Постанова № 24081415, 11.05.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 травня 2012 року Справа № 2а/1270/3041/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Кисельової Є.О.,

при секретарі: Гришиній О.Ю.

в присутності сторін:

прокурор - заявник: Сайтарли І.М. (посвідчення №972 видане 15 квітян 2010 року дійне до 15 квітня 2015 року)

представник позивача: не прибув

представник відповідач: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом прокурора м. Краснодона Луганської області в інтересах держави в особі Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області до Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючего підприємства «Луганськтеплокомуненерго» про стягнення суми податкового боргу з земельного податку в розмірі 17126,61 грн.

ВСТАНОВИВ:

12 квітня 2012 року прокурор м. Краснодона Луганської області в інтересах держави в особі Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючего підприємства «Луганськтеплокомуненерго» про стягнення суми податкового боргу з земельного податку в розмірі 17126,61 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив таке.

Луганське обласне комунальне спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство «Луганськтеплокомуненерго» зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 06.09.2000 року і внесено в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій, є платником податків та зборів та перебуває на податковому обліку в Краснодонській ОДПІ в Луганській області.

Станом на 20.02.2012 року, у боржника виник податковий борг у сумі 17126,61 грн. в тому числі: основний борг - 13352, 39 грн., пеня - 3774, 22 грн. Відповідно до п. п. 6.2.1, 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закона України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21 грудня 2000 року із змінами та доповненнями органом державної податкової служби направялися податкові вимоги: перша податкова вимога форми «Ю1» №1/275 від 02.10.2009 , друга податкова вимога форми «Ю2» №2/94 від 10.04.2010 та рішення б/н від 21.05.2010 про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів.

У судовому засіданні пердставник прокуратруи позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином, правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів відповідач не скористався, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представника прокуратури, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.

Луганське обласне комунальне спеціалізоване теплозабепечуюче підприємство «Луганськтеплокомуненерго» зареєстровано Виконавчим комітетом Луганської міської ради 06.09.2000 за №13821200000002268. (а.с.14 зворотній бік).

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"та Закон України "Про систему оподаткування"втратили чинність.

Проте, у зв'язку з тим, що правовідносини виникли як до набрання чинності Податковим Кодексом України так і після, в даному випадку слід застосовувати норми як Податкового кодексу України так і Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"та Закону України "Про систему оподаткування".

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктами 1, 2, 3 частини 1 статті 9 Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-XII "Про систему оподаткування"(який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) передбачені обов'язки платників податків і зборів (обов'язкових платежів), а саме: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Порядок, строки та умови надання декларацій та фінансової звітності встановлені спеціальним податковим законодавством.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 2 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-ХІІ "Про плату за землю"(який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, відповідно до частини 1 статті 17 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-ХІІ "Про плату за землю"(який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби (стаття 27 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII "Про плату за землю"(який був чинним на час виникнення спірних правовідносин).

У відповідності із підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу).

Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою за землю.

Статтею 269 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим за 12 місяців).

Згідно із пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Платники плати за землю самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (підпункт 286.2 статті 286 Податкового кодексу України).

Платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (підпункт 286.3 статті 286 Податкового кодексу України).

У відповідності із підпунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (підпункт 287.4 статті 287 Податкового кодексу України).

Відповідно до вимог статті 17 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII "Про плату за землю"(який був чинним на час виникнення спірних правовідносин), Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"(який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) та підпункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України відповідач - Луганське обласне комунальне спеціалізоване теплозабепечуюче підприємство «Луганськтеплокомуненерго» подав до Краснодонської ОДПІ в Луганській області податкові розрахунки земельного податку та податкові декларації з плати за землю. (а.с.22-32).

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"(який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно із підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"(який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

В порушення вимог статті 17 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-ХІІ "Про плату за землю"(який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) та підпункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України відповідач узгоджену суму податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб у встановлені законом строки не сплатив, внаслідок чого на дату розгляду справи за відповідачем утворився податковий борг з земельного податку в сумі 10580,01 грн., що підтверджується розрахунком податкового боргу. (арк. справи 17-18).

Також відповідно до вимог п. п. 17.1.7 п. 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"(який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) та ст. 126 Податкового кодексу України відповідачу Краснодонською об'єднаною державною податковою інспекцією в Луганській області були нараховані штрафні санкції в загальній сумі 2 772, 38 грн. на підставі податкових повідомленнь - рішеннь №0004091541, №0004131541, №004101541, №0004121541, №0004111541 від 23 грудня 2011 року, №0007901541/0, №0007891541/0, №0007881541/0, №0007911541/0 від 27 гружня 2010 року.(а.с.33-37).

Податкові повідомлення-рішення №0004091541, №0004131541, №004101541, №0004121541, №0004111541 від 23 грудня 2011 року були направлені на адресу відповідача зазначену у свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №323256 - вул. Карла Маркса, 54, м. Луганськ 91000, та були отримані відповідачем 22.01.2012 про що свідчить підпис уповноваженої особи на рекомендованному повідомленні про вручення (а.с.35).

Податкові повідомлення-рішення №0007901541/0, №0007891541/0, №0007881541/0, №0007911541/0 також були направлені на адресу відповідача зазначену у свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №323256 - вул. Карла Маркса, 54, м. Луганськ 91000, однак у зв'язку з неможливістю вручення зазначених податкових повідомлень-рішень від 27 гружня 2010 року, вони були розміщенні на дошці оголошень, про що податковим органом був складений відповідний акт (а. с.38-39).

Зазначені податкові повідомлення - рішення у встановлений законом строк відповідачем не оскаржені та на час розгляду справи сума штрафу не сплачена.

Також відповідно до вимог статті 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"(який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) та ст. 129 Податкового кодексу України відповідачу Краснодонською об'єднаною державною податковою інспекцією було нараховано пеню в розмірі 3774,22 грн. та яка станом на 20.02.2012 року є несплаченю, що підтверджується розрахунком податкового боргу(арк. справи 17-18).

Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"(який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На виконання вищезазначених положень Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"(який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) Краснодонською об'єднаною державною податковою інспекцією в Луганської області відповідачу було винесено 02 жовтня 2009 року першу податкову вимогу № 1/275, яку у зв'язку з неможливістю вручення було розміщено на дошці оголошень про що складено відповідний акт (арк. справи 25) та вручено 22 квітня 2010 року другу податкову вимогу від 10 квітня 2010 року № 2/94 (арк. справи 26).

Вказані податкові вимоги відповідачем не оскаржувалися.

Також відповідно до положень Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"(який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) Краснодонською об'єднаною державною податковою інспекцією в Луганської області було прийнято рішення від 21.05.2010 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу(арк. справи 21).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Оскільки перша податкова вимога від 02 жовтня 2009 року № 1/275 та друга податкова вимога від 10 квітня 2010 року № 2/94 є чинними (доказів про відкликання податкових вимог суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Внаслідок того, що відповідач - Луганське обласне комунальне спеціалізоване теплозабепечуюче підприємство «Луганськтеплокомуненерго» станом на дату розгляду та вирішення справи податковий борг з земльного податку в розмірі 17126,61 грн. не сплатив, вимоги податкового органу про стягнення узгодженої суми податкового боргу в розмірі 17126, 61 грн. визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 11 травня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 16 травня 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 16, 20, 87, 95, 102 Податкового кодексу України, статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов прокурора м. Краснодона Луганської області в інтересах держави в особі Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області до Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючего підприємства «Луганськтеплокомуненерго» про стягнення суми податкового боргу з земельного податку в розмірі 17126,61 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючего підприємства «Луганськтеплокомуненерго» (код ЄДРПОУ 03340529) суму податкового боргу з земельного податку у розмірі 8176, 13 грн. (вісім тисяч сто сімдесят шість гривень 13 копійок) на користь державного бюджету на р/р 33215811700028 з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків; земельного податку у розмірі 1040, 11 грн. (одна тисяча сорок гривень 11 копійок) на користь державного бюджету України на р/р 33217811700037; земельного податку в розмірі 314, 93 грн. (триста чотирнадцять гривень 93 копійок) на користь державного бюджету України на р/р 33216811700038; земельного податку в розмірі 7004, 78 грн. (сім тисяч чотири гривні 78 копійок) на користь державного бюджету України на р/р 33213811700138; земельного податку в розмірі 590,66 грн. (п'ятсот дев'яносто гривень 66 копійок) на користь державного бюджету України на р/р 33212811700139; одержувач: Краснодонське УДК, код одержувача 24048922, банк ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі складена та підписана 16 травня 2012 року.

СуддяЄ.О. Кисельова