Постанова № 24082438, 03.05.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
03.05.2012
Номер справи
2а/1770/1284/2012
Номер документу
24082438
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/1284/2012

03 травня 2012 року 09 год. 35хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Шарапи В.М. за участю секретаря судового засідання Патрикей Ю.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Скриннікова Л.В.,

відповідача: представник Янок Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Виробничого кооперативу "Авіс і Д" до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

Виробничий кооператив "Авіс і Д" звернувся до суду з адміністративним позовом до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №000301540 від 19.03.2012 року.

В судовому засіданні 03.05.2012 судом, за згодою представника позивача, здійснено заміну первинного відповідача - Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції на належного - Сарненську міжрайонну державну податкову інспекцію Рівненської області Державної податкової служби, про що без виходу до нарадчої кімнати постановлено відповідну ухвалу.

На обґрунтування позовних вимог, позивач пояснив, що згідно осопорюваного податкового повідомлення-рішення до нього застосовано штрафні санкції у сумі 450,50 грн. за порушення граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку на прибуток.

Зазначає, що податкове зобов'язання по податку на прибуток було сплачено ним із дотриманням строків, передбачених чинним законодавством України, що підтверджується копією квитанції про переказ коштів до бюджету.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з підстав, наведених у позовній заяві.

Просить позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечила.

На обґрунтування заперечень пояснила, що строк сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку на прибуток закінчився 19.02.2012 року. Проте, позивачем дане зобов'язання погашено лише 20.02.2012 року, як вбачається з даних обліку органу державної податкової служби.

Вказала, що обов'язок платника податку щодо сплати податкового зобов'язання припиняється з моменту сплати податку. Тобто, податковий борг, який виник з вини банку, залишається за таким платником податку і підлягає перерахуванню до бюджету.

Просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.

Судом встановлено наступні обставини.

12.03.2012 року посадовими особами Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток Виробничого кооперативу "Авіс і Д".

Під час перевірки посадовими особами органу державної податкової служби виявлено порушення позивачем терміну сплати самостійно визначеного у податковій декларації №9315314269 від 07.02.2012 року грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 4505,00 грн. на 1 день.

За результатами перевірки посадовими особами органу державної податкової служби складено акт від 12.03.2012 року за №76/15/35717356, який підписано керівником позивача із запереченнями (а.с.38-40).

На підставі акту перевірки Сарненською міжрайонною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення №000301540 від 19.03.2012 року, згідно якого до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу, що склало 450,50 грн. (а.с.7)

Перевіривши дотримання органом державної податкової служби повноважень, норм законодавства та врахування всіх обставин, що мали значення для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (надалі - Податковий кодекс України), у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 152.9.1 п.152.9 ст.152 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей розділу ІІІ "Податок на прибуток підприємств" кодексу використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому, звітний податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду.

В силу положень пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Враховуючи, що положення розділу III "Податок на прибуток підприємств" Податкового кодексу України набули чинності з 01.04.2011 року, в 2011 році податковими періодами були II квартал, II-III квартали та II-IV квартали.

Отже, за ці періоди у 2011 році декларації слід було подавати: за II квартал - не пізніше 09.08.2011 року; за II-III квартали - не пізніше 09.11.2011 року; за II-IV квартали - не пізніше 09.02.2012 року.

Як вбачається із матеріалів справи, 06.02.2012 року позивачем до органу державної податкової служби подано звітну податкову декларацію з податку на прибуток підприємств №35717356 за II-IV квартали 2011 року, з відповідними додатками, в якій платником податку самостійно визначено податкове зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 4505,00 грн. (а.с.26-30).

Таким чином, строком сплати даного податкового зобов'язання є період з 09.02.2011 року по 19.02.2011 року.

Позивачем податкове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 4505,00 грн. сплачено 17.02.2012 року, шляхом внесення вказаної суми готівкою через касу банку для подальшого перерахування на рахунок органу державної казначейської служби. Вказана обставина підтверджується наявною в матеріалах справи копією квитанції №К5/Н/274 від 17.02.2012 року (а.с.4).

Проте, згідно даних обліку відповідача, погашення податкового зобов'язання по податку на прибуток відбулось 20.02.2012 року, тобто з порушенням на 1 день, передбаченого законодавством строку.

Відповідно до п.38.1 ст.38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно п.35.1, п.35.2 ст.35 Податкового кодексу України, сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів в межах України та відповідальність суб'єктів переказу встановлено Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001 року №2346-III.

Статтею 24 даного Закону передбачено, що подання ініціатором до банку або іншої установи - члена платіжної системи документа на переказ готівки і відповідної суми коштів у готівковій формі здійснюється протягом операційного часу. Реквізити документів на переказ готівки та особливості їх оформлення встановлюються Національним банком України. При використанні документа на переказ готівки ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі. Прийняття документа на переказ готівки до виконання засвідчується підписом уповноваженої особи банку або іншої установи - члена платіжної системи чи відповідним чином оформленою квитанцією.

Таким чином, обов'язок сплати податкового зобов'язання в разі внесення суми готівкових коштів через касу банку для подальшого переказу на рахунок органу казначейської служби є виконаним з моменту прийняття до виконання банком документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.

На користь вказаного висновку свідчить також норма, закріплена у п.1.3 ст.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001 року №2346-III, якою визначено поняття дати валютування, що є зазначеною платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки датою, починаючи з якої кошти, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача.

У квитанції №К5/Н/274 від 17.02.2012 року позивачем датою валютування зазначено 17.02.2012 року.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, скасувати податкове повідомлення-рішення Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції №000301540 від 19.03.2012 року, про застосування до позивача штрафної санкції на суму 450,50 грн.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

У прохальній частині позовної заяви позивач просить присудити на його користь 110,70 грн. судових витрат.

Як вбачається з квитанції №2310011 від 29.03.2012 року позивачем за подання адміністративного позову сплачено 107,30 грн. судового збору (а.с.2).

Документів на підтвердження понесення судових витрат у сумі 3,40 грн. позивачем не надано.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції №000301540 від 19.03.2012 року про застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 450,50 грн.

Присудити на користь позивача Виробничий кооператив "Авіс і Д" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 107,30 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шарапа В.М.

Попередній документ : 24082392
Наступний документ : 24082473