ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
23 квітня 2012 року № 2а-5566/12/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Патратій О.В., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовом Споживчого товариства «Норд» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про скасування рішення від 04.04.2012 року, прийнятого за результатами розгляду заперечень на акт позапланової невиїзної перевірки ,- В С Т А Н О В И В:
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Споживче товариство «Норд»з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про скасування рішення від 04.04.2012 року, прийнятого за результатами розгляду заперечень на акт позапланової невиїзної перевірки.
Ознайомившись із позовною заявою, суд встановив, що вказану позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Святошинському районі м. Києва було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Споживчого товариства «Норд» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Феномен»за період по 01.01.09 по 30.06.11, про що складено акт № 99/22-50/30348361 від 23 березня 2012 року.
Позивачем 28 березня 2012 року було подано заперечення на вказаний акт перевірки.
Листом № 1351/10/23-50 від 04 квітня 2012 року ДПІ у Святошинському районі м. Києва повідомила про прийняття рішення, яким залишено висновки акту перевірки № 99/22-50/30348361 від 23.03.2012 року без змін.
Не погоджуючись із висновком податкового органу, викладеним в листі про результати розгляду заперечень № 1351/10/23-50 від 04 квітня 2012 року, СП «Норд»звернулося до суду з даним позовом.
На переконання суду, вищевказаний лист не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не спричиняє виникнення прав та обов'язків і не породжує правовідносин, які можуть бути предметом адміністративного спору, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Справа в адміністративному суді може бути порушена за наявності між сторонами публічно-правового спору, оскільки в розумінні статті 3 КАС справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
У розумінні ст. 2 та 17 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обовязки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
Як зазначено у Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 27.07.2010 № 1145/11/13-10, обовязковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обовязків, їх зміни чи припинення.
Із правового аналізу вказаних норм вбачається, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Натомість, висновок ДПІ у Святошинському районі м. Києва, викладений в листі № 1351/10/23-50 від 04 квітня 2012 року, сам по собі безпосередньо не впливає на права та обовязки позивача у даній справі.
Так, відповідно до з пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України (далі ПК України) та пункту 4 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків фізичними особами, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №1003 від 24.12.2010, зареєстрованого Міністерством юстиції України 19.01.2011 за №70/18808, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати. Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).
Згідно абз. 1 п. 86.7 ст. 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).
Такі заперечення, відповідно до абз. 3 п. 86.7 ст. 86 ПК України, є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.
У відповідності до абз. 4 п. 86.7 ст. 86 ПК України рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності).
Таким чином, результати розгляду заперечень платника податків на акт перевірки є невідємною частиною такого акту, а також одним із доказів, який враховується під час винесення податкового повідомлення-рішення.
Такий лист не містить владних управлінських приписів щодо платника податків, натомість містить лише інформацію про результати розгляду заперечень платника податків стосовно висновків про виявлені перевіркою порушення податкового та іншого законодавства, викладені у акті перевірки.
У звязку з цим суд приходить до висновку, що розгляд та вирішення спорів про скасування висновків, зроблених за результатами розгляду заперечень на акт перевірки, не належить до юрисдикції адміністративних судів.
В спірних правовідносинах рішенням податкового органу, що має для платника податків певні правові наслідки, є податкові повідомлення та податкові вимоги.
Зазначена правова позиція за змістом відповідає рекомендаціям Вищого адміністративного суду України, висловленим в пункті 13 інформаційного листа від 30 листопада 2009 року №1619/10/13-09.
Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Виходячи з наведеного, відсутність правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне відмовити Споживчому товариству «Норд»у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладене, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 109, ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У Х В А Л И В:
1. Відмовити Споживчому товариству «Норд»у відкритті провадження в адміністративній справі.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті провадженні в адміністративній справі невідкладно надіслати особі, яка її подала.
3. Розяснити позивачу, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом пяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О.В. Патратій
Судове рішення № 24084234, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 23.04.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-5566/12/2670. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: