Рішення № 24157855, 23.05.2012, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/3240/12 Справа № 2-9944/11 Головуючий у 1 й інстанції - Антонюк О.А. Доповідач - Міхеєва В.Ю. Категорія 56

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2012 року

Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Міхеєвої В.Ю.

суддів Гайдук В.І., Макарова М.О.

при секретарі Бондаренко В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційні скарги ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»

на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 січня 2012 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління»Дніпропетровської міської ради і Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», третя особа - ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди і витрат,-

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, який уточнив у грудні 2011 року та просив стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»суму матеріальної шкоди в розмірі 27735 грн.; з Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління»Дніпропетровської міської ради моральну шкоду в розмірі 30000 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 січня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ПрАТ «Страхова група «ТАС»на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду: 4434 грн. 91 коп. - витрати на лікування, 500 грн. -за пошкоджений одяг, 3500 грн. - витрати за надання юридичної допомоги адвокатом, а всього 8434 грн. 91 коп.; вирішено питання про розподіл судових витрат.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідач ПрАТ «Страхова група «ТАС»в апеляційній скарзі просить змінити рішення суду, залишивши без змін рішення в частині стягнення на користь ОСОБА_2 витрат на лікування у сумі 4434 грн. 91 коп. та скасувати рішення в частині стягнення 500 грн. за пошкоджений одяг, 3500 грн. за надання юридичної допомоги та 214,60 грн. судового збору.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, встановив, що винними діями ОСОБА_3 позивачу було завдано матеріальної шкоди, яка, крім пошкодження автомобіля, полягає у витратах на лікування, оплаті юридичної допомоги адвоката та витратах, пов'язаних з пошкодженням одягу позивача.

Оскільки ОСОБА_3 на час скоєння ДТП був працівником КП «Адміністративно-технічне управління»Дніпропетровської міської ради і знаходився з підприємством в трудових відносинах, суд дійшов висновку, що відповідальність перед позивачем відповідно до ст.ст. 1166,1187 ЦК України повинен нести за свого працівника вказаний відповідач.

У той же час судом встановлено, що КП «Адміністративно-технічне управління»Дніпропетровської міської ради 17 грудня 2008 року уклало договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 0101489 з ПрАТ «Страхова група «ТАС»(а.с.32-37).

З урахуванням вказаного суд визнав, що відшкодування шкоди, завданої позивачу винними діями третьої особи на автомобілі відповідача КП «Адміністративно-технічне управління»Дніпропетровської міської ради, повинно проводити ПрАТ «Страхова група «ТАС», на яке і покладається відповідальність по відшкодуванню матеріальної шкоди.

За таких обставин, суд дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача ПрАТ «Страхова група «ТАС»на користь позивача документально підтвердженої матеріальної шкоди витрат на лікування в сумі 4434 грн. 91 коп. та 500 грн. за пошкоджений одяг.

Суд першої інстанції, визначаючи суму судових витрат на правову допомогу в розмірі 3500 грн., виходив з наданої позивачем копії квитанції до прибуткового касового ордеру від 01 грудня 2011 року про сплату зазначеної суми (а.с.55). Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції в повній мірі погодитися не може, виходячи з наступного.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ і порядок їх компенсації за рахунок держави»від 27 квітня 2006 року № 590 (далі -Постанова) витрати, пов'язані з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не можуть перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі, виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 23 грудня 2010 року N 2857-VI розмір мінімальної заробітної плати за грудень 2011 року складав 1004 грн.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік»від 22 грудня 2011 року N 4282-VI розмір мінімальної заробітної плати за січень 2012 року складав 1073 грн.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_4. має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № НОМЕР_1, видане 17 грудня 2007 року (а.с. 55).

Позивач ОСОБА_2 01 грудня 2011 року уклав з адвокатом ОСОБА_4 угоду про надання юридичної допомоги (а.с.55) та відповідно до копії квитанції до прибуткового касового ордеру у той же день сплатив 3500 грн. (а.с.55).

З журналів судового засідання видно, що безпосередньо у суді першої інстанції представник позивача затратив 27 грудня 2011 року - 53 хвилини (а.с.76,77); 18 січня 2012 року - 29 хвилин (а.с.84,85); 30 січня 2012 року - 55 хвилин (а.с.88,89).

Тобто, розмір витрат на правову допомогу безпосередньо в суді складає 745 грн. 06 коп. (1004 х 40 : 100 = 4016 х 0,53) + (1073 х 40 : 100 = 4292 х 1,24) = 212,85 грн. + 532,21 грн. = 745 грн. 06 коп.), які і підлягають стягненню з ПрАТ «Страхова група «ТАС».

Відмовляючи позивачу у задоволенні його позовних вимог щодо стягнення з КП «Адміністративно-технічне управління»Дніпропетровської міської ради моральної шкоди, суд виходив з тих обставин, що цей відповідач заперечував будь-які домовленості і зобов'язання стосовно позивача відносно завданої шкоди, предмета спору, а позивач не довів незаконність дій вказаного відповідача стосовно моральної шкоди.

Судова колегія не погоджується з таким висновком суду першої інстанції,оскільки він не ґрунтується на нормах матеріального права та є неправильним.

Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.8 своєї постанови від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»(із змінами і доповненнями), за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація з якою цей працівник перебуває в трудових правовідносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу...».

Таким чином, суб'єктом відповідальності за моральну шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, є його власник -відповідач КП «Адміністративно-технічне управління»Дніпропетровської міської ради.

Позивачу внаслідок ДТП були завдані моральні страждання, оскільки з вини працівника КП «Адміністративно-технічне управління»Дніпропетровської міської ради він отримав тілесні ушкодження у вигляді сочетаної травми: забою голови, струсу головного мозку; забійної рани голови справа, закритого поперечного перелому середньої треті правої ключиці з розходженням кісних уламків; вколоченого підголовчатого перелому правої плечової кістки із задовільним станом уламків;рвано-забійної рани зовнішньої поверхні лівого колінного суглоба, які за своїм характером відносяться до середнього ступеню важкості тілесним ушкодження, переніс психологічний стрес та фізичні страждання.

Був змінений звичний ритм життя позивача, так як він тривалий час перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні травматології та ортопедії Комунального закладу «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова та на амбулаторному лікуванні у лікарні за місцем проживання (а.с.68-70, 81,82).

Тому суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути моральну шкоду, але в розмірі меншому, ніж просить позивач. Моральна шкода в сумі 7500 грн. на думку колегії суддів буде розмірною перенесеним позивачем стражданням.

В іншій частині рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 січня 2012 року скасувати частково та ухвалити нове рішення, яким вимоги ОСОБА_2 в частині стягнення на його користь з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»витрат на правову допомогу та з Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління»Дніпропетровської міської ради моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»(код ЄДРПОУ 30115243, м. Київ, пр. Перемоги, 65) на користь ОСОБА_2 745 (сімсот сорок п'ять) грн. 06 коп. - витрат на правову допомогу.

Стягнути з Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління»Дніпропетровської міської ради (код ЄДРПОУ 19157017, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна,13/15) на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 7500 (сім тисяч п'ятсот) грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржене шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді