Ухвала суду № 24087483, 14.05.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

14 травня 2012 року м. Київ В/9991/1309/12

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Маринчак Н.Є., Острович С.Е., Степашко О.І., Усенко Є.А.,

розглянувши заяву Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби (далі -Ленінська МДПІ) про перегляд Верховним Судом України

ухвали Вищого адміністративного суду України від 25.01.2012

у справі № 2-а-7856/10/1270

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СП «Колумб»(далі -Товариство)

до Ленінської МДПІ

про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулося з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.10.2010 № 0001592310/0 та № 0001602310/0, а також про визнання протиправною податкової перевірки, оформленої актом від 24.09.2010 № 709/23/13399860.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.01.2012 залишено без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій зі спору, якими позов задоволено в частині скасування названих податкових повідомлень-рішень.

Ленінською МДПІ подано заяву про перегляд Верховним Судом України зазначеної ухвали Вищого адміністративного суду України, в якій заявник просить вказану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Заяву з посиланням на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 02.02.2012 у справі № 10/33н-ад (22-а-686/07) мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції положень пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та підпунктів 7.2.1, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд ухвали суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС) заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

У пункті 4 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 № 2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України»передбачено, що ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце тоді, коли суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Як вбачається зі змісту ухвали від 25.01.2012 у справі № 2а-7856/10/1270, про перегляд якої подано заяву, Вищий адміністративний суд України, погодився з висновками попередніх інстанцій щодо правильності відображення валових витрат та податкового кредиту у податковому обліку Товариства за наслідками здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з огляду на наявність належним чином оформлених документів на підтвердження факту реального виконання спірних операцій. При цьому суд касаційної інстанції зазначив, що на момент виконання цих операцій постачальник позивача мав необхідний обсяг податкової правосуб'єктності, тоді як за даних обставин подальше анулювання його реєстрації як платника ПДВ не може впливати на оцінку операцій, здійснених до такого анулювання.

Водночас Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 02.02.2012 у справі № 10/33н-ад (22-а-686/07) дійшов висновку щодо відсутності доказів реального виконання операцій з поставки послуг з перевезення, виходячи, зокрема, із відсутності товарно-транспортних накладних та подорожніх листів (складенням яких опосередковується перевезення вантажу автомобільним транспортом) у сукупності з фактом фіктивної реєстрації постачальника та відсутності інших первинних документів, які б дозволяли встановити обсяг та зміст наданих послуг.

Таким чином, зазначені судові рішення, незважаючи на подібність спірних правовідносин в частині визначення порядку формування податкового кредиту, не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних фактичних обставин, у зв'язку з чим суд касаційної інстанції й дійшов різних правових висновків.

За таких обставин відсутні передбачені статтею 237 КАС підстави для допуску справи № 2-а-7856/10/1270 до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби у допуску справи № 2-а-7856/10/1270 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Н.Є. Маринчак С.Е. Острович О.І. Степашко Є.А. Усенко