ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 травня 2012 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/787/12
12:00
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Бойко О.Я.;
за участю:
секретаря судового засідання -Олійник О.В.;
представника позивача Кіцманської міжрайонної державної податкової інспекції в Чернівецькій області - Іванович М.І.;
представника відповідача -не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Прокурора Заставнівського району Чернівецької області в особі держави в особі Кіцманської міжрайонної державної податкової інспекції в Чернівецькій області до ТзОВ "Зелений гай" про стягнення податкового боргу в розмірі 8143,50 грн,-
СУТЬ СПОРУ:
До Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Прокурора Заставнівського району в інтересах держави в особі Кіцманської міжрайонної державної податкової інспекції до товариства з обмеженою відповідальністю «Зелений Гай» про стягнення податкового боргу в суму 8143,50 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що за відповідачем рахується заборгованість по фінансовій допомозі, яку видано протягом 1997-1999 років, на загальну суму 5109,40 грн., та нарахована пеня в розмірі 3034,10 грн.
Внаслідок утвореної заборгованості, позивач направив на адресу відповідача дві податкові вимоги а саме: перша податкова вимога форми «Ю»від 30.08.2010 р. №1/69 та друга податкова вимога форми «Ю»від 12.10.2010 р. №2/75.
Не погоджуючись з податковими вимогами ТзОВ «Зелений Гай»звернувся із позовною заявою до Чернівецького окружного адміністративного суду. Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2011 року у задоволенні адміністративного позову ТзОВ «Зелений Гай»- відмовлено повністю. Не погоджуючись із згаданою вище постановою відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Вінницького апеляційного адміністративного суду. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2011 року відмовлено в задоволені апеляційної скарги ТзОВ «Зелений Гай».
Так, відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, сума заборгованості на сьогоднішній день є узгодженою та підлягає стягненню.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.
Представник відповідач в судове засідання не з'явився, явку свого представника не забезпечив хоча належним чином був повідомлений про день, дату та час судового засідання.
Згідно з ч.4 ст.128 КАС, у разі не прибуття, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважним причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. А тому, суд, на місці ухвалив розглянути справу без участі представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши законодавство, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Зелений Гай" відповідно до довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №251 зареєстроване 23.03.2000 року за адресою: Черінвецька обл., Заставнівський р-н., с.Васловівці, ідент.код 03801456 (а.с.8).
Відповідно до п.п.2.1 ст.2 Статуту сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Зелений Гай», ТОВ є юридичною особою відповідно до чинного законодавства України. ТОВ створюється в процесі реорганізації та є юридичним правонаступником колективного сільськогосподарського підприємства «Зелений Гай» (а.с.9).
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив порушення податкового законодавства відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Зелений Гай", а також виявив заборгованість, яка виникла на підставі укладених договорів між Управлінням Державного казначейства в Заставнівському районі та відповідачем за 1997-1999 рік.
Так, згідно наданих доказів суд встановив, що у ТзОВ «Зелений Гай»рахується заборгованість на загальну суму 5109,40 грн., а саме:
- заборгованість по фінансовій допомозі наданій відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1003 від 11 вересня 1997 року «Про фінансову допомогу на проведення комплексу робіт осінньо-зимовий період 1997/98 року»в сумі 3000 грн. наданої відповідно до договору від 03 жовтня 1997 року на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/98 років (а.с.11);
- заборгованість по фінансовій допомозі наданій відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №220 від 26 лютого 1998 року «Про фінансове забезпечення підготовки сільськогосподарської техніки до проведення весняно -польових робіт в 1998 році»в сумі 500 грн. наданої відповідно до договору від 01 квітня 1998 року на проведення комплексу робіт для підготовки техніки до проведення весняно-польових робіт в 1998 році» в сумі 500 грн. наданої відповідно до договору від 01 квітня 1998 року на проведення комплексу робіт для підготовки техніки до проведення весняно-польових робіт в 1999 році (а.с.13);
- заборгованість по фінансовій допомозі наданій відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1953 від 10 грудня 1998 року «Про фінансове забезпечення підготовки сільськогосподарської техніки до проведення весняно-польових робіт в 1999 році»в сумі 1609,4, грн.. наданої відповідно до договору від 10 лютого 1999 року на проведення комплексу робіт для підготовки техніки до проведення весняно-польових робіт в 1999 році (а.с.14).
Крім того, суд встановив, що заборгованість по фінансовій допомозі підтверджується також Актом звірки між товариством «Зелений Гай»та районним Держказначейством станом на 01 січня 2000 року (а.с.20).
З врахуванням того, що дана заборгованість у товариства рахується протягом тривалого часу, суд робить наступні висновки.
Так, ст. 21 Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік»передбачено, зокрема, наступне: "Визначити у 2010 році органи державної податкової служби України органами стягнення заборгованості суб'єктів господарювання перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі (кошти від повернення якої надходять за кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 2801380, 2801400, 2801410, 2801440, 3511530, 3511550, 3511560, 3511630, 3511660), а також заборгованості з відсотків за користування позиками, наданими за рахунок коштів, залучених державою, та з плати за надання гарантій та позик, отриманих за рахунок коштів, залучених державою та/або під державні гарантії. При цьому така заборгованість вважається податковим боргом і стягується відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Згідно з ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі -Закон №2181) визначено поняття податкового боргу (недоїмки) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Аналізуючи вказані правові норми суд встановив, що хоча Закон №2181 не визнає суми заборгованості по державній допомозі, отриманій на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №1003 від 11 вересня 1997 року, Постанови Кабінету Міністрів України №220 від 26 лютого 1998 року, Постанови Кабінету Міністрів України №1953 від 10 грудня 1998 року, податковим боргом, проте такі суми визнаються податковим боргом згідно Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік».
Таким чином, суд вважає, що заборгованість виникла на підставі Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік», та підлягає стягненню в порядку визначеному Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
У відповідно до ст.6 Закону №2181 позивач направив на адресу відповідача дві податкові вимоги а саме: перша податкова вимога форми «Ю»від 30.08.2010 р. №1/69 та друга податкова вимога форми «Ю»від 12.10.2010 р. №2/75 (а.с.10).
Не погоджуючись з податковими вимогами ТзОВ «Зелений Гай»звернувся із позовною заявою до Чернівецького окружного адміністративного суду. Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2011 року у задоволенні адміністративного позову ТзОВ «Зелений Гай»- відмовлено повністю. Не погоджуючись із згаданою вище постановою відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Вінницького апеляційного адміністративного суду. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2011 року відмовлено в задоволені апеляційної скарги ТзОВ «Зелений Гай»(а.с.21-26).
Так, відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, сума заборгованості на сьогоднішній день є узгодженою та підлягає стягненню.
Також, суд встановив, що управлінням Державного казначейства у Заставнівському районі відповідно до Порядку «Обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості»(далі - Порядку) від 02 березня 2011 р. №174, товариству «Зелений Гай»нарахована пеня в сумі 3034,10 грн.
Так, відповідно до п.11 Порядку, нарахування пені починається з моменту виникнення простроченої заборгованості і припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання повинне бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором про надання кредиту, бюджетної позички/фінансової допомоги.
Згідно з п.12 Порядку, Пеня нараховується територіальними органами Державної казначейської служби за місцем реєстрації боржника на прострочену заборгованість за бюджетними позичками/фінансовою допомогою.
У відповідно до п.13 Порядку, пеня нараховується у гривнях на суми простроченої заборгованості за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою (в тому числі за основним боргом, відсотками, платою за надання гарантій або кредитів, залучених державою) у порядку, передбаченому відповідними законодавчими актами чи кредитною (субкредитною) угодою, угодою про надання бюджетної позички/фінансової допомоги.
Таким чином у ТзОВ «Зелений Гай»з врахуванням пені рахується заборгованість по фінансовим допомога, наданих у 1997-1999 роках в сумі 8143,50 грн.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелений Гай»до бюджету 8143,50 грн. (вісім тисяч сто сорок три), 50 грн. заборгованість по фінансовій допомозі.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через адміністративний суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.
Постанова в повному обсязі складена 14 травня 2012 року.
Суддя О.Я.Бойко
Судове рішення № 24084005, Чернівецький окружний адміністративний суд було прийнято 08.05.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а/2470/787/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: