Постанова № 24125174, 18.05.2012, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18 травня 2012 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/996/12

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Спіжавка Г.Г., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Прокурора Садгірського району м. Чернівці до Колективного підрядного підприємства "Чернівцішляхбуд" про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Садгірського району Чернівецької області звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення заборгованості по страхових внесках у розмірі 37392,18 грн. з КП "Чернівцішляхбуд".

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у строк, самостійно не сплатив у повному обсязі суму страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, розмір яких відповідачем визначено самостійно.

Відповідач належним чином повідомлений про наявність адміністративної справи в суді та вимоги при розгляді справи в порядку скороченого провадження - 03.05.2012 року, заяву про визнання позову або заперечень на позов до суду не направив.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши повідомлені обставини, які є достатніми для ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову з наступних підстав.

КП "Чернівцішляхбуд" зареєстроване як суб'єкт господарювання Виконавчим комітетом Чернівецької міської ради та взяте на облік платника податків 01.04.1996р.

Відповідно до ст. 14 Закону №1058 відповідач є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до статті 1 Закону №1058 України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обовязкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообовязкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Відповідно до Закону №1058 фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Згідно ч. 6 ст. 20 Закону №1058 страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є квартал.

Згідно із частинами 2, 3 ст. 106 Закону №1058 суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Встановлено, всупереч вимогам вказаних в нормативно-правових актах, відповідач в період з серпня по січень 2011р. здійснював нарахування страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування кожний базовий період, але не сплатив страхові внески, та станом на 01.03.2012 р. заборгованість відповідача складає 37392,18 грн. Дана сума боргу підтверджується розрахунком суми боргу.

Оскільки сума страхових внесків у строки, встановлені ч. 6 ст. 20 Закону №1058, відповідачем самостійно не сплачена, йому направлена вимога про сплату боргу від 05.03.2012р. на суму 37392,18 грн.

Відповідач у судовому порядку зазначені вимоги про сплату боргу не оскаржив, а тому сума недоїмки вважається узгодженою.

Відповідно до абз. 8 ч. 3 ст. 106 Закону №1058 у разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду, про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеною до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі, якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Враховуючи те, що відповідач не оскаржував вимоги про сплату боргу, і не сплатив внесків в повному розмірі, суд вважає позов обґрунтованим, позовні вимоги доведеними та такими, що підлягають задоволенню, а узгоджена сума заборгованості підлягає стягненню.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 20, 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", ст.67, 124 Конституції України, ст.ст. 69-72, 94, 86, 158-163, 183-2 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з приватного підприємця Колективного підприємства "Чернівцішляхбуд" (ід. номер 05479527) на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Чернівці заборгованість по сплаті страхових внесків у розмірі 37392,18 грн.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Г.Г. Спіжавка