Ухвала суду № 24126968, 17.05.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2012 року м. Київ К-24664/10

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області (далі -ДПІ)

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.06.2010

у справі № 2а-784/10/0570

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тоніка»(далі -Товариство)

до ДПІ

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.11.2009 № 0001052320/0 та від 18.01.2010 № 0001052320/1.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19.03.2010 у позові відмовлено з мотивів неподання позивачем оригіналу кредитної угоди, що унеможливлює встановити зв'язок витрат на сплату процентів за цією угодою з господарською діяльністю позивача.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.06.2010 назване рішення суду першої інстанції скасовано; позов задоволено; оспорювані податкові повідомлення-рішення визнано протиправними та скасовано. У прийнятті цієї постанови апеляційний суд виходив з того, що витрати позивача на оплату процентів за спірною кредитною угодою відповідають визначенню валових витрат у розумінні пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі -Закон), та є підтвердженими необхідними первинним документами.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ДПІ просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Донецького окружного адміністративного суду зі спору. На обґрунтування касаційних вимог відповідач зазначає, що на момент проведення перевірки позивачем не було подано документи на підтвердження спірних витрат.

У запереченні на касаційну скаргу Товариство зазначає про правильність та обґрунтованість висновків апеляційного суду та просить залишити оскаржувану постанову без змін, а скаргу -без задоволення.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ДПІ з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що ДПІ було проведено планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 по 30.06.2009, оформлену актом від 28.10.2009 № 2731/23-2/20395986. У цьому акті зафіксовано факт завищення позивачем задекларованих витрат на суму 409 642 грн. внаслідок віднесення до їх складу витрат на оплату процентів за борговими зобов'язаннями, що не підтверджені відповідними платіжними документами; наведене стало підставою для донарахування позивачеві податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 154 048,50 грн. (у тому числі 102771 грн. за основним платежем та 51277,50 грн. за штрафними санкціями) згідно з податковим повідомленням-рішенням від 09.11.2009 № 0001052320/0. За результатами оскарження позивачем цього акта індивідуальної дії в адміністративному порядку ДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку з питань правомірності визначення Товариством податкового зобов'язання з податку на прибуток за той самий період. В акті від 28.12.2009 № 3416/23-2/20315986, складеному під час здійснення цієї перевірки, зазначено, що позивачем було надано платіжні доручення, банківські виписки, що підтверджують правомірність включення Товариством до валових витрат сплачених відсотків за договором іпотечного кредитування від 16.11.2006 № 15-93/19-9612/06, за яким позивачеві було надано кредит на будівництво та оснащення автомобільного центру та інші виробничі потреби, пов'язані з поповненням обігових коштів.

За визначенням, що міститься у пункті 5.1 статті 5 Закону (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) -це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.5.1 пункту 5.5 цієї ж статті Закону до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

З огляду на наведені законодавчі приписи апеляційний суд, встановивши факт сплати позивачем процентів за користування кредитними коштами, залученими ним для здійснення своєї господарської діяльності, дійшов правильного висновку про обґрунтоване зменшення Товариством оподатковуваного доходу на суму витрат на оплату вказаних процентів та правомірно задовольнив позов.

Доводи касаційної скарги не можуть бути взяті до уваги Вищим адміністративним судом України, позаяк спростовуються матеріалами справи (у тому числі і висновками позапланової перевірки Товариства, проведеної ДПІ).

Згідно з частиною третьою статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 220, 2201, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області відхилити.

2. Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.06.2010 у справі № 2а-784/10/0570 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенкосудді:Н.Є. Маринчак Є.А. Усенко