Постанова № 24081402, 17.05.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 травня 2012 року Справа № 2а/1270/3344/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Лагутіна А.А.;

при секретарі судового засідання: Рязанській Є. О.;

за участю представників сторін: не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Антрацитівського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

27 квітня 2012 року Антрацитівська об'єднана державна податкова інспекція Луганської області Державної податкової служби (далі - Позивач) звернулась до суду з позовом до Антрацитівського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» (далі - Відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 9489,20 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на таке.

Згідно п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Відповідно до п.п. 168.4.3. п. 168.4 ст. 168 ПК України контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює орган державної податкової служби за місцезнаходженням юридичної особи або її відокремленого підрозділу. Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Оскільки добровільно відповідач не сплатив заборгованість, позивач просив стягнути з відповідача зазначену суму боргу в судовому порядку.

Представник позивача у судове засідання не з'явився про дату, місце і час судового розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, до початку судового засідання надав відзив на позовну заяву, в якому повідомив суд про сплату боргу, на підтвердження чого надав платіжне доручення № 196 від 04.05.2012 року (аркуш справи 34).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що Антрацитівське міське комунальне підприємство «Теплокомуненерго» (ідентифікаційний код 03076618) є юридичною особою, зареєстроване 24.12.1991 року виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради Луганської області (аркуш справи 7).

Відповідач перебуває на податковому обліку в Антрацитівській об'єднаній державній податковій інспекції Луганської області з 09.01.1992 року за № 29 (аркуш справи 8).

Станом на 30.03.2012 року відповідач має податкову заборгованість з податку на землю, який складається з основного боргу - 8647,20 грн., штрафних (фінансових) санкцій - 841,38 грн., а всього 9489,20 грн.

Сума основного боргу та штрафних (фінансових) санкцій складається з податкових зобов'язань, самостійно визначених боржником згідно податкової декларації з плати за землю № 9006592740 від 19.02.2012 року, та нарахованих самостійно контролюючим органом, а саме: податкове повідомлення - рішення № 0000681530 від 26.01.2012 року, яке було отримано боржником 30.01.2012 року (аркуш справи 26) та не оскаржено в установленому порядку, а отже є узгодженим.

Податкова заборгованість відповідача в загальній сумі 9489,20 грн. також підтверджується розрахунком податкового боргу та довідкою про суми податкового боргу з 09.02.2012 року по 30.03.2012 року, податковими деклараціями з плати за землю № 9006592740 від 19.02.2012 року, № 9006592754 від 19.02.2012 року, № 9006592762 від 19.02.2012 року, № 9006592786 від 19.02.2012 року, № 9006592795 від 19.02.2012 року, № 9006592785 від 19.02.2012 року, № 9006592755 від 19.02.2012 року (аркуші справи 9,10,12-25).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Проте, оскільки правовідносини щодо наслідків несплати платником податків - відповідачем у даній адміністративній справі - податкового боргу, який виник до набрання чинності Податковим Кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI, суд приходить до висновку, що в даному випадку при розгляді справи слід застосувати як норми раніше діючого законодавства, та і норми Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI.

Спеціальним законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України «Про державну податкову службу в Україні».

Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР визначено порядок сплати податку на прибуток підприємств, зокрема, відповідно до ст. 3 Закону об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону. Відповідно до п. 16.1 ст. 16 Закону платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті.

Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість визначено Законом України «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) від 03.04.1997 року №168/97-ВР. Згідно зі ст. 7 цього Закону, суб'єкти господарювання зобов'язані у встановленому цим законом порядку сплачувати податок на додану вартість.

Згідно з п. 1.3. ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі - Закон № 2181) (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Підпункт 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181 передбачає, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

6.2.3. Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

П.п. 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення та податкові вимоги відповідачем не оскаржені та вважаються узгодженими.

Позивачем з метою погашення податкового боргу платника податків здійснювались заходи, передбачені п.6.2 ст.6 Закону № 2181, а саме: на адресу відповідача направлено першу податкову вимогу № 1/22 від 05.10.2001 року та другу податкову вимогу №2/189, які отримані уповноваженою особою відповідача під особистий підпис.

Відповідно до п. 5.3.1 ст. 5 Закону № 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Представником відповідача до початку судового засідання надано відзив на позовну заяву, в якому він повідомив суд про сплату боргу Антрацитівським міським комунальним підприємством «Теплокомуненерго» податкової заборгованості в сумі 9489,20 грн. перед позивачем з податку на землю, на підтвердження чого надав платіжне доручення № 196 від 04.05.2012 року (аркуш справи 34).

З огляду на вищевикладене, оскільки відповідачем було самостійно сплачено визначену суму податкового боргу, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Антрацитівського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» про стягнення заборгованості з податку на землю в сумі 9489,20 грн. відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 18.05.2012 року.

Суддя А.А. Лагутін