Рішення № 24098714, 07.05.2012, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 2608/4639/12

пр. № 2/2608/3601/12

07 травня 2012 року Святошинський районний суд м. Києва у складі: головуючого-судді: Ключника А.С. при секретарі: Холявчук А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 527153,60 грн., що виникла за кредитним договором № 22033108421 укладеним 27 липня 2008 року.

Свої позовні вимоги мотивував тим, що 27 липня 2008 року з відповідачем було укладено кредитний договір № 22033108421, відповідно до умов договору відповідачу було надано кредит в сумі 50000,00 доларів США, із строком користування сім років, з узгодженим та підписаним сторонами графіком погашення чергових платежів, із цільовим призначенням кредиту -купівля транспортного засобу з власним внеском на даний час утворилася заборгованість, а саме сума основного боргу 49300,23 доларів США, що становить 392548,15 грн., проценти за користування кредитними коштами складає 7083,12 доларів США, що становить 56393,63 грн., сума пені за прострочення виконання зобов'язань складає 9822,02 доларів США, що становить 78206,81 гривень.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, уточнивши їх, про стягнення з відповідача судові витрати в сумі 3219,00 грн., посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача Косянчук В.В. позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення заборгованості за кредитним договором, визнав.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, та представника відповіфдача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно кредитного договору № 22033108421 укладеним 27 липня 2008 року, відповідач отримав кредит в розмірі 50000,00 доларів США на строк користування сім років з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 21 липня 2015 року, зі сплатою відсотків, за користування кредитом, в розмірі 13,80 процентів річних (а.с. 9-18 копія кредитного договору).

За умовами кредитного договору відповідачу були надані кредитні кошти у сумі 50000,00 доларів США (а.с.21).

Таким чином, позивач повністю виконав свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором № 22033108421 укладеним 27 липня 2008 року.

07 липня 2009 року з метою зменшення фінансового навантаження на позичальника в умовах кризових явищ в економіці України між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору № 22033108421 укладеного 27 липня 2008 року, відповідно до п. 2 вищезгаданої угоди, було надано тимчасово на період з 07.07.2009 року до 07.07.2010 року, так звані «кредитні канікули», розмір щомісячного платежу позичальника за кредитним договором був зменшений.

В період дії кредитного договору відповідач не дотримався умов кредитного договору, а саме: здійснення погашення кредиту рівними щомісячними платежами відповідно до графіку погашення кредиту та інших платежів, починаючи з місяця, наступного за місяцем надання кредиту.

Відповідно до розрахунку, утворилася заборгованість за кредитним договором, а саме: сума основного боргу складає 49300,23 доларів США, що становить 392548,15 грн., проценти за користування кредитними коштами складає 7083,12 доларів США, що становить 56393,63 грн., сума пені за прострочення виконання зобов'язань складає 9822,02 доларів США, що становить 78206,81 гривень (а.с.27-28).

Банк неодноразово надсилав відповідачу повідомлення про виникнення заборгованості та необхідність її погашення, зокрема така вимога була надіслана 29 червня 2011 року, проте заборгованість погашена не була (а.с. 22-23).

Згідно п. 7.1 Кредитного договору позивач має право у разі недотримання відповідачем умов кредитного договору вимагати дострокового погашення кредиту в повному обсязі разом із сплатою всіх сум, належних до сплати на дату пред'явлення вимоги, включаючи проценти за кредитом (в том числі, прострочені проценти), пеню.

Відповідно до п. 14.3 кредитного договору за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за кредитним договором позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,5 процентів від суми прострочення платежу за кожен календарний день прострочення.

Відповідно до ч.2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Враховуючи зазначене та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.

Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»- у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальні частині рішення посилання на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Судом встановлено, що представник відповідача, повністю визнав позовні вимоги позивача, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, у зв'язку з чим поданий позов підлягає повному задоволенню.

Статтею 88 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», ст.ст. 10,11,60,88,179,209,212-215,223,292,294 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» (р\р 2909001032 МФО 322904, код ЄДРПОУ 23494105,01601, м. Київ, вул.. Пирогова, 7-7б) заборгованість за кредитним договором № 22033108421 від 21.07.2008 р. в сумі 527153,60 грн. (п'ятсот двадцять сім тисяч сто п'ятдесят три гривні шістдесят копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції «Райффайзен Банк Аваль»(р\р 2909001032 МФО 322904, код ЄДРПОУ 23494105,01601, м. Київ, вул.. Пирогова, 7-7б) судові витрати по справі: 3219 грн. 00 коп. (три тисячі двісті дев'ятнадцять гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А. Ключник