвинувачення ОСОБА_2 доказане повністю. Поскільки підсудний ОСОБА_2 умисно заподіяв тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть ОСОБА_4, його дії суд кваліфікує за ст. 121 ч. 2 КК України.

Остільки підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні заявив про невизнання своєї вини у вчиненні злочину, то судом було ретельно досліджено докази, які мають значення для з»ясування змісту і спрямованості умислу винного, зокрема, враховано спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Підсудний наполягав з позиції допустимості доказів не брати до уваги протоколи допиту свідків ОСОБА_5, ОСОБА_2, протоколи відтворення обстановки і обставин події за їх участю, остільки всі зазначені процесуальні документи складені з порушенням вимог кримінально - процесуального законодавства в частині вимог ст. 85 КПК України, а саме відображення у них істотних для справи обставин з надуманих слідчим підстав без обґрунтування того що відбувалося в дійсності, чинення психологічного тиску на свідків при дачі свідчень, чого не вказав у відношенні свідчень свідка ОСОБА_8. Статтею 67 КПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об»єктивному розгляді справи, в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази для суду не мають наперед встановленої сили. Крім того, на виконання вимог ст. 257 КПК України, суд першої інстанції при розгляді справи безпосередньо дослідив докази у справі, шляхом допиту підсудного, потерпілої, свідків, заслуховування понятих, які залучалися до слідчих дій, перегляду відеозапису відтворення обстановки та обставин події з участю свідка ОСОБА_5від 09.04.2011року, оголошення протоколів та інших документів. За таких обставин, суд не може погодитися із позицією підсудного щодо неможливості доведення його вини зазначеними процесуальними документами і визнає їх доказами у кримінальній справі.

Оцінюючи покази підсудного, щодо застосування до нього фізичного і психічного насильства з боку працівників міліції, суд, вважає їх голослівними, не обґрунтованими, такими, що спростовуються матеріалами справи. На досудовому слідстві, та під час дізнання ОСОБА_3 не заявляв про протиправні дії працівників міліції, не звертався також за медичною допомогою і скарги від нього з приводу наведеного, до прокурора району чи прокуратури області, начальника міліції, не надходили. Судом під час розгляду справи було об»єктивно перевірено такі покази на предмет порушення законодавства під час ведення дізнання та досудового слідства і встановлено, що такі посилання є надуманими, не вказують конкретно осіб, дії яких слід перевірити і є такими, які не знайшли свого підтвердження. Складені процесуальні документи є такими, що не містять істотних порушень кримінально - процесуального законодавства, а тому суд оцінює їх, як належні.

Аналізуючи покази підсудного про причетність до злочину можливо інших осіб та безпосередньо ОСОБА_5, суд вважає їх не обґрунтованими, з тих підстав, що підсудний був останнім хто спілкувався із потерпілим ОСОБА_4, безпосередньо у дворі підсудного бачили останній раз потерпілого ОСОБА_4, саме поведінка підсудного, з свідчень свідка ОСОБА_8 7 квітня 2011 року вказувала на те, що він як ніколи був агресивний, навіть ударив кілька раз його, та охоплювались умислом, щодо нанесення тілесних ушкоджень, свідки ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_5 дали суду свідчення про те, що між потерпілим ОСОБА_4 і підсудним 7 квітня 2011 року було непорозуміння і сутичка, вказані свідки однаково зазначили частини тіла, куди були нанесені ушкодження підсудним потерпілому, у свідченнях свідка ОСОБА_5 та висновку судово-медичного експерта трупа ОСОБА_4, №59/10 від 05.07.2011 року вбачається послідовність, характерність при отриманні тілесного ушкодження потерпілим у вигляді травми органів шиї, крововиливів в м'які тканини шиї, що утворилися від здавлення органів шиї тупим предметом, як вказувала свідок.

Підсудний заявив, що свідчення свідка ОСОБА_5 є неправдивими, з тих підстав, що остання була піддана психічному тиску зі сторони слідчого ОСОБА_18., який погрожував їй зґвалтуванням та поміщенням до ІТТ Городищенського РВУМВС, виходячи з цього суд, вважає, що в судовому засіданні самим свідком ОСОБА_5 було заперечено ці покази у відношенні дій слідчого при виконанні слідчих дій і розбіжності в них не виявлено. Свідок ОСОБА_5 пояснила в суді про наявність тиску на неї зі сторони інших працівників міліції про те не змогла обґрунтувати такі показання та вказати на конкретних осіб, що виключає можливість їх перевірки, для прийняття рішення прокурором. Більш того, свідки ОСОБА_15, ОСОБА_16, зазначили, що при проведенні відтворення обстановки та обставин події свідок сама, добровільно показувала дії підсудного за яких наступила смерть потерпілого. До позиції підсудного, щодо дачі свідчень ОСОБА_5 під впливом та тиском працівників міліції, суд ставиться критично.

Судом вивчено і аргумент підсудного, щодо відсутності причинного зв»язку із наявними тілесними ушкодженнями виявленими на його тілі та причиною смерті потерпілого. Встановлено, що ОСОБА_2 знайомився із постановою про призначення експертизи відносно отриманих тілесних ушкоджень ним 7 квітня 2011 року та висновком експерта (а.с.94-98), проте заяв та зауважень, щодо питань які ставилися перед експертом та відповідей на поставлені запитання, не мав, в той час як слідчий обставини справи мотивував «під час сварки, яка виникла на грунті з»ясування особистих стосунків між ним та ОСОБА_4.». Покази підсудного про отримання тілесних ушкоджень при ударі об стіну будинку, а не при сварці з потерпілим, не спростовуються будь-якими іншими доказами у справі і свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_5 зазначили що про такий факт їм нічого не відомо, в той час, коли весь перебіг подій по кримінальній справі фактично відбувався з їх прямою участю.

Заперечення підсудного про те, що він не завдавав тілесних ушкоджень потерпілому, суд вважає необґрунтованими, недостовірними і розглядає їх як намагання підсудного уникнути відповідальності за скоєний злочин та такими, що спростовуються зібраними та перевіреними під час розгляду справи доказами, як і його покази, що ОСОБА_4, коли залишав його двір був живий, що не заперечується і даними висновку експерта, про те, що між отриманням тілесних ушкоджень та настанням смерті був короткий проміжок часу не більш 1 години (а.с. 130-131 том 1).

При призначенні міри покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» рекомендовано судам при розгляді кримінальних справ, досліджуючи дані про особу підсудного з»ясовувати вік, стан здоров»я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи, минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім»ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), матеріальний стан, а тому суд бере до уваги те, що підсудньому 29 років; є особою молодого віку (а.с.12-13 том 2); не одружений; зі слів має на утриманні двох неповнолітніх дітей, проте доказів їх виховання і утримання та виконання батьківського обов»язку не надав; утриманням інших осіб похилого віку не обтяжений, має матір ОСОБА_3, 1960 року народження, яка є працюючою(а.с.14 том 2); за місцем проживання характеризується негативно, проживає у будинку матері, не працюючий, веде аморальний спосіб життя, палить, зловживає спиртними напоями, притягувався до адміністративної відповідальності, в селищну раду надходили скарги на його поведінку (а.с.14 том 2); не визнав свою вину; не розкаюється у вчиненому та не сприяв розкриттю злочину; до кримінальної відповідальності притягується не вперше, будучи судимим, останній раз 24 січня 2003 року Городищенським районним судом Черкаської області по ч. 3 ст. 101 КК України (в редакції 1961 року) з подальшим переглядом вироку апеляційною інстанцією, до 5 років позбавлення волі (а.с.16, а.с.17-18), призначене судом покарання відбував у місцях позбавлення волі; вчинив тяжкий злочин; не перебуває на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра за місцем проживання згідно довідки №130 та довідки №148 від 11.04.2011 року Городищенського районного територіального медичного об»єднання (а.с.15 том 2); зі сторони потерпілої маються претензії матеріального та морального характеру.

Обставин, які пом»якшують покарання підсудного ОСОБА_2, судом не встановлено.

Під час розгляду справи, підсудний заперечив наявність у своїх діях обтяжуючої обставини, яка обтяжувала б його відповідальність, мотивуючи тим, що злочину не вчиняв та перебував у тверезому стані, про що свідчать відсутні в матеріалах справи дані протоколу медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп»яніння чи інші хіміко-токсилогічні дослідження, відповідно до змісту яких на момент інкримінованого йому діяння був би у не тверезому стані. Суд, перевіривши і ці доводи підсудного, знаходить підстави із досліджених доказів, а саме свідчень свідків ОСОБА_8, ОСОБА_5, які прямо вказують на вживання підсудним 7 квітня 2011 року алкогольних напоїв; даних висновку судово-медичної експертизи № 63 від 14 квітня 2011 року у якій зі слів підекспертного ОСОБА_2 встановлено, що 07.04.2011 року ввечері, будучи в стані алкогольного сп»яніння, проходячи повз будинок ударився головою об стіну будинку (а.с.91 том 1); із протоколу допиту підсудного в якості обвинуваченого від 6 липня 2011 року у якому з його слів записано про придбання у барі «Європа+» горілки і пива та їх розпивання 07.04.2011 (а.с.27-30 том 2). За таких обставин, суд, находить обґрунтованою позицію досудового слідства, яка знайшла своє підтвердження і на судовому слідстві, що обставиною, яка обтяжує покарання підсудному ОСОБА_2, є вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння.

З врахуванням вищенаведеного, суд, вважає, що виправленню та перевихованню підсудного ОСОБА_2, не може сприяти покарання не пов»язане з його ізоляцією від суспільства і призначає йому покарання у вигляді реального позбавлення волі, остільки вважає, що саме таке покарання є необхідним й достатнім та сприятиме попередженню вчинення ним нових злочинів, так як формування звички законослухняної поведінки в інший спосіб у відношенні підсудного є неможливим та не доцільним і відповідатиме правилам поведінки в суспільстві. Прокурор просив з позиції державного обвинувачення призначити покарання підсудному у вигляді 9 років позбавлення волі, проте суд вважає, що такий строк покарання не буде достатнім у відношенні підсудного, та вважає за необхідне надати належну оцінку зайнятій позиції щодо не визнання вини підсудним, перешкоджанню встановленню істини у справі, байдужої поведінки щодо смерті ОСОБА_4, яка проявилася у відсутності елементарних людських якостей по відношенню до потерпілої, проявленому тиску на свідків у залі судових засідань.

Потерпілою у справі ОСОБА_9 заявлено цивільний позов, підтриманий представником цивільного позивача ОСОБА_10, про відшкодування матеріальної і моральної шкоди завданої смертю потерпілого, шляхом стягнення з підсудного ОСОБА_2 150000грн. моральної шкоди та 12290 грн. матеріальної шкоди. Підсудний позовні вимоги не визнав, мотивуючи не доведеністю його вини в смерті ОСОБА_4. Суд, розглянувши позовну заяву в межах позовних вимог, згідно з ч.5ст.334 КПК України, керуючись роз»ясненнями у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року «Про практику застосування судами України законодавства по відшкодуванню матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», приходить до висновку, що позовні вимоги потерпілої в частині стягнення з підсудного матеріальної шкоди, у зв»язку з понесенням витрат на поховання сина та встановлення надмогильної споруди, є належним чином обґрунтованими, підтвердженими та такими, що підлягають до повного задоволення. Щодо відшкодування моральної шкоди в сумі 150000грн., суд, виходячи із засад розумності та справедливості, враховуючи тяжкість душевного болю та страждання потерпілої пов»язані з втратою сина, вважає, що до відшкодування підлягає сума в розмірі 85000 грн.

У справі маються судові витрати у зв»язку з проведенням судово-дактилоскопічної експертизи, які складають 421,92 грн. які слід стягнути з підсудного ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області.

Речові докази по праві: два паперових конверта з вмістом зрізів нігтів ОСОБА_2, сім поліетиленових пакетів з вмістом одягу ОСОБА_2, п»ять паперових конвертів з вмістом волосся ОСОБА_2, два паперових конверта з вмістом зрізів нігтів ОСОБА_14, паперовий конверт з вмістом металевих монет, паперовий конверт з вмістом частини навушників, паперовий конверт з вмістом фрагментів фарби, паперовий конверт з вмістом фрагмента деревини, поліетиленовий пакет з містом табурету, які зберігаються в кімнаті речових доказів Городищенського РВ УМВС України в Черкаській області і не представляють собою цінності, підлягають знищенню.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

визнати ОСОБА_2, винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України і призначити йому за даною статтею покарання у вигляді 10 (десять) років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_2, до вступу вироку в законну силу, залишити попередню - тримання під вартою.

Термін відбуття покарання підсудному ОСОБА_2 рахувати з 9 квітня 2012 року зарахувавши в термін відбуття покарання, час перебування під вартою з 8 квітня 2011 року по 9 квітня 2012 року.

Цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_9 - задовольнити частково.

Стягнути з підсудного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Знам'янка,Кіровоградської області, не працюючого, жителя АДРЕСА_1, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та завданої моральної шкоди 97290 (дев»яносто сім тисяч двісті дев»яносто) грн..

Стягнути із ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області ( р/р 35223003000037, код 25574009, банк одержувача УДК в Черкаській області, МФО 854018) за проведення дактилоскопічної експертизи судові витрати в сумі 421 (чотириста двадцять одна) гривня 92 копійок.

Речові докази по справі: два паперових конверта з вмістом зрізів нігтів ОСОБА_2, сім поліетиленових пакетів з вмістом одягу ОСОБА_2, п»ять паперових конвертів з вмістом волосся ОСОБА_2, два паперових конверта з вмістом зрізів нігтів ОСОБА_14, паперовий конверт з вмістом металевих монеть, паперовий конверт з вмістом частини навушників, паперовий конверт з вмістом фрагментів фарби, паперовий конверт з вмістом фрагмента деревини, поліетиленовий пакет з містом табурету, які зберігаються в кімнаті речових доказів Городищенського РВ УМВС України в Черкаській області , знищити.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Черкаської області через Городищенський районний суд Черкаської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а для засудженого ОСОБА_2 з моменту вручення йому копії вироку суду.

Суддя О. М. Савенко