Постанова № 24124369, 18.04.2012, Закарпатський окружний адміністративний суд

Справа № 2a-0770/200/12

Ряд статзвіту № 10.1

Код - 11

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2012 року місто Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд під головуванням судді Маєцька Н.Д. за участю секретаря судового засідання Луцанич А.М. та сторін, які беруть участь у справі:

представника позивача: не зявився;

представник відповідача: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за уточненою позовною заявою управління Пенсійного фонду України в Свалявському районі Закарпатської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Іселі»про стягнення заборгованості в сумі 16324,27 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 18 квітня 2012 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 23 квітня 2012 року.

Управління Пенсійного фонду України в Свалявському районі Закарпатської області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Іселі»в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в розмірі 10703,80 грн.

26.03.2012р. від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог в розмірі 5620,47 грн. і просив суд стягнути з відповідача 16324,27 грн.

18.04.2012р. від представника позивача надійшла заява, в якій просить суд розглянути справу без його участі за наявними у справі матеріалами, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача заперечень на адміністративний позов не подав, у судове засідання не з'явився повторно, про причини неприбуття суд не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду.

Фіксування судового засідання не здійснювалось, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) субєкта підприємницької діяльності - юридичної особи відповідач зареєстрований як субєкт господарювання з 30.01.2004р., а з 01.01.2011р. зареєстрований як платник єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування»від 08.07.2010р. №2464 (далі Закон №2464).

Відповідно до ст. 7 Закону №2464 відповідач зобовязаний нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки і повному обсязі нарахований єдиний внесок.

Відповідно до п. 1 ст. 7 Закону №2464, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України Про оплату праці, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Розмір ждиного внеску визначається Законом №2464 для кожної категорії платників окремо. Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається виключно цим Законом та прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами. Єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.

Відповідно до Закону 2464 для відповідача єдиний внесок встановлюється у розмірі 36,3 відсотка визначеної бази нарахування. Платники єдиного внеску зобовязані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітнім періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника, відповідно до п. 12 ст. 9 Закону №2464.

Відповідач за період з серпня по грудень 2011р., та січень 2012р. здійснюючи нарахування заробітної плати не сплачував нарахований єдиний внесок у встановені законом строком у звязку з чим сворив недоїмку в розмірі 16324,27 грн., яка відповідно до Закону №2464 вважається простроченою заборгованістю. Вказана заборгованість підтверджується копіями карток особового рахунку страхувальника та розрахуком заборгованості відповідача .

Відповідно до п. 4 ст. 25 Закону №2464, територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Платник єдиного внеску зобовязаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

На виконання зазначеної норми позивачем надіслано відповідачу вимогу №Ю 04 У від 06.12.2011р., однак останній не вжив заходів для погашення заборгованості.

Ненадходження вказаної вище суми до бюджету Пенсійного фонду України перешкоджає виконанню одного з основних завдань Фонду - забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для повного та своєчасного фінансування виплати пенсій.

На час розгляду даної адміністративної справи відповідач заборгованість не сплатив.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 86, 94, 104-107, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Уточнений адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Свалявському районі Закарпатської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Іселі»про стягнення заборгованості в сумі 16324,27 грн. - задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Іселі»(вул. Алексія, буд. 10, м. Свалява, Свалявський район, Закарпатська область, 89300; р/р 37313002003297, в ВУДК в Закарпатській області, МФО 812016; код 32787043) на користь управління Пенсійного фонду України в Свалявському районі Закарпатської області заборгованість в розмірі 16324,27 (шістнадцять тисяч триста двадцять чотири гривні двадцять сім копійок) грн.

3.Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд, який ухвалив постанову. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Маєцька Н.Д.