Рішення № 24104853, 21.05.2012, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/4080/2012 року

Провадження № 2/0907/4297/2012 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2012 року місто Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі :

головуючого судді Шамотайла О.В.

секретаря Устинської Н.С.

за участю сторін :

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Бесенюк М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва НАН України про нарахування та виплату грошової допомоги в розмірі 13 284 гривні, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду з позовом до Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва НАН України про нарахування та виплату грошової допомоги в розмірі 13 284 гривні.

Вимоги позивачка обґрунтовує тим, що вона з 24.01.1989 року по 05.012012 року перебувала з відповідачем у трудових відносинах, а саме : з 24.01.1989 року працювала на посаді молодшого наукового співробітника, а з 15.05.2006 року - на посаді наукового співробітника на підставі трудового контракту, які дають їй право на призначення наукової пенсії. 12.05.2006 року, з досягненням пенсійного віку, вона була звільнена у зв'язку з виходом на пенсію, проте вже 15.05.2006 року була прийнята на роботу на підставі трудового контракту, укладеного з відповідачем. 05 січня 2012 року, у зв'язку із закінченням дії трудового контракту її було звільнено з роботи. Зазначила, що відповідно до ст. 24 Закону України «Про наукову, науково-технічну діяльність» при виході на пенсію позивач мала право на отримання грошової допомоги у розмірі шести місячних посадових окладів з урахуванням надбавок і доплат. Зазначає, що зверталась до керівництва відповідача з вимогою про виплату грошової допомоги, як усно так і у письмовому порядку, але відповідач відмовив їй у виплаті грошової допомоги. В зв'язку з цим вона була змушена звернутися з даним позовом до суду, в якому просила стягнути з відповідача грошову допомогу в розмірі 13 284 грн., а судові витрати покласти на відповідача. В подальшому позовні вимоги збільшила, просила стягнути з відповідача 23014 гривень 40 коп., а саме : 13284 грн. шестимісячної грошової допомоги, 7730 грн. 40 коп. середнього заробітку за затримку в проведенні розрахунку, відповідно до ст. 117 КЗпП та 2000 грн. моральної шкоди.

Відповідач подав заперечення на позовну заяву, в якому не погоджується з вимогами позивачки, зазначив, що остання в 2006 році, при перерахунку пенсії на наукову, не скористалась своїм правом на отримання грошової допомоги хоч і знала про це. Просить застосувати строк звернення до суду, який вважає, що позивачка пропустила. Зазначив також, що Територіальна державна інспекція праці у Івано-Франківській області, 20-23 січня 2012 р. провела перевірку стану додержання законодавства про працю, загальнообов'язкове державне соціальне страхування в Івано-Франківському інституті АПВ НААН. В приписі, складеному за результатами перевірки не вказано, що позивачці слід виплатити грошову допомогу у зв'язку з виходом на наукову пенсію. Просить залишити позов без задоволення.

В судовому засіданні позивачка свої вимоги підтримала в повному обсязі. Суду пояснила, що згідно ст.24 Закону України «Про наукову, науково-технічну діяльність» вона має право на грошову допомогу в розмірі шести посадових окладів. Вважає, що відмова відповідача є неправомірною, просила позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що вони вважають вимоги позивача необґрунтованими, оскільки ст. 24 ЗУ «Про наукову, науково-технічну діяльність» передбачає виплату грошової допомоги при виході на наукову пенсію, а у випадку звільнення у зв'язку із закінченням строку дії трудового контракту чинним законодавством не передбачено проведення таких виплат. Представник відповідача, також зазначив, що позивачка була звільнена з роботи у зв'язку з виходом на пенсію 12.05.2006 року, а за захистом інтересів до суду звернулась 06.03.2012 року. Просив застосувати строк звернення до суду, який позивачка пропустила і відмовити в позові.

Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд прийшов до висновку, що частково вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст. 24 Закону України «Про наукову, науково-технічну діяльність» при виході на пенсію з посади наукового (науково-педагогічного) працівника, відповідно до цього Закону, науковому (науково-педагогічному) працівнику видається грошова допомога в розмірі шести місячних посадових окладів (ставок) з урахуванням надбавок і доплат за наявності стажу роботи на посадах, зазначених у Переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до цієї статті, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2004 року № 257, не менше: для чоловіків 12,5 року; для жінок 10 років.

В судовому засіданні було встановлено, що позивачка була прийнята на роботу до Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва НАН України 24.01.1989 року на посаду т.в.о. молодшого наукового співробітника. 06.05.1989 р. переведена на посаду ст. лаборанта відділу землеробства, 29.03.1991 р. переведена на посаду молодшого наукового співробітника лабораторії фітопатологічної оцінки і імунітету, 01.11.1998 р. переведена на посаду наукового співробітника, 12.05.2006 р. звільнена з роботи з виходом на пенсію, 15.05.2006 р. прийнята на роботу по контракту на посаду наукового співробітника у лабораторію інтродукції капустяних культур, 01.04.2009 р. переведена науковим співробітником у сектор інтродукції капустяних культур, 01.04.2011 р. переведена науковим співробітником у лабораторії інтродукції хрестоцвітих культур на 0,5 посадового окладу, 01.07.2011 р. переведена науковим співробітником на повний посадовий оклад лабораторії інтродукції хрестоцвітих культур, 05.01.2012 р. звільнена з роботи у зв'язку із закінченням строку дії контракту, що підтверджується трудовою книжкою, виданою на ім'я ОСОБА_1, копія якої міститься в матеріалах справи.

З копії трудової книжки вбачається, що позивачка працювала на посадах, які дають право на призначення наукової пенсії.

Оцінюючи зміст положень статті 24 Закону України «Про наукову, науково-технічну діяльність», суд вважає, що грошова допомога в розмірі шести місячних посадових окладів (ставок) з урахуванням надбавок і доплат за наявності стажу роботи на посадах, зазначених у Переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до цієї статті повинна видаватися саме підприємством з якого працівник звільняється в зв'язку з виходом на пенсію.

Крім того, з'ясовуючи всі обставини справи, враховуючи ті обставини, що позивачка через три дні після звільнення у зв'язку з виходом на пенсію була прийнята на роботу на підставі трудового контракту, необхідно зазначити, що ст. 24 Закону України «Про наукову і науково технічну діяльність», відповідно до приписів якої виплачується грошова допомога при виході на наукову пенсію, не встановлює чіткого періоду, в який саме видається вказана грошова допомога при виході на пенсію з посади наукового працівника.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачка має право вимагати виплату їй грошової допомоги, передбаченої ст.24 Закону України «Про наукову, науково-технічну діяльність» при виході на пенсію з посади наукового (науково-педагогічного) працівника, оскільки вона звільнена відповідачем з посади наукового співробітника, яка дає право на призначення наукової пенсії, і така пенсія їй призначена з 02 січня 2007 року, тобто в період коли позивачка працювала на умовах трудового контракту.

Згідно положень ч. 1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу.

У статті 116 КЗпП зазначається, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

З вини відповідача, позивач вчасно не був розрахований на момент звільнення з роботи - йому не була виплачена грошова допомога у розмірі шести місячних посадових окладів, з урахуванням надбавок і доплат, передбачена ст.24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути вказану грошову допомогу.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що вимоги позивачки про стягнення грошової допомоги у розмірі шести місячних посадових окладів, яка видається науковому працівнику у разі виходу на пенсію у розмірі 13 284 гривень, є обґрунтованими й підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає : у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я ; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів ; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна ; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд повинен враховувати, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності. При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди, обов'язково слід з'ясувати наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправним діянням заподіювача, а також вини останнього в її заподіянні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачка не довела, які саме моральні страждання їй спричинено, не довела, що саме з вини відповідача спричинено їй моральні страждання у зв'язку з неотриманням грошової допомоги, а також не доведено причинний зв'язок між шкодою та діяннями відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Статтею 117 КЗпП України встановлено обов'язок власника або уповноваженого ним органу виплатити працівникові у разі затримки розрахунку при звільненні його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Невиплата власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум і вимога звільненого працівника щодо їх виплати є трудовим спором між цими учасниками трудових правовідносин.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 лютого 2012року № 4-рп/2012 дано офіційне тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 2371 цього кодексу.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 лютого 2012року № 4-рп/ 2012, справа № 1-5/2012, в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 116, 117, 2371 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

По справі встановлено і сторонами не заперечується та обставина, що позивачку було звільнено у зв'язку з виходом на наукову пенсію з 12 травня 2006 року і проведено розрахунок.

Таким чином, станом на 12 травня 2006 року позивачці було відомо про невиплату їй відповідачем грошової допомоги при виході на наукову пенсію. З позовною заявою та уточненими позовними вимогами до суду про стягнення грошової допомоги при виході на наукову пенсію, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди позивачка звернулася 06 березня 2012 року ( а. с. 1,2, 31-34). До вказаного періоду жодних інших документально підтверджених звернень позивача до відповідача з приводу виплати грошової допомоги при виході на наукову пенсію не було.

За даних обставин суд приходить до висновку щодо пропуску позивачем без поважних причин тримісячного строку звернення до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди. Клопотань про поновлення пропущеного строку позивачем не заявлялося, будь які поважні причини для поновлення вказаного строку по справі не встановлені. Вказані обставини, відповідно до приписів статті 234 КЗпП України, є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог у вказаній частині.

Враховуючи вищенаведене, з врахуванням позиції, викладеній у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», приписів ч.1 статті 233, статті 234 КЗпП України, ст.ст. 23, 1167 ЦК України, суд вважає, що у вимогах про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та стягненні моральної шкоди слід відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, ст. 24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», ст.ст. 47, 116 КЗпП України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215,218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва НАН України про нарахування та виплату грошової допомоги задовольнити частково.

Стягнути з Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва національної академії аграрних наук України (код ЄДРПОУ 00704273) на користь ОСОБА_1 грошову допомогу в розмірі 13 284 (тринадцять тисяч двісті вісімдесят чотири) гривні.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва національної академії аграрних наук України (код ЄДРПОУ 00704273) на користь держави судовий збір в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 40 коп. із зарахуванням в спеціальний фонд Державного бюджету України на рахунок :

Отримувач коштів - УДКСУ у м.Івано-Франківську

Код отримувача - 37952250

(код за ЄДРПОУ)

Банк отримувача - ГУДК України в Івано-Франківській області

Код банку отримувача (МФО) - 836014

Рахунок отримувача - 31214206700002

Код класифікації доходів бюджету - 22030001

Код ЄДРПОУ суду - 02891693

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у розгляді справи, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Шамотайло О.В.