Постанова № 24121635, 17.05.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №2270/1662/12

Головуючий у 1-й інстанції: Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2012 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Гонтарука В. М.

суддів: Драчук Т. О. Ватаманюка Р.В.

при секретарі: Бевз Ю.В.

за участю представників позивача: Киричука С.В., Черних Д.В.

представника відповідача: Подлевського О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Хмельницького обласного відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом Державного професійно-технічного навчального закладу "Красилівський професійний ліцей" до Красилівської міжрайонної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення №37 від 29 грудня 2011 року , -

В С Т А Н О В И В :

Державний професійно-технічний навчальний заклад "Красилівський професійний ліцей" звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Красилівської міжрайонної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення №37 від 29 грудня 2011 року.

Відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2012 року задоволено даний позов.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Мотивами апеляційної скарги особа, яка її подала, зазначає порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник відповідача в судовому засіданні 17 травня 2012 року апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Представники позивача з вимогами апеляційної скарги не погодились, оскільки вважають, що постанова суду, прийнята за наслідками розгляду справи в суді першої інстанції, є законною та обгрунтованою.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суду першої інстанції -скасувати, з наступних підстав.

Згідно з обставинами справи, за результатами проведеної Красилівською міжрайонною виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності перевірки позивача - Державного професійно-технічного навчального закладу "Красилівський професійний ліцей" - з питань правильності нарахування, своєчасності і повноти сплати страхових внесків, інших платежів до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та цільового і правильного використання коштів встановлено порушення останнім п.4.14 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25 лютого 2009 року №12 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 квітня 2009 року за №339/16355.

Як наслідок встановлених порушень, відповідачем відносно позивача прийнято рішення від 29 грудня 2011 року №37 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов"язкове державне соціальне страхування у зв"язку з тимчасовою втратою працездатності.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з вимогою про його скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем безпідставно прийнято оскаржуване рішення та застосовано до позивача фінансові санкції.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судовому рішенні, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає таку позицію суду першої інстанції хибною, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18 січня 2001 року №2240-ІІІ (далі по тексту - Закон №2240). Матеріальне забезпечення та соціальні послуги, що надаються за цим Законом, є окремим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян, що здійснюється Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №2240 Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Згідно з п.6 ч.1 ст.34 Закону №2240 за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг, зокрема, забезпечення оздоровчих заходів (оплата путівок на санаторно-курортне лікування застрахованим особам та членам їх сімей, до дитячих оздоровчих закладів, утримання санаторіїв-профілакторіїв, надання соціальних послуг у позашкільній роботі з дітьми, у тому числі придбання дитячих новорічних подарунків)

Відповідно до ч.1 ст.47 вказаного Закону для забезпечення відновлення здоров'я застрахована особа та члени її сім'ї (а також особа, яка навчається у вищому навчальному закладі) мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду.

В свою чергу, умови отримання застрахованими особами і членами їх сімей (а також особами, які навчаються у вищому навчальному закладі) санаторно-курортного лікування, сплаченого за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" визначаються Порядком отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що оплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженим Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності №12 від 25 грудня 2009 року та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 квітня 2009 року за №339/16355. (далі по тексту - Порядок).

Так, згідно з п.4.1 вказаного Порядку рішення про виділення путівки застрахованій особі приймає комісія із соціального страхування підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, на підставі особистою заяви та довідки для одержання путівки (форма №070/о), затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27 грудня 1999 року №302 "Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)".

Пунктом 4.13 Порядку передбачено, що часткова оплата вартості путівки до санаторію вноситься до каси страхувальника за основним місцем роботи застрахованої особи, а при відсутності каси -через установу банку на транзитний рахунок органу Фонду за місцем обліку страхувальника.

Відповідно до п.4.14 Порядку, за відсутності квитанції до прибуткового касового ордера або квитанції про часткову оплату вартості путівки, застрахованій особі путівка не видається.

Згідно п. 6.2 даного Порядку сума витрат Фонду за путівки, що видані з порушенням цього Порядку, у тому числі не використані, не приймається до заліку та відшкодовується за рахунок страхувальника.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" страхувальник несе відповідальність за порушення порядку витрачання страхових коштів, а саме накладається штраф у розмірі 50% належної до сплати суми страхових внесків.

Таким чином, враховуючи положення п.6.2 Порядку, наведене свідчить, що витрати страхувальника, які були здійснені з порушенням встановленого порядку витрачання страхових коштів, і є неправомірними витратами, які, в свою чергу, повинні бути відшкодовані позивачем.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, діяв в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством, на підставі виявлених під час перевірки порушень законодавства в сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування, а тому, відсутні підстави для скасування рішення.

До того ж, проаналізувавши положення ст.30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності", суд апеляційної інстанції погоджується з позицією відповідача по справі та вважає правомірним накладення на позивача штрафної санкції за встановлене порушення законодавства в сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, не правильно застосував норми матеріального права, у зв'язку із чим, ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Хмельницького обласного відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності задовольнити.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом Державного професійно-технічного навчального закладу "Красилівський професійний ліцей" до Красилівської міжрайонної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення №37 від 29 грудня 2011 року, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Державного професійно-технічного навчального закладу "Красилівський професійний ліцей" до Красилівської міжрайонної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення №37 від 29 грудня 2011 року, - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 21 травня 2012 року .

Головуючий Гонтарук В. М.

Судді Драчук Т. О.

Ватаманюк Р.В.