Рішення № 24144974, 14.05.2012, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 712/4220/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

14.05.2012 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі

головуючого судді Микуляк П.П.

при секретарі Микович Я.Ю.

за участю представника позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»про стягнення пені, інфляційних нарахувань та трьох процентів річних за порушення грошового зобовязання, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ПАТ «Страхова компанія «Універсальна»про стягнення 2354 грн. інфляційних нарахувань, 1818,24 грн. річних процентів за несвоєчасне виконання грошового зобовязання та 9100,05 грн. пені за прострочення виплати страхового відшкодування.

Свої вимоги позивачка мотивує тим, що 16.10.2010 року в м.Ужгороді по вул.Доманинській мала місце дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої був пошкоджений належний їй на праві користуванні автомобіль НОМЕР_1. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність винуватця - ОСОБА_3, повязана з експлуатацією автомобіля НОМЕР_2, була застрахована ПАТ «СК «Універсальна». Про настання страхового випадку вона повідомила відповідача, однак у встановлений законом та договором строк страхових безпідставно страхове відшкодування їй не виплатив, у звязку з чим вона була змушена звернутись до суд. Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 10.05.2011р., яке набуло законної сили, позов задоволено, стягнено з ПАТ «Страхова компанія «Універсальна»на її користь 49490 грн. страхового відшкодування і пеню в розмірі 294,22 грн., яка розрахована за період з 10.12.2010 р. по 23.12.2010 р. Незважаючи на це та на відкриття органом ДВС виконавчого провадження з виконання даного судового рішення, відповідач так і не сплатив їй коштів у встановлений держвиконавцем добровільний строк. За таких обставин позивачка у відповідності до приписів ст.ст. 611, 625 ЦК України пп.37.2 ст.37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(у діючій на момент настання страхового випадку редакції) вимагала стягнення з відповідача вищезазначених грошових сум.

В процесі розгляду справи, в порядку ст.31 ЦПК України, ОСОБА_1 збільшила позовні вимоги та просила стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Універсальна»2457 грн. інфляційних нарахувань, 1903,67 грн. річних процентів за несвоєчасне виконання грошового зобовязання, 9541,40 грн. пені за прострочення виплати страхового відшкодування та судові витрати по справі, у тому числі 3 000,00 грн. витрат на оплату правової допомоги адвоката, посилаючись на те, що відповідачем страхове відшкодування їй виплачено лише 22.03.2012 року, а тому вона вважає, що всі нарахування за порушення грошових зобовязань ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» мають бути проведені станом на 21.03.2012 року.

У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_2 збільшені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечив.

Представник відповідача ПАТ «Страхова компанія «Універсальна»в судове засідання не зявився, хоча про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини не явки суд не повідомив, а тому в порядку ст. 169 ч.4 ЦПК України, суд вважає, що справу слід вирішити на підставі наявних у ній доказів та постановити заочне рішення.

Згідно наданих письмових заперечень ПАТ «Страхова компанія «Універсальна»позовних вимог ОСОБА_1 не визнає та зазначено, що розгляд даної справи Ужгородським міськрайонним судом є порушенням правил територіальної підсудності, оскільки відповідач за позовом знаходиться в місті Києві, а Закарпатська регіональна дирекція відповідача не уповноважена представляти інтереси самого відповідача у судових засіданнях. Також відповідач вважає, що строки сплати страхового відшкодування слід обчислювати не раніше ніж з 13.12.2012р., тобто з дня набрання законної сили судовим рішення, яким з ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» на користь позивачки стягнено страхове відшкодування та пеню, а стягнення витрат на оплату позивачкою правової допомоги адвоката у заявленому розмірі до задоволення не підлягають.

Заслухавши пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню з таких підстав:

16 жовтня 2010 року в м.Ужгород по вул.Доманинській ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_3, порушив правила дорожнього руху та допустив зіткнення з належним ОСОБА_1 на праві користування автомобілем НОМЕР_1. Внаслідок ДТП вказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження, тобто настав страховий випадок.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду від 21.10.2010 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.

Згідно з звітом автотоварознавчого дослідження від 29.10.10 №130 вартість відновлювального ремонту ТЗ автомобіля НОМЕР_4, складає 61 546,30 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, повязана з експлуатацією транспортного засобу «ГАЗ-24», р/н НОМЕР_5, була застрахована ПАТ «Страхова компанія «Універсальна»згідно полісу №ВЕ/4145396 обовязкового страхування такої відповідальності І-го типу. Після настання страхового випадку ОСОБА_1 звернулася до Закарпатської регіональної дирекції ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» з заявою про виплату страхового відшкодування за пошкодження з вини ОСОБА_3 керованого нею транспортного засобу і надала для цього необхідні документи.

Відповідно до положень ст.37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у діючій на момент настання страхового випадку редакції, виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком необхідних документів.

Судом встановлено, що останній документ, необхідний для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування, позивачкою був поданий страховику 09 листопада 2010 року. Тобто відповідач повинен був не пізніше 09 грудня 2010 року здійснити виплату ОСОБА_1 страхового відшкодування в сумі 49 490,00 грн. (50000 ліміт відповідальності за заподіяну майнову шкоду за мінусом франшизи в розмірі 510 грн.), однак вказаних зобовязань він не виконав.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 10.05.2011р., яке набуло законної сили, з ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» на користь ОСОБА_1 стягнено 49490 грн. страхового відшкодування і пеню в розмірі 294,22 грн., яка розрахована за період з 10.12.2010 р. по 23.12.2010 р. Незважаючи на рішення суду та на відкриття органом ДВС виконавчого провадження з виконання даного судового рішення, відповідач так і не сплатив їй коштів у встановлений держвиконавцем добровільний строк.

Представник відповідача в своїх запереченнях стверджує, що вимоги ОСОБА_1 щодо нарахування пені, інфляційних нарахувань та трьох процентів річних з моменту подачі позивачкою останнього документу є безпідставними, оскільки строки сплати страхового відшкодування згідно ст.37.1 «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»слід обчислювати не раніше ніж з 13.12.2012 року, тобто з дня набрання законної сили рішення суду. Суд з такою позицією відповідача не погоджується, оскільки рішенням суд від 10.05.2011 року встановлено факт безпідставної і неправомірної невиплати ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» позивачці як страхового відшкодування, так і пені за порушення грошового зобовязання, починаючи з 10.12.2010 року.

Частиною 3 статті 61 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини

Згідно постанови державного виконавця відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м.Київі про закінчення виконавчого провадження від 28.03.2012 року визначені судовим рішенням суми коштів ПАТ «Страхова компанія «Універсальна»були сплачені позивачці лише 22 березня 2012 року, відтак суд визнає, що саме цього дня грошове зобовязання відповідача є виконаним.

Всупереч вимогам ст.ст.10, 60 ЦПК України представник ПАТ «Страхова компанія «Універсальна»не довів тих обставин, якими він обґрунтовує свої заперечення, зокрема не надав суду жодного належного і допустимого доказу на підтвердження факту сплати позивачеві яких-небудь коштів до 22.03.2012 року.

За приписами ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування, підготовленого Верховним Судом України, слідує, що оскільки зобовязання страховиків у разі настання страхового випадку зводиться до здійснення страхової виплати, то таке зобовязання є грошовим і в разі прострочення його виконання настає відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК, зокрема сплата боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Проценти річних, так само як і інфляційні втрати на суму боргу, входять до складу грошового зобовязання і на відміну від пені не є санкцією за порушення грошового зобовязання, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процентів і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобовязання. Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та три проценти річних є наслідком невиконання грошового зобовязання.

Так як жодних договірних відносин між позивачкою та відповідачем щодо виплати страхового відшкодування немає, а законом не встановлений розмір процентів, які повинен сплатити відповідач у випадку прострочення виплати такого відшкодування, їх розмір повинен становити саме три проценти.

Згідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Пунктом 36.5 ст.36 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у діючій редакції, та п.37.2 ст.37 цього Закону, у редакції чинній на момент настання строку виплати позивачці страхового відшкодування, передбачено, що за порушення строків виплати страхового відшкодування страховик сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період за який нараховується пеня.

З наданих ОСОБА_1 розрахунків вбачається, що остаточні розміри інфляційних нарахувань, трьох процентів річних та пені за невиплату відповідачем належного їй страхового відшкодування становлять 2457,00 грн., 1903,67 грн. і 9541,40 грн. відповідно. Суд погоджується з такими розрахунками, так як вони відповідають обставинам справи і діючим розмірам індексів інфляції та обліковим ставкам НБУ

Посилання представника ПАТ «Страхова компанія «Універсальна»на порушення судом правил підсудності є безпідставними.

Частинами 6 та 7 ст.110 ЦПК України передбачено, що позови про відшкодування шкоди, завданої майну фізичних або юридичних осіб, або позови, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть предявлятися також за місцем завдання шкоди чи місцезнаходженням філії (представництва) юридичної особи.

Суд визнає, що Закарпатська регіональна дирекція відповідача є філією останнього, з діяльністю якої повязане питання виплати ОСОБА_1 страхового відшкодування. При цьому нормами законодавства не встановлена обовязкова наявність у філії повноважень на представництво інтересів самої юридичної особи.

Вимоги про стягнення інфляційних нарахувань та трьох процентів річних є фактично вимогою про відшкодування шкоди, оскільки такий спосіб захисту майнового права та інтересу полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів, а тому позов у даній справі, на думку суду правомірно предявлений до Ужгородського міськрайонного суду.

У відповідності до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Представник ПАТ «Страхова компанія «Універсальна»в своїх запереченнях вказує на те, що стягнення витрат на правову допомогу до задоволення не підлягають, оскільки такі є завищеними та необґрунтованими. Однак з такою позицією представника відповідача суд не погоджується.

Згідно ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи, зокрема: витрат на правову допомогу, витрат сторін та їх представників, що повязані з явкою до суду та ін.

Частиною 1 статті 84 цього Кодексу передбачено, що витрати, повязані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

З досліджених матеріалів справи вбачається, що правова допомога адвокатом ОСОБА_2 позивачці надавалась на підставі укладеного між сторонами договору про надання правової допомоги №11/с від 21.02.2012 р. За надані послуги ОСОБА_1 сплатила адвокату згідно проведеного розрахунку 3 тис. грн., що стверджується квитанцією для прибуткового касового ордера №05 від 21.02.2012 р. Розрахунком вартості правової допомоги проведений з урахуванням обставин справи та кількості витрачених адвокатом годин у відповідності до Закону Україну «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що з ПАТ «Страхова компанія «Універсальна»підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 понесені нею та документально підтвердженні витрати на оплату судового збору в розмірі 214,60 грн. та витрати на оплату правової допомоги адвоката в розмірі 3000,00 грн.

Керуючись положеннями Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 16, 599, 611, 625 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 10, 14, 60, 61, 110, 208, 209, 212-214, 224, 226, 227, 233, 294 ЦПК України, суд,-

Р І Ш И В :

Уточнену позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»(код ЄДРПОУ 20113829) на користь ОСОБА_1 2457,00 грн. (дві тисячі чотириста пятдесят сім гривень) інфляційних нарахувань, 1903,67 грн. (одну тисячу девятсот три гривень 67 коп.) трьох процентів річних за несвоєчасне виконання грошового зобовязання та 9541,40 (девять тисяч пятсот сорок одну гривень 40 коп.) пені за прострочення виплати страхового відшкодування.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»(код ЄДРПОУ 20113829) на користь ОСОБА_1 214,60 грн. (двісті чотирнадцять гривень 60 коп.) сплачений судовий збір та 3000,00 грн. (три тисячі гривень) витрат на оплату правової допомоги адвоката.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Микуляк П.П.