Постанова № 24081785, 10.05.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/2012/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єресько Л.О.,

при секретарі - Курбалі А.В.,

за участю:

представника позивача - Шульги Н.Д.,

відповідача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Кременчуцької об"єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В:

12 квітня 2012 року Кременчуцька об"єднана державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової служби звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення боргу по орендній платі з фізичних осіб в сумі 36 651,73 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що відповідач у встановлений законодавством строк не сплатив суму орендної плати за землю, визначену у податковій декларації з орендної плати за земельні ділянки №969 від 26.01.2011 року та уточнюючому розрахунку №86703 від 26.07.2011 року. Станом на момент подання позову за вказаною декларацією рахується заборгованість в сумі 36651,73 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити.

Відповідач та представник відповідача проти позову заперечували, просили відмовити у його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін і відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідач фізична особа - підприємець ОСОБА_2 є орендарем земельних ділянок комунальної власності на підставі укладеного із Кременчуцькою міською радою договору оренди землі №041057600068 від 24.04.2009 року.

26.01.2011 року відповідачем було подано до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції (вх. № 969) податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2011 рік, в якій відповідачем самостійно нараховано орендну плату на 2011 рік згідно з договорами оренди земельних ділянок за січень-жовтень, грудень 2011 року в розмірі 5084,62 грн, за листопад 2011 року - 5084,63 грн, всього на загальну суму 61015,48 грн.

26.07.2011 року відповідачем було подано до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції (вх. № 86703) уточнюючий розрахунок, яким зменшено суму узгодженого податкового зобов'язання за серпень-грудень 2011 року в розмірі 8898,10 грн., в тому числі щомісячно в розмірі 1779,62 грн.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Така сума грошового зобов'язання та/або пеня вважається узгодженою.

Згідно пункту 56.11 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Судом встановлено, що відповідачем узгоджене грошове зобов'язання за вищевказаними декларацією та уточнюючим розрахунком частково погашено за рахунок переплати в розмірі 1125,61 грн., самостійної сплати в розмірі 13545,30 грн. та на момент подання позову становить 36651,73 грн.

Згідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Із пояснень відповідача судом встановлено, що самостійно нараховане відповідачем податкове зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки не було сплачено останнім у повному обсязі в результаті виявлення, на думку відповідача, неправомірного витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 1761 кв. м. для експлуатації та обслуговування тимчасової автомобільної стоянки по АДРЕСА_2 (кадастровий № 5310436500:09:004:0190) в частині зміни коефіцієнту функціонального використання земель, які використовуються для транспорту і зв`язку, який фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 оскаржено до Полтавського окружного адміністративного суду.

Вказані доводи відповідача та представника відповідача відхиляються судом як безпідставні з огляду на те, що, як зазначалося судом вище, зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим від дня подання такої податкової декларації до податкового органу та не підлягає оскарженню.

Якщо ж відповідач незгодний із коефіцієнтом функціонального використання земель, який вплинув на визначення ним суми самостійно нарахованого податкового зобов'язання з орендної плати за землю, то згідно пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Крім того, відповідач має право, згідно пункту 100.2 статті 100 Податкового кодексу України, звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань.

Проте, відповідач в ході розгляду справи доказів подання до податкового органу уточнюючого розрахунку у зв'язку із самостійно виявленими помилками чи заяви про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань суду не надав.

Отже, вищевказані відповідачем обставини не є поважною причиною для несплати узгодженого податкового зобов'язання та не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову.

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Пунктом 129.4 Податкового кодексу України встановлено, що пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Відповідно до зазначених норм Кременчуцькою ОДПІ за несплату узгодженої суми податкового зобов`язання фізичній особі -підприємцю ОСОБА_2 нараховано пеню у розмірі 909,91 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Таким чином, у зв'язку із несплатою відповідачем визначеного ним у податковій декларації з орендної плати за земельні ділянки за 2011 рік та уточнюючому розрахунку зобов'язання виник податковий борг з орендної плати в розмірі 36651,73 грн., в тому числі 909,91 грн. - пеня, що підтверджується витягом із зворотного боку облікової картки відповідача.

В силу пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання та повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

У зв'язку з несплатою відповідачем зобов'язання зі сплати орендної плати, самостійно визначеного платником податків, Кременчуцькою ОДПІ направлено відповідачу податкову вимогу за №1325/676 від 03.03.2011, яку відповідачем отримано 03.03.2011, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення. Разом з тим, вищевказану суму відповідачем не сплачено.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Слід зазначити також, що як зазначалося вище, Кременчуцькою ОДПІ відповідачу направлялась податкова вимоги про сплату боргу, яка містить дані про консолідовану суму боргу. Зазначена вимога отримана відповідачем, доказів оскарження її в судовому або адміністративному порядку відповідачем не надано, податковим органом не відкликана, при цьому сума боргу відповідачем не сплачена,

З огляду на викладене, грошове зобов'язання відповідача в розмірі 36651,73 грн вважається узгодженим та підлягає стягненню.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач доказів в спростування наведеного та доказів сплати суми узгодженого податкового зобов'язання суду не надав.

Таким чином, податковий борг за узгодженим грошовим зобов'язанням в сумі 36651,73 грн. підтверджено матеріалами справи, а тому суд вважає за необхідне задовольнити адміністративний позов Кременчуцької ОДПІ про стягнення податкового боргу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Кременчуцької об"єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення боргу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 39600) заборгованість по орендній платі з фізичних осіб в сумі 36 651,73 грн. (тридцять шість тисяч шістсот п'ятдесят одну гривню сімдесят три копійки) на р/р 33215815700008, одержувач - Державний бюджет УДКС України у м. Кременчуці Полтавської області, код одержувача 37965850, банк одержувача - ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 15 травня 2012 року.

Суддя Л.О. Єресько