Рішення № 24157017, 06.03.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2012 р. Справа № 5023/2648/11

вх. № 2648/11

Суддя господарського суду Савченко А.А.

при секретарі судового засідання Карась О.С.

за участю представників сторін:

позивача - Чеглов. С.М., дов. № б/н від 19.05.11р.

відповідача - ОСОБА_1, дов. № 269 від 14.06.11р., ОСОБА_2, дов. № 269 від 14.06.11р.

розглянувши справу за позовом ТОВ "Паритет-Агротрейд", м. Харків

до ПСП "Вільшанське" с. Вільшани

про стягнення 43176,18грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом з урахуванням уточнення позовних вимог, прийнятих судом до розгляду про стягнення з відповідача 36051,00грн. штрафу, 276,11грн. 3% річних та 2616,27грн. інфляційних. Свої вимоги обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов*язань за Договором № 30/08-ДТ від 30.08.2010р., внаслідок чого виникла заборгованість, щодо якої нараховано інфляційні, річні та штраф.

27.02.2012 р. представник позивача звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 36051,00 грн. штрафу, 276,11грн. 3% річних, 2576,02 грн. інфляційних, 752,35 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, збитки від неотриманого прибутку ( упущеної вигоди) від відлучених грошових коштів в сумі 1169,44 грн., 40418,30 грн. реальних збитків, судові витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 21045,63 грн., суму сплаченого державного мита у розмірі 431,76 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 236 грн., та суму додатково сплаченого судового збору у розмірі 1985,98 грн..

У відповідності до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитися від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Суд вважає необхідним зазначити, що подана позивачем заява, окрім заявлених раніше та прийнятих до розгляду позовних вимог про стягнення штрафу, інфляційних та 3% річних містить інші додаткові позовні вимоги, які не були предметом розгляду по справі. До початку розгляду справі по суті - 17.05.2011р., позивачем не було змінено предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. Оскільки позивачем не збільшено заявлені позовні вимоги ( збільшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві), а заявлено інші додаткові вимоги та фактично змінено предмет позову після початку розгляду справи по суті, суд вважає, що відсутні будь-які правові підстави для прийняття відповідної заяви до розгляду у відповідності до ст. 22 ГПК України.

Стосовно вимоги про стягнення з відповідача 2576,02 грн. інфляційних, заявленої в вищевказаній заяві, суд вважає, що у відповідності до ст..22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог, тому заява в частині зменшення інфляційних приймається до розгляду у відповідності до вимог вищевказаної статті.

Представники відповідача проти позову заперечують в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позов. Зокрема, зазначають, що договір було підписано саме 30.11.10р., а не 30.08.10р., що доведено висновком судово-технічної експертизи документів № 7593 від 09.10.11р. та свідченнями представника позивача Тюкова В.В.. Оскільки договір підписано відповідачем 30.11.10 р., то поставка товару 30.08.10р. не могла мати до нього відношення у відповідності до ч.1 ст.656 ЦК України, тому в подальшому по цьому договору не могли використовуватися штрафні санкції, так як поставки по договору не було. Позивач навмисно ввів в оману відповідача, ініціюючи підписання договору заднім числом, позивач не мав на меті набуття за цим документом певних цивільних прав та обов'язків, а фактично мав наміри використовувати цей договір для незаконного заволодіння коштами відповідача за певною схемою.

В судовому засіданні 01.03.2012р. оголошено перерву до 06.03.2012р.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

30 листопада 2010р. між сторонами було підписано договір № 30/08 ДТ від 30.08.2010р., відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити товар - дизельне паливо та бензин А-76 у кількості згідно до документів про відвантаження, рахунків-фактур, товарних накладних, актів прийому-передачі і т.п.

Факт підписання договору 30.11.2010р. встановлений постановою Харківського апеляційного господарського суду по справі № 5023/3685/11 від 18.01.2012р. при вирішенні спору про визнання недійсним спірного договору між тими ж сторонами та не потребує доведення у відповідності до вимог ч.2 ст.35 ГПК України.

Позивачем на підтвердження передачі відповідачу товару за цим договором надано видаткову накладну № РН-0000176 від 31.08.2010р. та довіреність № 292 від 31.08.2010р., за якими передано відповідачу дизельне паливо в кількості 19700.000 л. на суму 120170,00 грн. В вищевказаній накладній в графі „замовлення" зазначено - „рахунок -фактура № СФ-0000142 від 31.08.10р.", тобто відсутнє посилання на те, що передача товару була здійснена саме за спірним договором. Матеріалами справи встановлено та не заперечується поясненнями представників сторін в судовому засіданні, що рахунок-фактура № СФ-0000142 від 31.08.10р. також не містить посилання на договір №30/08 ДТ від 30.08.2010р..

Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що у відповідності до п.7.3 спірного договору, договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 30.08.2011р. Договір не містить будь-яких даних про те, що його дія розповсюджується на взаємовідносини сторін, що виникли до його підписання, тобто до 30.11.2010р.

За таких обставин суд вважає не підтвердженим належними доказами та таким, що не ґрунтується на вимогах закону та умовах договору твердження позивача про те, що поставка товару 31.08.2010р. за накладною № РН-0000176 була здійснена за договором №30/08 ДТ від 30.08.2010р..

З огляду на вищевикладене, суд вважає безпідставним застосування позивачем умов договору, в тому числі щодо строків виконання зобов'язання, визначених умовами договору та відповідальності сторін, до взаємовідносин сторін, що виникли до його підписання.

Оскільки матеріалами справи не підтверджено, що передача товару здійснювалась за спірним договором, суд вважає, що мала місце позадоговірна поставка.

У відповідності до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем не надано до суду доказів на підтвердження направлення на адресу відповідача вимоги про оплату за спірною накладною, тому його твердження про порушення строків оплати відповідачем починаючи з 01.09.2010р. не є доведеним належними доказами.

Крім того, матеріалами справи встановлено, що ще до звернення позивача з позовом до суду відповідачем в повному обсязі перераховано на рахунок позивача 120170,00 грн. за спірною накладною.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає безпідставним нарахування відповідачеві штрафу у розмірі 36051,00 грн., інфляційних та 3% річних на підставі спірного договору

Відповідно до п.4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст.33 ГПК України на стороні, що подала позов лежить зобов'язання доведення тих обставин, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а позивачем не подано доказів на підтвердження своїх вимог. Докази, надані позивачем, є неналежними.

За таких підстав, суд вважає позов про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 36051,00 грн., інфляційних та 3% річних безпідставним та не підлягаючим задоволенню.

Керуючись ст.129 Конституції України ст.ст.530,625 ЦК України, ст.ст.1,12,33, 35,44,47,49,82-84 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Заяву за № 21-ю/12 від 21.02.2012р., подану до суду 27.02.2012р., прийняти до розгляду у відповідності до вимог статті 22 ГПК України в частині зменшення інфляційних до 2576,02 грн.

В решті заявлених вимог, а саме 752,35 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, збитків від неотриманого прибутку (упущеної вигоди) від відлучених грошових коштів в сумі 1169,44 грн., та 40418,30 грн. реальних збитків заяву не приймати до розгляду у відповідності до ст.22 ГПК України.

Видати позивачу довідку про повернення з Державного бюджету України 1985,98 грн. судового збору, сплаченого при зверненні до суду 27.02.2012р. з заявою про уточнення позовних вимог за № 21-ю/12 від 21.02.2012р..

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суддя Савченко А.А.

Повне рішення складено 07.03.2012 року.