Рішення № 24131967, 15.05.2012, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 801/1219/2012

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"15" травня 2012 р. Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

у складі: головуючого - судді Пустовіт З.П.

при секретарі: Гоноболіній О.І.,

з участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бердянську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства Страхової компанії «Універсальна» про відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2012 року позивач звернувся до Бердянського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_2, головного офісу СК «Універсальна», в якому просив стягнути солідарно з відповідачів на свою користь матеріальну шкоду в сумі 41447,00 грн. та моральну шкоду в сумі 300000,00 грн. В обґрунтування позову зазначив, що ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 28.09.2011 року вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23.02.2011 року відносно ОСОБА_2 змінено, в тому числі в частині розв'язання цивільного позову направлений на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства. 10.08.2010 року приблизно 0 16-00 годині на 590 км дороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ в Бердянському районі Запорізької області водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем ВАЗ-21063, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись зі сторони м.Маріуполя в напрямі м.Мелітополя, виїхав на смугу зустрічного руху, де скоїв зіткнення з автомобілем DAEWOO NEXIA, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, в результаті якого пасажир автомобіля DAEWOO NEXIA ОСОБА_4 отримала тяжкі тілесні ушкодження, які потягли смерть. Внаслідок злочинних дій зі сторони винної особи ОСОБА_2 йому була завдана матеріальна шкода на загальну суму 41447,00 грн., яка складається із матеріальних затрат:

- затрат на поховання -1927грн.;

- послуги моргу -300 грн., в тому числі обмивання -100 грн.;

- поминальний обід в їдальні -5000 грн.;

- послуги батюшки -200 грн.;

- лікування в лікарні 10000 грн.;

- квіти на похорони - 1000 грн.;

- пам'ятник на могилу -17100 грн.;

- вінки -1000 грн.;

- транспортні послуги -870 грн.

- яма на кладовищі -550 грн.;

- послуги адвоката на досудовому слідстві та в суді, в тому числі підготовка позовної заяви -3000 грн.

ОСОБА_2 згідно поліса ВС №852084 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності був застрахований в СК «Універсальна», п.2 якого встановлений ліміт відповідальності в разі завдання шкоди життю та здоров'ю потерпілого в розмірі 51000 грн. Крім матеріальної шкоди йому було завдано моральну шкоду неправомірними діями відповідача, оскільки внаслідок скоєного ним злочину був порушений нормальний спосіб життя, йому та його дочці завдані душевні страждання внаслідок втрати члена їх сім'ї в результаті смерті дружини. Він сам проходив курс лікування в лікарні від завданих тілесних ушкоджень, крім цьому він змушений був докладати додаткові зусилля для захисту своїх прав. Завдану моральну шкоду він оцінює в 300000,00 грн., яку просив стягнути з відповідачів на підставі ст..ст. 23, 1166, 1167, 1168, 1201 ЦК України.

У квітні 2012 року позивач подав до суду уточнюючу позовну заяву, в якій, посилаючись на ті ж самі обставини та додатково на ст..ст. 3, 22.1, 22.3, 24.1, 27.1, 27.5, 33.1, 33.1.1, 33.1.3, 35.1, 36.1, 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», просив стягнути із Страхової компанії «Універсальна»на його користь матеріальну шкоду в сумі 38447 грн., а з ОСОБА_2 на свою користь матеріальну шкоду на судові витрати за надання правової допомоги в сумі 3000,00 грн. та моральну шкоду в сумі 300000,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача за договором про надання юридичних послуг ОСОБА_1 підтримав уточнений позов повністю, просив задовольнити, пояснивши додатково, що йому невідомо, чи встановлений надгробний пам'ятник та де, в м.Бердянську чи в м.Селідово. Інших чеків чи платіжних документів за сплачені послуги на поховання та лікування надати суду не може за їх відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 позво визнав частково: не заперечував проти стягнення матеріальної шкоди на суму, яка підтверджена належними документами, та визнав моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн.

Представник відповідача ПАТ СК «Універсальна»до суду не з'явився, направив факсом письмові заперечення на позов, в яких зазначив, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими з наступних підстав. Витрати на поховання мають бути обґрунтованими та відшкодовуються страховиком при наданні оригіналу свідоцтва про смерть та документів, які підтверджують такі витрати. Після надання позивачем документів, передбачених п.п. 35.2, 35.1 ст.35 та п.27.5 ст.27 Закону страхова компанія прийняла рішення про відшкодування витрат на поховання в сумі 1927 грн. Всі інші витрати не відносяться до витрат на поховання та не підлягають відшкодуванню страховиком. Витрати на лікування не підтверджені документально відповідним медичним закладом. Щодо заявленої позивачем вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 300000,00 грн., то ОСОБА_3 не є потерпілим в розумінні положень Закону, у зв'язку з чим відсутні підстави для відшкодування страховиком завданої моральної шкоди. Крім цього, відповідно до п.22.3 ст.22 Закону вказана моральна шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі. При цьому страховик відшкодовує не більше 5 відсотків ліміту, тобто не більше 2550 грн. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною в ДТП. Просив відмовити позивачу в задоволенні позову.

Заслухавши представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та оглянувши матеріали кримінальної справи №1-82/11 за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.2 ст.286 КК України, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами кримінальної справи та вироком суду від 23.02.2011 року, що ОСОБА_2, на підставі тимчасового реєстраційного талону, 10 серпня 2010 року, приблизно 0 16-00 годині, на автодорозі Одеса -Мелітополь - Новоазовськ, біля села Червоне Поле Бердянського району Запорізької області, в порушення вимог п.п. «б»п.2.9 Правил дорожнього руху України, знаходячись в стані стомлення, продовжував керувати автомобілем ВАЗ 21063, державний номер НОМЕР_1. На 590 км автодороги, в порушення п.10.1 Правил, змінив напрямок руху, виїхавши на зустрічну смугу, де скоїв зіткнення із зустрічним автомобілем DAEWOO NEXIA, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, в результаті якого сам ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, а пасажир ОСОБА_4 -тяжкі, які стали причиною її смерті.

Вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23.02.2011 року ОСОБА_2 було визнано винним за ч.2 ст.286 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі на 5 років умовно, з іспитовим строком 3 роки. Цивільний позов ОСОБА_3 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на його користь у відшкодування матеріальної шкоди 22027,00 грн., у відшкодування моральної шкоди -80000,00 грн.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 28.09.2011 року вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23.02.2010 року щодо ОСОБА_2 змінено: застосовано п. «в»ст.ст.1, 6 Закону України «Про амністію»у 2011 році», звільнено його від кримінальної відповідальності, справу закрито. В частині розв'язання цивільного позову вирок скасовано і справу направлено на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

Суд вважає, що до цих правовідносин, крім Цивільного кодексу України, потрібно також застосувати положення Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(далі Закон), оскільки цивільна відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована відповідно до полісу №ВС/8524084 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 18.11.2009 року, а застрахованим транспортним засобом був автомобіль ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_1. Відповідно до вказаного полісу страховик, яким було ВАТ Страхова компанія «Універсальна», перейменоване в приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна»(далі ПАТ «СК «Універсальна»), забезпечує відшкодування шкоди, завданої життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час ДТП, що сталася за участі забезпеченого транспортного засобу та внаслідок цієї пригоди настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 22 березня 2011 року повідомив страховика про страхову подію, у зв'язку з чим останнім була зареєстроване повідомлення в журналі звернень за №34755, що підтверджується наданими запереченнями на позов ПАТ СК «Універсальна».

Відповідно до ст.ст. 1187, 1188 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє цим транспортним засобом..

Згідно з ч.1 ст.1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, які зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.

Відповідно до положень ст. 22.1 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно із ст.23 Закону шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди, є шкода (в тому числі моральна шкода), пов'язана: з лікуванням потерпілого; з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; із стійкою втратою працездатності потерпілим; із смертю потерпілого.

Відповідно до п.п. 24.1. , 24.3 ст.. 24 Закону у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, які пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів.

Зазначені витрати мають бути підтверджені документально відповідним медичним закладом. Витрати на поховання, як передбачено п.27.5 ст.27 Закону, мають бути обґрунтовані та відшкодовуються при поданні страховику оригіналу свідоцтва про смерть та документів, які підтверджують такі витрати.

Частиною 1 ст.1201 ЦК України встановлено, що особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.

Позивач, як вбачається з письмових заперечень на позов ПАТ СК «Універсальна» та уточненого позову, лише 29 березня 2012 року звернувся до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування та надав документи, передбачені ст.ст .35, 27 Закону, на підставі яких страхова компанія прийняла рішення про відшкодування йому витрат на поховання в сумі 1927 грн.

Однак у підтвердження перерахування вказаної вище суми на рахунок ОСОБА_3 на день винесення рішення у справі страхова компанія не надала суду належних доказів, тому вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди, яка складається із затрат на поховання в сумі 1927 грн., є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно роз'яснень, викладених в пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 із наступними змінами «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», у випадку смерті потерпілого організація або громадянин, відповідальні за заподіяння шкоди, зобов'язані відшкодувати витрати на поховання (в тому числі і на ритуальні послуги та обряди) тій особі, яка понесла ці витрати. Витрати на виготовлення пам'ятників і огорож визначаються виходячи з фактичної вартості, але не вище граничної вартості стандартних пам'ятників і огорож у даній місцевості.

Однак позивач, заявляючи вимоги до страхової компанії «Універсальна»про відшкодування матеріальної шкоди, пов'язаної із витратами на ритуальні послуги і обряди (послуги моргу -300 грн., поминальний обід -5000 грн., послуги батюшки -200 грн., квіти на вінки на загальну суму 2000 грн., яма на кладовищі 550 грн., транспортні послуги -870 грн.), крім довідки ПП ОСОБА_5 №31 від 23.08.2010 року щодо оплати послуг га поховання на суму 1927 грн., яка знаходиться в матеріалах кримінальної справи, не надав суду, а також ПАТ СК «Універсальна», жодного іншого належного доказу про сплату ним вказаних в позові ритуальних послуг, а тому вони є недоведеними та в їх задоволенні слід відмовити.

Так само відсутні належні та допустимі докази щодо понесених позивачем витрат на виготовлення столу на кладовищі біля могили на суму 500 грн. та виготовлення надгробного пам'ятника на суму 17100 грн., враховуючи, що в матеріалах кримінальної справи є лише рахунок №15 від 04.01.2011 року ПП ОСОБА_6, в якому зазначена сума до сплати 17100 грн. за виготовлення та встановлення пам'ятника, однак відсутні будь-які інші платіжні документи про сплату цієї суми позивачем. Крім цього, як виготовлення столу біля могили, так і виготовлення надгробного пам'ятника, не є прямими витратами на поховання, як вбачається із змісту ст.1201 ЦК України та роз'яснень постанови Пленуму ВСУ, та відповідно до ст. 27 Закону України (п.27.5) «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не мають відшкодовуватися страховиком. Однак цих вимог до відповідача ОСОБА_2 позивачем не заявлялося. Враховуючи зазначене та те, що вони є не доведеними в суді належними доказами, в їх задоволенні також необхідно відмовити.

Крім цього, позовні вимоги щодо відшкодування затрат на лікування на суму 10000,00 грн. так само є голослівними, бо у підтвердження понесених витрат на вказану суму позивачем не надано суду відповідних доказів, підтверджених документально лікувальною установою. А як пояснив представник позивача, їх взагалі немає, тому вони є також недоведеними, а отже і в цій частині в позові слід також відмовити.

Позивачем в якості матеріальної шкоди до відповідача ОСОБА_2 заявлена сума 3000,00 грн. за надання правової допомоги, понесеної позивачем при досудовому слідстві та при розгляді кримінальної справи, в обґрунтування якої ним до матеріалів кримінальної справи долучений акт звірки взаємних розрахунків від 25.08.2010 року, в якому лише вказано про те, що за надані юридичні послуги до оплати належить 3000,00 грн.. Втім платіжного документу про сплату зазначеної суми суду не представлено ані при розгляді кримінальної справи, ані в порядку цивільного судочинства. До того ж ця сума не є матеріальною шкодою, а є судовими витратами за надання правової допомоги, яка відшкодовується відповідно до положень ст..ст.84,88 ЦПК України за наявності для того законних підстав.

Згідно ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала матеріальної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п. 22. 3 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті2 3 Цивільного кодексу України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Тобто ліміт відповідальності ПАТ «СК «Універсальна»щодо відшкодування моральної шкоди становить 2550 грн. Незважаючи на те, що позивач наполягає на відшкодуванні шкоди його заподіювачем, відповідальність якого застрахована за договором обов'язкового страхування, суд вважає, що повинно бути враховано в даному випадку і відповідальність страховика, та приймаючи до уваги тяжкість наслідків ДТП, в якій загинула дружина позивача та глибину його душевних страждань у зв'язку з цим, а також у зв'язку з фізичним та душевним болем внаслідок отриманих безпосередньо ним тілесних ушкоджень середньої тяжкості, суд вважає можливим визначити відповідальність страховика в максимальному розмірі, в сумі 2550 грн., стягнувши їх з ПАТ СК «Універсальна»на користь позивача.

Суд не вважає це виходом за межі позовних вимог, оскільки відповідно до ст. 3 Закону обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників . Тобто, виходячи із суті такого страхування Закон має на меті захист не лише прав потерпілих на відшкодування шкоди, але й захист інтересів страхувальника заподіювача шкоди.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно ч. 2 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Відповідно до положень п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках.

З матеріалів справи вбачається, що потерпілий ОСОБА_3 зазнав глибоких моральних страждань, пов'язаних із заподіянням йому внаслідок ДТП, яка сталася з вини засудженого та звільненого від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2011 році»ОСОБА_2, тілесних ушкоджень середньої тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров'я, що підтверджується висновком експерта №235 від 13.10.2010 року, який міститься в матеріалах кримінальної справи, досліджений судом, внаслідок чого після травми позивач лікувався в Селідовській центральній міській лікарні до 21.09.2010 року , що призвело до суттєвих змін у його житті. При цьому ОСОБА_3 втратив дружину, з якою проживав разом в м.Селідово Донецької області, яка загинула внаслідок цієї ж ДТП прямо на місці події, зазнавши при цьому глибокої душевної травми та залишившись один у поважному віці, коли йому виповнилося більше 50 років, без підтримки та уваги дружини.

Проте суд не приймає до уваги при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди посилання позивача в позові на те, що не тільки він, а ще й дочка зазнала сильних душевних страждань внаслідок загибелі дружини та матері, оскільки ані в позові, ані в матеріалах кримінальної справи суд не знайшов відповіді на те, чи є дочка неповнолітньою, на це питання не відповів і адвокат ОСОБА_1 -представник ОСОБА_3, оскільки 10.08.2010 року, згідно матеріалів кримінальної справи, зокрема протоколу допиту потерпілого, саме при поверненні позивача з дружиною із гостей від дочки, яка мешкає в м.Бердянську, їх автомобіль потрапив в ДТП, в якому загинула дружина позивача. Якщо дочка позивача є повнолітньою, вона не позбавлена права звернутися до відповідача із самостійним позовом, так само як і позивач, в разі, якщо вона не досягла повноліття, як її законний представник, з обґрунтуванням додаткових підстав для відшкодування моральної шкоди та наданням відповідних доказів.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди на користь позивача, суд враховує зазначені вище обставини й мотивування, а також ступень вини відповідача ОСОБА_2, яка є необережною, приймає до уваги те, що розбивши свій автомобіль під час ДТП, він залишився на даний час без роботи та має на утриманні не тільки свою неповнолітню дитину, а ще й неповнолітню дитину дружини, що підтверджено довідкою вуличного комітету №5 від 27.09.2011р. ( в матеріалах кримінальної справи), а також суд звертає увагу на те, що загибла дружина позивача під час руху автомобіля, в порушення вимог п.5.2 «б»Правил дорожнього руху України, не була пристебнута паском безпеки, що не заперечував ОСОБА_3 під час його допиту в якості потерпілого. Тому, з урахуванням вищезазначеного та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає достатнім визначити загальний розмір завданої позивачу моральної шкоди в сумі 100000,00 грн. з урахуванням суми 2550 грн., яку належить стягнути із страхової компанії, а залишок в сумі 97450 грн. - із ОСОБА_2 В іншій частині позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди необхідно відмовити з підстав, наведених вище.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду на підставі п.2) 6) ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», він підлягає стягненню з відповідачів пропорційно до розміру задоволених позовних вимог: із ПАТ СК «Універсальна»- на загальну суму 43,82 коп. (20% з вимог матеріального характеру, що становить 42,92 грн., та 0,85% з вимог немайнового характеру -0,91грн.), з ОСОБА_2 - 30% вимог немайнового характеру в розмірі 35,77 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 58-60, 62, 64, ч.3, 4 ст.61, ст.88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 23,1166, 1168, 1187, 1188, 1194, 1201 ЦК України, ст..ст.3, 22 -24, 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 із наступними змінами «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства Страхової компанії «Універсальна» про відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Страхова компанія «Універсальна» на користь ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди 1927,00 (одна тисяча дев'ятсот двадцять сім) гривень та у відшкодування моральної шкоди 2550 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди 97450 (дев'яносто сім тисяч чотириста п'ятдесят) гривень.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Страхова компанія «Універсальна»судовий збір в доход держави в сумі 43 грн. 82 копійки на р/р 31217206700011, отримувач: Бердянське УДКСУ (м.Бердянськ, Бердянський район, 22030001) Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38042560, Банк: Бердянське УДК ГУДКСУ в Запорізькій області, МФО 813015, Призначення платежу: «Судовий збір за позовом ОСОБА_3, Бердянський міськрайонний суд, код ЄДРПОУ суду 37381363».

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в доход держави в сумі 35 грн. 77 копійок на р/р 31217206700011, отримувач: Бердянське УДКСУ (м.Бердянськ, Бердянський район, 22030001) Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38042560, Банк: Бердянське УДК ГУДКСУ в Запорізькій області, МФО 813015, Призначення платежу: «Судовий збір за позовом ОСОБА_3, Бердянський міськрайонний суд, код ЄДРПОУ суду 37381363».

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: З. П. Пустовіт