Рішення № 24163900, 17.05.2012, Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 119/807/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2012 року Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого - судді Дмитрієва Т.М.

при секретарі - Менусмановій А.К.

за участю: позивача - ОСОБА_2

представника позивача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Совєтський Совєтського району Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління МНС України в Автономної Республіки Крим, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача -Ткаченко Андрій Борисович про визнання наказу в частині звільнення незаконним, поновленні на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою до Головного територіального управління МНС в Автономної Республіки Крим про визнання наказу № 11 від 07 лютого 2012 року в частині звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. Позовні вимоги мотивовані тим, що він з 2007 року працював на посаді пожежного 23 професійної пожежної частини Совєтського районного відділу МНС України в АР Крим, а 07 лютого 2012 року на підставі наказу начальника Головного територіального управління МНС в АР Крим позивач був звільнений з посади по п. 3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання трудових обов'язків. Підставою для звільнення ОСОБА_2 був рапорт майора служби цивільного захисту Халєєва А.Ф., начальника Совєтського РВ та протокол засідання атестаційної комісії Головного управління від 03 лютого 2012 року. При цьому позивач вважає, що рапорт не може бути підставою для звільнення, з ним позивача не знайомили, перевірку не проводили, крім того, він є цивільною особою та не має спеціального звання і не може підлягати атестації, тому не може бути звільненним за рішенням атестаційної комісії, у зв'язку з чим, вважає, зазначений наказ незаконним та просить суд поновити його на посаді і стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Згодом суд за клопотанням позивача замінив відповідача на належного - Головне управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в АР Крим. Крім того, позивач уточнив позовні вимоги, а саме - просив визнати наказ № 11 голови комісії по ліквідації Головного управління МНС в АР Крим в частині звільнення позивача незаконним та поновити його на посаді командира відділення 23 професійної пожежної частини Совєтського РВ, стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07 лютого 2012 року по день поновлення на роботі та моральну шкоду у сумі 5000 гривень, допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати.

Позивач - ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на викладені у позовній заяві обставини. При цьому пояснив, що незаконним звільненням йому була спричинена моральна шкода, яка виразилася в тому, що він не міг годувати свою родину, що викликало хворобу вагітної дружини.

Представник позивача - ОСОБА_3 у судовому засіданні також підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити. При цьому вона надала розрахунок середньомісячної заробітної плати позивача відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1998 року № 100 (далі - Постанова). Згідно з її розрахунком середньомісячна заробітна плата позивача має обчислюватися виходячи з виплат за січень 2012 року та жовтень 2011 року, оскільки ОСОБА_2 протягом грудня -листопаду 2011 року не працював (знаходився у відпустці), що не заперечується відповідачем. При цьому, відповідно до вимог ч. 3 зазначеної Постанови в розрахунок середньої заробітної плати включаються усі виплати у тому розмірі, в якому вони нараховані без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо. Згідно наданих відповідачем документів заробітна плата позивача в жовтні 2011 року склала 2716 гривень 42 копійки, а заробітна плата за січень 2012 року склала - 3074 гривні 84 копійки. За умови того, що кількість робочих днів в жовтні 2011 року склала 21 день, а в січні 2012 року - 20 днів, середньоденний заробіток позивача складає: (2716,42 + 3074,84) : (20 + 21) = 141 гривня 25 копійок. Час вимушеного прогулу представник позивача розрахувала починаючи з дня після звільнення (08 лютого 2012 року) по день останнього судового засідання (17 травня 2012 року), що складає 67 днів (16 робочих днів у лютому, 21 робочий день в березні, 20 робочих днів у квітні та 10 днів у травні). Таким чином, відповідно до розрахунку ОСОБА_3 середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу складає 141,25 гривень х 67 днів = 9463,75 гривень.

Представник відповідача Головного територіального управління МНС в Автономної Республіки Крим - Лєтунова О.П. у судове засідання не з'явилася та надіслала заяву про визнання позовних вимог, окрім вимоги про стягнення моральної шкоди.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача -Ткаченко А.Б. у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

ОСОБА_2 з 13 листопада 2007 року перебував у трудових відносинах із відповідачем, працюючи на посаді пожежного 23 професійної пожежної частини Совєтського РВ МНС України в АР Крим, а з 22 квітня 2008 року - на посаді командира відділення цієї пожежної частини, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією трудової книжки позивача (а.с. 6-7).

07 лютого 2012 року наказом № 11 голови комісії з ліквідації юридичної особи Головного управління МНС України в АР Крим першого заступника начальника Головного управління полковника служби цивільного захисту Ткаченка А.Б. позивач був звільнений на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України у зв'язку із систематичним невиконанням без поважних причин обов'язків покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку та раніше накладеними дисциплінарними стягненнями у вигляді догани (а.с. 21-26). Звільнення позивача було обґрунтовано тим, що він раніше неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності наказами начальника Совєтського РВ ГУ МНС України в АР Крим Халєєва А.Ф. На час розгляду справи зазначені накази були скасовані Халєєвим А.Ф., про що свідчить лист першого заступника Міністра МНС України - В.Бута (а.с. 115). Таким чином, суд доходить до висновку, що вимоги позивача про поновлення його на роботі є обґрунтованими, що також підтверджується листом представника відповідача про визнання позовних вимог. При цьому, суд також керується положеннями ч. 4 ст. 174 ЦПК України про те, що в разі визнання позовних вимог відповідачем суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

При цьому, згідно з п. 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів», у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням, він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку. За таких умов суд вважає, довідку відповідача № 261 про середній заробіток ОСОБА_2 (а.с.27), такою, що не відповідає нормам законодавства, оскільки всупереч вимогам Порядку обчислення середньої заробітної плати, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1998 року № 100, відповідач обчислював заробітну плату виходячи з виплат за січень 2012 року та грудень 2011 року, хоча позивач у грудні 2011 року працював не повний місяць. Крім того, в розрахунок не були включені суми відрахування на податки. За таких умов, суд погоджується з розрахунком середньої заробітної плати, який був зроблений позивачем та його представником, як таким, що відповідає Порядку обчислення середньої заробітної плати, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1998 року № 100.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_2 щодо стягнення моральної шкоди у сумі 5000 гривень, суд виходить з того, що згідно з п.1, 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, які фізична особа зазнала у зв'язку із протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступені вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п. 9 Пленуму Верховного суду України № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» від 31 березня 1995 в редакції від 25 травня 2001 року розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунків. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Безперечно у результаті незаконного звільнення ОСОБА_2, яке здійснено відповідачами позивач дійсно зазнав моральної шкоди, яка полягає у нервових переживаннях з приводу його звільнення. Але зазначений позивачем ОСОБА_2 розмір моральної шкоди в сумі 5000 гривень суд вважає завищеним, тому, враховуючи характер та розмір страждань, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості суд вважає доцільним визначити розмір моральної шкоди в сумі 700 гривень.

При цьому, відповідно до вимог п. 1 та п. 4 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати в межах місячного платежу.

Судові витрати відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволеної частини позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 5, 10, 11, 57, 60, 88, 174 ч. 4, 208, 209, 212-215, 218, 223, 294, 367 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до Головного управління МНС України в Автономної Республіки Крим, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Голова комісії з ліквідації ГУ МНС України в АР Крим - Ткаченко Андрій Борисович про визнання наказу в частині звільнення незаконним, поновленні на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ Голови комісії з ліквідації юридичної особи Головного управління МНС України в АР Крим першого заступника начальника Головного управління полковника служби цивільного захисту Ткаченка А.Б. «По особовому складу цивільного захисту» № 11 від 07 лютого 2012 року в частині звільнення ОСОБА_2 - командира відділення 23 професійної пожежної частини смт. Совєтський Совєтського районного відділу.

Поновити ОСОБА_2 на посаді командира відділення 23 професійної пожежної частини смт. Совєтський Совєтського районного відділу.

Стягнути з Головного управління МНС України в Автономної Республіки Крим (юридична адреса: 95038, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, б. 103, код ЄДРПУ 08588808) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця сел. Совєтський Совєтського району АР Крим, середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 08 лютого 2012 року по 17 травня 2012 року у сумі 8054 (вісім тисяч п'ятдесят чотири) гривень 17 копійок та моральну шкоду у розмірі 700 (сімсот) гривень.

Стягнути з Головного управління МНС України в Автономної Республіки Крим (юридична адреса: 95038, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, б. 103, код ЄДРПУ 08588808) на користь держави судовий збір в частині позовних вимог майнового характеру у розмірі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок та позовних вимог немайнового характеру у розмірі 107 (сто сім) гривень 30 копійок на поточний рахунок № 31211206700290, одержувач: Державний бюджет Совєтський район, Код ЄДРПОУ 34740431, МФО 824026, банк отримувача - Головне управління Державного казначейства України в АР Крим, м. Сімферополь, призначення платежу: «Судовий збір», код 34740431, пункти 1.1 та 1.2 відповідно.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду у частині поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати в межах місячного платежу.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Совєтського районного суду АР КримТ.М.Дмитрієв