Рішення № 24140266, 14.05.2012, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/205/526/2012 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

14.05.2012 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Заярного А.М.,

за участі секретаря Буга Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з цим позовом в якому вказала, що 20.11.2006 року вона позичила відповідачу ОСОБА_2 кошти в сумі 4000 євро, про що останній надав їй відповідну написану власноруч розписку. Позивач неодноразово зверталась до відповідача про повернення їй коштів, проте до даного часу відповідач кошти так і не повернув.

Станом на 03.04.2012 року 4000 євро відповідно до встановленого Національним Банком України курсу валют становить 42556,34 грн..

Просила суд стягнути з відповідача суму боргу в національній валюті в розмірі 42556, 34 грн., судовий з бір та витрати на юридичну допомогу.

03.05.2012 року представник позивача - адвокат ОСОБА_3 подав заяву, в якій просив справу розглянути у його відсутність, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи за зареєстрованим місцем проживання, про що свідчать поштові повідомлення (а.с.21, 30), в судове засідання 03.05.2012 року та повторно 14.05.2012 року не з'явився, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутність не надав.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалося.

Згідно 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно ч. 1 ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, керуючись ст. 169 ЦПК України, на підставі ст. 224, 225 ЦПК України, зі згоди позивача постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

У відповідності до вимог ст. 1047 ЦК України - договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості грошей.

У відповідності до ст. 526 ЦК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України - порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (належне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за

неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст. 545 ЦК України - прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен визнати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документу у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного: за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та тої ж якості. Договір позики є укладений з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 ЦК України).

В судовому засіданні встановлено, що між позивачем (позикодавцем) - ОСОБА_1 та відповідачем - ОСОБА_2 (позичальником) був укладений у письмовій формі договір позики грошей, який підтверджується розпискою (а.с.28). Позивачем відповідачу рекомендованим листом з описом від 26.08.2009 року направлялась вимога про необхідність повернення позики до 20.09.2009 року (а.с.29-30).

Проте позичальник, він же відповідач, порушив умови договору позики та вимоги ст. 1049 ЦК України, які кореспондується з вимогами ст. 530 цього Кодексу - позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що бути передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернута позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимог про це, якщо інше не встановлено договором.

Отже відповідач, будучи позичальником, порушив умови договору позики, що підтверджується розпискою, та не повернув отримані ним в борг кошти у визначений строк.

За загальними правилами виконання зобов'язань, а саме ст. 525 ЦК України - одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таки чином, відповідач - ОСОБА_2 як позичальник (боржник) не виконав взятих на себе зобов'язань за договором позики, які власноручно виклав в даній ним розписці, а саме не повернув позивачу (кредитору) ОСОБА_1 отримані в борг грошові кошти в сумі чотири тисячі євро, що підтверджується борговим документом (розпискою), яка по даний час знаходиться у позивача.

Згідно ст.ст. 10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ст.ст. 58,60 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтується на припущеннях. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Позивач суду надала належні та допустимі докази в обґрунтування своїх позовних вимог, вони ніким не оскаржені, а тому її позов слід задовольнити.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідачки на користь позивачки слід стягнути судові витрати пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 6, 8, 10, 27, 57, 58, 60, 61, 88, 208, 209, 213- 215 ЦПК України, керуючись ст.ст. 16, 525, 526, 530, 545, 610, 625, 1046, 1047, 1048, 1049, ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ( проживає АДРЕСА_1, зареєстрований АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_1 борг в розмірі 42556 (сорок дві тисячі п'ятсот п'ятдесят шість) грн. 34 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 425 (чотириста двадцять п'ять ) грн. 56 копійок та 400 (чотириста) гривень витрат на правову допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя: А. М. Заярний