Ухвала суду № 24139085, 08.05.2012, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1915/2009/2012Головуючий у 1-й інстанції Братасюк В.М. Провадження № 22-ц/1990/479/12 Доповідач - Дикун .І.Категорія - 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2012 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Дикун С.І.

суддів - Парандюк Т. С., Стефлюк О. Д.,

при секретарі - Прус Л.С., Матусів Ю.Б.

з участю сторін - представника банку Зіневича В.Б., представника ОСОБА_2- ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 15 лютого 2012 року по справі за позовом ПАТ "Мегабанк" в особі Тернопільського ЦРВ ПАТ "Мегабанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2011 року ПАТ «Мегабанк»в особі Тернопільського ЦРВ ПАТ «Мегабанк»звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 у якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором №08-19ПВ/2007 від 05.06.2007 року в сумі 359 094,72 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем, як поручителем позичальника за кредитним договором, покладених на нього умовами кредитного договору зобов'язань щодо своєчасної сплати сум кредиту, а також договору поруки, у зв'язку з чим просить стягнути зазначену заборгованість.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 15 лютого 2012 року в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Мегабанк», в особі Тернопільського ЦРВ ПАТ «Мегабанк»про стягнення заборгованості за кредитним договором №08-19ПВ/2007 від 05.06.2007 року в сумі 359 094,72 грн з ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ "Мегабанк" просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги.

В обгрунтування вимог апелянт зазначає, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, в порушення ст.ст. 213,214 ЦПК України не врахував, що відповідно до ст. 559 ЦК України, порука припиняється повним виконанням позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань. Так, наявність судового рішення Тернопільського міськрайонного суду від 04.10.2010 року про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України, оскільки належним виконанням зобов'язання є виконання, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, зіславшись на доводи, викладені у ній. При цьому пояснив, що загальна сума вимог за спірним кредитним договором станом на 07.05.2012 року складає 204427,82 грн, а саме: залишок кредиту -22261,31 долари США, еквівалентно 177865,64 грн; штраф 20244,25 грн; пеня -6317,93 грн, про що подав відповідні письмові розрахунки.

Представник відповідача апеляційної скарги не визнав, рішення суду вважає законним та обгрунтованим.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 05.06.2007 року між позивачем та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №08-19ПВ/2007, згідно з умовами якого ОСОБА_4 були надані грошові кошти в розмірі 47000 доларів США строком до 04.06.2012 року із сплатою процентів за користування коштами з розрахунку 14,5 % річних.

Відповідно до листа № 05/360-1 від 21.08.2008 року розмір процентної ставки за кредитним договором з 29.08.2008 року було збільшено до 15,00% річних.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №08-19ПВ/2007 від 05.06.2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 10-19ПВ/2007-П від 07.06.2007 року за умовами якого поручитель зобов'язується перед банком відповідати за невиконання ОСОБА_4 в повному обсязі зобов'язань, що випливають з кредитного договору.

16.11.2009 року ПАТ "Мегабанк" у зв'язку із порушенням зобов'язань зі сторони позичальника, звернулось до суду із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості та неустойки і звернення стягнення на предмет застави.

20.11.2009 року ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду відкрито провадження у справі за вищенаведеним позовом.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 04.10.2010 року позовні вимоги ПАТ «Мегабанк»задоволено, договір кредиту, укладений між ПАТ Мегабанк" та ОСОБА_4 від 05 червня 2007 року за №08-19ПВ/2007 розірвано. Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь банку заборгованість за кредитним договором у сумі 37394,69 доларів США, що еквівалентно 298895,76 грн, у тому числі звернувши стягнення на предмет застави автомобіль марки MAN, тип: сідловий тягач - Е, 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого в РЕВ МРВ ІДАЇ м.Тернопіль та н/причіп марки: ПП, модель FUC27A, тип: н/причіп- рефрежиратор-Е, колір сірий, рік випуску 1993, реєстраційний номер НОМЕР_2, зареєстрованого в РЕВ МРВ ІДАЇ м.Тернопіль.

В позові ОСОБА_4 до ПАТ "Мегабанк", третіх осіб Національного банку України, Тернопільського обласного управління у справах захисту прав споживачів про визнання кредитного договору недійсним та удаваним, визнання дій з підняття відсоткової ставки незаконними, визнання бездіяльності ПАТ "Мегабанк" щодо відповіді на звернення відмовлено.

14.04.2011 року ПАТ "Мегабанк" звернулось із позовом до поручителя ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту, укладеним між ПАТ "Мегабанк" та ОСОБА_4 від 05 червня 2007 року за №08-19ПВ/2007.

Відповідно ч.2 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання кредитного договору зобов'язання сторін припиняються.

Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Згідно із роз'ясненнями, даними у постанові №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" при вирішенні таких спорів суд повинен враховувати, що згідно із вимогами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому у разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Враховуючи наведені норми та обставини справи, з яких вбачається, що позивач звернувся із вимогою до поручителя ОСОБА_2 14.04.2011 року, по спливу шести місяців від настання строку виконання основного зобов'язання -16.11.2009 року -часу звернення банку із позовом до боржника за кредитним договором про розірвання даного договору, суд підставно відмовив у задоволенні позову про стягнення з поручителя заборгованості за кредитним договором.

Згідно зі ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи наведене, підстав для скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307,308; 315; 317; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 15 лютого 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області С.І. Дикун