Постанова № 24124768, 07.05.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2012 р. № 2а-1782/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Шинкар Т.І.,

за участю секретаря - Дасюк О.С.,

за участю представників позивача Білинського-Гродзя Ю.М., Лопушанського Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мальви-Маркет»до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова про скасування податкового повідомлення-рішення від 26.01.2012р. №0000242321,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мальви-Маркет»(далі-Товариство) звернулося з адміністративним позовом у Львівський окружний адміністративний суд до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова (далі-ДПІ), просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.01.2012р. №0000242321. Позов обґрунтовує тим, що висновки ДПІ щодо представлення Товариством до перевірки актів здачі-приймання робіт (надання послуг), які не відповідають вимогам закону не відповідають дійсності, оскільки під час перевірки ДПІ не досліджувались акти форми №КБ-2в та №КВ-3. Такі акти були подані до заперечень на акт перевірки, проте працівниками податкового органу до уваги не взято. Зазначає, що акти форми №КБ-2в та №КВ-3, які були складені на підтвердження виконання будівельних робіт, відповідали вимогам щодо складання первинних документів з обліку в будівництві та містять необхідні реквізити: одиниці виміру робіт, замовників та виконавців, та давали право Товариству віднести суму 159 657,51грн. по цих будівельних роботах до податкового кредиту липня 2011 року.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали з підстав викладених у позовній заяві та поданих додаткових поясненнях та просили позов задовольнити.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, заперечень на позов не подав, належним чином неодноразово повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.

Справа розглядається на підставі поданих письмових доказів в порядку ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 07 травня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши подані ними документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мальви-Маркет»зареєстроване Виконавчим комітетом Львівської міської ради 16.08.1994р., взято на податковій облік, з 31.03.2011р. перебуває на обліку в ДПІ. У періоді, що перевірявся, Товариство було платником податку на додану вартість (далі-ПДВ).

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м.Львова проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з питань достовірності нарахування ПДВ за липень 2011 року, за результатами якої складено Акт від 12.10.2011р. №3746/23-209/13835841 у висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2756 з наступними змінами та доповненнями (далі-ПК України): встановлено завищення податкового кредиту за липень 2011 року у розмірі 159 657,51грн., що призвело до заниження ПДВ за липень 2011 року на суму 159 657,51грн.

На підставі Акта перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.11.2011р. №0002802321, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 159 657,51грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 79 828,76грн.

За наслідком апеляційного оскарження до ДПА у Львівській області, ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.01.2012р. №0000242321, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 159 657,51грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 39 914,38грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням -рішенням від 26.01.2012р. №0000242321 Товариство звернулося до суду за захистом своїх прав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Як вбачається з акта перевірки, згідно представлених до перевірки документів встановлено, що одним з постачальників Товариства за липень 2011 року було ПП «УНТК Енергоспецмонтаж»(Виконавець) з яким Товариство (Замовник) уклало договір про надання послуг від 24.05.2011р. №5/05, згідно якого Виконавець надає Замовнику послуги по ремонтно-будівельних та оздоблювальних роботах на загальну вартість робіт 13 000 000,00грн. в тому числі ПДВ. За період липня 2011 року Виконавцем надано Замовнику послуги на загальну суму 957 945,00грн. в т.ч. 159 657,50грн. ПДВ.

Будівельно-монтажні роботи від ПП «УНТК Енергоспецмонтаж»відображено у бухгалтерському обліку Товариства наступними проведеннями: Дт рах. 23 «Виробництво»в кореспонденції з Кт рах. 6852 «Розрахунки з іншими кредиторами»на суму 798 287,49грн. без ПДВ. Суму ПДВ 159 657,51грн. включено до складу податкового кредиту в декларації з ПДВ за липень 2011 року. Оплата за товар проводилась у безготівковій формі. Станом на 31.07.2011р. сальдо по розрахунках з даним кредитором по балансовому рахунку 6852 «Розрахунки з іншими кредиторами»становить 446 700,00грн.

Окрім того в акті перевірки зазначено, що при досліджені взаємовідносин Товариства з ПП «УНТК Енергоспецмонтаж»для перевірки надано документи і тільки ці документи, які носять назву акти здачі прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні (ар. акта 6-7), в яких відсутні найменування та обсяги будівельних робіт, одиниця виміру, не вказано об'єкт, на якому проводились роботи та його адреса, не вказано матеріали замовника чи виконавця використано для проведення даних будівельних робіт, тобто відсутні обов'язкові реквізити в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг), які є первинними документами, що унеможливлює ідентифікувати використання виконаних робіт ПП «УНТК Енергоспецмонтаж»у господарській діяльності Товариства.

На підставі вищезазначених обставин податковий орган прийшов до переконання, що Товариством порушено п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України: завищено податковий кредит за липень 2011 року у розмірі 159 657,51грн., що призвело до заниження ПДВ за липень 2011 року на суму 159 657,51грн.

Проте з такими висновками ДПІ суд не погоджується виходячи з наступного.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Як передбачено п.198.3. ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, в тому числі, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У розумінні пункту 14.1.36. ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до вимог п.3.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№996 від 16.07.1999 року (далі-Закон №996), бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

У відповідності до п.9.1 ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до вимог п.9.2 ст.9 цього ж Закону первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи -платника податку.

Представлені представниками позивача в судовому засіданні документи свідчать про підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, а також про фактичне здійснення господарських операцій позивачем та його контрагентом, та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх.

Факт здійснення операцій та використання таких в господарській діяльності Товариства підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.

Як пояснили в судовому засіданні представники позивача, для провадження діяльності Товариства в сфері будівництва будівель яка підлягає ліцензуванню, останнім, в порядку Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», одержано ліцензію на провадження господарської діяльності, пов'язаної зі стоворенням об'єктів архітектури, серії НОМЕР_1 від 21.04.2009р., яка видана Інспекцією Держархбудконтролю у Львівській області, яка долучена до матеріалів справи.

В судовому засіданні долучені договори з яких вбачається, що:

-згідно Договору №6/04/11 від 06.04.2011р. Товариство (Виконавець) на замовлення ТзОВ «Львівської ізоляторної компанії» (Замовник) надає послуги щодо внутрішніх та зовнішніх оздоблювальних робіт, прибудови компресорної, кімнати управління машинолінією та піччю на обєкті по вул. Зелена,301 у м.Львові;

-згідно Договору №3/08 від 15.08.2008р. Товариство (Забудовник) та Львівський державний університет внутрішніх справ (Землекористувач) уклали договір, предметом якого є будівництво Забудовником 22-х квартирного 5-ти поверхового житлового будинку по вул. Кривоноса,3а у м.Львові;

-згідно Договору б/н від 07.04.2010р. ТзОВ «Компанія «ВЕЕМ-Будсервіс» (Замовник) ат Товариство (Генпідрядник) уклали договір, предметом якого є багатоквартирний житловий будинок на змельних ділянках по вул. Сумській,8 та вул.Сумській,10 у м.Львові.

З метою провадження господарської дяльності Товариством укладаються господарські договори з різними суб'єктами господарювання. Так з врахуванням того, що ПП «УНТК Енергоспецмонтаж»має право на провадження будівельної діяльності відповідно до виданої йому ліцензії на провадження господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, серії НОМЕР_2 від 17.07.2009р., виданої Інспекцією Держархбудконтролю у Сумській області, яка долучена до матеріалів справи, та на виконання частини робіт в межах вищазгаданих Договорів, був укладений Договір про надання послуг від 24.05.2011р. №5/05, між ПП «УНТК Енергоспецмонтаж»(Виконавець) та Товариство (Замовник), предметом якого є послуги по ремонтно-будівельних та оздоблювальних роботах на загальну вартість робіт 13 000 000,00грн. в тому числі ПДВ.

На виконання умов Договору про надання послуг від 24.05.2011р. №5/05, Товариством та ПП «УНТК Енергоспецмонтаж» у липні 2011 року було складено Довідки про вартість виконання будівельних робіт форми №КБ-3 (ар.с. 78-81), акти приймання виконаних будівельних робіт форми №КВ-2в (а.с.39-77), форми яких затверджено наказом Мінрегіонбуду України від 04.12.2009р. за №554 (далі-Наказ) та які являються первинними обліковими документами та податкові накладні (ар.с. 104-116).

Суми ПДВ в розмірі 159 657,51грн., згідно виписаних на виконання Договору про надання послуг від 24.05.2011р. №5/05, ПП «УНТК Енергоспецмонтаж» податкових накладних, включено Товариством до складу податкового кредиту липня 2011 року, вписано в реєстр отриманих накладних та відображено в податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року.

Як вбачається з заперечень Товариства, поданих на акт перевірки до ДПІ, директор повідомляв, що під час проведення перевірки не досліджувались акти форми №КБ-2в та №КВ-3.

Як вбачається з поданих до податкового органу скарг на податкове повідомлення-рішення, Товариство долучило акти виконаних робіт форми №КБ-2в та №КВ-3, які податковим органом залишені поза увагою.

Даючи аналіз актам приймання виконаних робіт як первинним обліковим документам слід зазначити, що в таких чітко вказано якого саме виду надаються послуги (виконуються роботи), розкритий зміст наданих послуг (виконаних робіт), вказано одиницю виміру робіт, дату складання, підписи відповідальних за складання осіб і такі є достатньою підставою для твердження про відповідність цих документів вимогам Закону №996 та Наказу.

В підтвердження обставин реальності господарських операцій судом взято до уваги діяльність позивача: Товариство, як господарюючий суб'єкт веде діяльність з 1994 року, послуги, що надавались згідно досліджуваного Договору про надання послуг від 24.05.2011р. №5/05 узгоджуються з предметом діяльності Товариства: будівництво будівель.

Позивачем на підтвердження обгрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за липень 2011 року надано податкові накладні реквізити яких відображені в акті перевірки, які не мала недоліків та, порядок заповнення яких, відповідає встановленому чинним на момент їх виписки законодавством. Зазначені обставини давали право позивачу включити суму ПДВ 159 657,51грн. до складу податкового кредиту липня 2011 року, чим останній скористався.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються висновки акту перевірки, і не довів правомірності прийнятих ним рішень. Оскільки судом не встановлено порушень позивачем податкового законодавства, то відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на підставі п.123.1 ст.123 ПК України.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що вимоги позивача підтверджені матеріалами справи, доведені у судовому засіданні та такі, що підлягають до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України слід стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мальви-Маркет»2000,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 128, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Сихівському районі м.Львова від 26.01.2012р. №0000242321.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мальви-Маркет» 2000,00 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 12.05.2012 року.

Суддя Шинкар Т.І.