Ухвала суду № 24085477, 05.04.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" квітня 2012 р. м. Київ К-59109/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Маринчак Н.Є.

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Адміністративно-складський комплекс „Кудрявський" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.05.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2009

у справі № 6/130

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ Адміністративно -

складський комплекс „Кудрявський"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

про скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Адміністративно-складський комплекс „Кудрявський" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення № 0005442308/0 від 12.07.2007.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.05.2008 в задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2009 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.05.2008 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, відповідачем була проведена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 по 31.12.2006 та складено акт № 1657/23-8/19364615 від 27.06.2007.

За результатами перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0005442308/1 від 07.08.2007, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції з акцизного збору в розмірі 30172 грн.

Перевіркою встановлено, що в березні 2006 року позивачем занижені податкові зобов'язання з акцизного збору в сумі 60344 грн., а в квітні 2006 року завищені податкові зобов'язання на таку ж суму, оскільки позивачем податок за березень 2006 року був сплачений в квітні 2006 року, за квітень 2006 року - в травні 2006 року, заборгованість позивача не перевищувала одного податкового періоду.

Відповідачем відповідно до п. 17.1.3 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" за даний період були нараховані штрафні санкції в розмірі 50% - 30172 гривні.

Згідно з п. 20 ст. 7 Закону України „Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" до отримання суб'єктом підприємницької діяльності з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на іншу підакцизну продукцію (за винятком виноматеріалів), такий платник акцизного збору зобов'язаний надати органу державної податкової служби України за своїм місцезнаходженням податковий вексель, авальований банком (податкову розписку), який є забезпеченням виконання зобов'язання цього платника у термін до 90 календарних днів починаючи від дня видачі векселя (податкової розписки), сплатити суму акцизного збору, розраховану за ставками для цієї продукції.

У разі якщо передбачений цією статтею податковий вексель, авальований банком (податкова розписка), не погашається у визначений термін, векселедержатель здійснює протест такого векселя (податкової розписки) у неплатежі згідно з чинним законодавством та протягом одного робочого дня з дня здійснення протесту звертається до банку, який здійснив аваль цього векселя (податкової розписки), з опротестованим векселем (податковою розпискою). Банк-аваліст зобов'язаний не пізніше операційного дня, наступного за днем звернення векселедержателя з опротестованим векселем (податковою розпискою), переказати суму, яка вказана у цьому векселі (податковій розписці), векселедержателю.

Аналогічна за змістом норма міститься і у п. 15 Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються до отримання спирту етилового неденатурованого і є забезпеченням виконання зобов'язання із сплати акцизного збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2005 N 498, відповідно до якого у разі коли податковий вексель не погашено у визначений строк, векселедержатель вчиняє протест такого векселя у неплатежі згідно із законодавством та звертається протягом одного робочого дня з дати вчинення протесту до банку, який здійснив аваль цього векселя, з опротестованим податковим векселем. Банк-аваліст зобов'язаний не пізніше операційного дня, наступного за днем звернення векселедержателя з опротестованим податковим векселем, переказати векселедержателю суму, зазначену в цьому векселі.

Отже, Законом України „Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" передбачено обов'язкове опротестування векселя як необхідну умову для його подальшого пред'явлення банку-авалісту до платежу.

Положення Закону України „Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" є спеціальною нормою у правовідносинах, що складаються з приводу видачі та погашення податкового векселя, емітованого для забезпечення сплати суб'єктом господарювання акцизного збору, тоді як Уніфікований закон є загальним нормативно-правовим актом з цих питань.

Відтак в даному разі при визначенні порядку пред'явлення спірного податкового векселя до платежу слід керуватися саме приписами Закону України „Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби", у зв'язку з чим з необхідно погодитися з наданою місцевим судом правовою оцінкою обставин, відповідно до якої неопротестування податковим органом (позивачем у справі) названого векселя в установленому порядку позбавляє його права вимоги до банку (відповідача) щодо оплати цього векселя.

Постановою Кабінету Міністрів України № 498 затверджено Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються до отримання спирту етилового неденатурованого і є забезпеченням виконання зобов'язання із сплати акцизного збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2005 N 498, виробленої з використанням спирту етилового, підставою для погашення податкового векселя є документальне підтвердження здійснення експортної операції, а саме: довідка банку про надходження коштів в іноземній валюті на розрахунковий рахунок векселедавця; оригінал п'ятого основного аркуша вантажної митної декларації форми МД-2 (МД-3), виданий митним органом під час здійснення митного оформлення експорту підакцизної продукції, на якому митним органом вчиняється напис про фактичне вивезення експортованої підакцизної продукції за межі митної території України, що засвідчується підписом відповідальної особи і гербовою печаткою митного органу.

Визначення суми акцизного збору для погашення податкового векселя проводиться з урахуванням обсягів відвантаженої на експорт продукції згідно з п'ятим основним аркушем вантажної митної декларації.

Позивачем до розрахунку за березень 2006 року в графі 13 включено суму акцизного збору в розмірі 60343, 20 грн., нараховану на продукцію, яка реалізована на експорт згідно ВМД № 973330 (дата перетину кордону 09.03.2006), оплата по вказаній декларації в періоді, за який надано розрахунок надійшла не в повному обсязі, залишок коштів в сумі 13 487, 50 грн. надійшов 07.04.2006.

Таким чином, позивачем недодержані вимоги Постанови КМУ № 498 щодо підстав погашення податкового векселя, шляхом зменшення на суму акцизного збору, нараховану на продукцію, яка реалізована на експорт, занижено суму податкового зобов'язання з акцизного збору за березня 2006 року на 60 343 гривні, що в свою чергу призвело до завищення суми акцизного збору за квітень 2006 року на 60 343 гривні.

Відповідно до пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

За правилами пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 цього ж Закону у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у пп. "б" п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Період, на який припадає недоплата - квітень 2006 року, а податковий період, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення - липень 2007 року.

Однак судами попередніх інстанцій залишено поза увагою доводи позивача проте, що експорт був здійснений в березні 2006 року за який надійшла передплата 21.02.2006, а решта суми надійшла 07.04.2006.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Адміністративно-складський комплекс „Кудрявський" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.05.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2009 слід задовольнити частково, постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляції інстанції скасувати, а справу № 6/130 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Адміністративно-складський комплекс „Кудрявський" задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.05.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2009 у справі № 6/130 слід скасувати.

Справу № 6/130 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалив набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович Н.Є. Маринчак