Постанова № 24125015, 16.05.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 травня 2012 р. № 2-а- 3455/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Самойлової В.В.

за участю секретаря судового засідання - Скляр С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тая" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

ТОВ "Тая" звернулось до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова від 15.12.2011 року № 0004031501, прийняте відносно нього.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, він посилається на те, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для його скасування.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_2 проти позову заперечував, посилаючись на те, що під час проведення вказаної перевірки та складанню акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства, а прийняте за результатами перевірки рішення є законним, у зв'язку з тим, що у складеному за результатами перевірки акті були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, за що згідно до Податкового кодексу України позивачу були визначене відповідне податкове зобов'язання на підставі оскаржуваного рішення.

Заслухавши сторони, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що уповноваженими особами ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток підприємства - ТОВ "Тая" за звітний податковий період - 2 квартал 2011 року на підставі звітності - Декларації з податку на прибуток підприємства позивача, за результатами якої 09.11.2011 року було складено акт перевірки № 5266/1501/32134598, де були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, а саме: п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, в результаті чого, на думку відповідача, товариством було завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування по рядку 07 Податкової декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 р. на суму 30346,00 грн.

За наслідками вказаного акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 15.12.2011 року № 0004031501, якими позивачу було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 30346,00 грн.

Із зазначеним рішенням суб'єкта владних повноважень суд не погоджується, виходячи з наступного.

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності оскаржуваного рішення оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факт вказаного порушення позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді та спростовуються наступним.

За матеріалами справи судом встановлено, що у вищевказаному акті перевірки відповідач стверджує, що положення п. 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень ПК України передбачають, що до складу другого кварталу 2011 року включається від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від 'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року, на що суд зазначає наступне.

Так, п. 150.1 ст.150 ПК України передбачає порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування, розрахованого за результатами діяльності в попередньому податковому році, згідно якого таке значення включається у витрати першого календарного кварталу поточного податкового року, а норма п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України регулює особливості застосування п. 150.1 ст.150 ПК України в 2011 році, оскільки розділ III "Податок на прибуток підприємств" вводиться в дію з 1 квітня 2011 року, тобто з другого кварталу податкового року.

До 1 квітня 2011 року при урахуванні від'ємного значення об'єкта оподаткування позивач керувався ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року, згідно п. 6.1. якої "якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року".

В 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених п.22.4 ст. 22 вказаного Закону: у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом".

Абзацом 2 п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України чітко передбачено, що "якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року".

Таким чином, вказана норма чітко передбачає включення у витрати II кварталу 2011 року суми від'ємного значення об'єкта оподаткування, розрахованого за підсумками І кварталу 2011 року у відповідності з вимогами законодавства, та не містить виразу "без врахування від'ємного значення минулого року, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року".

Отже, позивач включив суму від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік, відображену у р.05.2 Декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року "Коригування валових витрат за рахунок самостійно виявлених помилок за результатами минулих податкових періодів" у сумі 31974,00 грн., до складу валових витрат у І кварталі 2011 року згідно норм податкового законодавства.

Таким чином, результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення в розмірі 30346,00грн. (рядок 8 "Об'єкт оподаткування позитивний (+) від'ємний (-) (+-03-(+-06)-07)" Декларації за І квартал 2011 року), яке розраховане у відповідності до вимог податкового законодавства України.

Від'ємне значення за І квартал 2011 року у розмірі 30346,00грн., що зазначене у рядку 8 "Об'єкт оподаткування позитивний (+) від'ємний (-) (+-03-(+-06)-07)" Декларації за І квартал 2011 року), позивач відповідно до п. 3 підрозділу 4 розділу XX ПК України включив до витрат другого календарного кварталу 2011 року до рядка 06.6 Декларації за 2 квартал 2011 року "Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року)"

Таким чином, твердження відповідача про те, що позивач завищив суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 30346,00грн. за 2 квартал 2011 року, є безпідставним.

Окрім того, витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку зазначені у статті 139 ПК України, цей перелік є вичерпним та не містить такого поняття як "від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р."

Так, суд зазначає, що позивачем правомірно відображено витрати по рядку 06.6 Декларації "Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року)" у сумі 30346,00 грн. та правомірно відображено розрахунок від'ємного значення об'єкту оподаткування від усіх видів діяльності по рядку 07 Декларації за 2 квартал 2011 року у сумі 73994,00 грн.

Крім того, п. 3 підрозділу 4 розділу XX ПК України не містить положень щодо включення до витрат другого кварталу 2011 року тільки частини від'ємного значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року, без врахування від'ємного значення минулого року, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року. Також в Податковий кодекс України не містить жодної вказівки на те, що від'ємне значення минулого 2010 податкового року підлягає виключенню з результатів звітного (податкового) періоду 1 кварталу 2011 року, при розрахунку об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого-четвертого кварталів 2011 року.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідна сторона - ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її рішення як суб'єкта владних повноважень є неправомірним, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова від 15.12.2011 року № 0004031501, прийняте відносно товариства з обмеженою відповідальністю "Тая".

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня отримання копії постанови, шляхом подачі апеляційної скарги, з направленням її копії до апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 16.05.2012 року.

Суддя Самойлова В.В.