Ухвала суду № 24089748, 13.01.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кравцова Н.В.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2012 року справа №2а-4437/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Губської Л.В.

суддів Арабей Т. Г. , Геращенка І.В.

при секретарі: Арцибашеві С.Ю.,

за участю: представника позивача: ОСОБА_2 (за довіреністю від 30.12.2011р.)

представників відповідача: ОСОБА_3 (за довіреністю від 18.10.2011 р.)

ОСОБА_4 (за довіреністю від 18.10.2011 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2011 року в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» до Луганської митниці про визнання недійсним рішення про визначення митної вартості товарів № 702020001/2010/002071/1 від 09.11.2010 року, скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 702020001/0/00247 від 10.11.2010; № 702020000/1/00003 від 20.05.2011, -

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство «Алчевський коксохімічний завод» звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Луганської митниці про визнання недійсним рішення про визначення митної вартості товарів № 702020001/2010/002071/1 від 09.11.2010 року, скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 702020001/0/00247 від 10.11.2010; № 702020000/1/00003 від 20.05.2011, обґрунтувавши позовні вимоги тим, що 01.04.2006 між позивачем та фірмою «СОАLIМEХ GROUP.INC» укладено зовнішньоекономічний контракт № 61/331 на поставку вугілля, на підставі якого та згідно додатку № 10/10 від 31.09.2010 позивачем заявлено до митного оформлення в режимі імпорту вказаний товар за ціною договору 207,50 доларів США за одну тону та надано необхідний пакет документів, передбачений Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1766 від 20.12.2006. Проте, відповідачем карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних; засобів через митний кордон України від 20.05.2011 відмовлено позивачеві в митному оформленні товару.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2011 року у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Позивач з таким рішенням не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

На обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції ухвалив постанову з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт наголошує, що основний метод визначення митної вартості товарів - це метод визначення митної вартості товарів за ціною договорю щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Апелянт вважає, що ними було доведено достовірність відомостей, зазначених у митній декларації, декларації митної вартості та в документах, поданих на підтвердження митної вартості товару, тому вимоги щодо встановлення митної вартості товару, відповідно до ст.. 267 МК України за ціною угоди щодо товару, який імпортується, є правомірними. В свою чергу дії відповідача щодо визначення митної вартості товару не за контрактною ціною у розмірі 207,50 доларів США за одну тону, а відповідно до ст. 268 МКУ за ціною угоди щодо ідентичних товарів із рахунку 260 доларів США, є неправомірними.

В судовому засіданні представник апелянта підтримала доводи апеляційної скарги і просила її задовольнити, в той час, як представники відповідача проти цього заперечували.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено і вбачається з матеріалів справи, що Публічне акціонерне товариство "Алчевський коксохімічний завод" ідентифікаційний код 00190816 зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про що внесено відповідний запис 18.12.1995 № 1 384120 0000 000194.

Відповідач - Луганська митниця, є суб'єктом владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

01 квітня 2006 року між позивачем та фірмою «СОАLIМEХ GROUP.INC» (Канада) укладено зовнішньоекономічний контракт № 61/331 на поставку вугільного концентрату (а.с.8-21). Додатком до контракту від 31.08.2010 № 10/10 сторонами визначені найменування, кількісні та якісні показники, ціна та загальна вартість вугільної продукції, що поставляється за контрактом. Так. додатком визначено поставку концентрату вугільного марки «ОС+КС», вантажовідправник 'ГОВ Южний Кузбас" у кількості 20 000 тон за ціною 207,50 доларів США за тону (а.с.22).

З урахуванням вказаного у договорі та додатку, позивачем подано відповідачеві декларації митної вартості разом з вантажними митними деклараціями (надалі ВМД) від 29.10.2010 № 702020004/2010/004125, якими заявлено до митного оформлення в режимі імпорту зазначений товар за ціною договору, а саме 207,5 доларів США за одну тону. У декларації митної вартості від 29.10.2010 № 702020001/2010/004125 у графі "для відміток митного органу" 29.10.2010 відповідачем, па виконання п.11 Постанови КМУ від 20.12.2006 № 1766 для підтвердження заявленої митної вартості позивачу запропоновано надати: банківська документи, підтверджуючі сплату за товар (виписки з особового рахунку, платіжні доручення, передплатний рахунок: висновок УПЗ, договір з третіми особами (а.с. 28). На виконання вказаної пропозиції відповідача 08.11.2010 позивачем додатково надано: УПЗЕ № 3260 від 04.11.2010, виписки від 22.10.2010, 30.09.2010; декларація містить також напис; представника позивача про неможливість надання додаткового пакету документів щодо договорів з третіми особами (а.с.28).

За ВМД № 702020001/2010/004125 відповідачем 09.11.2010 прийнято рішення про визначення митної вартості товарів за № 702000006/2010/002071/1, у якому митним органом визначено вартість товару за другим методом визначення митної вартості товарів (за ціною договору щодо ідентичних товарів) із розрахунку 260 доларів США за тону (а.с.30).

У рішенні про визначення митної вартості товарів від 09.11.2010 № 702000006/2010/002071/1 митним органом зазначено, що у зв'язку із наявними сумнівами щодо достовірності відомостей, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості товару (ненадання контракту на закупівлю товару фірмою «СОАLIМEХ GROUP.INC» (Канада), непідтвердження ціни товару за висновком ДП «Укрпромзовнішекспертизи» - середній розрахунковий рівень цін на концентрат вугільний марки «ОС+КС» може становити 186-215 доларів США/тн), а також, у зв'язку із наявністю цінової інформації щодо митної вартості на вугілля кам'яне, концентрат марки "ОС+КС" виробництва ЦЗФ «Сибирь» Росія (за інформацією ПІК ЄАІС ДМСУ рівень митної вартості ідентичного товару складає 0,26 дол. СІІІА/кг), яка значно вища, ніж заявлена ціна товару, застосування 1 методу визначення митної вартості неможливо. У зв'язку з вищевикладеним митну вартість заявленого до митного оформлення товару визначено за 2 методом на підставі цінової інформації згідно ПІК ЄАІС ДМСУ «Цінова інформація при визначенні митної вартості» на ідентичні товари (вугілля кам'яне, концентрат марки "ОС+КС" виробництва ЦЗФ «СИБИРЬ»), із рахунку і 0,26 доларів США/кг що у валюті контракту складає 1256528,00 дол. США.

На підставі вказаного рішення про визначення митної вартості товарів відповідачем було складено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 702020001/0/00247 від 10.11.2010; №702020000/1/00003 від 20.05.2011.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною, у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Як вбачається із рішення відповідача про визначення митної вартості товару, відповідачем застосовано 2 метод визначення вартості товарів. Одночасно в рішенні відповідачем, відповідно до вимог статті 266 Митного кодексу України, зазначено обґрунтування неможливості застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначені Митним кодексом України.

Порядок переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, митне регулювання, пов'язане з встановленням та справлянням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил, спрямовані на реалізацію митної політики України, становлять митну справу.

Відповідно до статті 40 Митного кодексу України усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, підлягають митному контролю. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до Митного Кодексу, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

За приписами п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів» № 339 від 9 квітня 2008 р. N 339, контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до статті 41 Митного кодексу України шляхом проведення перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. N 1766; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено або наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів.

Засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів є митним оформленням. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу.

Відповідно до статті 72 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю, подаються митному органу при перетинанні товарами і транспортними засобами митного кордону України; декларуванні товарів і транспортних засобів; повідомленні митного органу про намір здійснити переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України; здійсненні митними органами інших контрольних функцій відповідно до цього Кодексу.

Статтею 45 Митного кодексу України встановлений обов'язок осіб, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України - подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

За приписами пункту 17 постанови Кабінету Міністрів України № 80 від 1 лютого 2006 року „Про перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України", до зазначеного переліку входять документи, що використовуються для визначення митної вартості товарів.

Статтею 81 Митного кодексу України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами здійснення порівняння рівнів заявленої декларантом митної вартості з рівнями митної вартості ідентичних та подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, встановлено, що за ціновою інформацією ПІК ЄАІС ДМСУ "Цінова інформація" в Східній та Маріупольській митницях здійснені митні оформлення ідентичних товарів, час порту яких наближений до часу експорту вищезазначеного товару за рівнем митної вартості 260 доларів США/т (за 1-м методом ціною контракту).

Також, позивачем не заперечувалось також, що вугільний концентрат ввезено за непрямим

контрактом, тобто за контрактом з підприємством, яке не є виробником цього товару, за наявності кількох посередників та залученням інших організацій для забезпечення транспортування, що унеможливлює застосування першого методу визначення митної вартості та можливості надання документів до митного органу щодо вказаних третіх осіб посередників.

Враховуючи той факт, що, оскільки запропоновані відповідачем документи надані позивачем не в повному обсязі, колегія суддів погоджується з доводами відповідача щодо неможливості обчислення та перевірки вартості прямих витрат, пов'язаних з виробництвом заявленого до митного оформлення товару та відповідно заявленої позивачем митної вартості вугілля, що, в свою чергу, виключає застосування першого методу визначення митної вартості.

У разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності цих відомостей, митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості товарів, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів.

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судова колегія вважає, що відповідач довів правомірність своїх дій, тому судом першої інстанції справу вирішено правильно без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстави для скасування постанови відсутні.

Ухвала в повному обсязі складена 18 січня 2012 року.

Керуючись статями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2011 року в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» до Луганської митниці про визнання недійсним рішення про визначення митної вартості товарів № 702020001/2010/002071/1 від 09.11.2010 року, скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 702020001/0/00247 від 10.11.2010; № 702020000/1/00003 від 20.05.2011 - залишити без задоволення, а постанову суду - залишити без змін

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення в повному обсязі.

Колегія суддів: Л.В. Губська

Т.Г. Арабей

І.В. Геращенко