Вирок № 24137821, 17.05.2012, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 713/87/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.05.2012 м. Хуст Хустський районний суд

Закарпатської області

в складі:

головуючого-судді Волощук О.Я.

при секретарі Фалікеєвич Н.І.

з участю прокурора Рожкова В.О.

захисника ОСОБА_1

представника потерпілої ОСОБА_2

потерпілої ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу

про обвинувачення:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, з середньою освітою, неодруженого, сезонного робітника, раніше судимого вироком Хустського районного суду від 03 лютого 1994 року за ст.140 ч.3, 81 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі на підставі ст.46-1 КК України із відстрочкою виконання вироку на 2 роки, вироком Хустського районного суду від 19 березня 1997 року за ст.215 ч.1 КК України до штрафу в розмірі 1500 грн., вироком Хустського районного суду від 26.05.1999 року за ст.117 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі, вироком Хустського районного суду від 01.12.2003 року за ст.ст.15 ч.3, 152 ч.2, 153 ч.2, 186 ч.2 КК України на підставі ст.70 КК України до 9 років позбавлення волі, ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 19.02.2004 року вирок змінено перекваліфіковано з ст.186 ч.2 КК України на ст.186 ч.1 КК України і рахувати покарання 9 років позбавлення волі,

постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 19.11.2008 року невідбуту частину покарання замінено на обмеження волі 1 рік 5 місяців, постановою Рівненського районного

суду Рівненської області від 28 січня 2009 року звільнений умовно-достроково на 1 рік 1 місяць 23 дні.

у вчиненні злочину передбаченого ст. 187 ч.1 КК України,

суд -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 13 липня 2010 року приблизно о 02 годині знаходячись на початку провулка, який з»єднує АДРЕСА_2 та Карпатська в м.Хуст діючи умисно з метою заволодіння чужим майном, переслідуючи корисливий мотив, напав зі сторони спини на потерпілу ОСОБА_3 застосовуючи фізичне насильство, небезпечне для її здоров»я, яке виразилося в умисному нанесенні останній ударів кулаками рук в область голови, спричинивши їй тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійних гематом обличчя, верхньої щелепи та нижньої повіки лівого ока, яка згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров»я, після чого відкрито викрав у неї мобільний телефон марки «Нокія 7510», вартістю 650 грн., чим самим завдав потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на вказану суму.

Підсудний ОСОБА_4 в судовому засіданні вину свою у вчиненні злочину не визнав. Суду пояснив про те, що не вчиняв злочину, оскільки виїхав на роботу через Харківське підприємство працевлаштування у м. Уренгой і не був у м.Хусті в час скоєння злочину.

Вина підсудного стверджується показами потерпілої ОСОБА_3, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6

Потерпіла ОСОБА_3 суду пояснила, що 13.07.2010 року приблизно о 01 годині поверталась додому і почула, що хтось за нею іде, біля освітленого місця вона зупинилася і повернувшись до переслідувача обличчям спитала, що йому потрібно, на що він із паузою спитав як пройти на вулицю Керамічну. Вона розгледіла обличчя і відповідаючи йому на запитання зрозуміла, що відповідь його не цікавить. Закінчивши відповідь, вона різко повернулась і почала бігти. При цьому ОСОБА_4, почав наздоганяти її і схопив її. ОСОБА_3 встигла натиснути кнопку виклику на мобільному телефоні свого хлопця, включивши гучний зв"язок і кричала про допомогу. Нападнику говорила, що її хлопець працівник міліції і він повернеться, била його ключами по обличчі на що він відповів що йому все одно, так як у нього є брат, який також працює в міліції. Нападник потягнув її у провулок, наказавши роздягатись. Вона впала, намагалась тягнути час. Підсудний наказав їй встати. Однак, вона зрозуміла, що він почав нервувати і поглядати в сторону, із якої могла під"їхати машина. Через короткий проміжок часу - декілька хвилин повернувся її хлопець, підсудний вдарив її по голові декілька разів кулаками, вирвав у неї мобільний телефон і почав втікати. Діями ОСОБА_4 їй спричинено тілесні ушкодження, вона проходила лікування у Хустській ЦРЛ. Про те, що напав на неї підсудний вона не сумнівається, бо говорила з ним при вуличному освітленні і з його питання і того як він слухав вона передбачала що він на неї може напасти. Вона зазнала значних моральних страждань, фізичного болю, однак, не хоче ніякого відшкодуванння від ОСОБА_4 і цивільного позову не заявляє. Просила

призначити покарання ОСОБА_4 згідно вимог закону, щоб попередити від таких нападів інших людей.

Вина підсудного стверджується показами свідка ОСОБА_5, який суду пояснив, що 13 липня 2010 року о 02 годині він на своєму автомобілі марки «Geely» д/н НОМЕР_1 підвіз свою дівчину ОСОБА_3 на вулицю Партизанська в м.Хуст до пішохідної доріжки, яка з»єднує вулиці Партизанську, Карпатську та Проектну. Вона вийшла з автомобіля, і пішла по пішохідній доріжці в напрямку вулиці Карпатська до АДРЕСА_2, на якій проживає. Він, розвернувшись поїхав в бік вулиці Керамічна в м.Хуст. Проїхавши приблизно 50 метрів по вулиці Керамічна у напрямку об»їздної автодороги подзвонила ОСОБА_3 із криками про допомогу. Не вимикаючи виклик ОСОБА_3, він розвернув свій автомобіль і поїхав в напрямку вулиці Карпатська. В кінці вулиці Карпатська в м.Хуст зупинився та побачив свою дівчину ОСОБА_3, яка підводилась з-землі пішохідної доріжки. Підбігши до неї, він побачив закривавлений на ній одяг та кров на її обличчі. Подивившись вздовж пішохідної доріжки вже на АДРЕСА_2 він побачив невідомого йому чоловіка, який намагався втекти. Він побіг слідом за ним, і коли вибіг на АДРЕСА_2 на освітленій ділянці вулиці втікаючий чоловік призупинився та повернувся в його сторону і він його встиг роздивитися: він був одягнений в майку та штани сірого кольору і мав сумку через плече. ОСОБА_5, будучи на той час працівником міліції, впізнав, що це був раніше судимий, як далі з"ясувалось це був ОСОБА_4 Підсудний добігши до кінця АДРЕСА_2 перестрибнув через паркан, яке з»єднає вулиці Партизанська та Проектна і втік від нього. Зрозумівши, що не зможе його наздогнати повернувся до своєї дівчини ОСОБА_3, і повіз її в приймальне відділення Хустського ЦРЛ для надання їй медичної допомоги та повідомив в чергову частину Хустського МВ УМВС України в Закарпатській області.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що вона проживає в АДРЕСА_2 разом з своєю сім»єю. 13 липня 2010 року біля приблизно о 01 години вона знаходилася вдома. В кімнаті, у якій перебувала було відкрите вікно і вона почула як хтось проходить по АДРЕСА_2 повз її будинку в кінець вулиці. Виглянувши у вікно вона побачила, молодого чоловіка віком 30 років, худорлявої статури, волосся коротке темне, одягнутий в сіру майку та сірі штани, із через плече перекинутою чорною невеликою сумочкою. Дійшовши до кінця вулиці розвернувся та пішов знову повз її будинку вулицею. Приблизно через 30 хвилин вона вже збиралася лягати спати як почула жіночий крик, який почувся неподалік від її будинку. Знову виглянувши у вікно вона побачила, що з пішохідного провулку, який з»єднує вулиці Проектну та Карпатську вибіг описаний нею незнайомий чоловік який побіг у кінець АДРЕСА_2. Вслід за цим чоловіком через декілька секунд вона побачила, побіг молодий хлопець, який теж їй невідомий, який кричав, щоб він зупинився. Обличчя описаного нею раніше чоловіка, який прогулювався по вулиці та вибіг з провулку їй було добре видно, так як вулиця на якій вона проживає добре освітлена вуличним освітленням. Далі, що відбувалось вона не знає, так як лягла спати. Вранці 13 липня 2010 року о 09 годині до неї додому зайшов працівник міліції, який почав в неї розпитувати чи чула вона, що відбулось вночі, і розповів їй, що саме трапилося вночі в провулку. Вона йому розповіла про все, що бачила і тоді він їй показав фотографію громадянина ОСОБА_4, 1976

року народження мешканця с.Нанково №4 і спитав чи саме цього громадянина вона бачила втікаючого з провулку біля 01 години 30 хвилин 13 липня 2010 року Вона сказала працівнику міліції, що обличчя на фотографії дуже схоже на обличчя особи, яка втікала з провулку. Згодом її запрошували до райвідділу для проведення впізнання і вона впізнала підсудного.

Свідок ОСОБА_7 - мати підсудного суду пояснила, що син поводився в сім»ї нормально. Він не повідомляв її про те, що має кудись їхати. Останній раз вона бачила його 12 липня 2010 року перед тим, як його почали шукати працівники міліції.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що 12 липня 2010 року бачила підсудного на вокзалі і він повідомив її, що їде на сезонні роботи.

Суд дає критичну оцінку даним показам свідка ОСОБА_8, оскільки ними не стверджується що ОСОБА_4 виїхав із м.Хуст 12 липня 2010 року.

Те що мати підсудного ОСОБА_4 нічого не знала куди пропав її син при тому, що в них існували нормальні стосунки стверджує, що у ОСОБА_4 виникла необхідність залишити місце свого проживання не повідомляючи близьких.

Вина підсудного стверджується і іншими матеріалами справи :

- протоколом усної заяви ОСОБА_3

/ а.с.5/

- протоколом огляду місця події 14.07.2010 року, в якому ОСОБА_4 здійснив розбійний напад на потерпілу

/ а.с.6-8/

- протоколом очної ставки між потерпілою ОСОБА_3 та ОСОБА_4, під час якої потерпіла вказує на те, що ОСОБА_4 скоїв на неї розбійний напад

/ а.с.109-110/

- протоколом очної ставки між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Під час проведення якої свідок ОСОБА_5 вказав на ОСОБА_4, як особу, яку він наздоганяв 13 липня 2010 року по АДРЕСА_2.

/ а.с.121-123/

- протоколом очної ставки між ОСОБА_6 та ОСОБА_4, під час якої ОСОБА_6 зазначила, що 13 липня 2010 року по АДРЕСА_2 бачила ОСОБА_4 біля свого будинку

/ а.с.119-120/

- протоколом відтворення обстановки та обставин події злочину з потерпілою ОСОБА_3 від 18.08.2010 року

/ а.с.111-114/

- протоколами пред"явлення особи до впізнання потерпілій, свідку під час якого вони впізнали особу ОСОБА_4

/ а.с.107-108,117-118/

- висновком експерта №414 від 23 липня 2010 року згідно якого при судово-медичній експертизі на тілі ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження у вигляді : синця лівої орбітальної ділянки. Згідно медичної картки стаціонарного хворої ОСОБА_3 встановлено діагноз: закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку. Забійна гематома обличчя, забій верхньої щелепи. Забійна гематома нижньої повіки лівого ока. Дані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії тупих твердих предметів по

- ударному механізму спричинення і вкладаються в час пригоди, що мала місце 13.07.2010 року. Вищевказані тілесні ушкодження потягли за собою розлад здоров"я більше 6, але менше 21 дня і по цій ознаці згідно п.2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості» кваліфікується як легке тілесне ушкодження з короткочасним розладом здоров"я

/а.с.34-36/

- висновком судово-імунологічної експертизи, згідно якої на одязі потерпілої виявлено кров особи, яка може походити від ОСОБА_4 Походження крові від потерпілої виключено

/ а.с.104-107/

- протоколом огляду речового доказу: блузки та штанів потерпілої. В яких вона була одягнена під час нападу на неї, на яких наявні плями бурого кольору, схожі на кров.

/а.с.51-52/

В судовому засіданні спростована версія підсудного про його працевлаштування для роботи вахтовим методом в м.Уренгой через Харківську службу працевлаштування, місцезнаходження якої підсудний зазначав - 20-поверхова будівля на вулиці Отакара (Токара) Яроша. Згідно інформації суду, отриманої в порядку судового доручення за ст.315-1 КПК України на вулиці Отакара Яроша в м. Харкові відсутня 20-поверхова будівля в приміщенні, якої знаходилась фірма, яка б займалась працевлаштуванням громадян України за вахтовим методом у м.Уренгой Російської Федерації.

Дії підсудного ОСОБА_4 суд кваліфікує за ст. 187 ч.1 КК України за кваліфікуючими ознаками - розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя і здоров"я особи, яка зазнала нападу.

За місцем проживання підсудний характеризується негативно (а.с. 155).

Призначаючи покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину - злочин тяжкий.

Суд не знайшов ні обставин, які пом"якшують покарання, ні обставин, що обтяжують покарання .

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного - характеризується по місцю проживання негативно, небажання підсудного виправитись, його ставлення до наслідків злочину суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 слід призначити покарання пов»язане з позбавленням волі, поскільки на думку суду, виправлення засудженого неможливе без відбування покарання, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Цивільного позову по справі не заявлено .

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_4 за ст.187 ч.1 КК України до 7 років позбавлення волі .

Початок відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дня затримання - 07 квітня 2011 року.

До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу підсудному ОСОБА_4 залишити - тримання під вартою.

Речові докази по справі: блузку та штани, які належать потерпілій ОСОБА_3 знаходяться в кімнаті речових доказів Хустського МВ УМВС України в Закарпатській області -повернути потерпілій ОСОБА_3

На вирок може бути подано апеляцію на протязі 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області.

Суддя Волощук О.Я.

17.05.2012