Ухвала суду № 24087877, 11.04.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" квітня 2012 р. м. Київ К-21754/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

при секретарі Хомініч С.В.

за участю представників

від позивача: ОСОБА_1, дов. №01-01/7-191 від 10.04.2012

від відповідача: ОСОБА_2, дов. №9 від 26.03.2012

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Відкритого акціонерного товариства «Завод «Електродвигун»та Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.05.2010 року по справі №2а-3823/09/0570 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Завод «Електродвигун» до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представників сторін, перевіривши доводи касаційних скарг щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду передано вимоги Відкритого акціонерного товариства «Завод «Електродвигун»(далі-ВАТ «Завод «Електродвигун», позивач) до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області (далі-Красноармійська ОДПІ Донецької області, відповідач) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0000632340/0 від 25.09.2008, №0000632340/1 від 08.12.2008 та №0000632340/2 від 02.03.2009, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 370693,00грн., штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 915740,00грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28.10.2009 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.05.2010 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28.10.2009 року скасовано та прийнято нову, якою позовні вимоги задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення №0000632340/0 від 25.09.2008, №0000632340/1 від 08.12.2008 та №0000632340/2 від 02.03.2009 на суму 738640,40грн., в тому числі за основним платежем на суму 5498,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 733142,40грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, ВАТ «Завод «Електродвигун»та Красноармійської ОДПІ Донецької області звернулися з касаційними скаргами до Вищого адміністративного суду України, який своїми ухвалами від 07.06.2010 року та від 16.06.2010 року прийняв їх до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.05.2010 року в частині відмови позовних вимог та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом норм матеріального права, зокрема, пп.7.4.3 п.7.4 ст. 7, п.11.44 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість».

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.05.2010 року.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, п.п. 7.3.1. п.7.3, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст.11, 159 КАС України.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скаргах доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

На підставі доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального права, судами попередніх інстанцій було встановлено, що за результатом проведеної Красноармійською ОДПІ Донецької області планової виїзної перевірки ВАТ «Завод «Електродвигун»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 31.03.2008 було складено акт від 15.09.2008 №755-12-2-14309014, яким зафіксовано порушення, зокрема: п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме підприємством не відкориговані валові витрати, які виникли за рахунок браку сировини, непридатної для подальшого використання у фінансово-господарської діяльності; п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок па додану вартість», а саме заниження податку на додану вартість за період з 01.01.2007 по 31.03.2008 у розмірі 370693,00грн. (не відкориговано податковий кредит з ПДВ у розмірі 2957,20грн., в частині придбаних товарно-матеріальних цінностей, не використаних у фінансово господарської діяльності; у розмірі 362238,00грн. в частині придбаних товарно-матеріальних цінностей, які в подальшому підприємством використовувалися в операціях, що не оподатковуються; у розмірі 5498,00грн., в частині списаної дебіторської заборгованості з виданих авансів); п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме підприємством несвоєчасне віднесено до складу податкових зобов'язань суму ПДВ у розмірі 1460786,81грн., яка виникла внаслідок отриманої передплати від покупця продукції у січні 2007 року.

На підставі вказаного акту податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000632340/0 від 25.09.2008 про визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 370693,00грн., штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 915740,00грн.

За результатами апеляційного узгодження податкових зобов'язань, визначених вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, скарги позивача залишено без задоволення, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0000632340/1 від 08.12.2008 та №0000632340/2 від 02.03.2009, якими суми податкових зобов'язань також залишені без змін.

У даній справі зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржуються за винятком суми 2957,26грн. за основним платежем та 1478,63грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду (п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Як на підставу своїх вимог, щодо коригуванням податкового кредиту з ПДВ у розмірі 362238,00грн. в частині придбаних товарно-матеріальних цінностей (металу), які в подальшому підприємством використовувались в операціях, що не оподатковуються (реалізація металобрухту), позивач наполягає на тому, що, метал, придбаний для виробництва, включається в собівартість продукції в повному обсязі, тобто по нормам витрат, які включають і відходи. Понаднормових витрат на підприємстві немає. Таким чином, весь придбаний позивачем метал використовується на виготовлення продукції, яка оподатковується податком на додану вартість за ставкою 20%.

Формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства здійснюється відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року №318 (далі-П(С)БО «Витрати»).

Відповідно до п. 11 П(С)БО 16 «Витрати»до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються : прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати, змінні загально виробничі та постійні розподілені загально виробничі витрати. Підприємства самостійно встановлюють перелік та склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг).

Згідно з п.12 П(С)БО 16 «Витрати», до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виробленої продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкту витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва.

Згідно п.22 П(С)БО 16 «Витрати», до складу елемента «Матеріальні затрати»включається вартість витрачених у виробництві (крім продукту власного виробництва): сировини й основних матеріалів; купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів; палива й енергії; будівельних матеріалів; запасних частин; тари й тарних матеріалів: допоміжних та інших матеріалів.

Вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, не включається до елементу операційних витрат «Матеріальні затрати».

Зворотні відходи -це залишки сировини, матеріалів та інших видів матеріальних ресурсів, що утворилися в процесі виробництва продукції (робіт, послуг), втратили повністю або частково споживчі властивості початкового ресурсу (хімічні та фізичні) і через це використовуються з підвищеними витратами або зовсім не використовуються за прямим призначенням.

До зворотних відходів не належать: залишки матеріальних ресурсів, які відповідно до встановленої технології передаються до інших цехів, підрозділів як повноцінний матеріал для виробництва інших видів продукції ( робіт, послуг), попутна продукція, що одержується одночасно з цільовим (основним) продуктом в єдиному технологічному процесі.

За результатом розгляду справи було встановлено, що брухт чорних металів - це залишки матеріалів, що утворилися в процесі виробництва та в подальшому не передавалися до інших цехів, підрозділів як матеріал для виробництва інших видів продукції (робіт, послуг), а оприбутковуються на рахунку 209 «Інші матеріали», що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 209 за січень-грудень 2007 року, січень-березень 2008 року та реалізуються покупцям, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами».

З огляду на зазначене, брухт чорних металів, що утворився в процесі виробництва відповідає визначенню зворотних відходів, та спростовує твердження позивача щодо його включення до собівартості продукції.

Щодо віднесення до складу податкових зобов'язань суми ПДВ у розмірі 1460786,81грн., яка виникла внаслідок отриманої передплати від покупця продукції у січні 2007 року, судом було встановлено, що між позивачем та ЗАТ «Торговий Альянс Норд» існували взаємовідносини на підставі договору від 10.02.2006 №ТАН 76/02, відповідно до умов якого ЗАТ «Торговий Альянс Норд» є покупцем продукції власного виробництва ВАТ «Завод «Електродвигун».

Згідно акту перевірки, станом на 01.07.2007 кредитове сальдо за рахунком 361 з ЗАТ «Торговий Альянс Норд» дорівнює 8764720,85грн. в тому числі ПДВ -1460786,81грн.

Згідно платіжного доручення №55 від 30.01.2007 позивачем була отримана оплата від ЗАТ «Торговий Альянс Норд» за відвантажений статор, ротор, згідно договору від 10.02.2006 №ТАН 76/02, у сумі 8000000,00грн., а не передплата, про яку вказує відповідач.

Судом встановлено, що у бухгалтерському обліку були перекручені залишки по дебіторах та кредиторах -відбита кредиторська заборгованість за рахунком «Розрахунки з вітчизняними покупцями», а фактично ніякої переплати позивач не одержував.

За встановлених обставин, застосування до позивача штрафної санкції у розмірі 730393,40грн. є неправомірним.

Згідно з пунктом 4.5 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Правила, визначені цим пунктом, не застосовуються при збільшенні суми валових витрат або валового доходу платника цього податку внаслідок проведення процедур врегулювання сумнівної або безнадійної заборгованості відповідно до положень статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»чи визнання боргу покупця безнадійним з інших причин, визначених законом, а тому суд апеляційної інстанції обґрунтовано спростував висновок податкового органу щодо корегування податкового кредиту при списанні дебіторської заборгованості по виданим авансах.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права при встановленні фактичних обставин справи.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231 та ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційні скарги Відкритого акціонерного товариства «Завод «Електродвигун»та Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.05.2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 -238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ________Т.М.Шипуліна Судді: ________Л.І. Бившева ________А.М. Лосєв

Суддя Т.М. Шипуліна