Рішення № 24115749, 06.03.2012, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 2-436/372/12

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" березня 2012 р.

Самарський районний суд м. Дніпропетровськ у складі:

головуючого судді - Поштаренко О.В,.

при секретарі - Трубановій В.Г.,

представник позивача - Бабаніна М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Магеллан»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: комунальне Підприємство «Дніпропетровське Міжміське Бюро Технічної Інвентаризації», приватний нотаріус ОСОБА_4, комунальне підприємство Дніпропетровського району «Бюро технічної інвентаризації»про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання угоди недійсною, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Магеллан»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: комунальне Підприємство «Дніпропетровське Міжміське Бюро Технічної Інвентаризації», приватний нотаріус ОСОБА_4, комунальне підприємство Дніпропетровського району «Бюро технічної інвентаризації, в якому просить визнати за товариством з обмеженою відповідальністю «Магелан»право власності на нерухоме майно, а саме: будівлю цеху по виробництву санітарно-побутового паперу з допоміжними спорудами, розташоване за адресою: АДРЕСА_1; визнати за товариством з обмеженою відповідальністю «Магеллан»право власності на паперовиробниче обладнання, яким обладнане вказане нерухоме майно; заборонити ОСОБА_2, ОСОБА_3 або їхнім представникам, які діють від свого імені або на підставі довіреностей чи угод, вчиняти будь-які дії спрямованні на заволодіння в будь-який спосіб нерухомим майном, визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу нерухомого майна від 26.04.2002 р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Виробник»та ОСОБА_5 й ОСОБА_2, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4, скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ОСОБА_2 та ОСОБА_5, а також витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2, ОСОБА_3 нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та повернути його законному власнику -ТОВ «Магеллан».

27 лютого 2012 року в судовому засіданні позивач уточнив позов в частині зміни процесуального статусу КП «ДМБТІ»з відповідача на третю особу без самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою Самарського районного суду м.Дніпропетровська було проведено відповідну заміну, а саме: в цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Магеллан»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Комунального Підприємства «Дніпропетровське Міжміське Бюро Технічної Інвентаризації»треті особи без самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус ОСОБА_4, Комунального підприємства Дніпропетровського району «Бюро технічної інвентаризації»про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання угоди недійсною, зобов'язання вчинити певні дії, комунальне підприємство Дніпропетровського району «Бюро технічної інвентаризації»замінено з відповідача на третю особу.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

12.09.2001 року позивач за договором купівлі-продажу набув у власність нерухоме майно - будівлю цеху по виробництву санітарно-побутового паперу з допоміжними спорудами, загальною площею 571,9 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1. За цим же договором купівлі-продажу Позивач набув у власність паперовиробниче обладнання, яким обладнане вказане нерухоме майно. Вказаний договір було укладено в простій письмовій формі згідно вимог ст.ст. 42, 44 ЦК УРСР (1963 р.). Зазначені нерухоме майно та паперовиробниче обладнання, яким обладнане вказане нерухоме майно, були прийняті позивачем у власність за відповідним актом приймання-передачі.

Відповідачі не визнають право власності позивача, мотивуючи це тим, що 26.04.2002 року між ТОВ «Виробник», в якості продавця та ОСОБА_5 і ОСОБА_2, тобто -відповідачем-1, в якості покупців, був укладений договір купівлі-продажу вищезазначеного нерухомого майна. Цей договір було посвідчено 26.04.2002 року приватним нотаріусом ОСОБА_4 за реєстр. № 1926. Новомосковським БТІ на підставі договору купівлі-продажу від 26.04.2011 р. було здійснено реєстрацію права приватної власності на придбане нерухоме майно за ОСОБА_5 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, а її спадкоємцем -є ОСОБА_3, тобто -відповідач-2. Позивач вказує, що на час укладення спірного договору ТОВ «Виробник», було ліквідовано, а отже ТОВ «Виробник»не являлось юридичною особою, не мало цивільної правоздатності, і, відповідно, не могло бути власником відчужуваного майна. Отже, договір в силу вимог ст. 48 ЦК УРСР (1963 р.) підлягає визнанню судом недійсним.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

У судові засідання, які відбулися 07.02.2012, 27.02.2012, та 06.03.2012 відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та треті особи не з'явилися. Про час і місце засідання суду повідомлені у встановленому законом порядку. Заперечень проти вимог позивача, відповідач та третя особа по справі не надали. Окрім поштового повідомлення, сторони повідомлені через оголошення у газету (а.с. 77, 83 -оголошення в газеті «Вісті Придніпров'я»).

За заявою позивача та у відповідності зі ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України суд ухвалив, провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч.1 ст.114 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

На момент звернення позивача до суду з цим позовом с. Чаплі та вулицю Ялинову (раніше до 16.10.2006 р. - вулиця Єлова) включено до адміністративно-територіальної одиниці поділу - Самарський район міста Дніпропетровська (а.с. 76). Таким чином, враховуючи встановлені ст. 114 ЦПК України правила виключної територіальної підсудності, зазначений спір підсудний Самарському районному суду м. Дніпропетровська.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши докази залучені до матеріалів справи, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст. 42 ЦК УРСР від 18.07.1963 року (в редакції від 08.10.1999 року) угоди можуть укладатись усно або в письмовій формі (простій чи нотаріальній).

Згідно з п.1 ч.1 ст. 44 ЦК УРСР від 18.07.1963 року (в редакції від 08.10.1999 року) повинні укладатись у письмовій формі угоди державних, кооперативних та інших громадських організацій між собою і з громадянами, за винятком угод, зазначених у статті 43 цього Кодексу, та окремих видів угод, для яких інше передбачено законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Зазначений договір купівлі-продажу від 12.09.2001 р. було укладено в простій письмовій формі у повній відповідності до вимог ст.ст. 42, 44 ЦК УРСР 1963 р. (чинного на момент укладення договору).

Судом встановлено, що ТОВ «Магеллан», яке є правонаступником приватного підприємства «Магеллан», набуло у власність за договором купівлі-продажу від 12.09.2001р. (а.с. 28), укладеним з ВАТ «Долинський комбінат хлібопродуктів», нерухоме майно - будівлю цеху по виробництву санітарно-побутового паперу з допоміжними спорудами, розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Також судом встановлено, що ТОВ «Магеллан»набуло у власність за цим договором купівлі-продажу від 12.09.2001 р. паперовиробниче обладнання, яким обладнане вказане нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, а саме: паперовиробничу машину в складі: приймальний басейн металевий V-60м.куб.с насосом 5кw; гідророзбивач ГРВ02(сито, ножи, ел. двигун 75кw,насос СМ-150(15кw/1000об.)); вібросито неіржавіюче (ел.двигун 2кw.,насос СМ-150.); приймальний басейн металевий 5м.куб с насосом СМ-150; сортурувальня напірна здвоєна з (ел.двигуном45кw.,сито); машиний басейн металевий з насосом СМ-150; 1-а ступень очистки (шиберні задвижки-6шт.конуса-6шт.насос СМ-150/45kw/1500об.); 2-а ступень очистки (мет.конус,насос СМ-125/22kw/1500об.); вузловловлювач УЗ-12 V-1,5м.куб.(Сито, насос СМ-150/50kw); напірний ящик металевий; сітковий стіл (сітка, двотавр. ел. двигун 30кw, домкрат, корито, пиловий вентилятор, насоси СМ-125/1000об.-2шт.); щілева сукномийка (пересмоктуючий вал. вакуумні насос 90kw/0,5атм.,-2шт.,прижимний глухосверлений вал с ел..двиг 30кw,); сушильний циліндр №7324 (янки-циліндр d-2,5м) с ел.двиг 40кw); ковпак газовий скоротної сушки з 3-ма вентиляторами;

компресор з ресивером з ел.двигуном 22кw.

Вищезазначене нерухоме майно та паперовиробниче обладнання належало ВАТ «Долинський комбінат хлібопродуктів»на підставі договору купівлі-продажу від 17.08.2001р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Долинський комбінат хлібопродуктів»і Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробник».

Спірне майно розташоване на земельній ділянці площею 0,3 га, яка була надана товариству з обмеженою відповідальністю «Виробник»в постійне користування на підставі Державного акту серія ДП ДН № 003227 (а.с. 17), виданого на підставі Рішення 7 сесії ХХІІІ скликання Любимівської сільської ради народних депутатів від 07.07.1999р.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦК УРСР від 18.07.1963 року (в редакції від 08.10.1999 року) договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

Згідно зі ст.224 ЦК УРСР (в редакції від 08.10.1999 року) за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1,2 ст.154 ЦК УРСР від 18.07.1963 року (в редакції від 08.10.1999 року) передбачено, що коли сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому обумовленої форми, хоч би за законом для даного виду договорів ця форма і не потребувалась. Якщо згідно з законом або угодою сторін договір повинен бути укладений в письмовій формі, він може бути укладений як шляхом складання одного документа, підписаного сторонами, так і шляхом обміну листами, телеграмами, телефонограмами та ін., підписаними стороною, яка їх надсилає.

Зі ст.128 ЦК УРСР від 18.07.1963 року (в редакції від 08.10.1999 року) вбачається право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речей набувачеві, а так само здача транспортній організації для відправки набувачеві і здача на пошту для пересилки набувачеві речей, відчужених без зобов'язання доставки. До передачі речей прирівнюється передача коносаменту або іншого розпорядчого документа на речі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач провів повний розрахунок із стороною - продавцем ВАТ «Долинський комбінат хлібопродуктів»та прийняв у власність за актом приймання-передачі від 12.09.2001р. нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, та паперовиробниче обладнання, яким обладнане вказане нерухоме майно.

За таких обставин суд дійшов висновку, що сторони договору купівлі-продажу №б/н від 12.09.2001 року досягли згоди по всіх істотних умовах вказаного договору, надали йому простої письмової форми та здійснили фактичну передачу вищевказаного нерухомого майна та паперовиробничого обладнання, який обладнане вказане нерухоме майно.

З дати укладення договору позивач у відповідності до ст. 128 ЦК УРСР від 18.07.1963 року (в редакції від 08.10.1999 року) та ст.21 Закону України «Про власність»від 07.02.1991 р. № 697-XII набув право власності на вказане нерухоме майно та паперовиробниче обладнання, яким обладнане це нерухоме майно.

Ст. 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах незаборонених законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, в разі якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 128 ЦК УРСР 1963 р. встановлено, що право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Враховуючи, що позивач провів повний розрахунок з продавцем (ВАТ «Долинський комбінат хлібопродуктів») та прийняв у власність за актом приймання-передачі від 12.09.2001р. нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, та паперовиробниче обладнання, яким обладнане вказане нерухоме майно, суд дійшов висновку, що ТОВ «Магеллан»здійснює правомочності щодо володіння, користування та розпорядження спірним нерухомим майном та паперовиробничим обладнанням на достатніх правових підставах.

Таким чином, договір купівлі-продажу, укладений між ТОВ «Магеллан»і ВАТ «Долинський комбінат хлібопродуктів»від 12.09.2001р. відповідає вимогам законодавства України.

Згідно з Технічним паспортом (а.с. 30-53), виготовленим комунальним підприємством Дніпропетровського району «Бюро технічної інвентаризації»за даними технічної інвентаризації, проведеної у березні 2011 р., нерухоме майно складається з: цеху по виробництву санітарно-побутового паперу (рік побудови 1976), літера А, загальною площею 616,2 кв.м.; прибудови (рік побудови 2000), літера А1, загальною площею 257,3 кв.м.; прибудови (рік побудови 2007), літера А2, загальною площею 52,6 кв.м.; приміщення КПП (рік побудови 1976), літера Б, загальною площею 16,3 кв.м.; вартової, караульного приміщення (рік побудови 2003), літера Д, загальною площею 4,4 кв.м.; складу (рік побудови 2007), літера Е, загальною площею 209,6 кв.м.; складу (рік побудови 2007), літера Ж; трансформаторної підстанції (рік побудови 2000), літера ТП, загальною площею 1 кв.м.; навісу (рік побудови 2003), літера З, загальною площею 216 кв.м.; навісу, літера Л, загальною площею 65,3 кв.м.; навісу (рік побудови 2003), літера И, загальною площею 20 кв.м.; воріт (рік побудови 1976), літера № 1, загальною площею 8,7 кв.м.; огорожі, літера № 2, загальною площею 153,5 кв.м.; очисних споруд ( рік побудови 2000), літера №3, загальною площею 48 кв.м.; воріт (рік побудови 2003), літера № 4, загальною площею 8,2 кв.м.; огорожі (рік побудови 2003), літера № 5, загальною площею 358,4 кв.м.; воріт, літера № 6, загальною площею 14 кв.м.; зливної ями (рік побудови 2000), літера ЗЯ, загальною площею 1 кв.м.; огорожі (рік побудови 2008), літера № 7, загальною площею 20,4 кв.м.; навісу (рік побудови 2008), літера М, загальною площею, 10,5 кв.м.; вбиральні, літера Н, загальною площею 1 кв.м.

Статтями 16 та 392 Цивільного кодексу України передбачено право власника звернутися з позовом про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Враховуючи наведені обставини, суд вирішив визнати за ТОВ «Магеллан»право власності на вказане нерухоме майно.

Разом з цим, суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності на паперовиробниче обладнання, яким обладнане це нерухоме майно.

ОСОБА_3, ОСОБА_2 та їхні представники - самостійно, а також за допомогою працівників охоронних комерційних структур намагаються здійснити незаконні проникнення на територію підприємства ТОВ «Магеллан», заволодіти приміщеннями, в зв'язку з чим здійснюють дії направленні на пошкодження огорожі, зламу замків, спорудження перешкод для блокування руху та під'їзду транспорту і спеціалізованої техніки, відключення електропостачання та водопостачання, пошкодження та виведення із ладу обладнання та механізмів цеху та виробничих приміщень.

Ст. 13 Конституції України визначає рівність усіх суб'єктів права власності та гарантії права власності.

Статтею 321 ЦК України на розвиток положень ст. 13 Конституції України закріплено принцип непорушності права власності, вказуючи, що ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Зважаючи на положення ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Враховуючи те, що дії відповідачів спрямовані на незаконне обмеження позивача у можливості реалізації правомочності користування і розпорядження належним йому на праві власності нерухомим майном суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про заборону відповідачам вчиняти певні дії.

Як вбачається з матеріалів справи 26.04.2002 року між ТОВ «Виробник», в якості продавця та ОСОБА_5 і ОСОБА_2, тобто -відповідачем-1, в якості покупців, був укладений договір купівлі-продажу вищезазначеного нерухомого майна. Цей договір було посвідчено 26.04.2002 року приватним нотаріусом ОСОБА_4 за реєстр. № 1926. Зазначений договір від імені продавця підписала ОСОБА_6. Новомосковським БТІ на підставі договору купівлі-продажу від 26.04.2011 р. було здійснено реєстрацію права приватної власності на придбане нерухоме майно за ОСОБА_5 та ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, а її спадкоємцем -є ОСОБА_3, тобто -відповідач-2 (а.с. 13,14).

Зважаючи на положення п.4 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України слід застосовувати норми законодавства, що діяло на час виникнення спірних правовідносин, тобто на час укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.04.2002 року.

Згідно п.2 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»від 06.08.2009 р. № 9 судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Частиною 2 ст.151 ЦК УРСР від 18.07.1963 року (в редакції від 08.10.1999 року) передбачено, що зобов'язання виникають зокрема з договорів або інших підстав, зазначених у статті 4 цього Кодексу.

Зважаючи на положення ст. 4 ЦК УРСР від 18.07.1963 року (в редакції від 08.10.1999 року) цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки.

Стаття 224 ЦК УРСР від 18.07.1963 року (в редакції від 08.10.1999 року) встановлює, що за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

При цьому зважаючи на положення ст.225 ЦК УРСР від 18.07.1963 року (в редакції від 08.10.1999 року) право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.

У відповідності до ст.3 Закону України «Про власність»від 07.02.1991 р. N 697-XII (в редакції від 28.02.1995 р.) суб'єктами права власності в Україні визнаються: народ України, громадяни, юридичні особи та держава.

Стаття 23 ЦК УРСР від 18.07.1963 року (в редакції від 08.10.1999 року) визначає, що юридичними особами визнаються організації, які мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки, бути позивачами і відповідачами в суді, арбітражі або в третейському суді.

Відповідно до ст.26 ЦК УРСР від 18.07.1963 року (в редакції від 08.10.1999 року) юридична особа має цивільну правоздатність відповідно до встановлених цілей її діяльності. Правоздатність юридичної особи виникає з моменту затвердження її статуту або положення, а у випадках, коли вона повинна діяти на підставі загального положення про організації даного виду, - з моменту видання компетентним органом постанови про її утворення. Якщо статут підлягає реєстрації, правоздатність юридичної особи виникає в момент реєстрації.

Статтею 44 Закону України «Про нотаріат»від 02.09.1993 року № 3425-XII (в редакції від 10.01.2002 р.) та пунктом 11 Розділу ІІ Інструкції „Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 1994 р. №18/5 (в редакції від 07.02.2002 р.) на нотаріусів покладено обов'язок з'ясування при посвідченні угод дієздатності громадян і перевірки правоздатності юридичних осіб, які беруть участь в угодах.

Таким чином, враховуючи діючого на час виникнення спірних правовідносин законодавства, товариство з обмеженою відповідальністю «Виробник», укладаючи договір купівлі-продажу нерухомого майна від 26.04.2002 року мало бути юридичною особою, власником відчужуваного нерухомого майна та мати необхідний обсяг правоздатності, тобто законодавчо визначеного права бути стороною угоди, права на передачу майна й отримання плати за це майно.

Як вбачається з оспорюваного договору, продавцем є товариство з обмеженою відповідальністю «Виробник», розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, б.111, код ОКПО -30489467.

За даними Державного реєстратора Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради та Державного Комітету статистики України Головного Управління статистики у Дніпропетровській області (а.с. 23):

суб'єкта з найменуванням товариство з обмеженою відповідальністю «Виробник»під ідентифікаційним кодом 30489467 не значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України;

товариство з обмеженою відповідальністю «Виробник»(ідентифікаційний код -30189467; адреса -49036, м. Дніпропетровськ, Кіровський район, пр. Карла Маркса, б.111) ліквідовано 27.11.2001 року, за рішенням Виконавчого комітету Кіровської районної ради № 062221101.

Позовні вимоги позивача підтверджуються наступним: Додаток 9 до Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 1994 р. №276; повідомлення про скасування 27.11.2011р. державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності -юридичної особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Виробник»(ідентифікаційний код -30189467; адреса -49036, м. Дніпропетровськ, Кіровський район, пр. Карла Маркса, б.111); повідомлення про припинення ТОВ «Виробник»код ОКПО30189467 в газеті «Популярная газета»№ 04 (172) від 24.01.2001 р.; протокол № 2 зборів засновників ТОВ «Виробник»від 22.01.2001 р. про припинення фінансово-господарської діяльності ТОВ«Виробник»; заява про скасування державної реєстрації підприємства ТОВ «Виробник»директора зазначеного товариства ОСОБА_6 до Виконкому Кіровської районної ради м. Дніпропетровська (а.с. 72-75).

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що ТОВ «Виробник» (код ОКПО -30489467) як юридичної особи взагалі не існувало, а ТОВ «Виробник»(ідентифікаційний код -30189467) було ліквідовано за рік до укладення спірного договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.04.2002 року.

Відповідно до ст.37 ЦК УРСР від 18.07.1963 року (із змінами від 08.10.1999 р.) юридична особа припиняється шляхом ліквідації.

Тобто в разі ліквідації юридичної особи, припиняється її правоздатність.

Зважаючи на п.8 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. У зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205 - 210, 640 ЦК України тощо). Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 1216 ЦК України встановлює, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

З наведеного вище вбачається, що в зв'язку з фактичною та юридичною відсутністю продавця майна та одночасно сторони угоди на момент вчинення, спірний договір купівлі-продажу нерухомого майна від 26.04.2002 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Виробник», ОСОБА_5 та ОСОБА_2, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4 за реєстровим номером 1926 не є укладеним, тому відповідач-1 та відповідач-2 в порядку спадкування не набули права власності на нерухоме майно, що є предметом даного договору й володіють нерухомим майном без достатньої правової підстави.

Будь-яких доказів права власності ОСОБА_6 на нерухоме майно, що є предметом спірного договору купівлі-продажу від 26.04.2002 р. суду не надано.

Отже, за таких обставин, суд вирішив відмовити позивачу в задоволенні вимоги про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.04.2002 року недійсним.

Разом з тим, у разі передчасної передачі майна на виконання юридично ще неукладеного договору право на це майно у набувача не виникає і власник може витребувати його в порядку ст.ст. 387,388, глави 83 ЦК України.

Згідно ст.ст. 1212, 1213 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно.

Згідно ст.ст. 1212, 1213 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Згідно ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до частини першої статті 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача, зокрема тоді, коли майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

З наведеного вище вбачається, що спірне майно вибуло з володіння позивача поза його волею, набувачі нерухомого майна за договором купівлі-продажу від 26.04.2002 р. не набули права власності на нього, тому суд вирішив витребувати з володіння відповідача-1 та відповідача-2 спірне нерухоме майно та повернути його позивачу.

До того ж, в зв'язку з тим фактом, що договір купівлі-продажу від 26.04.2002 р. є не укладеним, підлягають задоволенню вимоги позивача стосовно зобов'язання відповідача-3 скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_5 та ОСОБА_2

На час вчинення договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.04.2002 року набрало чинності та діяло Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5.

Пунктом 1.1. Положення № 7/5 встановлено, що це Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно визначає порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні і спрямоване на забезпечення визнання та захисту цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна, активізації інвестиційної діяльності.

Згідно пункту 1.4. Положення № 7/5 реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів.

Відповідно до ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, може бути відновлення становища, яке існувало до порушення. Матеріалами справи та поясненнями представників сторін в судовому засіданні підтверджено, що відповідач-3 відмовляє в реєстрації позивачу права власності на нерухоме майно, оскільки вказане право вже зареєстроване за ОСОБА_5 та ОСОБА_2

Таким чином, суд вважає за необхідне скасувати державну реєстрацію права приватної власності на нерухоме майно по АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 та ОСОБА_2, проведену 14 травня 2002 року в Новомосковському бюро технічної інвентаризації.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 16, 203, 205-210, 321, 328, 386-388, 392, 640, 1212, 1213, 1216 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Магеллан»задовольнити частково.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Магеллан»право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке складається з: цеху по виробництву санітарно-побутового паперу (рік побудови 1976), літера А, загальною площею 616,2 кв.м.; прибудови (рік побудови 2000), літера А1, загальною площею 257,3 кв.м.; прибудови (рік побудови 2007), літера А2, загальною площею 52,6 кв.м.; приміщення КПП (рік побудови 1976), літера Б, загальною площею 16,3 кв.м.; вартової, караульного приміщення (рік побудови 2003), літера Д, загальною площею 4,4 кв.м.; складу (рік побудови 2007), літера Е, загальною площею 209,6 кв.м.; складу (рік побудови 2007), літера Ж; трансформаторної підстанції (рік побудови 2000), літера ТП, загальною площею 1,0 кв.м.; навісу (рік побудови 2003), літера З, загальною площею 216,0 кв.м.; навісу, літера Л, загальною площею 65,3 кв.м.; навісу (рік побудови 2003), літера И, загальною площею 20,0 кв.м.; воріт (рік побудови 1976), літера № 1, загальною площею 8,7 кв.м.; огорожі, літера № 2, загальною площею 153,5 кв.м.; очисних споруд ( рік побудови 2000), літера №3, загальною площею 48 кв.м.; воріт (рік побудови 2003), літера № 4, загальною площею 8,2 кв.м.; огорожі (рік побудови 2003), літера № 5, загальною площею 358,4 кв.м.; воріт, літера № 6, загальною площею 14,0 кв.м.; зливної ями (рік побудови 2000), літера ЗЯ, загальною площею 1,0 кв.м.; огорожі (рік побудови 2008), літера № 7, загальною площею 20,4 кв.м.; навісу (рік побудови 2008), літера М, загальною площею, 10,5 кв.м.; вбиральні, літера Н, загальною площею 1,0 кв.м.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Магеллан»право власності на паперовиробниче обладнання, а саме:

паперовиробничу машина в складі:

- приймальний басейн металевий V-60м.куб.с насосом 5кw;

- гідророзбивач ГРВ02(сито, ножи, ел. двигун 75кw,насос СМ-150(15кw/1000об.));

- вібросито неіржавіюче (ел.двигун 2кw.,насос СМ-150.);

- приймальний басейн металевий 5м.куб с насосом СМ-150;

- сортурувальня напірна здвоєна з (ел.двигуном45кw.,сито);

- машинний басейн металевий з насосом СМ-150;

- 1-а ступень очистки (шиберні задвижки-6шт.конуса-6шт.насос СМ-150/45kw/1500об.);

- 2-а ступень очистки (мет.конус,насос СМ-125/22kw/1500об.);

- вузловловлювач УЗ-12 V-1,5м.куб.(Сито, насос СМ-150/50kw);

- напірний ящик металевий;

- сітковий стіл (сітка, двотавр., ел. двигун 30кw,домкрат, корито, пиловий вентилятор, насоси СМ-125/1000об.-2шт.);

- щілева сукномийка (пересмоктуючий вал. вакуумні насос 90kw/0,5атм.,-2шт.,прижимний глухосверлений вал с ел..двиг 30кw,);

- сушильний циліндр 7324 (янки-циліндр d-2,5м) з ел.двиг 40кw);

- ковпак газовий скоросної сушки з 3-ма вентиляторами;

- компресор з ресивером з ел.двигуном 22кw.

Заборонити ОСОБА_3, а також ОСОБА_2 та/або їхнім представникам, які діють від свого імені або на підставі довіреностей чи угод, вчиняти будь-які дії спрямованні на заволодіння в будь-який спосіб нерухомим майном, розташованим а адресою: АДРЕСА_1, в тому числі, але не обмежуючись, заборонити:

- вчиняти дії спрямовані на потрапляння, перебування, вхід, в'їзд, доступ на територію та/або приміщення за вказаною адресою;

- перебування на території та/або в спорудах, в приміщеннях за вказаною адресою;

- перегороджувати в'їзд - виїзд на/з території за вказаною адресою та вчиняти дії спрямовані на обмеження в будь-якій спосіб, в тому числі шляхом зведення будь-яких конструкцій, огорож та споруд, потрапляння, перебування, входу, виходу, в'їзду, виїзду, доступу на територію та/або приміщення за вказаною адресою іншим особам та/або транспортним засобам, автомобілям, техніці, машинам та механізмам;

- зламувати, пошкоджувати, знищувати замки, огорожу та запірну арматуру, або встановлювати власну запірну арматуру, замки, огорожу на території за вказаною адресою;

- вчиняти дії спрямовані на відключення від водозабезпечення, водовідведення, електро- та газоспоживання, теплопостачання, телефонного зв'язку, зв'язку мережі Інтернет, іншого кабельного зв'язку приміщень за вказаною адресою;

- вчиняти будь-які дії щодо руйнування, пошкодження споруд, приміщень, огорожі, під'їзних шляхів та насаджень за вказаною адресою;

- вчиняти будь-які дії щодо знищення, пошкодження, вилучення обладнання, машин, механізмів,мереж, кабелю та будь-яких предметів й речей, що знаходяться в приміщеннях та на території за вказаною адресою;

- вчиняти будь-які інші дії щодо позбавлення, обмеження чи перешкоджання права користування, володіння чи розпорядження Товариством з обмеженою відповідальністю «Магеллан»нерухомим та рухомим майном за вказаною адресою.

Скасувати державну реєстрацію права приватної власності на ? частину будівель та споруд по АДРЕСА_1, за ОСОБА_5, проведену 14 травня 2002 року в Новомосковському бюро технічної інвентаризації за реєстровим № 104 в реєстрову книгу 1, та зобов'язати Комунальне підприємство «Дніпропетровське Міжміське Бюро Технічної Інвентаризації»внести відповідні зміни до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Скасувати державну реєстрацію права приватної власності на ? частину будівель та споруд по АДРЕСА_1 за ОСОБА_2, проведену 14 травня 2002 року в Новомосковському бюро технічної інвентаризації за реєстровим № 104 в реєстрову книгу 1, та зобов'язати Комунальне підприємство «Дніпропетровське Міжміське Бюро Технічної Інвентаризації»внести відповідні зміни до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 та ОСОБА_3 нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, та повернути його законному власнику -Товариству з обмеженою відповідальністю «Магеллан».

В іншій частині задоволення позову відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному апеляційному порядку.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, що може бути подана протягом десяти днів з дня отримання ним копії рішення. Без попереднього подання такої заяви заочне рішення оскарженню відповідачем в апеляційному порядку не підлягає.

У випадку відмови в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, воно може бути оскаржене відповідачем у загальному апеляційному порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.

У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О.В. Поштаренко