Постанова № 24123600, 16.01.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/10349/11

категорія 3.9.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Чернової Г.В. ,

при секретарі - Шакалові А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства "Євроголд Індестріз ЛТД" Повного товариства "Євроголд сервіс ЦУМБЮЛЬ та КО "Торгове агенство" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про скасування податкових повідомлень-рішень від 23.05.2011 р. №000049/2304 та №000050/2304,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення - рішення, винесені ДПІ у м. Житомирі від 23.05.2011 року: №000049/2304, яким підприємству було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 23801 грн., заявленого в декларації за лютий 2011 року та №000050/2304, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 23801 грн., задекларованого позивачем в січні 2011 року. Посилається на те, що підставою для такого висновку податкового органу, який викладений в акті виїзної позапланової документальної перевірки № 2177/23-2/32265502 від 12.05.2011 року є оподаткування податком на додану вартість отриманих від постачальника - нерезидента транспортних послуг на митній території України, а саме, відповідач, посилаючись на п.п. 187.8 ст. 187, п. 190.2 ст.190, п.208.1, п.208.2 та п. 208.3 ст. 208 Податкового кодексу України, вважає, що надані нерезидентом транспортні послуги є об'єктом оподаткування за ставкою 20 %. Позивач зазначає, що такі послуги повинні оподатковуватись за нульовою ставкою, у відповідності до п.п. 195.1.3 ст. 195 Податкового кодексу України. Також вказує, що податковим органом не враховано, що підприємство не надавало транспортні послуги, а отримувало їх від нерезидента-перевізника, а тому наявність ліцензії для позивача не має значення. Окрім того, отримані від нерезидента транспортні послуги оформлені відповідними єдиними товарно-транспортними накладними CMR.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав і просив його задовольнити.

Представник ДПІ у м. Житомирі просив відмовити в задоволенні позовних вимог. При цьому пояснив, що підприємством, всупереч вимог чинного законодавства не оподатковано отримані послуги від нерезидента на митній території України за ставкою 20% та у зв"язку з цим не нараховано податкове зобов"язання в сумі 23801,00 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріли справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами виїзної позапланової документальної перевірки позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень та лютий 2011 року, які виникли за рахунок від"ємного значення з ПДВ, що декларувалось в грудні 2010 року та січні 2011 року, складено акт перевірки від 12.5.2011 року № 2177/23-2/32265502, на підставі якого встановлено порушення підприємством вимог:

п.п. 187.8 ст. 187, п. 190.2 ст.190, п.208.1, п.208.2 та п. 208.3 ст. 208 Податкового кодексу України та видано податкове повідомлення-рішеня від 23 травня 2011 року № 000050/2304 про зменшення розміру від"ємного значення суми податку на додану вартість на 23801 грн., задекларованого позивачем в січні 2011 року та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1 грн.;

п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України та видано податкове повідомлення-рішеня від 23травня 2011 року № 000049/2304, яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2011 року в сумі 23801 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1 грн.

Вказані податкові повідомлення рішення були оскаржені позивачем до ДПА в Житомирській області та ДПС України, проте, згідно рішень про результати розгляду скарг, податкові повідомлення-рішення були залишені без змін, а скарги - без задоволення.

Встановлено, що фактичною підставою для прийнятих рішень став висновок податкового органу, викладений в акті перевірки, про те, що у підприємства відсутні підстави для декларування обсягів наданих послуг з міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом чи будь-яких інших послуг, що оподатковуються за нульовою ставкою, по рядку 2.2. Декларації за січень 2011 року. При цьому податковий орган посилався на те, що позивач - ДП "Євроголд Індестріз ЛТД" Повного товариства "Євроголд сервіс ЦУМБЮЛЬ та КО "Торгове агенство" не має ліцензії на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, а тому транспортні послуги не надавало при експорті продукції та імпорті сировини, а також інші операції, крім експортних, що оподатковуються за нульовою ставкою відповідно до вимог п.п. 195.1.2, 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України.

Посилаючись на п.п. 187.8 ст. 187, п. 190.2 ст.190, п.208.1, п.208.2 та п. 208.3 ст. 208 Податкового кодексу України, відповідач вважає, що надані нерезидентом транспортні послуги є об'єктом оподаткування за ставкою 20 %.

Суд вважає такий висновок відповідача безпідставним, виходячи з встановлених судом обставин.

В січні 2011 року позивач придбав послуги з перевезення, надані перевізником - LKW Walter Internationale Transpotorganisation AG IZ-No-Sud, Str.14 PF.36 Austria-2355-Wiener Neudorf. Отримані від нерезидента транспортні послуги оформлені єдиними міжнародними товарно-транспортними накладними - CMR, застосування яких передбачено Конвенцією про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів від 19.05.1956 року, яка набрала чинності для України з 2007 року. Складанням зазначеної CMR підтверджується укладання договору міжнародного перевезеня вантажу між перевізником і замовником.

Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, № 2755-УІ (далі ПК України).

Згідно п 208.2 ст. 208 ПК України, отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 цього Кодексу.

Статтею 186 ПК України визначено місця постачання товарів і послуг. Відповідно до абз. в) п.п 186.2.1 п. 186.2 зазначеної статті, місцем постачання послуг є місце фактичного постачання послуг, пов'язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, у тому числі з постачанням продовольчих продуктів і напоїв, призначених для споживання. Аналізуючи п 186.3 ст. 186 ПК України, в якій передбачено, що місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання, судом вбачається відсутність такої послуги як міжнародне перевезення пасажирів.

Водночас, у відповідності до абз. а) п.п. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 ПК України, за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

А тому на думку суду, позивачем правомірно було відображено в податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року вартість надання транспортних послуг, що надавались первізниками-нерезидентами при експорті продукції та імпорті сировини, які згідно із п.п. 195.1.3 ст. 195 ПК України оподатковуються за нульовою ставкою.

Крім того, відповідачем не оспорюється той факт, що отримані від нерезидента транспортні послуги оформлені єдиними міжнародними товарно-транспортними накладними - CMR, застосування яких передбачено Конвенцією про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів від 19.05.1956 року. Отже, вказані перевезення слід вважати міжнародними, що свідчить про доцільність застосування вимог ст. 195 ПК України при відображенні позивачем в зазначеній декларації за січень 2011 року по рядку 2.2" інші операції, що оподатковуються за нульовою ставкою" в якому задекларовано 119005 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку що податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Житомирі від 23 травня 2011 року №000050/2304, яким підприємству було зменшено розмір від"ємного значення суми податку на додану вартість в січні 2011 року у розмірі 23801,00 грн. є протиправним і підлягає скасуванню.

Щодо бюджетного відшкодування, то суд дійшов слідуючих висновків.

Статтею 200 ПК України, передбачено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Так, в п. 200.1 зазначеної статті вказано, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Як вбачається з встановлених судом обставин справи, позивач надав ДПІ в м. Житомирі податкову декларацію з ПДВ за лютий 2011 року у строки, встановлені діючим законодавством та заявив про залишок суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню в сумі 2348673 грн., що вбачається з довідки щодо залишку від"ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді. Вказана сума бюджетного відшкодування сформована із від"ємного значення за січень 2011 року в сумі 2348673 грн.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Зважаючи на викладене, суд не вбачає порушень дочірнім підприємством "Євроголд Індестріз ЛТД" Повного товариства "Євроголд сервіс ЦУМБЮЛЬ та КО "Торгове агенство" вимог п. 200.1 ст. 200 ПК України

Разом з тим, враховуючи факт неправомірності застосованого відповідачем податкового повідомлення - рішення ДПІ у м. Житомирі від 23 травня 2011 року №000050/2304, яким підприємству було зменшено розмір від"ємного значення суми податку на додану вартість в січні 2011 року у розмірі 23801,00 грн., суд приходить до висновку про неправомірність зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на зазначену суму - 23801,00 грн., заявленого позивачем в декларації за лютий 2011 року, а тому податкове повідомлення-рішення від 23.05.2011року № 000049/2304 також є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідачем доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не надано, а тому вони разом з іншими встановленими обставинами є протиправними та підлягають скасуванню.

У відповідності до ч. 1 ст. 94 КАС України, здійснені судові витрати Дочірнього підприємства "Євроголд Індестріз ЛТД" Повного товариства "Євроголд сервіс ЦУМБЮЛЬ та КО "Торгове агенство" у розмірі 3 грн. 40 коп. підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України.

Керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 71, 86, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд ,-

постановив:

Адміністративний позов задовільнити повністю.

Визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення, видані державною податковою інспекцією у м. Житомирі 23.05.2011року № 000050/2304 та № 000049/2304.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Євроголд Індестріз ЛТД" Повного товариства "Євроголд сервіс ЦУМБЮЛЬ та КО "Торгове агенство" понесені судові витрати в розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя: Г.В. Чернова

Повний текст постанови виготовлено: 20 січня 2012 р.