Рішення № 24106636, 18.05.2012, Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області

Справа № 1202/2-2558/2011

Провадження № 2/1202/139/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2012 року Антрацитівський міськрайонний суд луганської області

у складі:

судді: Афанасьєва В. О.

при секретарі : Лисенко Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Антрациту справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Сервіс» комунального підприємства «КАТП 032802 УЖКГ» про стягнення відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні з роботи,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дочірнього підприємства «Сервіс» комунального підприємства «КАТП 032802 УЖКГ» про стягнення відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні з роботи та просить стягнути з відповідача за затримку належних йому при звільнені з роботи сум відшкодування у сумі 23226грн 26коп.

На підтвердження своїх вимог позивач посилається на те, що згідно наказу № 32к від 27.07.2011 року по ДП "Сервіс" КП "КАТП 032802 УЖКГ", 27.07.2011 року він був звільнений з роботи за ст. 36 КЗпП України за угодою сторін. В день його звільнення з підприємства належні йому суми не виплачені. Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оплату праці" грошові кошти, належні до виплати позивачу при його звільненні з роботи, входять до складу заробітної плати. За судовим наказом від 17.10.2011р, виданим Антрацитівським міськрайонним судом, з ДП "Сервіс" КП "КАТП 032802 УЖКГ" на його користь примусово стягнуто заборгованість по заробітній платі 6998,65 грн. На підставі довідки № 721 від 07.11.2011 року заборгованість ДП"Сервіс" по заробітній платі перед позивачем на день видачі довідки складала 6058,65 грн. Згідно довідки № 813 від 09.12.2011 року відповідачем 07.12.2011 року позивачу була остаточно виплачена заборгованість по заробітній платі в сумі 6058,65 грн. і станом на день видачі довідки заборгованість погашено. Так в день звільнення, 27.07.2011 належні позивачу суми виплачені не були, тому починаючи з цього часу пішов відлік затримки розрахунку при звільненні з роботи, який на день подачі позову до суду складає: за липень 4 дні, за серпень 31 день, за вересень 30 днів, за жовтень 31 день, за листопад 30 днів, за грудень 7 днів.

Листом Міністерства праці та соціальної політики України від 25.08.2010 №9111/0/14-10/13 розраховано кількість робочих днів у липні 2011 року: 21, у серпні: 22, у вересні: 22, у жовтні 21, у листопаді 22, у грудні 22. Відтак середня заробітна плата позивача у серпні складе 22 х 245,32 грн. = 5397,04 грн.; у вересні: 22 х 245,32 грн. = 5397,04 грн.; у жовтні: 21 х 245,32 грн. = 5151,72 грн.; у листопаді: 22 х 245,32 грн. = 5397,04 грн. За кожний календарний день липня середня заробітна плата складе 21 ? 245,32 грн. = 5151,72: 31 = 166,18 грн. Тому розмір відшкодування за липень повинен складати 166,18 х 4 днів = 664,72 грн. За кожний календарний день грудня середня заробітна плата складе: 22 х 245,32 грн. = 5397,04 грн. : 31 = 174,10 грн. Тому розмір відшкодування за грудень до дня виплати розрахунку при звільненні з роботи складає 174,10 х 7 днів = 1218,7 грн. За інші місяці, як за повні, розмір відшкодування відповідає середній заробітній платі за місяць. Таким чином, позивач вважає, що за його підрахунками, відповідач повинен виплатити йому суму: 664,72 + 5397,04 + 5397,04 + 5151,72 + 5397,04 + 1218,7 = 23226,26 грн., що є відшкодуванням за час затримки при розрахунку при звільненні, як це передбачено ст. 117 КЗпП України, розрахованої до моменту повного розрахунку.

У судовому засіданні позивач та представник позивача заявлені вимоги підтримали, просили їх задовольнити в повному обсязі посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що позивач працював головним інженером ДП «Сервіс» комунального підприємства «КАТП 032802 УЖКГ» та 27 липня 2011 року він був звільнений за угодою сторін, але при звільнені йому не була виплачена ані заборгованість по заробітній платі ані відшкодування за час її затримки. На підставі цього позивач знаходиться в складному матеріальному положенні. Відповідно до зазначеного в позові розрахунку, заборгованість по відшкодуванню коштів за затримку належних позивачу сум при звільнені з роботи складає 23226 грн. 26 коп.

Представник відповідача - дочірнього підприємства «Сервіс» комунального підприємства «КАТП 032802 УЖКГ» у судовому засіданні проти задоволення вимог ОСОБА_1 заперечувала посилаючись на те, що останній був звільнений з підприємства 27.07.2011 року за ст. 36 КЗпП України за згодою сторін. На час звільнення підприємство мало борг по заробітній платі перед позивачем в сумі 6058 грн. 65 коп., який йому було остаточно сплачено 07.12.2011 року. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в основі якого поклав розрахунок відшкодування за час затримки заробітної плати з урахуванням середньоденного заробітку в сумі 239 грн. 25 коп. згідно довідки №793 від 29.11.2011 року. Але вважає, що зазначена довідка є невірною, бо під час розрахунку середньоденної заробітної плати не були враховані податки та обов'язкові платежі. У зв'язку з цим надала новий розрахунок середньоденної заробітної плати який складає 196 грн. 04 коп. Зазначила, що відшкодування середнього заробітку складатиме за 4 дні в липні 2011 року - 531 грн. 20 коп., за 22 дні в серпні 2011 року - 4312 грн. 88 коп., за 22 дні в вересні 2011 року - 4312 грн. 88 коп., за 21 день в жовтні 2011 року - 4113 грн. 84 коп., за 22 дні в листопаді 2011 року - 4312 грн. 88 коп., а всього 18560 грн. 56 коп. окрім того вважає, що оскілки позивач після звільнення став на облік в Антрацитівський міськрайонний центр зайнятості та отримував допомогу по безробіттю, то середній заробіток за затримку розрахунку повинен бути зменшеним на суму отриманої ним допомоги по безробіттю.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши докази по справі, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.48 Конституції України, кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Відповідно до положень ст.43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно до положень ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається Кодексом законів про працю, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 18 Закону України «Про оплату праці», визначено, що розміри ставок (окладів) працівників загальних (наскрізних) професій і посад встановлюються на умовах, визначених колективним договором, з дотриманням гарантій, встановлених законодавством.

Відповідно до положень ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оплату праці" грошові кошти, належні до виплати позивачу при його звільненні з роботи, входять до складу заробітної плати.

Відповідно до положень статті 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 зазначеного Кодексу. Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

На підставі ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноваженим ним орган повинен сплатити зазначене в ст.117 КЗпП України статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 "Про затвердження Порядку зачислення середньої заробітної плати" визначено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або плати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Згідно із п. З глави ІІІ вищевказаного Порядку усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум рахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Так пунктом 8 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку зачислення середньої заробітної плати» встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Як встановлено у судовому засіданні позивач дійсно працював головним інженером ДП «Сервіс» КП «КАТП №032802» з 16 червня 2010 року по 27 липня 2011 рік (а.с.4). Заборгованість по заробітній платні перед позивачем складала 6058 грн. 65 коп. (а.с.5). Згідно судового наказу судді Антрацитівського міськрайонного суду від 17 жовтня 2011 року з ДП «Сервіс» КП «КАТП №032802» стягнута заборгованість по заробітній платі на користь ОСОБА_1 (а.с.7), та згідно довідки №813 від 09.12.2011 року 07.12.2011 року виплачена останньому (а.с.6). 09 грудня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про виплату йому відшкодування за затримку належних йому сум при звільненні в розмірі середньої заробітної плати за кожен день затримки (а.с.9), але зазначені суми йому виплачені не були.

Суд приходить до висновку про те, що встановлений законодавством строк позивачу, належні йому при звільненні з роботи суми відповідачем виплачені не були, оскільки позивача звільнено в липні 2011 року, а заборгованість по виплатам при звільненні з роботи йому була виплачена лише в грудні 2011 року. Тому відповідач повинен виплатити позивачу його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Так наданий позивачем розрахунок заборгованості по зазначеним виплатам, які складають 23226,26 грн., проведений відповідності з Порядком обчислення середньої заробітної плати затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100. Оскільки законодавством не встановлений зв'язок виплати працівникові його середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені з роботи з отриманням працівником інших виплат після звільнення з роботи, в тому числі допомоги по безробіттю, то посилання відповідача на зменшення суми середнього заробітку за затримку розрахунку є необґрунтованим та такими, що не мають законодавчого підґрунтя.

На підставі вищевикладеного суд вважає, що вказані вимоги позивача є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст.43, 48 Конституції України, ст.ст.94, 95, 116, 117, 238 КЗпП України, ст. 2, 18, 21 Закону України «Про оплату праці», Постановою КМУ від 21.02.01 р. № 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 "Про затвердження Порядку зачислення середньої заробітної плати", керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 130, 209, 213, 215, 216, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Сервіс» комунального підприємства «КАТП 032802 УЖКГ» про стягнення відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні з роботи задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Сервіс» комунального підприємства «КАТП 032802 УЖКГ» код ЄДРПУ: 34720090 на користь ОСОБА_1 ідентифікаційний код: НОМЕР_1, за затримку належних йому при звільнені з роботи сум відшкодування у сумі 23226грн 26коп. (двадцять три тисячі двісті двадцять шість грн. 26 коп.)

Стягнути з Дочірнього підприємства «Сервіс» комунального підприємства «КАТП 032802 УЖКГ» код ЄДРПУ: 34720090 судовий збір у розмірі 232 грн. 26 коп. (двісті тридцять дві грн. 26 коп.)

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд протягом десяти днів з моменту його проголошення.

Особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення надруковано у нарадчій кімнаті.

Суддя

Антрацитівського міськрайонного суду В. О. Афанасьєв